Рішення

від 15.05.2007 по справі 13/1851

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/1851

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ              

"15" травня 2007 р.                                                                Справа №  13/1851

Господарський суд Черкаської області у складі  судді Г.М. Скиби,  розглянувши матеріали справи від 30 березня 2007 року  за позовом ПП „Віт Арт”, м. Павлоград Дніпропетровської

Області, вул. К. Маркса, 57/4

ТОВ «Компанія «Еверест»м. Черкаси, вул. Сержанта Жужоми, 6 (юридична адреса –пр. Хіміків, 10, кв. 63)

про стягнення 100262 грн. 81 коп. боргу та санкцій

Представники:

від позивача –Дорофієва Т.О. –довіреність №34 від 14.05.2007 року,

від відповідача –Бардаков Ю.В. –адвокат - ордер від 15.05.2007 року;

          Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними доказами та матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі договору від 6.07.2006 року №06/07-2006У зобов'язався поставити відповідачу вугілля марки ДГр енерг. Клас 0-200 всього 127,3 тонни на суму 29516 грн. 51 коп. (з ПДВ та залізничним тарифом) з урахуванням замовлення, викладеного в Специфікації договору.  

Позивач відвантажив вугілля на підставі залізничних накладних серії УЗ 22 №45316631 від 21.07.2006 року, вагон №60498672, та  серії УЗ 22 №45316632 від 21.07.2006 року, вагон №66692971.

Отримання майна підтверджено відповідачем.

Сторонами при наявних договірних відносинах визначено ціну, кількість, якість майна, що придбавається.  

Суд дійшов висновку, що сторони досягли згоди по істотних умовах у відносинах купівлі-продажу у відповідності до вимог ст.ст. 655, 656, 669, 673, 691 ЦК України, відобразивши істотні умови в накладних на отримання товару. Волевиявлення сторін свідчить про бажання  нести обов'язки за договірними відносинами.

          Так як позивач вважає, що відповідач не виконав зобов'язання та не сплатив вартість продукції, він звернувся з позовом про стягнення заборгованості.  Позивач стверджує, що відповідач на момент звернення з позовом заборгував 29516 грн. 51 коп. як вартість отриманого вугілля.

          Відповідач вимоги визнав, але пояснив, що оплата за вугілля передана посереднику, який допомагав укладати дану угоду. Представник позивача пояснення заперечила та вказала, що нікому не доручали отримати кошти від відповідача. Відповідач розрахунок за відвантажене вугілля не провів, кошти на рахунок позивача не перераховані до моменту розгляду справи в суді.

          Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до закону або договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Саме невиконання умов договору та неоплата отриманого майна і стала причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

          Доказів належного виконання зобов'язання відповідачем не подано. Позивач  наполягає на стягненні 29516 грн. 51 коп. боргу. Вимога обгрунтована, підтверджена належними доказами та сума боргу 29516 грн. 51 коп. підлягає примусовому стягненню з відповідача.

          Позивач на підставі ст. 625 ЦК України нараховує відповідачу 2562 грн. 03 коп. інфляційних за період з липня 2006 року по лютий 2007 року включно. Суд вважає вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення –згідно договору розрахунок проводиться протягом 3 днів з моменту отримання майна. Згідно відміток у квитанціях про приймання вантажу вугілля отримане відповідачем 25 липня 2006 року, тобто вже індекс інфляції за липень 2006 року нараховуватися не може. А тому стягненню підлягає 2086 грн. 82 коп. інфляційних збитків. В решті вимог належить відмовити.   

          Позивач на підставі п. 6.2 договору та вимог ст.ст. 546, 549 ЦК України просить стягнути з відповідача 68184 грн. 27 коп. пені за період з 28 липня 2006 року по 15 березня 2007 року з розрахунку 1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

          Суд враховує наявність грошового зобов'язання між сторонами та обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ на підставі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання». Оскільки наявні господарські зобов'язання  між двома суб'єктами господарювання, то суд застосовує обмежений строк позовної давності до неустойки в шість місяців.  Строк стягнення з 15 вересня 2006 року по 15 березня 2007 року –за 182 дні, або 29516,51 грн.х0,0466 (5 за день) х 182 (дні)/ 100 = 2503 грн. 35 коп. пені.

          В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю.

                 Відповідно до ч. 2, 6 статті 49 Господарського процесуального кодексу  України державне мито та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

                  Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

В И Р І Ш И В :

               Позов задовольнити частково.

                Стягнути з ТОВ «Компанія «Еверест», м. Черкаси, пр. Хіміків, 10, кв. 63, (фактична –Черкаси, вул. Сержанта Жужоми, 6) код 31855295, рахунок №26005203134001 в ЧФ ВАТ КБ «Промекономбанк»,  МФО 354875  

            на користь приватного підприємства «Віт Арт», м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Карла Маркса, 57/4, код 31572802, рахунок №26009002841001 в ВАТ КБ «Причорномор'я», МФО 306759   

                29516 грн. 51 коп. основного боргу, 2086 грн. 82 коп. інфляційних збитків, 2503 грн. 35 коп. пені, 341 грн. 07 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решіт вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя                                                            Г.М. Скиба