Рішення

від 03.04.2017 по справі 922/767/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р.Справа № 922/767/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Харківська обл., смт. Ков'яги) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродженння-1181" (Харківська обл., с. Уди) про стягнення 1225557,76 грн., за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 17.03.2017 р.),

відповідача - Захарова О.С. (довіреність від 08.07.2016 р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь основний борг в сумі 553593,00 грн., пеню в сумі 44567,64 грн., штраф в сумі 545500,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 24809,94 грн. та 57087,18 грн. річних відсотків. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару за договором поставки засобів захисту рослин №04/04 від 04.04.2016 р.

20.03.2017 р., з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 30.03.2017 р., розгляд справи був відкладений на 03.04.2017 р. о 11:30 год.

Позивач надав заяву про зміну (зменшення) розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки засобів захисту рослин №04/04 від 04.04.2016 р. у розмірі 873099,36 грн., у тому числі: штраф в сумі 746634,60 грн., пеню в сумі 44567,64 грн., інфляційні нарахування в сумі 24809,94 грн., річні відсотки в сумі 57087,18 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 13096,49 грн. - 1,5% від зміненої суми позову.

Розглянувши цю заяву, суд вважає за необхідне відхилити її, оскільки позивач не надав доказів її відправки відповідачу.

Крім того, позивач надав уточнення ціни позову та позовних вимог щодо періоду нарахованих сум санкцій, обґрунтування розрахунку позову.

Розглянувши це уточнення, суд вважає за необхідне відхилити його, оскільки позивач не надав доказів його відправки відповідачу.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому повідомив про сплату суми основного боргу в розмірі 553593,00 грн. та просить припинити провадження по справі в частині їх стягнення на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Що стосується заявлених позивачем до стягнення пені, штрафу, інфляційних та 3% річних, відповідач заперечує проти їх стягнення частково та просить відмовити позивачу повністю в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з нього штрафу в розмірі 100% від суми основного боргу, посилаючись на те, що штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошового зобов'язання за договором, говорить саме про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної відповідальності за одне і те ж саме порушення.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

04.04.2016 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки засобів захисту рослин №04/04 (надалі - договір), за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність у зумовлені даним договором строки засоби захисту рослин (ЗЗР), що надалі іменується - товар, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти вказаний товар та своєчасно оплатити його.

Відповідно до п. 1.2 договору, асортимент, ціна за одиницю товару, кількість, загальна вартість товару - зазначаються у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.2 договору орієнтовна сума договору становить 600000,00 грн.

Пунктом 3.3 вказаного договору сторони визначили, що покупець має право провести розрахунок за товар на умовах 10% (десяти) процентів попередньої оплати від вартості товару з подальшою оплатою товару на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.4 договору повна оплата поставленого товару повинна бути здійснена покупцем не пізніше 31 жовтня 2016 р. (остаточна дата розрахунку).

Згідно з п. 3.5 договору датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника.

Пунктом 4.2 зазначеного договору сторони визначили, що доказом факту поставки товару є оформлені належним чином документи - видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, довіреність.

Відповідно до п. 4.4 договору датою поставки товару вважається дата передання товару покупцю, яка зазначена в видатковій накладній, підписаній вповноваженими представниками обох сторін.

Згідно з п. 4.5 договору, поставка товару у повному обсязі здійснюється в строк до 31 жовтня 2016 р.

Пунктом 4.6 договору сторони узгодили, що товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу товар на загальну суму 746634,60 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №РН-0000015 від 03.06.2016 р. на суму 553593,00 грн. та №РН-0000019 від 04.07.2016 р. на суму 193041,60 грн., підписаними сторонами без зауважень, а також копіями товарно-транспортних накладних і довіреностей №292 від 03.06.2016 р. та №280/1 від 04.07.2016 р.

Відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар, що підтверджується копією банківської виписки з особового рахунку позивача за 07.12.2016 р. на суму 193041,60 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару за договором поставки засобів захисту рослин №04/04 від 04.04.2016 р. становить 553593,00 грн.

06.02.2017 р. позивач надіслав відповідачу претензію №03/02 від 03.02.2017 р. про сплату суми основного боргу за договором поставки засобів захисту рослин №04/04 від 04.04.2016 р. в сумі 553593,00 грн., що підтверджується копіями фіскального чеку та опису вкладення від 06.02.2017 р., на яку відповідач відповіді не надав і оплату отриманого товару не здійснив.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Підпунктом 6.2 вищевказаного договору сторони визначили, що при порушенні термінів оплати по цьому договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми боргу за кожен день прострочення. При порушенні термінів оплати більш 10 (десяти) календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 100 (сто)% від суми поставленого товару.

На підставі вказаного позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 545500,00 грн. та пеню за ставкою 14% за період з 01.11.2016 р. по 06.12.2017 р. в сумі 44567,64 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 545500,00 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки стягнення штрафу у меншому розмірі є правом позивача.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 01.11.2016 р. по 06.12.2017 р. в сумі 44567,64 грн. є необґрунтованими, доведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі, оскільки: по-перше, він зроблений за період, що перевищує шість місяців, до того ж ще не настав (06.12.2017 р.); по-друге, згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 231 ГК України та ч. 2 ст. 551 ЦК України пеня сплачується у розмірі, що встановлено за згодою сторін у договорі. Договором поставки засобів захисту рослин №04/04 від 04.04.2016 р. не визначений розмір пені, так як облікова ставка НБУ не є постійною величиною, а в п. 6.2 зазначеного договору не вказано на яку дату або за який період береться облікова ставка Національного банку України для розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.5 договору сторони визначили, що в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 36% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

На підставі вказаного позивач нарахував відповідачу інфляційні в сумі 24809,94 грн. та 36% річних в сумі 57087,18 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 36% річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 36% річних в сумі 57087,18 грн. та інфляційних в сумі 24809,94 грн. підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи те, що відповідач сплатив позивачу заборгованість за договором поставки засобів захисту рослин №04/04 від 04.04.2016 р. в сумі 553593,00 грн. після звернення позивача з позовом до господарського суду (03.03.2017 р.), про що свідчить копія платіжного доручення №1594 від 24.03.2017 р. на суму 553593,00 грн., суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за договором поставки засобів захисту рослин №04/04 від 04.04.2016 р. в сумі 553593,00 грн., в зв'язку з відсутністю предмету спору, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що, оскільки штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошового зобов'язання за договором, говорить саме про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної відповідальності за одне і те ж саме порушення, тому він просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 100% від суми основного боргу, суд вважає необґрунтованими, оскільки: по-перше, пеня і штраф є різними видами неустойки; по-друге, за умовами договору штраф стягується додатково до пені; по-третє, при укладенні договору поставки засобів захисту рослин №04/04 від 04.04.2016 р. відповідачем були погоджені як його істотні умови, так і ті, що прийняті сторонами як обов'язкові умови договору, та відповідач не надав господарському суду протоколу розбіжностей до вказаного договору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за поставлений товар за договором поставки засобів захисту рослин №04/04 від 04.04.2016 р. у строк, визначений п. 3.4 вказаного договору, інфляційних, 36% річних та штрафу, або будь-яких обґрунтованих заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в позові частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки засобів захисту рослин №04/04 від 04.04.2016 р. в сумі 553593,00 грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору.

2. В решті позову відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродженння-1181" (62220, Харківська обл., с. Уди, вул. Молодіжна, буд. 15. Код ЄДРПОУ 39680976) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідент. код НОМЕР_1) штраф в сумі 545500,00 грн., інфляційні в сумі 24809,94 грн., 36% річних в сумі 57087,18 грн. та судовий збір в сумі 17714,85 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.04.2017 р.

Суддя В.І. Ольшанченко