Рішення

від 11.04.2017 по справі 921/192/17-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 квітня 2017 рокуСправа № 921/192/17-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю ТМГ-2016 , м.Тернопіль

до відповідача-1: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м.Тернопіль

відповідача-2: публічного акціонерного товариства НАК Нафтогаз України , м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, м.Київ

про зняття арешту та обтяження з рухомого майна,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №5 від 18.11.2016;

відповідача-1: не з`явився;

відповідача-2: не з`явився;

третьої особи: не з'явився.

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в порядку ст.81 1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність клопотання сторін.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ТМГ-2016 , м.Тернопіль, звернувся 14.03.2017 (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції господарського суду за вх.№208 від 14.03.2017) до господарського суду Тернопільської області з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз , м.Тернопіль, про зняття арешту та обтяження, накладених відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №51242228 згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.06.2016, з посиланням на те, що арешт накладено на належні не боржнику, а іншій особі - товариству з обмеженою відповідальністю ТМГ-2016 на праві власності транспортні засоби, а саме: FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1; ВАЗ 212140, державний номерний знак НОМЕР_2; AC AC-U 39095 ВП6 2693, державний номерний знак НОМЕР_3.

Ухвалою суду від 16.03.2017 порушено провадження по справі, призначено судове засідання на 28.03.2017 та в порядку підготовки справи до розгляду (ст.65 ГПК України) від сторін витребувано додаткові документи.

В подальшому, ухвалою суду від 28.03.2017 до участі у справі залучено: в якості відповідача-2: публічне акціонерне товариство НАК Нафтогаз України , м.Київ, а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, м.Київ, та у зв'язку з цим - розгляд справи відкладено на 11.04.2017.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та з посиланням на долучені до справи документи.

Відповідач-1, згідно поданого відзиву на позов №538 від 05.04.2017 (вх.№9051 від 06.04.2017) позовні вимоги визнав, підтвердивши, що спірне рухоме майно було передано до статутного фонду ТОВ ТМГ-2016 згідно ОСОБА_2 прийому-передачі від 12.02.2016. Уповноважений представник відповідача-1 в жодне судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать долучені до справи повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень.

Представники відповідача-2 та третьої особи витребувані судом документи не надали, в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення долучено до матеріалів справи).

Зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, достатність поданих доказів, враховуючи, що брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.4 3 та ст.33 ГПК України та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши додатково представлені докази в сукупності, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд встановив таке.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ОСОБА_3 №№1002459468, НОМЕР_4 від 11.04.2017) засновником товариства з обмеженою відповідальністю ТМГ-2016 (ідентифікаційний код 40235205) було публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз (ідентифікаційний код 21155959).

Як стверджує позивач і це підтверджується долученим до справи ОСОБА_2 прийому-передачі майна як внеску до статутного капіталу товариства від 12.02.2016, ПАТ по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз внесло, а ТОВ ТМГ-2016 , - прийняло до свого статутного капіталу майно згідно переліку, зокрема, автомобіль FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_5, вартістю 3054,36грн, автомобіль УАЗ, державний номерний знак НОМЕР_6, вартістю 21443,98грн та ВАЗ 212140, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 67450грн.

Право власності на дані транспортні засоби зареєстровано за позивачем 19.02.2016 у встановленому законом порядку, про що свідчать копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії СХТ №№880990, 881016, 881028. Додатково факт реєстрації права власності за ТОВ ТМГ-2016 на дані транспортні засоби станом на 24.02.2017 підтверджено Регіональним сервісним центром в Тернопільській області у листі №31/19-899 від 24.02.2017.

Однак, 02.11.2016 на автодорозі Київ-Чоп (М06, 268км) інспектором роти №1 батальйону УНП в м.Рівному відповідно до ст.40 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку з здійсненням розшуку органами Державної виконавчої служби було затримано транспортний засіб FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_5 шляхом доставлення його на спеціальний майданчик-стоянку у м.Корець, про що складено ОСОБА_2 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

При цьому в ОСОБА_2 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 02.11.2016 вказано, що власником транспортного засобу FORD TRANSIT є ТОВ ТМГ-2016 .

Позивач зазначає, та це вбачається з долучених до справи документів, що у виконавчому провадженні №51242228, відкритого на примусове виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 24.02.2016 №921/894/15-г/3 про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації Тернопільмісьгаз на користь ПАТ НАК Нафтогаз України заборгованості, заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 винесено 06.06.2016 постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить ПАТ по газопостачанню та газифікації Тернопільмісьгаз , а також 31.08.2016 винесено постанову про розшук майна ПАТ по газопостачанню та газифікації Тернопільмісьгаз , в тому числі транспортні засоби FORD TRANSIT, 1.8D, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5, АС АС-U39095 ВП2693, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 та ВАЗ 212140, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи незаконність накладення арешту на майно, яке належить ТОВ ТМГ-2016 на праві власності, товариство звернулося з даним позовом з метою захисту своїх порушених майнових прав на зазначені транспортні засоби.

Оцінивши подані докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку про підставність заявленого позову. При цьому, суд враховує таке.

У Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, 1950 року задекларовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Частиною першою статті 15 ЦК України унормовано, що особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.41 Конституції України та ст.328 Цивільного Кодексу України право власності набувається в порядку та на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ст.334 ЦК України).

До предмету доказування у цій справі відноситься, зокрема, дослідження питання встановлення права власності позивача на спірне майно.

Відповідно до ст.115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, а також майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Аналогічна норма міститься в ч.1 ст.13 Закону України Про господарські товариства .

Також відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського кодексу України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті

Якщо рухоме майно передане як вклад до статутного (складеного) капіталу до моменту державної реєстрації юридичної особи (ч.4 ст.87 ЦК України), то право власності цієї юридичної особи на майно виникає не раніше дати такої реєстрації.

Якщо ж рухоме майно передане як вклад до статутного (складеного) капіталу після державної реєстрації юридичної особи, то право власності цієї юридичної особи на зазначене рухоме майно виникає з моменту передання їй майна, якщо інше не передбачено законом або учасниками юридичної особи (ст.102 ЦК України).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.01.2016 слідує, що ТОВ ТМГ-2016 зареєстровано як юридичну особу в реєстрі 27.01.2016, запис №16461020000010064.

ПАТ по газопостачанню та газифікації Тернопільмісьгаз передало як внесок до статутного капіталу ТОВ ТМГ-2016 певний перелік майна, в тому числі: FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_5, вартістю 3054,36грн, автомобіль УАЗ, державний номерний знак НОМЕР_6, вартістю 21443,98грн та ВАЗ 212140, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 67450грн, що підтверджується ОСОБА_2 прийому-передачі майна від 12.02.2016.

З аналізу наведених норм закону слід зробити висновок, що ТОВ ТМГ-2016 набуло у власність дані транспортні засоби у спосіб, не заборонені законом, - на підставі належним чином оформленого ОСОБА_2 прийому-передачі від 12.02.2016, який підписано головою правління ПАТ по газопостачанню та газифікації Тернопільмісьгаз ОСОБА_3 та директором ТОВ ТМГ-2016 ОСОБА_2, що діяли на підставі Статуту.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначаються Законом України Про дорожній рух .

Частиною 9 ст.34 цього Закону встановлено, що власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1338 (далі - Порядок). Даний Порядок є обов'язковим для всіх юридичних і фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.

Згідно п.3 Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Відповідно до п.7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів є оформлені в установленому порядку укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб .

Судом встановлено, що право власності на транспортні засоби: FORD TRANSIT, загальний легковий пасажирський, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5; АС АС-U39095 ВП2693, спеціалізований легковий вантажопасажирський оперативний, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6; ВАЗ 212140 загальний легковий універсал, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, 19.02.2016 зареєстровано Регіональним сервісним центром в Тернопільській області на підставі Акту-прийому-передачі майна від 12.02.2016, про що свідчить свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ №880990 від 19.02.2016, серії СХТ №881016 від 19.02.2016, серії СХТ №881028 від 19.02.2016.

Таким чином, ТОВ ТМГ-2016 дотримано вимоги п.7 Порядку №1338.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Нормами ч.ч.1.2 ст.321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом. Обмеження у здійсненні прав конкретного власника полягає у звуженні того обсягу прав, яким загальна норма закону наділяє усіх власників. Це не є загальна норма, а виняткова ситуація, яка може бути наслідком неправомірної поведінки власника.

Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (в редакції, чинній станом на момент оспорюваної дії).

Відповідно до ст.56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Частинами 1, 2 статті 60 Закону України Про виконавче провадження , встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Крім того, у пункті 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз'яснено, що відповідно до статті 60 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Власник або особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення матеріально-правових вимог позивача має бути встановлення факту наявності у позивача права власності на спірне майно та безпідставність накладення на нього арешту .

Як встановлено судом заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 при примусовому виконанні наказу господарського суду Тернопільської області № 921/894/15-г/3 від 24.02.2016 винесено 06.06.2016 та 31.08.2016, постанови про розшук майна боржника за виконавчим документом (ПАТ по газопостачанню та газифікації Тернопільмісьгаз ) та оголошено майно в розшук, в тому числі, транспортні засоби: FORD TRANSIT (державний номерний знак НОМЕР_1); ВАЗ 212140 (державний номерний знак НОМЕР_2) та АС АС-U 39095 ВП6 2693 (державний номерний знак НОМЕР_3).

Статтею 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. Накладення арешту на рухоме майно державною виконавчою службою, в силу ст. 37 вказаного Закону відноситься до публічного обтяження, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 37 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.

Окрім того, у відповідності до вимог ч.2 ст.12 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ст.147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності на інші права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у ст.20 цього Кодексу, відповідно до якої кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності прав, іншими способами, передбаченими законом.

Як вбачається з постанови про розшук майна боржника від 31.08.2016, винесеної заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4, таку прийнято на підставі ст.40 Закону України Про виконавче провадження та згідно інформації, наданої Регіональним сервісним центром МВС в Тернопільській області від 05.08.2016 про реєстрацію за ПАТ по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз транспортних засобів згідно переліку, серед яких зазначено транспортні засоби, котрі є предметом даного судового розгляду.

Згідно приписів частини 1 статті 40 Закону України Про виконавче провадження у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Проте, на думку суду, надана сервісним центром МВС інформація від 31.08.2016 не відповідає дійсності та спростовується наявними у справі документами, в тому числі копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії СХТ №880990 від 19.02.2016, серії СХТ №881016 від 19.02.2016, серії СХТ №881028 від 19.02.2016, довідкою Регіонального сервісного центру в Тернопільській області №31/19-899 від 24.02.2017, якими підтверджуються доводи позивача про здійснення відповідними органами 19 лютого 2016 року реєстрації перелічених транспортних засобів за ТОВ ТМГ-2016 . Суд констатує, що такі дії щодо державної реєстрації автотранспорту вчинено до прийняття судом рішення у господарській справі №921/894/15-г/3 від 24.02.2016 та відповідно, відкриття виконавчого провадження на примусове виконання даного судового рішення.

Жодних відомостей, які б свідчили про неправомірність проведення державної реєстрації транспорту органами МВС чи неправомірність внесення зазначеного майна до статутного капіталу Товариства, матеріали справи не містять.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Аналіз вищенаведених норм закону та наявні в матеріалах справи докази передачі спірних транспортних засобів 12.02.2016 в якості внеску у статутний капітал ТОВ ТМГ-2016 та реєстрація права власності на передане майно товариством 19.02.2016 дають підстави дійти висновку, що органом Державної виконавчої служби неправомірно арештовано та, відповідно, обтяжено майно, оскільки таке не належить боржнику (публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз ) за виконавчим провадженням №51242228, відкритим 26.05.2016 на виконання рішення господарського суду Тернопільської області у справі №921/894/15-г/3 від 24.02.2016, а належним власником даного майна є позивач у справі і такі обставини підтверджуються відповідними доказами.

Враховуючи, що позивач не є боржником у виконавчому провадженні №51242228, арештовані органом ДВС транспортні засоби належать на праві власності ТОВ ТМГ-2016 , тому позовні вимоги як правомірні та документально підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення шляхом зняття арешту з транспортних засобів: FORD TRANSIT (державний номерний знак НОМЕР_1); ВАЗ 212140 (державний номерний знак НОМЕР_2) та АС АС-U 39095 ВП6 2693 (державний номерний знак НОМЕР_3 в порядку, передбаченому ст.60 Закону України Про виконавче провадження (в редакції закону від 21.04.1999 №606-XIV ) .

Судові витрати, в силу ст.49 ГПК України, покладаються судом на відповідача-1.

У судовому засіданні 11.04.2017 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст.85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4 2 -4 7 , 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 81 1 , 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зняти арешт, накладений Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №51242228 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.06.2016 та належні на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю ТМГ-2016 (м.Тернопіль, вул.Митрополита Шептицького, 20, ідентифікаційний код 40235205) транспортні засоби, а саме: FORD TRANSIT 1.8D, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1; ВАЗ 212140 1690, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2; АС АС-U 39095 ВП6 2693, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (м.Тернопіль, вул.Митрополита Шептицького, 20, ідентифікаційний код 21155959) - 1600 (одну тисячу шістсот)грн 00коп. в повернення сплаченого судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТМГ-2016 (м.Тернопіль, вул.Митрополита Шептицького, 20, ідентифікаційний код 40235205).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 14.04.2017.

Суддя Н.О. Андрусик