Рішення

від 13.04.2017 по справі 925/362/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2017 р. Справа № 925/362/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури, Черкаська область, м. Сміла, вул. Ю. Кондратюка, 25

в інтересах держави в особі державного органу - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, від імені якого діє

Черкаське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131

до фермерського господарства Агро-Поліс Плюс , Черкаська область, Смілянський район, с. Макіївка

про стягнення 23 372,20 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

прокурор: Буджерак М.Р. - прокурор відділу - за посадою;

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Прокурор в інтересах Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств (в особі Черкаського відділення фонду) звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до фермерського господарства Агро-Поліс Плюс про стягнення з нього 20000 грн. простроченої поворотної фінансової допомоги (станом на 01.11.2016р.) та 976,91 грн. інфляційних, 232 грн. - 3% річних, 2163,29 грн. пені.

В судовому засіданні:

Прокурор та представник позивача вимоги підтримали повністю. Простять позов задовольнити.

Подано для огляду судом оригінали документів про надання поворотної фінансової допомоги відповідачу.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, вимоги не заперечив. Відповідач був належно повідомлений про час та місце проведення судового засідання. Ухвала суду про порушення провадження у справі була вручена відповідачу 01.04.2017р., про що свідчить розписка останнього в поштовому повідомленні.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

29.11.2011р. між Черкаським відділенням та ФГ Агро-Поліс Плюс було укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) №17/2801400.

На умовах повернення позивач надав відповідачу фінансову допомогу в сумі 70000 грн.

Відповідач зобов'язався використати допомогу за цільовим призначенням та повернути її позивачу в установлений строк.

Платіжним дорученням №17 від 30.11.2011р. позивач перерахував 70000 грн. відповідачу (а.с. ).

Пунктом 3.4.2. договору передбачено такий графік повернення допомоги:

- до 01.11.2013р. - 10000 грн.,

- до 01.10.2014р. - 20000 грн.,

- до 01.11.2015р. - 20000 грн.,

- до 01.11.2016р. - 20000 грн.

Відповідно до п. 12 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1102, із змінами) фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Невиконання зобов'язань відповідачем ставить під загрозу порушення майнових інтересів позивача, який від імені держави реалізує державну політику в аграрній сфері. Ненадходження коштів, наданих з метою підтримки фермерських господарств, до Державного бюджету України, безпосереднім чином зачіпає майнові інтереси держави та завдає матеріальні збитки.

В порушення умов договору відповідач отримані кошти не повернув. На час звернення з позовом до суду за відповідачем рахується борг в сумі 20000 грн., що підтверджується договором про надання фінансової підтримки та довідкою про заборгованість, виданою Черкаським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Станом на момент подання позову відповідач повернув 30000 грн.

20000 грн., які відповідач повинен був повернути до 01.11.2015р., стягнуто рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.12.2016р., тому борг відповідача складає 20000,00 грн., які він зобов'язаний був повернути до 01.11.2016р.

На суму боргу прокурором та позивачем нараховані індекс інфляції, 3% річних при наявному грошовому зобов'язанні та пеня.

На запитання головуючого прокурор та представник позивача заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення прокурора та представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони спірних правовідносин є самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, є учасниками відносин у сфері послуг та сільськогосподарського виробництва, є суб'єктами господарювання у розумінні ст.ст. 2, 55 Господарського кодексу України (далі вживається скорочено - ГК України).

За визначенням прокурора та позивача, предметом спору у справі є: стягнення боргу у виді простроченої поворотної фінансової допомоги.

Підстава спору визначена прокурором та позивачем як протиправне використання коштів позивача - з 01 листопада 2016р.

В ході розгляду справи ні прокурор, ні позивач не змінювали предмет чи підставу спору, вимоги не доповнювали та не уточняли.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Суд враховує, що позивач є установою державної виконавчої влади в регіоні, створеною з метою захисту та підтримки молодих фермерських господарств.

Між позивачем та відповідачем наявні договірні відносин на підставі письмового строкового двостороннього оплатного консенсуального договору.

За своєю правовою природою договір №17/2801400 від 29 листопада 2011р. про надання фінансової підтримки є договором позики з розстроченням повернення позичених відповідачем коштів. Умови договору відповідають приписам гл. 71 (параграф 1) ЦК України про позику. Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір не заперечний сторонами, не розірваний та не визнаний судом недійним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину - ст. 204 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до пункту 3.4.2 договору №17/2801400 відповідач зобов'язується повернути кошти фінансової підтримки у встановлені договором строки до 01.11.2013р. - 10000 грн., до 01.10.2014р. - 20000 грн., до 01.11.2015р. - 20000 грн., до 01.11.2016р. - 20000 грн.

Оскільки борг 20000 грн. своєчасно повернуто не було, прокурор піл ставно звернувся до суду для примусового стягнення заборгованості з відповідача на користь Фонду.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 611, 623 ч. 1 ЦК України, 216 ГК України, неможливість виконання зобов'язання не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій.

Вимоги прокурор та позивача підтверджені належними доказами. Відповідач не надав суду та сторонам документів про повне та своєчасне погашення боргу. Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають до задоволення. 20000 грн. простроченої фінансової допомоги належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Сторони передбачили відповідальність за невиконання умов договору - у вигляді пені: розділ 5 договору (а.с. 14 зворот). На підставі ст.ст. 546, 549 ЦК України, п. 5.2 договору позивач просить стягнути 2163,29 грн. пені за період 01.11.2016-22.03.2017р. (а.с. 6), з урахуванням обмеження в дві облікові ставки НБУ та непроведених оплат боргу відповідачем.

Розрахунок прокурора та позивача перевірено за допомогою калькулятора штрафів апаратного комплексу Ліга: Закон . Розрахунок виконано вірно, в межах скороченого строку позовної давності. Суд враховує значну суму стягнення та тривалість прострочення, наявність інфляційних процесів у суспільстві та враховує необхідність захисту інтересів і позивача і відповідача.

2163,29 грн. пені належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляцій за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок сум стягнення 3% річних та інфляційних втрат перевірено судом за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу Ліга: Закон . Розрахунок позивачем виконано вірно. Розмір нарахованих позивачем інфляційних не перевищує можливого нарахування. Належить стягнути 232 грн. - 3% річних та 976,91 грн. інфляційних з розрахунку боргу 20000 грн. (а.с. 5-6) та періоду нарахування з 01.11.2016р. до 22.03.2017р.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Суд вважає доведеним право прокурора та позивача на стягнення: основного боргу - 20000 грн.;

3% річних - 232 грн.;

інфляційне збільшення - 976,91 грн.;

пеня - 2163,29 грн., а всього - 23372,20 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1600 грн. належить покласти на відповідача та стягнути на користь прокуратури Черкаської області.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, Законом України Про судовий збір , господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - фермерського господарства Агро-Поліс Плюс , Черкаська область, Смілянський район, с. Макіївка, код ЄДРПОУ 33468885, номер рахунку в банку невідомий

на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Черкаське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРПОУ 14206935, номер рахунку в банку невідомий

20000 грн. основного боргу, 3% річних - 232 грн., інфляційне збільшення - 976,91 грн., пеня - 2163,29 грн. (всього - 23372,20 грн.)

Стягнути з відповідача - фермерського господарства Агро-Поліс Плюс , Черкаська область, Смілянський район, с. Макіївка, код ЄДРПОУ 33468885, номер рахунку в банку невідомий

на користь прокуратури Черкаської області, м. Черкаси, бульв. Шевченка код ЄДРПОУ 02911119, рахунок 35212034003751 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172

1600 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 13.04.2017р.

Суддя Г.М. Скиба