Рішення

від 11.04.2017 по справі 922/1012/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2017 р.Справа № 922/1012/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ДТС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ про стягнення 32649,66 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ДТС" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 32649,66 грн., з яких 7311,85 грн. -3% річних (за період з 01.06.2015 по 01.03.2017) та 25337,81 грн. - інфляційних витрат ( за період з 15.04.2015 по 01.02.2017).

Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі №922/3380/15 було стягнуто з ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" 139218,71 грн. основного боргу, 2905,70 грн. 3% річних, 39516,00 грн. інфляційних втрат. У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив заборгованість, стягнуту за даним рішенням, позивач донарахував відповідачу 3% річних та інфляційні.

Ухвалою господарського суду від 27.03.2017 було порушено провадження у справі та її розгляд був призначений на 11.04.2017 о 10:00 год.

У зв'язку із призупиненням приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Харківської області складено акт суду від 27.03.2017 про неможливість направлення поштової кореспонденції за юридичною адресою позивача до м.Луганськ.

Ухвала суду від 27.03.2017 про порушення провадження по справі була розміщена на сторінці господарського суду Харківської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада України" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy).

11.04.20147 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вх.№ 12200) щодо нарахування 3% річних та інфляційних Надані документи було досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

Присутній в судовому засіданні 11.04.2017 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2015 по справі № 922/3380/15 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ДТС" 139218,71 грн.- основного боргу, 2905,70 грн.- 3% річних, 39516,00 грн. - інфляційних втрат та 3632,29 грн. судового збору. За даним діловодства господарського суду Харківської області зазначене рішення суду не оскаржувалося в апеляційній інстанції, тому набрало законної сили, у зв'язку з чим 14.07.2015 було видано відповідний наказ по справі №922/3380/15.

В силу частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

Отже, зазначеним рішенням суду по справі № 922/3380/15 встановлені наступні факти.

У липні, вересні та листопаді 2014 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 241991,24 грн. Факт поставки товару підтверджується копіями видаткових накладних, податкових накладних, рахунків на оплату. Проте, відповідач повністю за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 139218,71 грн.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання Позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, нарахував Відповідачу 3% річних в розмірі 2905,70 грн. за період з 11.07.2014 по 01.06.2015 та інфляційних втрат в розмірі 39516,00 грн. за період з 08.11.2014 по 15.04.2015.

Оскільки на час розгляду даної справи, рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2015 по справі № 922/3380/15 набрало законної сили, суд зазначає, що відповідно до ст. 35 ГПК України вказане є підставою для звільнення позивача від доказування обставин, встановлених під час розгляду справи № 922/1012/17.

Проте на момент вирішення спору по справі № 922/1012/17, рішення суду від 02.07.2015 по справі № 922/3380/15 не виконано, заборгованість боржником не сплачено ані в добровільному порядку, ані за виконавчим провадженням.

Так, на підставі ст. 625 ЦК України Позивач додатково донарахував Відповідачу заборгованість в розмірі 32649,66 грн., з яких 7311,85 грн. -3% річних (за період з 01.06.2015 по 01.03.2017) та 25337,81 грн. - інфляційних витрат ( за період з 15.04.2015 по 01.02.2017). Нараховані Позивачем 3% річних та інфляційні втрати відповідають вимогам чинного законодавства.

Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Зважаючи на встановлені обставини, суд задовольняє позов з таких підстав.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно зі ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

В силу положень ст. ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 ЦК України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У пункті 9 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013р. "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. За змістом статей 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.11.2012 № 5011-32/5219-2012). Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 № 10/25, від 04.07.2011 № 13/210/10, від 12.09.2011 № 6/433-42/183, від 14.11.2011 № 12/207, від 23.01.2012 № 37/64.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що суми, нараховані та пред'явлені до стягнення з відповідача у даній справі не були предметом розгляду справи № 922/3380/15.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також те, що матеріалами справи доведено невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем, позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача донарахованих 7311,85 грн. - 3% річних за період з 01.06.2015 по 01.03.2017 та 25337,81 грн. - інфляційних витрат за період з 15.04.2015 по 01.02.2017 суд визнає обґрунтованими і тому задовольняє їх.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (62503, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, код ЄДРПОУ 32447115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ДТС" (65122, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 73/1, код ЄДРПОУ 36128368) - 7311,85 грн. - 3% річних за період з 01.06.2015 по 01.03.2017; 25337,81 грн. - інфляційних витрат за період з 15.04.2015 по 01.02.2017 та 1600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_2