Рішення

від 12.04.2017 по справі 910/713/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2017Справа №910/713/17

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приват Банк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво, сервіс" в особі ліквідатора

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Олейнік Н.О. - представник за довіреністю;

від відповідача: Москаленко Л.М. - голова ліквідаційної комісії;

Ізюмська М.В. - представник за довіреністю;

За клопотанням відповідача, з метою з'ясування фактичних обставин справи та витребування від учасників судового процесу додаткових документів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (надалі - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", Банк, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво, сервіс" в особі ліквідатора (надалі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії, а саме: - при складанні та затвердженні проміжного ліквідаційного балансу включити до нього відомості про майнові вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у розмірі 55 983, 85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у встановлені законом строки не розглянув та не задовольнив вимоги позивача про включення до проміжного ліквідаційного балансу заборгованості відповідача перед позивачем по договору банківського обслуговування № Б/Н від 10.03.2011 року, в розмірі 55 983, 85 грн. і мотивованої відмови акцептувати ці вимоги відповідач також не надав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2017 р. порушено провадження у справі № 910/713/17, розгляд справи призначено на 03.03.2017р.

27.02.2017 року відповідачем через канцелярію було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки відповідач не був стороною першопочаткового зобов'язання щодо повернення кредитних коштів позивачу та позивач був проінформований про те, що кошти перераховані з рахунку відповідача безпідставно (несанкціоновано), шляхом вчинення кримінального правопорушення, а тому відсутні підстави щодо включення вимог позивача як кредитора до проміжного ліквідаційного балансу відповідача, оскільки такі вимоги кредитора не мають правових та законних підстав.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

В судовому засіданні 12.04.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2011 р. відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Згідно зазначеної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови). Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua. які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № Б/Н від 10.03.2011 р. (надалі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26003052704077 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

У відповідності до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Як випливає з положень п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов - проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ).

У відповідності до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Як вбачається зі змісту розділу Умов 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі -"період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг. Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня. наступного за датою порушення зобов'язань.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем і відповідачем є договором комплексного банківського обслуговування, що був відкритий за заявою про відкриття поточного рахунку та який включає в себе можливість отримання кредиту однією стороною від іншої, тобто по суті, в частині - даний договір є кредитним договором. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 205, 638 , 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст. ст. 180 , 181 ,Господарського кодексу України (надалі - ГК України) , він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 Господарського кодексу України , а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" -Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за укладеним Кредитним договором в повному обсязі виконав, надавши відповідачу кредитні кошти в сумах та в строки, передбачені Кредитними договорами, а відповідач свого обов'язку щодо повернення кредитних коштів не виконав.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями статті 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За розрахунком позивача, станом на 31.10.2016 р. року відповідач має заборгованість за кредитним лімітом у розмірі 55 983, 85 грн., що включає в себе: заборгованість за кредитом 10 000, 00 грн.. заборгованість за відсотками 16 728, 89 гри., заборгованість з пені 22 864, 62 грн., заборгованість по комісії 4 390,44 грн.

Так, відповідно 3.2.1.5.1. Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5. 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня , (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені відповідно до статей 546, 549 ЦК України, поза встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України строк нарахування, що обумовлено за домовленістю сторін.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по кредиту, по нарахованим процентам та пені, які рахуються непогашеними перед Банком станом на 31.10.2016 р., і залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору.

Заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості Відповідачем суду надано не було.

А тому, враховуючи вищенаведене, суд визнає обґрунтованими нараховані позивачем заборгованість за кредитним лімітом у розмірі 55 983,85 грн., яка включає в себе: заборгованість за кредитом 10 000, 00 грн.. заборгованість за відсотками 16 728, 89 гри., заборгованість з пені 22 864, 62 грн., заборгованість по комісії 4 390, 44 грн.

Водночас, як вбачається з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), з 05.11.2015 р. відповідач перебуває в стані припинення, у нього призначено комісію з припинення (ліквідації), та встановлено строк для пред'явлення кредиторських вимог до 09.01.2016 р.

Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є відкритими та достовірними, і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У відповідності до ч. 1 та 6 ст. 59 ГК України припинення суб'єкта господарювання здійснюється, зокрема, шляхом його реорганізації або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників. Суб'єкт господарювання ліквідується, зокрема, за ініціативою цих осіб, та/або у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено.

За приписами ст. 60 ГК України, орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів, зокрема щодо виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 ГК України, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Згідно зі ст. 61 ГК України, претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. У разі ліквідації платоспроможного суб'єкта господарювання вимоги його кредиторів задовольняються в порядку черговості, встановленої ЦК України.

Так, частинами 5 та 6 статті 105 ЦК України передбачено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, та кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

З огляду на наявність у відповідача перед позивачем заборгованості по кредитному договору, останній звернувся до відповідача з вимогою про включення вимог позивача у вищенаведеному та визнаному судом обґрунтованим розмірі 55 983, 85 грн., що включає в себе: заборгованість за кредитом 10 000, 00 грн.. заборгованість за відсотками 16 728, 89 гри., заборгованість з пені 22 864, 62 грн., заборгованість по комісії 4 390, 44 грн. до проміжного ліквідаційного балансу відповідача. Вимога надіслана 04.11.2016 р. згідно з описом вкладенням у цінний лист та фіскальним чеком ДД УДППЗ Укрпошта .

Судом встановлено, що позивач з указаною заявою від 04.11.2016 р. звернувся до відповідача належним чином, за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які, як зазначено вище відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є відкритими та достовірними.

Відповідачем не спростовано обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема - посилання на те, що відповідач не був стороною першопочаткового зобов'язання щодо повернення кредитних коштів позивачу, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем виникла внаслідок того, що невстановлена особа шахрайським шляхом, використовуючи шкідливе програмне забезпечення, вчинивши, кримінальне правопорушення, перерахувала кошти з поточного рахунку відповідача, в якому був встановлений кредитний ліміт на користь третьої особи, спростовується посиланням позивача на п. 1.19. Постанови НБУ № 22 від 21.01.2004 року Банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду. Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли без участі банку.

Таким чином, заявлені позовні вимоги про зобов'язання включити кредиторські вимоги позивача в сумі 55 983, 85 грн. до проміжного ліквідаційного балансу відповідача підлягають задоволенню, та зокрема, оскільки станом на день розгляду справи закінчився встановлений ліквідатором строк для звернення з вимогами, та отже ліквідаційний баланс вже може бути затверджений, то є обґрунтованим включення вимог не тільки до проміжного, а й до остаточного ліквідаційного балансу відповідача.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво, сервіс" (02091, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 11-Г, ідентифікаційний код 30682476) в особі ліквідаційної комісії/ліквідатора включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) в сумі 55 983, 85 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво, сервіс" (02091, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 11-Г, ідентифікаційний код 30682476) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) 1 600, 00 грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано - 18.04.2017р.

Суддя Ю.О. Підченко