Ухвала

від 13.04.2017 по справі 757/63367/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/494/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Карабань В.М.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

секретаря судового засідання Орліченко О.Ю.

прокурора Гунько О.Б.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги представника ТОВ ПРЕМІУМ-ОІЛ ОСОБА_2, директора ТОВ Бізнесторг ЛТД ОСОБА_3, директора ТОВ ГЕРМЕС ЛТД ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сандиги М.В., погорджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Ніколайчуком О. та накладено арешт на кошти, що знаходяться на наступних банківських рахунках відкритих у ПАТ КБ ФІНАНСОВИЙ ПАРТНЕР (МФО 380872): №26008001004285 (українська гривня), №26008001004285 (840-ДОЛАР США), який відкрито ТОВ Сістем Інвест Сервіс (код ЄДРПОУ 37769689); №26006001004373 (українська гривня), №26006001004373 (840-ДОЛАР США), №26006001004373 (978-ЄВРО), який відкрито ТОВ Інвестек Плюс (код ЄДРПОУ 40626014); №26009002004379 (українська гривня), №26009002004379 (840-ДОЛАР США), №26009002004379 (978-ЄВРО), який відкрито ТОВ Сократ Преміум (код ЄДРПОУ -10619840); №26006001004425 (українська гривня), який відкрито ТОВ Бізнесторг ЛТД (код ЄДРПОУ 40719622); №26008001004423 (українська гривня), який відкрито ТОВ Гєрмєс ЛТД (код ЄДРПОУ 40717617); №26000001004432 (українська гривня), який відкрито ТОВ Данко Компані (код ЄДРПОУ 40750725); №26004001004427 (українська гривня), який відкрито ТОВ Гелексі ЛТД (код ЄДРПОУ 40729803); №26001001004431 (українська гривня), який відкрито ТОВ Фенікс ЛТД (код ЄДРПОУ 40725966); №26008001004326 (українська гривня), №26008001004326 (840-ДОЛАР США), №26008001004326 (978-ЄВРО), який відкрито ТОВ Торгенаб Компані (код ЄДРПОУ 39028793); №26003001004354 (українська гривня), №26003001004354 (840-ДОЛАР США), №26003001004354 (978-ЄВРО), який відкрито ТОВ Преміум-Оіл (код ЄДРПОУ 10240849).

Слідчий суддя, з метою забезпечення збереження речових доказів та отримання можливості для використання майна як доказу у кримінальному провадженні, дійшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ ПРЕМІУМ-ОІЛ ОСОБА_2, директор ТОВ Бізнесторг ЛТД ОСОБА_3 та директор ТОВ ГЕРМЕС ЛТД ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ ПРЕМІУМ-ОІЛ , ТОВ Бізнесторг ЛТД , ТОВ ГЕРМЕС ЛТД .

Так, представник ТОВ ПРЕМІУМ-ОІЛ ОСОБА_2 , мотивуючи вимоги апеляційної скарги, зазначає, що слідчим в клопотанні необґрунтована необхідність накладення арешту на банківські рахунки ТОВ ПРЕМІУМ- ОІЛ через відсутність доказів на підтвердження відповідності банківських рахунків зазначеного товариства критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Додає, що органом досудового розслідування не доведено, що на ці рахунки незаконно надходили кошти від інших суб'єктів господарювання, або ж саме ці кошти, котрі перебувають на банківських рахунках, є предметом злочинної діяльності.

Далі в апеляційній скарзі представник зазначає, що відповідальність за ч. 1 ст. 175 та ч. 1 ст. 212 КК України несе певна особа, а не підприємство, а відомості стосовно пред'явлення підозри власникам даного підприємства чи його службовим особам у матеріалах провадження відсутні, що на думку апелянта, вказує на невідповідність клопотання слідчого вимогам ст.ст. 171, 172 КПК України.

Також апелянт звертає увагу суду на той факт, що виходячи зі змісту ст. 96-3 КК України застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру у межах кримінального провадження за ст. ст. 205, 212 КК України не передбачено, а тому, як стверджує апелянт, арешт у межах даного кримінального провадження є неогбгрунтованим.

Крім того апелянт вказує на те, що арешт накладений на рахунки ТОВ ПРЕМІУМ-ОІЛ паралізувало нормальну діяльність товариства, що тягне за собою великі збитки в господарській діяльності та фактично позбавляє товариство можливості в подальшому здійснювати свою господарську діяльність в нормальному режимі.

Одночасно, автор апеляційної скарги просить поновити строк апеляційного оскарження. В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження, представник послався на те, що про оскаржувану ухвалу товариству стало відомо лише 23 грудня 2016 року та зазначає, що на момент подачі апеляційної скарги копія ухвали отримана апелянтом не була.

Директор ТОВ Бізнесторг ЛТД ОСОБА_3 та директор ТОВ ГЕРМЕС ЛТД ОСОБА_4 в поданих апеляційних скаргах вказують на те, що грошові кошти на рахунку товариств, директорами яких вони є, не відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Додають, що клопотання слідчого не містить відомостей, які б давали підстави вважати, що вказані грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом або отримані товариствами як юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Далі в апеляційній скарзі апелянти зазначають, що події відповідних кримінальних правопорушень, за фактами вчинення яких відкрите дане кримінальне правопорушення, мали місце впродовж 2013 та 2014 років, в той час як державна реєстрація ТОВ Бізнесторг ЛТД та ТОВ ГЕРМЕС ЛТД відбулася 05.08.2016 року та 04.08.2016 року, відповідно.

Також апелянти зазначають, що товариства, директорами яких вони є, не мало ніяких фінансово-господарських відносин із причетними до вчинення передбачених фабулою даного кримінального провадження злочинів. Також додають, що службовим особам товариств повідомлення про підозру не здійснювалося та жодного процесуального статусу у даному провадженні вони не мають.

У підсумку, автори апеляційних скарг вказують, що грошові кошти, на які накладено арешт, отримані товариством як результат здійснення його статутної діяльності.

Одночасно, автори апеляційних скарг просять поновити строк апеляційного оскарження. В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянти вказують, що розгляд справи проведено без повідомлення власників майна та копію оскаржуваної ухвали ними отримано лише 01.02.2017 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, щовласники майна та їх представники у судовому засіданні участі не приймали, про оскаржувану ухвалу ТОВ ПРЕМІУМ-ОІЛ стало відомо 23 грудня 2016 року, а копію ухвали ТОВ Бізнесторг ЛТД та ТОВ ГЕРМЕС ЛТД отримали 01.02.2017 року, з урахуванням того, що апеляційні скарги подані ТОВ ПРЕМІУМ-ОІЛ - 27.12.2016 року, ТОВ Бізнесторг ЛТД та ТОВ ГЕРМЕС ЛТД - 02.02.2017 року, п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтами не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 12014100100005912, відомості про яке 10.06.2014 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами розкрадання у 2013-2014 роках державних коштів, зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами ТОВ Фірма Валтек за попередньою змовою зі службовими особами Міністерства юстиції України при закупівлі комп'ютерної техніки на суму 54,3 млн.грн., ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах ТОВ Фірма Валтек та створення ряду суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема, цього товариства за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 КК України.

Старший слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сандига М.В., за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Ніколайчуком О., звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на кошти, що знаходяться на вказаних у клопотанні слідчого банківських рахунках відкритих у ПАТ КБ ФІНАНСОВИЙ ПАРТНЕР , яке 21 грудня 2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва задоволено частково.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає , оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги непереконливими і такими, що не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 12014100100005912, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого, та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання та накладення арешту навказані у клопотанні кошти, з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Посилання апелянтів на те, що грошові кошти, на які слідчий просить накласти арешт, не відповідають критеріям визначеним статтею 98 КПК України, слід визнати непереконливими, оскільки дані твердження спростовуються матеріалами доданими до клопотання слідчого, а також наявністю постанови старшого слідчого Сандиги М.В. від 19 грудня 2016 року про визнання грошових коштів речовими доказами, відповідно до якої арештовані оскаржуваною ухвалою грошові кошти могли бути набуті кримінально протиправним шляхом та отримані юридичними особами внаслідок вчинення кримінального правопорушення (а.с. 101-107).

Твердження апелянтів про відсутність відомостей стосовно пред'явлення підозри власникам товариств чи його службовим особам, колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки метою накладення арешту у даному кримінальному провадженні є збереження речових доказів, тобто це не вимагає доведення причетності особи до кримінального правопорушення, з цих же підстав необгрунтованими є посилання про відсутність фінансово-господарських відносин товариств із товариствами причетними до вчинення даного кримінального провадження.

Посилання апелянта на те, що державна реєстрація ТОВ Бізнесторг ЛТД та ТОВ ГЕРМЕС ЛТД відбулася поза періодом ймовірних у рамках даного кримінального провадження кримінальних правопорушень, не може бути підставою для скасування ухвали, оскільки ці обставини стосуються доведеності вини та підлягають з'ясуванню на стадії судового розгляду.

Посилання апелянтів на блокування роботи товариств, як на підставу для скасування ухвали слідчого судді, не може бути визнано обґрунтованим, оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце, з огляду на ненадання апелянтами, всупереч вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, відомостей про повне блокування роботи товариств.

Доводи з приводу того, що арештовані грошові кошти отримані внаслідок здійснення статутної діяльності, підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом, під час якого не вирішується доля речових доказів на відміну від розгляду справи в суді по суті.

Посилання апелянтів нате, що застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру у межах кримінального провадження за ст. ст. 205, 212 КК України не передбачено, не узгоджуються з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, яка передбачає можливість накладення арешту на майно будь-якої юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на зазначених в ухвалі слідчого судді банківських рахунках, відкритих у ПАТ КБ ФІНАНСОВИЙ ПАРТНЕР , з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянтів слід визнати непереконливими.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги представника ТОВ ПРЕМІУМ-ОІЛ ОСОБА_2, директора ТОВ Бізнесторг ЛТД ОСОБА_3 та директора ТОВ ГЕРМЕС ЛТД ОСОБА_4 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сандиги М.В. та накладено арешт на кошти, що знаходяться на зазначених в ухвалі слідчого судді банківських рахунках, відкритих у ПАТ КБ ФІНАНСОВИЙ ПАРТНЕР , залишити без змін, а апеляційні скарги представника ТОВ ПРЕМІУМ-ОІЛ ОСОБА_2, директора ТОВ Бізнесторг ЛТД ОСОБА_3 та директора ТОВ ГЕРМЕС ЛТД ОСОБА_4, - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

МасенкоД.Є. Глиняний В.П. ПаленикІ.Г.