Рішення

від 13.04.2017 по справі 904/2191/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.04.2017 Справа № 904/2191/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОТЕДЖ", м. Дніпро

ттретя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКРЕДИТ", м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ФІНАНС", м. Дніпро

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ", м. Дніпро

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ФІНГРІН", м. Дніпро

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Дніпро

третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕНДЛЗ", м. Дніпро

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Бойчук Ю.С.

Представники:

від позивача: Таран А.О., представник за довіреністю № 05 від 03.01.2017

від відповідача: Ткаченко К.О., представник за довіреністю № б/н від 27.03.2017

від третьої особи-1: Ткаченко К.О., представник за довіреністю № б/н від 04.01.2016

від третьої особи-2: Ткаченко К.О., представник за довіреністю № б/н від 26.10.2016

від третьої особи-3: Ткаченко К.О., представник за довіреністю № б/н від 08.07.2016

від третьої особи-4: Ткаченко К.О., представник за довіреністю № б/н від 03.04.2017

від третьої особи-5: Ткаченко К.О., представник за довіреністю № 860 від 10.07.2015

від третьої особи-6: Ткаченко К.О., представник за довіреністю № б/н від 04.01.2016

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "РАДАБАНК" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОТЕДЖ" (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки (нежитлової нерухомості)" 113-213/ЮКР-І-4/02-1 від 02.08.2013, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОТЕДЖ" (49010, м. Дніпро, вул. Погребняка, 25-А, код ЄДРПОУ 35341397) шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "РАДАБАНК" (49054, м. Дніпро , пр. Олександра Поля, 46, код ЄДРПОУ 21322127) на нерухоме майно: корпус АДРЕСА_1 за ринковою вартістю 2 887 564,00 грн. без ПДВ, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ" за кредитним договором № 213/ЮКР/0 від 01.07.2013 та заборгованості ТОВ "АЛЬЯНС ФІНАНС" за кредитним договором № 113/ЮКР/0 від 01.07.2013.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2017 порушено провадження у справі № 904/2191/17, прийнято позовну заяву до розгляду на призначено судове засідання на 13.04.2017; залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКРЕДИТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ФІНАНС", Публічне акціонерне товариство "ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ", Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ФІНГРІН", ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕНДЛЗ".

28.03.2017 від відповідача до суду надійшла заява про визнання позову в повному обсязі.

13.04.2017 повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи:

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору;

- довідку щодо розміру заборгованості.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги визнав повністю та не заперечував щодо їх задоволення у повному обсязі.

Повноважні представники третіх осіб не заперечували проти задоволення позовних вимог, викладені в позовній заяві обставини не спростували.

У судовому засіданні 13.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2013 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Радабанк" (далі - позивач, кредитор або банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ФІНАНС" (далі - третя особа-2, позичальник-1) був укладений кредитний договір №113/ЮКР/0 (далі - Кредитний договір-1).

Предметом цього договору є правовідносини, за якими банк надає позичальнику-1 кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 4000000,00 грн., зі сплатою 25 % річних в розмірі та порядку, визначеними даними договору.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору-1, в редакції додаткового договору № 3 від 25.06.2014, за надання кредиту позичальник-1 оплачує комісійну винагороду у розмірі 0,5% від суми кредиту, визначеної в п. 1.1. договору. Комісійна винагорода нараховується в день укладання договору в національній валюті та сплачується на рахунок № НОМЕР_1, відкритий у ПАТ "Радабанк" м. Дніпропетровськ, МФО 306500 протягом 2 робочих днів з моменту нарахування, але не пізніше дати отримання кредиту. За збільшення строку дії цього договору позичальник-1 оплачує кредитору комісійну винагороду у розмірі 0,9% від суми кредиту, що сплачується на той же рахунок.

За приписами п. 1.2 Кредитного договору-1, в редакції додаткового договору № 3 від 25.06.2014, кінцевий термін повернення кредиту встановлений у строк - 24.06.2015. Зазначені терміни можуть бути змінені згідно п.п.7.7, 8.1 та 8.2. цього договору.

Згідно із п. 6.1 Кредитного договору-1 позичальник-1 зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту у повній сумі та сплату нарахованих процентів, комісійних винагород на умовах, передбачених цим договором. В порядку, передбаченому пунктами 3.4-3.5 цього договору, сплачувати проценти за кредит та в порядку, передбаченому пунктами 1.3 цього договору, - комісійні винагороди. Погасити не пізніше кінцевого терміну користування кредитом, зазначеного в пункті 1.2 цього договору, заборгованість за кредитом.

01.07.2013 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Радабанк" (далі - позивач, кредитор або банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит" (далі - третя особа-1, позичальник-2) був укладений кредитний договір №213/ЮКР/0 (далі - Кредитний договір-2).

Предметом цього договору є правовідносини, за якими банк надає позичальнику-2 кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 5000 000,00 грн., зі сплатою 25% річних в розмірі та порядку, визначеними даними договору.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору-2, в редакції додаткового договору № 3 від 25.06.2014, за надання кредиту позичальник-2 оплачує комісійну винагороду у розмірі 0,5% від суми кредиту, визначеної в п. 1.1. договору. Комісійна винагорода нараховується в день укладання договору в національній валюті та сплачується на рахунок № НОМЕР_1, відкритий у ПАТ "Радабанк" м. Дніпропетровськ, МФО 306500 протягом 2 робочих днів з моменту нарахування, але не пізніше дати отримання кредиту. За збільшення строку дії цього договору позичальник-2 оплачує кредитору комісійну винагороду у розмірі 0,9% від суми кредиту, що сплачується на той же рахунок.

Кінцевий термін повернення кредиту встановлений у строк - 30.04.2015. Зазначені терміни можуть бути змінені згідно п.п. 7.7, 8.1 та 8.2 цього договору (п. 1.2 Кредитного договору-2, в редакції додаткового договору № 5 від 31.03.2015).

Згідно із п. 6.1 Кредитного договору-2 позичальник-2 зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту у повній сумі та сплату нарахованих процентів, комісійних винагород на умовах, передбачених цим договором. В порядку, передбаченому пунктами 3.4-3.5 цього договору, сплачувати проценти за кредит та в порядку, передбаченому пунктами 1.3 цього договору, - комісійні винагороди. Погасити не пізніше кінцевого терміну користування кредитом, зазначеного в пункті 1.2 цього договору, заборгованість за кредитом.

02.08.2013 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "РАДАБАНК" (далі - позивач, іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОТЕДЖ" (далі - відповідач, іпотекодавець) укладений договір іпотеки № 113-213/ЮКР-І-4/02-1 (далі - Договір іпотеки), засвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Є.В., зареєстрований в реєстрі № 4026.

Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки, в редакції додаткового договору № 2 від 25.06.2014, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 113/ЮКР/0 від 01.01.2013 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору № 113/ЮКР/0 від 01 липня 2013 року (надалі - кредитний договір-1), укладеного між іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ФІНАНС" (далі - позичальник-1), за умовами якого іпотекодержатель надає позичальнику-1 кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 4 000 000,00 грн. строком до 24.06.2015 року (далі - кредит-1) та на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання, а позичальник-1 зобов'язується повернути кредит-1, сплатити нараховані проценти, комісію та штрафні санкції в строки та на умовах, передбачених основним договором-1 та цим договором.

Також цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 213/ЮКР/0 від 01.07.2013 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору № 213/ЮКР/0 від 01 липня 2013 року (далі - кредитний договір-2), укладеного між іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКРЕДИТ" (далі - позичальник-2), умовами якого іпотекодержатель надає позичальнику-2 кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 5 000 000,00 грн. строком до 30.04.2015 року (далі - кредит-2) та на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання, а позичальник-2 зобов'язується повернути кредит-2, сплатити нараховані проценти, комісію та штрафні санкції в строки та на умовах, передбачених основним договором-2 та цим договором.

Іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням умов цього договору.

У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником-1 свого зобов'язання за кредитним договором-1 та/або позичальником-2 зобов'язання за кредитним договором-2 та/або невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за цим договором, отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижчевказаних умовах.

Згідно з п. 1.2 Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме:

- "корпус № 40Б літ. П-3 з підвалом, загальною площею 4 807,1 кв.м., ганки літ. п 1 , п 2 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та розташований на земельній ділянці загальною площею 2 735,8 кв.м. за кадастровим номером НОМЕР_2 (далі - Предмет іпотеки). Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та зареєстрований у реєстрі за № 5879. Право власності на предмет іпотеки зареєстроване за іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 31 липня 2013 року за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна №122770612101, номер запису про право власності № 1968780, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 7399275. Предмет іпотеки зареєстровано у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями.

За умовами п. 3.1.4 Договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим та/або невиконання позичальником-1 за кредитним договором-1 та позичальником-2 за кредитним договором-2 звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до пунктів 5.4.2-5.4.4 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважено перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, комісії, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Пунктом п. 5.4.1 Договору іпотеки передбачено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. У випадку не виконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов'язань за Договором та/або невиконання Позичальником письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за основним договором у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги Іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.

В такому випадку цей договір згідно статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" вважаються угодою про задоволення вимог іпотекодержателя, а також є правовстановлюючим документом на предмет іпотеки і правовою підставою для реєстрації прав власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Перехід права власності не потребує додаткового оформлення і сторони погоджуються про те, що "застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відображає усі питання по переходу власності від іпотекодавця до іпотекодержателя, щодо яких сторони мали намір домовитись".

Право вибору способу задоволення вимог іпотек держателя, встановлених пунктом 5.4 цього договору, та вибір способу задоволення таких вимог належить іпотекодержателю (п.5.5 Договору іпотеки).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами № 213/ЮКР/0 від 01.07.2013 та № 113/ЮКР/0 від 01.07.2013 були укладені договори поруки з Публічним акціонерним товариством "ДЖЕРЕЛО СТРАХУВАННЯ", Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ФІНГРІН", ОСОБА_1 та іпотечний договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕНДЛЗ".

Як зазначає позивач, зобов'язання, передбачені Кредитними договорами, в забезпечення яких був укладений Договір іпотеки, третьою особою-1 та третьою особою-2 належним чином не виконуються, що також встановлено та підтверджується:

- Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2016 у справі №904/4042/16, відповідно до якого стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит", Публічного акціонерного товариства "Джерело Страхування" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінгрін" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк"- 4 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 1 233 250,96 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 135 397,26 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 138 574,20 грн. пені за прострочені проценти.

- Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 у провадженні №22-ц/774/1647/16, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" заборгованість за кредитним договором № 213/ЮКР/0 від 01 липня 2013 року, станом на 12.06.2015 року, в розмірі 4 636 919,84 грн., з яких: 4 000 000 грн. - заборгованість за кредитом, 313 698,60 грн. - заборгованість по процентам, 289 808,22 грн. - пеня за прострочену частину кредиту, 33413,02 грн. - пеня за прострочені проценти.

З приводу неналежного виконання позичальниками своїх обов'язків за кредитними зобов'язаннями, банк направив відповідачеві та третім особам-1, 2 повідомлення № 2363/02 від 19.05.2016, в якому просив усунути порушення умов Кредитних договорів та попереджав про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак, відповідач та треті особи-1, 2 своїх зобов'язань не виконали.

Станом на 13.04.2017 прострочена заборгованість перед позивачем у:

- ТОВ "АЛЬЯНК ФІНАНС", за кредитним договором № 113/ЮКР/0 від 01.07.2013, складає 2 360 997,81 грн., залишок прострочених процентів складає 27,81 грн.,

- ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ", за кредитним договором № 213/ЮКР/0 від 01.07.2013, складає 4 000 000,00 грн., залишок прострочених процентів складає 2 031 553,94 грн.

Посилаючись на ст. 33 Закону України "Про іпотеку" позивач зазначає про те, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Згідно з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя (п. 5.4.1. Договору іпотеки), Договір іпотеки згідно статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" вважається угодою про задоволення вимог іпотекодержателя, а також є правовстановлюючим документом на предмет іпотеки і правовою підставою для реєстрації прав власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Таким чином, як вказує позивач, внаслідок порушення третіми особами-1, 2 (позичальниками) умов Кредитних договорів позивач змушений звернутись за захистом своїх прав у судовому порядку шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, належний іпотекодавцю (відповідачу).

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки (нежитлової нерухомості)" 113-213/ЮКР-І-4/02-1 від 02.08.2013, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОТЕДЖ" (49010, м. Дніпро, вул. Погребняка, 25-А, код ЄДРПОУ 35341397) шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "РАДАБАНК" (49054, м. Дніпро , пр. Олександра Поля, 46, код ЄДРПОУ 21322127) на нерухоме майно: корпус АДРЕСА_1 за ринковою вартістю 2 887 564,00 грн. без ПДВ, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "ІНВЕСТКРЕДИТ" за кредитним договором № 213/ЮКР/0 від 01.07.2013 та заборгованості ТОВ "АЛЬЯНС ФІНАНС" за кредитним договором № 113/ЮКР/0 від 01.07.2013.

Відповідач та треті особи доказів належного виконання своїх зобов'язань на момент розгляду спору до господарського суду не надали, викладені в позовні заяві обставини підтвердили та не заперечували щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважених представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1056 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Положеннями 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положеннями ст. 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Як зазначено у ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Положеннями ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що виходячи з положень ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) є способом захисту порушеного права кредитора, оскільки згідно ч. 2 ст. 589 Цивільного кодексу України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки іпотека (застава) забезпечує виконання зобов'язання, зміст якого визначається не за правилами ст. 509 Цивільного кодексу України, а ч. 2 ст. 589 цього Кодексу, то право звернення стягнення на предмет іпотеки (застави), в який би спосіб та формі воно не здійснювалось (за виконавчим написом нотаріуса чи за рішенням суду), виникає у кредитора в момент порушення боржником строку (терміну) виконання забезпеченого іпотекою (заставою) зобов'язання (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Факт існування порушеного права банку за Кредитними договорами № 213/ЮКР/0 від 01.07.2013 та № 113/ЮКР/0 від 01.07.2013 встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2016 у справі № 904/4042/16, та рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 у провадженні № 22-ц/774/1647/16.

На підставі ч. 3 ст. 35 ГПК України, господарський суд вважає встановлені у справах №904/4042/16, № 22-ц/774/1647/16 обставини преюдиціальними для вирішення даного спору.

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що третіми особами-1, 2 допущено істотні порушення забезпечених іпотекою зобов'язань за Кредитними договорами, а тому у позивача виникло право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на майно відповідача, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань третіх осіб-1,2 за Кредитними договорами згідно з іпотечним договором.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватися належним чином в установлені строки.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 572, 574, 575, 589, 599, 610, 612, 629, 1054, 1056 1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, Законом України "Про іпотеку", ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки (нежитлової нерухомості) № 113-213/ЮКР-І-4/02-1 від 02.08.2013, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОТЕДЖ" (49010, м. Дніпро, вул. Погребняка, буд. 25-А, код ЄДРПОУ 35341397) шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "РАДАБАНК" (49054, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 46, код ЄДРПОУ 21322127) на нерухоме майно: корпус АДРЕСА_1 за ринковою вартістю 2 887 564,00 грн. без ПДВ, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКРЕДИТ" за кредитним договором № 213/ЮКР/0 від 01.07.2013 та заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ФІНАНС" за кредитним договором № 113/ЮКР/0 від 01.07.2013.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОТЕДЖ" (49010, м.Дніпро, вул. Погребняка, буд. 25-А, код ЄДРПОУ 35341397) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК" (49054, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 46, код ЄДРПОУ 21322127) витрати по сплаті судового збору в розмірі 43 313,46 грн. (сорок три тисячі триста тринадцять гривень 46 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.04.2017

Суддя Н.Е. Петренко