Рішення

від 31.03.2017 по справі 911/490/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2017 р.                                          Справа № 911/490/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Еска Капітал”, м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперіал-Транс-Груп”, Київська обл.,

м. Вишгород

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “АО-Інтертранс”, м. Київ

про визнання правочину недійсним та звернення стягнення на предмет застави

Суддя– Мальована Л.Я.

Представники сторін:

позивача – ОСОБА_1 (дов б/н від 17.10.16)

відповідача – не з’явився;

третя особа – не з’явився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання правочину недійсним та звернення стягнення на предмет застави.

Разом із позовною заявою позивач через канцелярію суду заявив клопотання про забезпечення позову шляхом заборони державному виконавцю вчиняти дії з майном.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

          Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.

20.03.2017 року до загального відділу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить суд звернути стягнення на предмет застави, в решті зменшує розмір позовних вимог та відмовляється від вимоги про визнання правочину недійсним, та скасування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до п. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, в зв’язку з чим подана заява підлягає задоволенню.

Позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх з урахуванням поданої заяви.

Представники відповідачів в засідання суду не з’явились, хоча про місце і час розгляду справи були належним чином повідомлені судом, вимоги суду викладені в ухвалах від 20.02.17 р. та 10.03.2017 не виконали.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.03.2017 року по 31.03.2017 року для надання позивачем додаткових доказів.

Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідачів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

25 лютого 2014 року між ТОВ «Еска Капітал» та ТОВ «АО-Інтертранс» було укладено договір фінансового лізингу №250214/ФЛ – 228, відповідно до умов якого позивач (Лізингодавець) набув у власність ОСОБА_2 лізингу: напівпричіп вантажний SCWARZMULLER SPA 37/E 2 (VAVSAF3382H179618), та надало його ТОВ «АО-Інтертранс» (Лізингоодержувачу) за плату у володіння та користування на умовах зазначеного Договору та Правил фінансового лізингу (Додаток №1 до даного Договору), а Лізингоодержувач зобов’язався вчасно прийняти предмет лізингу, що відповідає специфікації, на умовах, зазначених у Договорі,сплачувати всі платежі, передбачені договором фінансового лізингу, та дотримуватися вимог та правил, встановлених додатками до Договору.

На виконання умов договору фінансового лізингу позивач передав відповідачу ОСОБА_2 лізингу, що підтверджується актом приймання - передачі до договору № 250214/ФЛ-228 від 25.02.2014 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

25 лютого 2014 року між ТОВ «Еска Капітал» (Заставодержатель) та ТОВ «АО- Інтертранс» (Заставодавець) було укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 95, відповідно до умов якого заставодавець з метою забезпечення належного виконання зобов’язання, що випливає з Договору фінансового лізингу № 250214/ФЛ- 228, укладеного сторонами 25 лютого 2014 року передає в заставу, а заставодержатель цим приймає в заставу в порядку і за умов, визначених у цьому договорі, ОСОБА_2 застави, що належить Заставодавцю на праві власності.

Відповідно до п. 1.2. договору застави предметом застави за цим Договором є рухоме майно, а саме: сідловий тягач-Е марки Renault моделі Magnum 440, 2004 року випуску, білого кольору, шасі № VF611GTA000134585, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Пунктом 1.5. договору застави передбачено, що обтяження предмета застави підлягає внесенню заставодержателем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до п.п. 3.3.1. Договору застави заставодавець зобов’язаний не відчуджувати, не міняти, не здавати предмет застави в оренду, позичку, заставу.

Згідно з п.п.п. 3.3.1.1. п.п. 3.3.1. п. 3.1. Договору застави, визначено, що будь-які дії Заставодавця, що проведені в період чинності цього Договору з порушенням його (цього договору) умов, є недійсними з моменту їх вчинення, а будь-які документи, що свідчать про відчуження ОСОБА_2 застави та його обтяження вважаються недійсними від дати їх укладення.

Пунктом 4.3. Договору застави визначено, що заставодержатель має право задовольнити за рахунок ОСОБА_2 застави свої вимоги в повному обсязі, який визначається Заставодержателем самостійно на момент реалізації Права застави.

Відповідно до п. 6.6. Договору заставодержатель має право на власний розсуд визначити позасудовий спосіб звернення стягнення на ОСОБА_2 застави, а саме: отримання предмету застави Заставодержателем у власність у порядку, визначеному цим Договором та чинним законодавством, або продаж ОСОБА_2 застави від імені Заставодавця шляхом укладень договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

На підтвердження права власності Заставодавця, ним було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС971686, виданого ВРЕР-12 УДАЇ в м. Києві 03.07.2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

На виконання умов п. 1.5. Договору застави, 26 лютого 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було внесено відомості щодо обтяження ОСОБА_2 застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 14207184.

19 жовтня 2016 року, в зв’язку з порушенням забезпеченого обтяженням зобов’язання Заставодержателем було звернено стягнення на предмет застави, про що було внесено відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та, відповідно умов Договору та діючого законодавства, в той же день на адресу ТОВ «АО-Інтертранс» було надіслано повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання з вимогою щодо перерахування суми заборгованості на розрахунковий рахунок ТОВ «Еска Капітал», передати ОСОБА_2 застави у володіння ТОВ «Еска Капітал», яке було залишено без відповіді та задоволення.

30 листопада 2016 року нотаріусом ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис за договором застави, який зареєстрований в реєстрі за № 429.

ТОВ «Еска Капітал», в ході проведення заходів стягнення боргу встановило, Лізингоодержувач/Заставодавець, всупереч нормам чинного законодавства та договору застави погоджуючи дії з Позивачем, здійснив продаж ОСОБА_2 застави третій особі та на сьогоднішній день ОСОБА_2 застави зареєстрований в ВРЕР ДАЇ з обслуговування Вишгородського району ДНЗ АІ7824ЕК та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальні «Імперіал-Транс-Груп» (код 38257036).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «У разі відчуження рухомого майна Боржником, який не мав права його відчужувати особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.

Проте, на момент відчуження заставного майна, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з 26 лютого 2014 року містилися відомості, що сідловий тягач -Е марки Renault моделі Magnum 440, 2004 року випуску, білого кольору, шасі № VF611GTA000134585, реєстраційний номер НОМЕР_1 передано в заставу позивачу та накладено заборону на його відчуження.

Статтею 27 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава зберігає силу, якщо однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави переходять у власність іншої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком якщо: обтяжувач надав згоду відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження, або відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відповідно до обґрунтувань, покладених в основу заявленого позову, ТОВ «Еска Капітал» не надавало дозволу чи згоди на відчуження ОСОБА_2 застави.

Таким чином, Відповідач набув права власності на ОСОБА_2 застави із обтяженням.

Частиною 1 ст. 17 ЗУ «Про заставу» передбачено, що Заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Пунктом 2.1. Договору застави визначено, що заставодавець зберігає за собою право володіння, користування та розпорядження ОСОБА_2 застави з урахуванням обмежень, установлених цим Договором.

Статтею 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів погашення заборгованості Лізингоодержувачем/Заставодавцем за Договором фінансового лізингу №250214/ФЛ - 228 від 25.02.2014 року, внесення запису до Державного реєстру обтяжень про заборону відчуження предмета застави, відсутність передбачених ст. 25 ЗУ «Про заставу» підстав для припинення, а відтак і продовження існування права застави на транспортний засіб, відчуження предмету застави є недійсним від дати його укладення та Лізингодавець має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави і звернути стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 2 ст. 589 Цивільного кодексу України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

03 листопада 2014 року представник ТОВ «АО-Інтертранс» повідомив Лізингодавцю що у період з 15 год. 25.10.2014 року до 23 год. 03.11.2014 року з автостоянки, розташованої на 365 км автодороги Москва-Київ у Фокінському районі м. Брянська РФ напівпричіп вантажний SCWARZMULLER 37/Е 2 (номер шасі: VAVSАF3382Н179618), реєстраційний номер НОМЕР_2, 2002 року випуску було викрадено невідомими особами.

Відповідно до п. 4.8. Додатку № 1 до Договору у разі настання з ОСОБА_2 лізингу страхового випадку, Лізингоодержувач зобов'язаний негайно вжити всіх заходів щодо належного оформлення такого страхового випадку (у тому числі, але не обмежуючись, повідомити Лізингодавця та повідомити страхову компанію про страховий випадок в строки, передбачені договором страхування), надати необхідні документи для оплати страховиком страхового відшкодування, а також негайно (протягом одного робочого дня) письмово проінформувати про це Лізингодавця.

05 листопада 2014 року представник ТОВ «АО-Інтертранс» повідомив страховика про настання страхового випадку.

Згідно умов п.п. «е» п. 8.1.3., п. 8.1.4., п. 8.1.3.1. договору страхування, переданого лізенгоодержувачу під час укладення договору фінансового лізингу, передбачено, що по ризику «незаконне заволодіння тз з будь-якою метою», страхувальник зобов’язаний надати страховику довідку органів внутрішніх справ про факт та обставини події, постанову про порушення кримінальної справи по факту події (довідку, в якій зазначені реквізити такої постанови), та постанову про зупинення кримінальної справи в зв’язку з тим, що не встановлено осіб, які вчинили злочин чи не відоме їх місцезнаходження. Документи подаються належним чином оформлені, в завірених копіях або в оригіналі і страховик має право зробити їх фотокопії для приєднання до страхової справи.

Вимоги договору страхування № 1303376/26 щодо своєчасного подання документів ТОВ «АО-Інтертранс» не виконало, в результаті чого ПрАТ «СК «Здорово» листом щодо результатів розгляду заяви про виплату страхового відшкодування (вих. № 214а-001/15 від 12.03.2015 р.) повідомило про відмову у виплаті.

Відповідно до п.п. 3.1.15 п. 3.1. Лізингоодержувач зобов’язаний, зокрема, Відшкодувати повну вартість ОСОБА_2 лізингу при викраденні або знищенні ОСОБА_2 лізингу та всіх витрат пов’язаних зі страховим випадком, за умови вмотивованої відмови Страхової компанії у виплаті страхового відшкодування з поважної причини.

В даному випадку, відмова страхової компанії цілком вмотивована та законна, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 р. та Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Пунктом 4.6. Додатку № 1 до Договору, визначено, що втрата ОСОБА_2 лізингу при будь-яких обставинах не звільняє Лізингоодержувача від зобов‘язань за Договором лізингу.

Згідно з п. 5.10 Додатку № 1 до Договору передбачено, що Лізингоодержувач зобов’язується протягом 10 (Десяти) календарних днів з дати отримання вимоги Лізингодавця відшкодувати останньому всі понесені ним збитки, в наслідок, угону, втрати або пошкодження ОСОБА_2 лізингу, що виникли з вини (умисел: прямий/непрямий, недбалість, необережність, халатність) Лізингоодержувача, у випадках, коли вищевказані збитки та/або затрати повністю або частково не підлягають відшкодуванню Страховиком.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

В решті вимог провадження у справі припинити.

Керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еска Капітал» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 50А, код 36258745) на ОСОБА_2 застави, а саме: сідловин тягач -Е марки Renault моделі Magnum 440, 2004 року випуску, білого кольору, шасі № VF611GTA000134585, зареєстрований в ВРЕР ДАІ з обслуговування Вишгородського району, державний номер НОМЕР_3 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Імперіал-Транс-Груп» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Київська, буд. 10, код 38257036) шляхом передачі ОСОБА_2 застави у власність ТОВ «Еска Капітал» в межах процедури виконавчого провадження, для задоволення вимог Позивача у розмірі 419 210 (чотириста дев’ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 90 коп. за Договором фінансового лізингу №250214/ФЛ-228 від 25 лютого 2014 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал-Транс-Груп» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Київська, буд. 10, код 38257036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еска Капітал» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 50А, код 36258745) – 6 288 (шість тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 16 коп. судового збору.

В решті вимог провадження у справі припинити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

          Суддя                                 Л.Я. Мальована