Рішення

від 18.04.2017 по справі 904/3672/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.04.2017 Справа № 904/3672/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Дніпро", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Гранд ТСМ", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 56655,04 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 2Д від 04.01.2017;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Дніпро" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Гранд ТСМ" (далі - відповідач), у якому заявило вимогу про стягнення боргу у сумі 55784,97 грн та пені у сумі 2015,60 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару №8, укладеного між сторонами 01.07.2015.

Позивач 13.04.2017 подав до суду заяву про приєднання до матеріалів справи копії акту звіряння взаємних розрахунків станом на 12.04.2017 та пояснення щодо нарахування пені по справі з урахуванням відстрочення платежу в розмірі 40 календарних днів, які прийняті судом до розгляду.

Відповідач участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

На адресу господарського суду Дніпропетровської області від відповідача повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що свідчить про отримання 30.03.2017 уповноваженим представником підприємства ухвали суду про порушення провадження у справі.

З огляду на викладене суд керується ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у якій зазначено, що ухвала про порушення провадження по справі надсилається зазначеним особам (сторонам) за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження по справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження по справі вручена їм належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV якщо документи та відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання.

10.04.2017 відповідач подав клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю перевірки факту постачання товару, стану та обсягів розрахунків між ним та позивачем.

Розглянувши клопотання відповідача, суд відмовляє у його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні; неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З моменту отримання відповідачем ухвали суду про порушення провадження по справі - 30.03.2017 і до призначеної дати судового засідання - 14.04.2017, сплинуло понад два тижні. Отже, відповідач мав достатньо часу на підготовку та подання доказів, зазначених у клопотанні, а також мав можливість скористатись своїм правом на участь у судовому засіданні. До того ж, факт проведення звіряння стану та обсягу розрахунків між сторонами підтверджується наданою позивачем до матеріалів справи копією акту звірки станом на 12.04.2017.

У зв'язку з цим суд доходить до висновку щодо необґрунтованості клопотання про відкладення розгляду справи та можливості такого розгляду за відсутності представника відповідача.

Враховуючи те, що норми статті 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

У пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Дніпро" (далі - позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Гранд ТСМ" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки товару №8 (далі - договір) із протоколом розбіжностей до нього від 01.07.2015 (а.с 17-19).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Товаром за цим договором є товар, вказаний у специфікації постачальника (надалі - специфікація), яка узгоджується з покупцем і підписується сторонами. Специфікація затверджується сторонами в установленій формі (додаток №1 до цього договору) та є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами 01.07.2015 було підписано специфікацію до договору, в якій узгоджено найменування товарів, що підлягають поставці, їх штрих-коди, фасування та кількість (а.с. 14-15).

За умовами пункту 1.3 договору загальна кількість товарів, що постачаються, визначається на підставі замовлень покупця.

Згідно п. 2.1 договору поставка товарів до підрозділу покупця (магазин, склад) здійснюється транспортом і за рахунок постачальника; координати підрозділів (склад, магазин) покупця вказані у додатку №2 до цього договору.

Матеріали справи містять підписаний сторонами додаток №2 до договору (а.с. 16), в якому сторонами у відповідності до пункту 2.1 договору визначено перелік та координати підрозділів (магазинів) покупця.

Ціна на товар, що постачається, узгоджується сторонами до моменту поставки не пізніше, ніж за 7 днів, з підписанням специфікації в обов'язковому порядку (п. 2.8 договору).

У пункті 4.1 договору узгоджено, що загальна вартість договору складається із суми товарів, зазначених у накладних.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31 грудня 2015 (п. 10.1 договору). Пунктом 10.2 договору обумовлено, що строк його дії автоматично продовжується, на тих самих умовах, на додаткові однорічні терміни, у випадку, якщо жодна зі сторін не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити або призупинити дію договору за 30 календарних днів до закінчення дії цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору передача (здача-приймання) товару здійснюється згідно товарної накладної постачальника; перехід права власності та ризиків на товар здійснюється у момент отримання покупцем товару та підписання товарних накладних.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що разом із товаром, але не пізніше дати поставки, продавець зобов'язаний надати покупцю оригінали документів, оформлених державною мовою та у відповідності до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88:

- видаткову накладну на відпуск товару;

- товарно-транспортну накладну;

- сертифікат якості (оригінал або відповідним чином засвідчену копію), а також інші документи, передбачені чинним законодавством України, що підтверджують якість товару та його відповідність національним стандартам, технічним умовам й іншим, встановленим законодавством умовам, у випадку, якщо товар підлягає сертифікації по системі "УкрСЕПРО", або потребує наявності гігієнічного, екологічного та іншого сертифікату, постачальник надає оригінал або належним чином завірені копії таких сертифікатів;

- інші документи, надання яких обумовлено договором або специфікацією.

На виконання умов договору у період з 22.10.2016 по 06.01.2017 постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 61178,20 грн, що підтверджується видатковими накладними:

• №Д-00249 від 22.10.2016 на суму 10093,49 грн;

• №Д-00203 від 15.12.2016 на суму 13065,78 грн;

• №Д-00208 від 17.12.2016 на суму 3900,82 грн;

• №Д-00209 від 17.12.2016 на суму 3237,50 грн;

• №Д-00210 від 17.12.2016 на суму 3081,06 грн;

• №Д-00211 від 17.12.2016 на суму 3291,12 грн;

• №Д-00212 від 17.12.2016 на суму 2375,05 грн;

• №Д-00213 від 17.12.2016 на суму 2095,46 грн;

• №Д-00214 від 17.12.2016 на суму 1985,63 грн;

• №Д-00215 від 17.12.2016 на суму 1393,60 грн;

• №Д-00216 від 17.12.2016 на суму 702,80 грн;

• №Д-00217 від 17.12.2016 на суму 667,60 грн;

• №Д-00309 від 23.12.2016 на суму 5557,37 грн;

• №Д-00027 від 06.01.2017 на суму 7098,13 грн;

• №Д-00028 від 06.01.2017 на суму 2632,79 грн , які містять підписи уповноважених представників, відтиски печатки позивача та печатки або штампу відповідача, а також товарно-транспортними накладними: №Д-00249 від 22.10.2016 на суму 10093,49 грн; №Д-00203 від 15.12.2016 на суму 13065,78 грн; №Д-00208 від 17.12.2016 на суму 3900,82 грн; №Д-00209 від 17.12.2016 на суму 3237,50 грн; №Д-00210 від 17.12.2016 на суму 3081,06 грн; №Д-00211 від 17.12.2016 на суму 3291,12 грн; №Д-00212 від 17.12.2016 на суму 2375,05 грн; №Д-00213 від 17.12.2016 на суму 2095,46 грн; №Д-00214 від 17.12.2016 на суму 1985,63 грн; №Д-00215 від 17.12.2016 на суму 1393,60 грн; №Д-00216 від 17.12.2016 на суму 702,80 грн; №Д-00217 від 17.12.2016 на суму 667,60 грн; №Д-00309 від 23.12.2016 на суму 5557,37 грн; №Д-00027 від 06.01.2017 на суму 7098,13 грн; №Д-00028 від 06.01.2017 на суму 2632,79 грн (а.с. 25-53).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що покупець здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів, платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу 40 календарних днів із дня отримання товару від постачальника. Всі партії товару, поставлені до дня відкриття нового магазину мережі, покупець оплачує з моменту відкриття магазину, згідно п. 4.3.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач повинен був оплатити вартість отриманого ним товару за накладною №Д-00249 від 22.10.2016 - до 01.12.2016; за накладною №Д-00203 від 15.12.2016 - до 24.01.2017; за накладними №№Д-00208-Д-00217 від 17.12.2016 - 26.01.2017; за накладною №Д-00309 від 23.12.2016 - до 01.02.2017; за накладними №№Д-00027, Д-00028 від 06.01.2017 - до 15.02.017 (включно).

У пункті 3.10 договору (в редакції, узгодженій протоколом узгодження розбіжностей) сторони домовились, що покупець має право повернути, а постачальник зобов'язаний забрати товар у наступних випадках:

- повернення неякісного товару кінцевими споживачами, за умов надання офіційних документів, що підтверджують повернення товару саме клієнтом, із зазначенням причин такого повернення;

- товар не користується попитом і виводиться із асортиментного ряду покупця;

- надлишки товару по закінченні акціонування товару;

- сезоні товари по закінченні сезону;

- прийняття рішення контролюючими органами про заборону або призупинення реалізації товару, поставленого постачальником, за умови надання копії такого рішення, виданого уповноваженими на це державними органами;

- відсутність на індивідуальній упаковці товару маркування, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

У випадку повернення товару постачальник обов'язаний забрати товар у покупця протягом 7 календарних днів з моменту отримання повідомлення покупця, тобто із черговою поставкою товару.

Позивач зазначає, що відповідач виконав свої зобов'язання по оплаті за договором лише частково, сплативши Товариству обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Дніпро" 11000,00 грн та повернувши товар на суму 1333,58 грн (наладнана повернення товару №ВРНк-00144 від 17.03.2017 - а.с. 54).

У зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 54451,39 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами звірки взаємних розрахунків станом на 20.03.2017 та на 12.04.2017.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості за договором відповідачем суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 цього Кодексу зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивач у прохальній частині позову допустив арифметичну помилку при визначенні розміру суми основного боргу, а саме - заявив до стягнення з відповідача 55784,97 грн, замість 54451,39 грн, не врахувавши при цьому суму 1333,58 грн вартості поверненого відповідачем товару. Тому позовні вимоги в цій частині позову є обґрунтованими в сумі 54451,39 грн, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За умовами пункту 6.7 договору (в редакції, узгодженій протоколом узгодження розбіжностей) у випадку несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів у відповідності до п. 4.3 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені, від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач за порушення відповідачем умов договору щодо оплати нарахував та заявив до стягнення з нього пеню в сумі 2015,60 грн, надавши при цьому розрахунок пені на суму 2203,65 грн за загальний період з 02.12.2016 по 20.03.2017.

Визначення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, передбаченим ст. 22 ГПК України. Чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено повноважень суду щодо виходу за межі позовних вимог, у тому числі шляхом самостійної зміни суми заялених до стягнення штрафних санкцій.

У звязку з цим, суд, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, доходить висновку щодо обгрунтованості позовних вимог у цій частині позову в сумі 2015,60 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 54451,39 грн основного боргу за поставлений товар та пені у сумі 2015,60 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Гранд ТСМ" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Терьошкіна, буд. 2-А; ідентифікаційний код 39487070) на користь Товариства з обмеженою "Торгівельний дім "Дніпро" (49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47; ідентифікаційний код 32887349) 54451,39 грн боргу за поставлений товар, 2015,60 грн пені та 1563,08 грн витрат по сплаті судового збору , видати позивачу наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засідання відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 18.04.2017.

Суддя В.Д. Воронько