Постанова

від 12.04.2017 по справі 922/4770/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2017 р. Справа № 922/4770/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Білецька А.М., суддя Барбашова С.В.

при секретарі Кладько А.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, (дов. №17 від 28.03.2017 р.); ОСОБА_2 (дов. №28 від 27.10.2016 р.);

відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.751Х/3-38) на рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2017 року

за позовом ОСОБА_3 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітснек» , м.Харків

про стягнення 43400 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) 29.12.2016 р. звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітснек", в якій просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 21700,00 грн., накладений на останнього за рішенням № 94-р/к адміністративної колегії ОСОБА_3 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.06.2015 року та пеню в розмірі 21700,00 грн. за прострочення сплати відповідачем вказаного вище штрафу. Позов обґрунтований, зокрема, приписами ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст.ст. 17, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.02.2017 року у справі № 922/4770/16 позов задоволено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до ОСОБА_3 апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріали справи не містять доказів направлення та вручення відповідачу вимоги про надання інформації та рішення територіального відділення №94-р/к від 17.06.2015 року про накладення на відповідача штрафу за неподання такої інформації на вимогу. На думку апелянта, за таких обставин, у відповідача відсутній обов'язок виконання рішення позивача №94-р/к від 17.06.2015 року. Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не перевірено відповідність копії рішення територіального відділення №94-р/к від 17.06.2015 року, яка надана до позовної заяви, її оригіналу.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, зазначає, що, рішення територіального відділення №94-р/к від 17.06.2015 року направлено відповідачу супровідним листом від 17.06.2015 року №02-26/3-3022 та отримано останнім 22.06.2015 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Також позивач зазначає, що копія рішення №94-р/к від 17.06.2015 року, яка була надіслана відповідачу, додана до позовної заяви, натомість, відповідачем не надано суду копію рішення, яка надійшла на його адресу і щодо якої у ТОВ Вітснек існують сумніви щодо справжності даного документу. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

11.04.2017 року позивач надав суду додаткові письмові пояснення, в яких вказав, що оскільки вимога про надання інформації №02-26/3-5038 від 18.11.2014 року, не була отримана ТОВ Вітснек , позивач, керуючись п.23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМКУ від 19.04.1994 року №5, на підставі службової записки, 20.11.2014 року розмістив вказану вимогу на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України, про що 09.12.2014 року розміщена інформація в газеті Слобідський край №147. В підтвердження вказаних доводів позивач надав суду вимогу №02-26/3-5038 від 18.11.2014 року, службову записку від 02.12.2014 року та копію газети Слобідський край №147 від 09.12.2014 року.

В судове засідання 12.04.2017 року відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Як роз'яснено в п.3.9.1 постанови пленуму вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у разі присутності сторони в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони про час і місце наступного судового засідання.

В судовому засіданні 03.04.2017 року був присутній представник відповідача - ОСОБА_4, що відображено в протоколі судового засідання, а отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Крім того, 06.04.2017 року відповідач отримав поштою ухвалу суду від 03.04.2017 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

16.06.2015 року адміністративною колегією ОСОБА_3 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення у справі №3/12-61-15, яким визнано, що ТОВ Вітснек , не надавши інформацію, передбачену вимогою, у встановлений головою територіального відділення строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки (а.с.9).

Вказане рішення №94-р/к обґрунтовано тим, що в ході дослідження ринків продуктів харчування, зокрема, снекової продукції, на підставі статей 3, 7, 12, 14, 17, 22, 22 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України , статті 1 Закону України Про захист економічної конкуренції , пунктів 1, 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001р. №32-р, відділенням підготовлена вимога №02-26/3-5038 від 18.11.2014 року до ТОВ Вітснек про надання інформації

Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, в своєму рішенні №94-р/к зазначає, що враховуючи, що попередні вимоги, направлені Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, не отримані ТОВ Вітснек , керуючись пунктом 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на підставі службової записки, вимога розміщена на офіційному веб-сайті комітету 20.11.2014р., про що 09.12.2014р. розміщена інформація в газеті Слобідський край від 09.12.2014 № 147 (22111), яка є друкованим виданням ОСОБА_3 обласної ради.

Таким чином, як зазначено в рішенні позивача, вимога вважається врученою ТОВ Вітснек 20.12.2014р., а інформацію, передбачену вимогою, ТОВ Вітснек повинен був надати в строк до 05.01.2015 року.

Однак, як зазначено в рішенні №94-р/к, у встановлений у вимозі строк, інформація до відділення не надійшла, що є порушенням статтей 22, 22-1 ЗУ Про Антимонопольний комітет України .

За вчинене порушення, на ТОВ Вітснек , відповідно до абз.4 ч.2 статті 52 ЗУ Про захист економічної конкуренції , накладено штраф у розмірі 21700 грн. (п.2 рішення №94-р/к ).

Рішення територіального відділення №94-р/к від 16.06.2015 року направлено відповідачу та отримано останнім 22.06.2015 року, про що свідчить повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13).

Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначає, що згідно з ч.3 ст.56 ЗУ Про захист економічної конкуренції , особа, на яку накладено штраф за рішення органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, а відповідно до ч.8 вказаної статті Закону протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення документ, що підтверджує сплату штрафу.

Як зазначає позивач, відповідач повинен був сплатити штраф, накладений рішенням ОСОБА_3 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №94-р/к від 16.06.2015 року у строк до 24.08.2015 року.

Позивач вказує, що станом на 20.12.2016 року відповідачем не направлено до територіального відділення доказів сплати штрафу, що стало підставою для звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 21700 грн. та пені в розмірі 21700 грн. на підставі статті 56 ЗУ Про захист економічної конкуренції .

Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції відзив на позов не надав.

Колегія суддів враховує наступне.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною другою статті 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету, визначених законом.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 7 цього ж Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольного комітету має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділений повноваженнями вимагати, зокрема, від суб'єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках.

Аналогічні повноваження закріплено й у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженому розпорядженням Антимонопольного комітету України 23 лютого 2001 року № 32-р та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482, зокрема, пункт 3 частини першої, між іншим, передбачає, що відділення Антимонопольного комітету України має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Тобто, право органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Комітету запитувати (вимагати) інформацію реалізується у зв'язку із виконанням конкретних завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення, зокрема щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов'язковим для виконання у визначені ним строки; невиконання таких вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

За приписами частини першої статті 22 1 цього ж Закону суб'єкти господарювання, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Пункт 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає як порушення законодавства про захист економічної конкуренції неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки. За таке порушення накладається штраф згідно із статтею 52 названого Закону.

Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Як свідчать матеріали справи, в ході дослідження ринків продуктів харчування, зокрема, снекової продукції, на підставі статей 3, 7, 12, 14, 17, 22, 22 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України , статті 1 Закону України Про захист економічної конкуренції , пунктів 1, 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001р. №32-р, відділенням підготовлена вимога №02-26/3-5038 від 18.11.2014 року до ТОВ Вітснек про надання інформації.

Відповідно до п.23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 року №90/299 (далі-Правила розгляду справ), у разі, якщо вимогу про надання інформації неможливо вручити за місцезнаходженням юридичної особи чи останнім відомим місцем проживання фізичної особи, вона вважається такою, що вручена адресату, через десять днів з дня опублікування в газеті "Урядовий кур'єр" або в друкованому виданні відповідної обласної ради (за місцезнаходженням юридичної особи, останнім відомим місцем проживання фізичної особи) повідомлення про розміщення такої вимоги на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua).

Як зазначено в службовій записці голові ОСОБА_3 обласного територіального відділення АМКУ щодо розміщення інформації на веб-сайті, попередні вимоги, направлені Київським міським територіальним відділенням АМКУ до ТОВ Вітснек не отримані останнім, листи повернуто підприємствами зв'язку до територіального відділення за закінчення терміну зберігання, тобто за місцезнаходженням ТОВ Вітснек неможливо вручити вимогу.

На підставі викладеного та керуючись п.23 Правил розгляду справ, на підставі службової записки, вимога розміщена територіальним відділенням 20.11.2014 року на офіційному веб-сайті комітету, про що 09.12.2014р. опубліковано інформацію в газеті Слобідський край № 147 (22111), яка є друкованим виданням ОСОБА_3 обласної ради (вимога про надання інформації №02-26/3-5038 від 18.11.2014 року, службова записка та витяг з газети Слобідський край № 147 (22111) додана позивачем до письмових пояснень від 11.04.2017 року).

Таким чином, вимога вважається врученою ТОВ Вітснек 20.12.2014 року, а отже, відповідач повинен був в строк до 05.01.2015 року надати до ОСОБА_3 обласного територіального відділення АМКУ інформацію, передбачену вказаною вимогою.

Враховуючи неподання відповідачем ОСОБА_3 обласному територіальному відділенню АМКУ інформації, передбаченої вимогою голови відділення від 18.11.2014 року №02-26/3-5038, у встановлені строки, 16.06.2015 року позивачем прийнято рішення №94-р/к, яким за вчинене порушення, на ТОВ Вітснек , відповідно до абз.4 ч.2 статті 52 ЗУ Про захист економічної конкуренції , накладено штраф у розмірі 21700 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі-Закон), рішення Антимонопольного комітету України, надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Згідно ч. 2 вказаної статті Закону, рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч.3 статті 56 Закону).

В частині 8 статті 56 Закону визначено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частиною 5 статті 56 Закону передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно з приписами ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» , з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Комітету та стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Копія рішення № 94-р/к направлена ОСОБА_3 обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України відповідачу супровідним листом №02-26/3-3022 від 17.06.2015 р. для виконання (а.с.12).

Відповідач отримав копію вказаного рішення 22.06.2015 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 6105806797012 (а.с.13).

Таким чином, відповідно до частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економії конкуренції» , відповідач повинен був сплатити штраф у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, тобто до 25.08.2015 року, оскільки 22.08.2015 року та 23.08.2015 року були вихідними днями, а 24.08.2015 року - святковим днем.

Проте, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафу в строк до 25.08.2015 року.

За поясненнями сторін в судовому засіданні 03.04.2017 року, рішення територіального відділення №94-р/к від 16.06.2015 року відповідачем в судовому порядку не оскаржувалось.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 21700 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 25.08.2015 року по 20.12.2016 року в розмірі 21700 грн.

Колегія суддів зазначає, що стягнення пені в розмірі 1,5% за кожен день прострочення сплати штрафу відповідає приписами ч.5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За розрахунком позивача, сума пені за прострочення сплати штрафу за період з 25.08.2015 року по 20.12.2016 року складає 157542 грн. (а.с.8).

Разом із тим, ч.5 статті 56 вказаного Закону визначено, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Враховуючи, що відповідач повинен був сплатити штраф до 25.08.2015 року, правомірним є нарахування пені з 26.08.2015 року по 20.12.2016 року, тобто позивачем не вірно визначено початок періоду нарахування пені.

Однак, враховуючи, що розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги в цій частині та стягнуто з відповідача 21700 грн. пені.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріали справи не містять доказів направлення та вручення відповідачу вимоги про надання інформації та рішення територіального відділення №94-р/к від 17.06.2015 року про накладення на відповідача штрафу за неподання такої інформації на вимогу.

Враховуючи, що позивачем надано до матеріалів справи докази вручення відповідачу 20.12.2014 року вимоги про надання інформації та докази вручення відповідачу 22.06.2015 року рішення територіального відділення №94-р/к від 17.06.2015 року про накладення штрафу, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не приймаються судом.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не перевірено відповідність копії рішення територіального відділення №94-р/к від 17.06.2015 року, яка надана до позовної заяви, її оригіналу.

Колегія суддів зазначає, що письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК).

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Відповідно до п. 5.27 Національних стандартів Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії. Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідчуваної копії документа.

Копія рішення територіального відділення №94-р/к від 16.06.2015 року, яка додана до позовної заяви, засвідчена головним спеціалістом ОСОБА_3 обласного територіального відділення АМКУ ОСОБА_5, з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003".

Враховуючи викладене, у суду першої інстанції були відсутні підстави для витребування у позивача оригіналу вказаного рішення територіального відділення.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апелянта про невідповідність копії рішення №94-р/к від 16.06.2015 року, що наданий позивачем, його оригіналу ніяким чином не підтверджені.

Відповідачем не надано суду примірник рішення, що надійшов на його адресу 22.06.2015 року.

Враховуючи наведене, доводи апелянта є безпідставними та не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.02.2017 року у справі №922/4770/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 14.04.2017 року

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Барбашова С.В.