Ухвала

від 04.04.2017 по справі 11/б-5022/1403/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04 квітня 2017 рокуСправа № 11/Б-5022/1403/2012 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

розглянувши матеріали справи

за заявою: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори-2000", с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область в особі ліквідатора ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача : Максимівської сільської ради, вул. Сонячна, 34, с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область

про визнання права власності на майно.

в межах провадження у справі про банкрутство № 11/Б-5022/1403/2012

про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори-2000" с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область

За участю представників сторін:

Заявник/позивач: не з'явився.

Відповідач : не з'явився.

Суть справи: 23 березня 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Медозбори-2000", с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область в особі ліквідатора ОСОБА_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулося до господарського суду із заявою № 1 від 02.02.2017 року про визнання права власності на майно в межах провадження у справі про банкрутство № 11/Б-5022/1403/2012.

Як вбачається з даної заяви, ліквідатор просить визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Медобори-2000" с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30828040) право власності на майно: будинок складу і сторожки для чергування на тракторній бригаді, площа забудови 150,2 кв.м., розташоване за адресою вул. І. Франка, 44/34, с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська обл., рік побудови 1975; сінажна яма біля нижньої ферми, площа забудови 1051, 7 кв.м., розташована за адресою вул. І. Франка, 44/8, с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська обл., рік побудови 1973.

Крім того, в заяві про визнання права власності заявник просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі в зв'язку з важким фінансовим становищем боржника, який постановою господарського суду визнаний банкрутом, отже, на даний час є неплатоспроможним та не здійснює господарську діяльність.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 28.02.2017 року заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори-2000" в особі ліквідатора ОСОБА_1, прийнято до розгляду, призначено її до слухання на 21.03.2017 р., відстрочено заявнику сплату судового збору за подання заяви про визнання права власності на майно до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою суду від 21.03.2017 р. у зв'язку з неявкою представника Максимівської сільської ради та неподання ним заперечень або спростувань на заяву, розгляд заяви відкладено на 04.04.2017 року.

04.04.2017 р. на адресу суду надійшло клопотання арбітражного керуючого/ліквідатора ОСОБА_1 № 042 від 03.04.2017 р., згідно якого останній просить суд визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Медобори-2000", с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30828040) право власності на майно: будинок складу і сторожки для чергування на тракторній бригаді, площа забудови 150,2 кв.м., розташоване за адресою вул. І. Франка, 44/34, с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська обл., рік побудови 1975, а позовну вимогу щодо визнання права власності на сінажну яму біля нижньої ферми, площа забудови 1051,7 кв.м., що розташована за адресою вул. І. Франка, 44/8, с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська обл., рік побудови 1973, просить суд не розглядати у зв'язку з тим, що встановити розміри та місце розташування останньої неможливо, так як вона зруйнована, також, просить суд розглянути заяву без його участі.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд прийняв його до розгляду.

Максимівська сільська рада явку уповноваженого представника в судове засідання 04.04.2017 р. не забезпечила, разом з тим, на адресу суду 27.03.2017 р. надійшов відзив на заяву, згідно якого Максимівська сільська рада проти визнання права власності на спірне майно не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне:

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду» , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]» .

Відповідно до положень статті 4 1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 2343-XII.

Згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною дев'ятою статті 16 ГПК (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону № 2343-XII, відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

Системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-XII); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону № 2343-XII); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону № 2343-XII); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону № 2343-XII); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону № 2343-XII).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Постановою арбітражного суду Тернопільської області від 23.10.2012 року Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Медобори - 2000" (с.Максимівка, Збаразького району, Тернопільської області; ідентифікаційний код 30828040) - визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру банкрута.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 16.12.2016 року ліквідатором банкрута Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори-2000" (с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область , ідентифікаційний код 30828040) призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 805 від 19.04.2013р.; прож. ІНФОРМАЦІЯ_2, 76006.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /у редакції Закону, чинній до 19.01.2013р./ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені і в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів, зазначених в п.1 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як зазначає заявник, в процесі провадження ліквідаційної процедури встановлено, що на підставі переліку майна виділеного під забезпечення боргів та акту інвентаризації майна банкрута від 30.07.2013 року, проведеного за участю колишніх директора та бухгалтера СГ ТОВ Медобори , до ліквідаційної маси боржника внесено нерухоме майно, зокрема: будинок складу і сторожки для чергування на тракторній бригаді, площа забудови 150,2кв.м., розташоване за адресою Тернопільська обл., Збаразький район, с. Максимівка, вул. І. Франка, 44/34, рік побудови 1975;

На виявлене та внесене до ліквідаційної маси боржника майно виготовлено Технічний паспорт.

Оскільки, право власності СГ ТОВ Медобори-2000 на майно належним чином не оформлено та не зареєстровано, тому СГ ТОВ Медобори-2000 в особі ліквідатора звернулось до Максимівської сільської ради про оформлення права власності на спірне нерухоме майно.

На підтвердження належності вказаного майна СГ ТОВ Медобори-2000 , виконкомом Максимівської сільської ради видано довідку №06-54/02-13 від 07.03.2014 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи відсутність реєстрації вказаного об'єкту до початку процедури банкрутства, зареєструвати заявником права власності на нерухоме майно: будинок складу і сторожки для чергування на тракторній бригаді, площа забудови 150,2кв.м., розташоване за адресою Тернопільська обл.., Збаразький район, с. Максимівка, вул. І. Франка, 44/34, рік побудови 1975, з метою подальшої реалізації для погашення кредиторських вимог без судового рішення про визнання права власності неможливо.

Зазначені обставини позбавляють підприємство можливості реалізувати свої права щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном, відповідно до принципів власності, встановлених положеннями частин 1-4 статті 319 Цивільного кодексу України.

Приписами ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правомірність набуття СГ ТзОВ Медобори-2000 права власності на будинок складу і сторожки для чергування на тракторній бригаді, площа забудови 150,2кв.м., розташоване за адресою Тернопільська обл.., Збаразький район, с. Максимівка, вул. І. Франка, 44/34, рік побудови 1975; сінажна яма біля нижньої ферми, площа забудови 1051,7кв.м., розташована за адресою Тернопільська обл.., Збаразький район, с. Максимівка, вул. І. Франка, 44/8, рік побудови 1973 підтверджує Акт інвентаризації майна банкрута від 30.07.2013р.

Статтею 316 Цивільного Кодексу визначено, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке охороняється законом.

Як випливає з чинного законодавства право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. (ст.316 ЦК України).

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на майно.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, і при зверненні до суду позивач повинен підтвердити наявність у нього права власності на спірне майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Вказана стаття кореспондується із ст. 316 ЦК України, відповідно до якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Матеріалами справи не підтверджено та Максимівською сільською радою не доведено, що нерухоме майно, а саме: будинок складу і сторожки для чергування на тракторній бригаді, площа забудови 150,2 кв.м., розташоване за адресою вул. І. Франка, 44/34, с. Максимівка, Збразький район, Тернопільська обл., рік побудови 1975, - зареєстроване за іншими особами.

Пунктом 4 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу передбачену законом чи договором оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що в порядку п. 4 статті 25 Закону в господарському суді в межах справи про банкрутство №11/Б-5022/1403/2012 розглядалася скарга на дії ліквідатора щодо віднесення вказаних об'єктів до ліквідаційної маси в межах провадження справи про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори-2000".

Відповідно до ст..392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Отже, оцінивши представлені документальні докази, суд прийшов до висновку, що вимоги боржника в особі ліквідатора ОСОБА_1 про визнання за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Медобори-2000" с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30828040) права власності на майно: будинок складу і сторожки для чергування на тракторній бригаді, площа забудови 150,2 кв.м., розташоване за адресою вул. І. Франка, 44/34, с. Максимівка, Збразький район, Тернопільська обл., рік побудови 1975; - є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюється нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень« , що визначено у ст. 1 цього Закону.

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень« державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Згідно ст..27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень« державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Пунктом 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р. визначено, що строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Судові витрати покладаються на заявника.

На підставі наведеного, керуючись статтями 33,43 Господарського процесуального кодексу України, статтею 20 Господарського Кодексу України, статтями 181, 182, 316, 317, 319, 321, 392 Цивільного Кодексу України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд ,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Медозбори-2000", с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область в особі ліквідатора ОСОБА_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_1, № 1 від 02.02.2017 року ( з врахуванням клопотання арбітражного керуючого/ліквідатора ОСОБА_1 № 042 від 03.04.2017 р.) про визнання права власності на майно в межах провадження у справі про банкрутство № 11/Б-5022/1403/2012 - задовольнити.

2. Визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Медобори-2000" с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30828040) право власності на майно: будинок складу і сторожки для чергування на тракторній бригаді, площа забудови 150,2 кв.м., розташоване за адресою вул. І. Франка, 44/34, с. Максимівка, Збразький район, Тернопільська обл., рік побудови 1975,3.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори-2000" (с. Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30828040) в доход державного бюджету України 1600 грн. 00 коп. за подання заяви в межах справи про банкрутство.

Видати наказ.

4. Ухвалу направити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Медобори -2000" с. Максимівка , Збаразький район, Тернопільська область; ліквідатору ОСОБА_1, прож . ІНФОРМАЦІЯ_3 та Максимівській сільській раді, вул. Сонячна, 34, с. Максимівка Збаразького району Тернопільської області.

Суддя А.М. Сидорук