Рішення

від 10.04.2017 по справі 906/1720/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" квітня 2017 р. Справа № 906/1720/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність № 20 від 16.03.2017р.;

від третьої особи: не прибув

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" (м. Боярка, Київської обл.)

до Приватного підприємства "Магніт" (м.Житомир)

за участю за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної фінансової інспекції в Київській області (м. Київ)

про стягнення 142024,80 грн. збитків

КП "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" просить стягнути з ПП "Магніт" (м. Житомир) 142024,80 грн. збитків, завданих невиконанням Договору підряду № 47/15 на капітальний ремонт ліфтів від 19.03.15р. з посиланням на ст. 22, п.4 ч.1 ст. 611, ст. ст. 611, 629, 837 ЦК України та ст. 224 ГПК України.

В обґрунтування фактичних підстав позову позивач посилається на акт позапланової ревізії № 05-21/04 від 21.08.15р. Державної фінансової інспекції в Київській області , у якому, серед іншого, зазначено, що документальною та фактичною ревізією встановлено відсутність виконання ПП "Магніт" ремонтів ліфтів за адресами: вул. Білогородська 23 ( 3 під'їзд), вул. Білогородська , 27 (2 під'їзд), вул. Білогородська , 51 корп.3 (2 під'їзд), вул. Білогородська , 21 (2 під'їзд), вул. Білогородська , 144, вул. Гоголя,78, вул. Молодіжна 76 (1 під'їзд), вул. Молодіжна, 74 (2,3 під'їзди), вул. Лінійна, 28 ( 2,3,5,6 під'їзди), вул. Дежньова, 5 , вул. Б. Хмельницького, 98 ( 1,2 під'їзди) у місті Боярка , тобто не встановлена товарність операцій, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, що свідчить про відсутність необхідних умов для оплати робіт, передбачених Договору підряду № 47 /15 на капітальний ремонт ліфтів від 19.03.15р.

Ухвалою від 15.12.15р. господарський суд порушив провадження у справі , вжив необхідні заходи в порядку ст.ст. 64 та 65 ГПК України, призначив засідання суду.

До початку розгляду справи по суті позивач предмет та підстави позову не змінив , відповідач зустрічний позов не подав. Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду від 14.01.2017р. залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 фінансову інспекцію в Київській області.

Ухвалою суду від 23.02.2016 призначено у справі №906/1720/15 судову інженерно - технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6) з правом залучення спеціалістів Приватного спеціалізованого підприємства "Вертикаль" (10014, м. Житомир, вул. Котовського,16, код ЄДРПОУ 31739292, дозвіл № 383.14.30 Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України зі строком дії з 14.04.14р. до 13.04.2019р. ) у разі потреби здійснити експертне дослідження ліфтів пасажирських (ліфтового обладнання) у житлових будинках у м. Боярка Київської області та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.02.2017 припинено проведення у справі № 906/1720/15 судової інженерно-технічної експертизи експертною установою Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України у зв'язку із запереченням відповідача щодо погодження строку експертній установі на проведення експертизи на строк понад три місяці з посиланням на те, що з моменту проведення ремонтних робіт, який проводив ПП "Магніт" пройшло майже три календарні роки, а механізм та обладнання є такими, що з часом потребують ремонту та заміні у зв'язку з тим, що ліфти постійно використовуються та призначено засідання суду.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, оскільки роботи по капітальному ремонту ліфтів у визначених місцях виконані належним чином, у повному обсязі та у строк, тому доводи позову про безтоварність господарської операції є безпідставними.

В засіданні суду 10.04.17р. представник позивача та представник третьої особи не прибули, хоча були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2015 року між Комунальним підприємством "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" та Приватним підприємством "Магніт" укладено договір підряду №47/15 на капітальний ремонт ліфтів відповідно до якого Підрядник бере на себе зобов'язання з виконання комплексу робіт з капітального ремонту ліфтів на об'єкті Замовника за адресами: вул. Білогородська, 23 (3-й під'їзд); вул. Гоголя 78; вул. Молодіжна 76 (1-й під'їзд); вул. Білогородська, 27 (2-й під'їзд); вул. Лінійна,28 (2-й під'їзд); вул. Лінійна,28 (3-й під'їзд); вул. :ійна,28 (5-й під'їзд), вул. Лінійна,28 (6-й під'їзд); вул. Білогородська, 51 корп. З (2-й під'їзд); . Білогородська 21 (2-й під'їзд); вул. Молодіжна, 74 (2-й під'їзд); вул. Молодіжна, 74 (3-й 'їзд); вул. Дежньова, 5; вул. Б.Хмельницького, 98 (1-й під'їзд); вул. Б.Хмельницького, 98 (2-й 'їзд); вул. Білогородська, 144 (1-й під'їзд) у місті Боярка, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх (п. 1.1 договору).

Характеристика, вартість та обсяги робіт визначаються згідно кошторисної документації, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість виконаних робіт визначається згідно кошторисної документації що є невід'ємною частиною даного Договору та становить 142 024 грн. 80 коп, в тому числі ПДВ - 23 670 грн. 80 коп.

Оплата вартості робіт замовником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський розрахунковий рахунок Підрядника на підставі актів виконаних робіт, підписаних обома сторонами. Розрахунок здійснюється у межах виділених коштів на оплату, згідно з планом фінансування (по мірі надходження коштів) з міського бюджету на банківський рахунок Підрядника (п. 2.2 договору).

Кінцевий розрахунок за виконанні роботи здійснюється Замовником у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Підрядника на підставі акту приймання виконаних робіт (п. 2.3 договору).

Строк дії договору до 31 грудня 2015 року.

Як встановлено судом, за умовами Договору підряду № 47 /15 на капітальний ремонт ліфтів від 19.03.15р. позивач та відповідач домовились , що факт виконання робіт з капітального ремонту підтверджується актом приймання-виконаних робіт , який є також підставою для їх оплати. До позову в якості додатків додано підписаний сторонами спору акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015року на загальну суму 142 024,80 грн. та платіжне доручення № 3 від 09.04.15р. про його оплату.

Виконані відповідачем роботи прийнято позивачем без будь-яких заперечень та зауважень.

В подальшому, в період з 27.07.2015 по 21.08.2015 року ОСОБА_2 фінансовою інспекцією у Київській області (надалі Інспекція) була проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" за період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року та складено Акт № 05-21/04 від 21.08.2015 року .

Ревізією встановлено порушення чинного законодавства, зокрема, в господарських взаємовідносинах між позивачем та відповідачем, всупереч вимог ст. 173, 180 ГК України при фактичному невиконанні ПП "Магніт" зобов'язань, передбачених договором №47/15 від 19.03.2015, іншим учасником господарських взаємовідносин (КП "БГВУЖКГ) перераховано кошти ПП "Магніт" в сумі 142024,80грн. за роботи, виконання яких документально не підтверджено (відсутні накази про виведення ліфтів з експлуатації та про проведення їх назад в експлуатацію після ремонтів, відсутні записи в паспортах та в журналах, не підтверджено даними бухгалтерського обліку списання чи передача матеріалів замовника для виконання робіт).

У зв'язку із виявленими порушеннями, ОСОБА_2 фінансова інспекція в Київській області пред'явила Комунальному підприємству "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" вимогу №10-05-14-14/7390 від 01.10.2015 про усунення виявлених порушень.

Комунальне підприємство "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" звернулося за захистом свої порушених прав в Господарський суд Житомирської області з позовом до ПП "Магніт" про відшкодування збитків, встановлених актом ревізії Державної фінансової інспекції в Київській області.

Для перевірки викладених в акті ревізії Державної фінансової інспекції в Київській області обставин, судом призначалась судова інженерно - технічна експертиза, однак яку не було проведено з підстав, зазначених у вступній частині рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Аналогічного змісту правило містить ч.1 ст. 623 ЦК України про обов'язок боржника, який порушив зобов'язання, відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Право замовника вимагати у підрядника відшкодування збитків, який порушив договірне зобов'язання, розкривається у наступних статтях Цивільного кодексу України:

- замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим ( ч.2 ст. 849 ЦК України);

- замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином ( ч.3 ст. 849 ЦК України);

- замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків ( ч.2 ст. 852 ЦК України);

- замовник має право на відшкодування збитків, завданих підрядником простроченням виконання ( ч.2 ст. 858 ЦК України);

- замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк ( ч.3 с. 858 ЦК України);

- замовник має право на відшкодування збитків в повному обсязі у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядником ( ч. 2 ст. 883 ЦК України).

Таким чином, право замовника на відшкодування збитків виникає з підстав, встановлених законом та у переважній більшості у зв'язку із відмовою від договору підряду.

Під "збитками" у статті 22 України розуміються: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Аналогічний склад збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначають ст.ст. 224, 225 ГК України, до яких включаються: витрати, зроблені управненою стороною; вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна , визначена відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, замовник повинен насамперед довести характер заподіяних йому збитків : чи це витрати, які він поніс у зв'язку із знищенням або пошкодженням його майна підрядником, чи це інші витрати , які він в ж е з р о б и в для в і д н о в л е н н я свого порушеного права або м у с и т ь з р о б и т и .

Ч. 2 статті 623 ЦК України покладає на замовника також тягар доказування розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання та який залежить від х а р а к т е р у збитків. Так, за правилом ч.ч. 1 та 4 ст. 225 ГК України вартість, наприклад, знищеного майна, визначається відповідно до вимог законодавства , в тому числі, в цінах на дату винесення рішення у справі.

Якщо збитки полягають у в и т р а т а х, які замовник вже зробив для в і д н о в л е н н я свого порушеного права (реальні збитки), він має довести як склад цих витрат, так і зміст порушеного права, на відновлення якого вони понесені. За цим принципом доводяться витрати, які замовник ще м у с и т ь зробити для відновлення порушеного права.

За правилом ч. 3 ст. 623 збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Зокрема, за змістом ст. 225 ГК України збитки можуть відшкодовуватись у меншому розмірі. Однак згідно з ч. 2 ст. 883 ЦК України замовник має право на відшкодування збитків в повному обсязі.

Слід зазначити, що стаття 226 ГК України визначає умови і порядок відшкодування збитків, зокрема, правило ч.1 цієї статті зобов'язує учасника господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру.

Зміст цієї правової норми доводить, що сам факт порушення господарського зобов'язання не зумовлює настання збитків , однак останні можуть мати місце , якщо не будуть вжиті заходи для їх запобігання.

Частина 3 цієї статті містить правило про те, що сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника ( постанова ВСУ від 25.02.15р. у господарській справі № 17/192).

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність щодо збитків не настає (постанова ВСУ від 25.02.15р. у господарській справі № 17/192).

Однак за доводами позову наявність у замовника збитків не пов'язується із вартістю втраченого , пошкодженого чи знищеного майна підрядником , або із витратами , які замовник зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Фактично у позові замовник вважає "збитками" кошти, сплачені підряднику в якості оплати виконаних робіт (господарського зобов'язання) на підставі Договору підряду №47/15 від 19.03.15р.

Зміст збитків та їх розмір у позові визначено на підставі Акту ревізії № 05-21/04 від 21.08.2015 року ( а.с. 1-15, т.3).

Таким чином, підставою позову стали саме результати проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності замовника, а не порушення підрядником договірних зобов'язань.

Приводом звернення замовника з цим позовом до суду стала обов'язкова до виконання вимога Державної фінансової інспекції в Київській області №10-05-14-14/7390 від 01.10.2015 про усунення виявлених порушень, видана на підставі п.7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" .

Верховний Суд України вже неодноразово вирішував питання щодо застосування пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" ( постанова від 7 жовтня 2014 року у справі № 21-368а14, постанова від 18 листопада 2014 року у справі № 21-461а14, постанова від 20 січня 2015 року у справах №№ 21-603а14, 21-40а14, постанова від 23.02.2016 у справі 818/1857/14 , постанова від 27.01.2016р. у справі № 2а-4367/10/0770), сформувавши таку правову позицію:

- органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень;

- при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання;

- що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги; такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом;

- зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

Таким чином, за умови існування між сторонами договірних відносин, посилання на висновки перевірки органів Державної фінансової інспекції України як на підставу позовних вимог в господарському процесі є такими, що не ґрунтуються на приписах ст. 22, п.4 ч.1 ст. 611, ст. ст. 611, 629, 837 ЦК України та ст. 224 ГПК України.

Натомість судом встановлено, що ціна робіт за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015 р. на суму 142024,80 грн була узгоджена сторонами та визначена ними на стадії укладення договору ще до виконання самих робіт; підставою набуття відповідачем від позивача грошових коштів у розмірі 142024,80 грн був Договір № 47/15 на капітальний ремонт ліфтів; факт виконання робіт та їх прийняття підтверджено актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015 р. на суму 142024,80 грн, який підписаний сторонами без будь-яких зауважень і заперечень.

Позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння відповідачем збитків на суму 142024,80 грн. Тим більше, за час, що минув від дати порушення провадження у справі - 15.12.15р. та до дати винесення рішення у справі - 10.04.17р. , позивач мав можливість довести зазначений факт іншими допустимими засобами доказування, окрім висновку судового експерта.

За правилами ч. 5 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.04.17р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу (08154, Київська обл., м. Боярка, вул. П. Сагайдачного, 30 (рек.з повід.),

3- відповідачу (02222, м. Житомир, пров. 3-й Транзитний, 54) (рек. з пов. )

4- ДФІ в Київській області (01196, м. Київ, пл. Л. Українки, 1) ( рек.з повід.)