Рішення

від 11.04.2017 по справі 910/1846/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2017Справа №910/1846/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Столичні будтехнології" до Товариства з обмеженою відповідальністю"АЙ-ТИ БЕТОН" простягнення заборгованості 105 927,30 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 97 499,60 грн., інфляційних втрат в розмірі 6 824,97 грн. та 3% річних в розмірі 1 602,73 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що останній виконав свої зобов'язання за договором поставки №04/12/12-ПЛ-2 від 04.12.2012 сплативши на рахунок відповідача 137 600,00 грн., проте відповідачем товар в рахунок виконання свого зобов'язання за договором поставлено лише на суму 40 100,40 грн., відтак відповідач безпідставно зберігає у себе попередню оплату в розмірі 97 499,60 грн.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал/Івана Франка, буд. 11/1.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

На призначені судові засідання 28.03.2017, 11.04.2017 представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення, з якого слідує, що поштова кореспонденція з ухвалою суду про призначення судового засідання була вручена відповідачу 15.02.2017.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю Столичні будтехнології та Товариством з обмеженою відповідальністю Ай-Ти Бетон був укладений договір поставки №04/12/12-ПЛ-2 (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність Покупця металопродукцію (надалі - Товар ), а Покупець зобов'язується оплатити вартість Товару та прийняти його відповідно до умов Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим Договором, визначається у рахунках-фактурах Постачальника або в інших додатках до Договору та у видаткових накладних Постачальника.

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна сума Договору складає загальну вартість поставленого Товару, яка зазначена в усіх рахунках-фактурах, які були виставлені Постачальником для оплати Покупцю по Договору та інших додатках до Договору та у видаткових накладних Постачальника.

Так, Відповідачем було виставлено Позивачу рахунок-фактуру № 14 від 12 лютого 2015 року на суму 201 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 3.4. Договору оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом передплати 100% вартості Товару в терміни, які вказані у рахунках-фактурах Постачальника. З моменту зарахування на поточний рахунок Постачальника 100% оплати за поставлений Товар, або за Товар що має бути поставлений, ціна на Товар не підлягає зміні. Постачальник має право поставити Товар Покупцю без попередньої оплати. В цьому випадку Покупець оплачує поставлений Товар у розмірі 100% від вартості поставленого Товару протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки.

Позивачем було здійснено оплату Товару на банківський рахунок Постачальника згідно платіжних доручень: №5799 від 10.02.2015 на суму 37 600,00 грн. та №5897 від 13.02.2015 на суму 100 000,00 грн.

Отже, загальна сума грошових коштів, які сплатив Позивач Відповідачу складає 137 600,00 грн.

Однак, Відповідач здійснив поставку Товару лише частково на загальну суму: 40 100,40 грн. що підтверджується видатковими накладними: №24 від 13.02.2015 на суму 16 600,40 грн. та №39 від 19.08.2015 на суму 23 500,00 грн.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, Відповідач порушуючи умови договору не поставив товар та сплачені грошові кошти не повернув. Зворотного відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно ж до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на бездіяльність Відповідача, Позивач звернувся до нього з претензією № 119 від 07 липня 2016 року з вимогою про повернення попередньої оплати в сумі 100 822,56, з яких 3 322,96 грн. - залишок передоплати за 2014 рік та 97 499,60 грн. - залишок передоплати за 2015 рік.

Відповідач відповів на пред'явлену Позивачем претензію листом вих. 52 від 14.06.2016 року, в якому підтвердив оплату з боку Позивача в сумі 137600,00 грн., запропонував повернути на адресу Відповідача первинні документи та не заперечував можливості повернути надлишок сплачених Позивачем грошових коштів.

Позивач повторно 29.12.20.2016 року звернувся до Відповідача з претензією № 169 від 29.12.2016р., про що свідчить опис вкладення та чек з вимогою повернути заборгованість в сумі 100 822,56 грн.

На вказану претензію Відповідач не відреагував, грошові кошти не повернув, Товару на суму заборгованості не поставив.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 по справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що Відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, відтак фактично безпідставно зберігає у себе набуте майно у виді сплаченої Позивачем попередньої оплати у розмірі 97 499,60 грн.

Отже, Відповідач, як у встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо повернення суми в розмірі 97 499,60 грн. не виконав.

Оскільки станом на час прийняття рішення Відповідач суму попередньої оплати не повернув, строк повернення якої настав, позов в частині стягнення з Відповідача 97 499,60 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних в сумі 1 602,73 грн. та 6 824,97 грн. інфляційних втрат, нарахованих Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами) обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Судом встановлено, що Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача кошти, які були перераховані позивачем у якості авансового внеску.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як авансовий платіж, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав, у зв'язку з чим підстави для нарахування і стягнення 3% річних та інфляційних втрат відсутні.

Наведена позиція також викладена і у Інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів".

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 602,73 грн. та 6 824,97 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-ТИ БЕТОН" (01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал/Івана Франка, буд. 11/1, ідентифікаційний код 37855264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичні будтехнології" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 62, кімната 64, ідентифікаційний код 35392258) заборгованість у розмірі 97 499 (дев'яносто сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп., 1 472 (одну тисячу чотириста сімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

У решті в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.04.2017

Суддя І.І. Борисенко