Рішення

від 04.04.2017 по справі 905/438/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.04.2017                     Справа № 905/438/17                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

при секретарі судового засідання Колтак Т.М.,

у справі за позовом: Приватного акціонерного товариства “Макіївський завод Факел”, м. Запоріжжя

до відповідача: Державного підприємства “Селидіввугілля”, м.Селидове Донецької області

про стягнення 12 030,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

Приватне акціонерне товариство “Макіївський завод Факел”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства “Селидіввугілля”, м.Селидове Донецької області про стягнення 12 030,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №720-12 ОТ від 24.01.2014р. щодо оплати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

15.03.2017р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №1-434 від 09.03.2017р., в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позову та проводити розгляд справи за відсутністю свого представника.

Дослідивши документи, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.

28.08.2012р. між Приватного акціонерного товариства “Макіївський завод Факел” (далі – виконавець або позивач) та Державним підприємством “Селидіввугілля” (далі замовик або відповідач) було укладено договір №720-12 ОТ (далі – договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору, виконавець на підставі ліцензії №595392, виданої Державним Департаментом пожежної безпеки МНС України, зобов'язується виконати роботи по технічному обслуговуванню вогнегасників ВП-8 та ВВШ-9(з) у кількості, по ціні та в строки, узгодженими сторонами вказаних у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи у строки, встановлені даним договором.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору, сума договору складається із сум специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки за роботу по технічному обслуговуванню вогнегасників виконується у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Оплата виконується у порядку 50% передоплати від загальної вартості технічного обслуговування на підставі виставленого рахунку, інші 50% за фактом повернення вогнегасників замовнику впродовж 7-ми банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2013р., в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за договором – до їх повного виконання.

Договір №720-12 ОТ від 24.01.2014р. підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

На виконання умов договору відповідач оформив замовлення №295 від 30.07.2014р. на технічне обслуговування 100 (ста) вогнегасників порошкових ВП-8.

По факту відповідачем було надано до обслуговування 105 (сто п'ять) вогнегасників, що підтверджується актом про надання послуг №275 від 31.07.2014р.

Відповідно до акту надання послуг №275 від 31.07.2014р., позивач на підставі замовлення №295 від 30.07.2014р. виконав технічне обслуговування 105 (ста п'яти) вогнегасників порошкових ВП-8 на загальну суму 19 939,50 грн. з урахуванням ПДВ.

Акт надання послуг №275 від 31.07.2014 р. підписаний замовником та виконавцем без зауважень.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що договір №720-12 ОТ від 28.08.2012р. діє до 31.12.2013р, тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги вищевказані заперечення, з огляду на те, що за приписами пункту 8.1 договору №720-12 ОТ від 28.08.2012р. договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2013р., в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за договором – до їх повного виконання.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт виконав частково, внаслідок чого, утворилась заборгованість в розмірі 6 845,50 грн.

Відповідачем докази оплати суми заборгованості за актом надання послуг №275 від 31.07.2014 р. не надані, тому, сума заборгованості в розмірі 6 845,50 грн. підлягає стягненню з останнього.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач застосовує індекс інфляції до заборгованості та просить стягнути додатково 4 668,62 грн., а також 3% річних в сумі 516,48 грн. за період з 06.08.2014р. по 10.02.2017р.

Суд зазначає, що позивачем невірно встановлений початок періоду з якого нараховуються штрафні санкції, оскільки, з урахуванням п. 3.2 договору №720-12 ОТ від 24.01.2014р. строк нарахування штрафних санкцій з оплати за актом надання послуг №275 від 31.07.2014 р. починається з 12.08.2014р.

          Суд, перевірив розрахунок заборгованості із застосуванням індексу інфляції, нарахованого за період з 12.08.2014р. по 10.02.2017р. та встановив, що інфляційні втрати становлять 5 479,47грн.

          Але, позивачем заявлена сума індексу інфляції в розмірі 4 668,62 грн., що є меньшою, ніж могло бути заявлено до стягнення, а тому, задовольняється судом, як правомірна.

Суд, перевірив розрахунок заборгованості із застосуванням 3% річних, нарахованих за період з 12.08.2014р. по 10.02.2017р. та встановив фактичну суму 3% річних в розмірі 514,26 грн.

Таким чином, позивачем 3% річних нараховані в розмірі 516,48 грн., що є арифметично невірним.

Тому, до стягнення підлягає сума 3% річних в розмірі 514,26 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір стягується пропорційно від розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Макіївський завод Факел”, м. Запоріжжя до Державного підприємства “Селидіввугілля”, м.Селидове Донецької області про стягнення 12 030,60 грн. – задовольнити частково.

          Стягнути з Державного підприємства “Селидіввугілля” (85400, Донецька область, місто Селидове, вулиця К.Маркса, 41, код ЄДРПОУ 33426253) на корить Приватного акціонерного товариства “Макіївський завод Факел” (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, будинок 11, офіс 146, код ЄДРПОУ 05781213) заборгованість в розмірі 6 845,50 грн., індекс інфляції у розмірі в розмірі 4 668,62 грн., 3% річних в розмірі 514,26 грн., витрати на оплату судового збору в розмірі 1 599,70 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Повний текст рішення підписаний 10.04.2017р.          

Рішення набирає законної сили 21.04.2017р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна