Рішення

від 11.04.2017 по справі 910/24476/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2017Справа №910/24476/16

За позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до товариства з обмеженою відповідальністю "МДК Інвест"

про стягнення 396 886,90 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача - Євтєєва О.М. - представник за довіреністю;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "МДК Інвест" про стягнення 396 886,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2017 року порушено провадження у справі № 910/24476/16.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки товару за Договором поставки від 29.10.2015 року №ЦУПП-04/0033/15, в зв'язку з чим позивачем з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.02.2017 року, просив суд стягнути з відповідача 396 886,90 грн, з яких 167 623,57 грн - пені, 62 685,33 грн - штрафу та 166 578,00 грн - неустойки.

Керуючись п.1 ст.6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 27.02.2017 року, розгляд справи відкладено на 11.04.2017 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, своїм правом на надання відзиву не скористався.

У судовому засіданні 11.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2015 року між Державним підприємством Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство Українська залізниця (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю МДК Інвест (постачальник) укладено договір поставки від 29.10.2015 №ЦУПП-04/0033/15 від 29.10.2015 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язався на протязі жовтня - грудня 2015 року поставити покупцеві товар, зазначений в Специфікації до Договору а покупець - прийняти та оплатити такий товар згідно умов Договору.

Згідно з п.1.2. Договору найменування товару - шпали дерев'яні І тип та шпалери дерев'яні ІІ тип.

Відповідно до п.3.1. Договору сума Договору становить 3 331 560,00 грн.

Згідно з п. 5.1 Договору поставки відвантаженим товару проводиться рівномірними партіями протягом місяця після письмової заявки покупця або згідно графіку поставки протягом жовтня-грудня.

Графіком поставки, що є Додатком № 2 до Договору поставки, визначені періоди поставки та розмір партій товару, а саме: у жовтні 2015 року відповідач повинен був поставити товар у кількості 2000 од, з яких І тип -1400, ІІ тип -600; у листопаді 2015 року - 4000 од, з яких 2800 І тип та 1200 - ІІ тип; у грудні 2015 року 4000, з яких 2800 - І тип та 1200 - ІІ тип.

Відповідно до п.3.3. Договору ціна за одиницю шпала дерев'яна І тип - 338,52 грн; шпала дерев'яна ІІ тип - 320,64 грн.

Згідно розрахунку позивача відповідач повинен був поставити у жовтні 2015 року товар на суму 665 916,00 грн, у листопаді 2015 року - на суму 1 331 832,00 грн, у грудні 2015 року - на суму 1 331 832,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2015 року відповідачем не було здійснено поставку товару та згідно видаткових накладних за період з 12.11.2015 року по 30.12.2015 року, копії яких долучені до матеріалів справи, відповідачем було поставлено позивачу товар на суму 2 957 406,00 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідачем допущено прострочення поставки товару, в зв'язку з чим нарахував та просить суд стягнути з відповідача 167 623,57 грн - пені, 62 685,33 грн - штрафу та 166 578,00 грн - неустойки.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів поставки обумовленого договором товару в повному обсязі у визначений Графіком поставки, що є Додатком № 2 до Договору поставки, строк, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про допущення відповідачем порушення зобов'язання щодо своєчасної поставки товару.

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі не поставки (недопоставки) товару в передбачений термін постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 % вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 10 % вказаної суми.

З огляду на те, що пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, про що вказано в Постанові Верховного Суду України від 27 вересня 2005 року, позивач має право на нарахування пені за прострочення відповідачем строків поставки товару за Договором.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за загальний період з 01.11.2015 року по 29.06.2016 року, виходячи із застосованої позивачем подвійної облікової ставки НБУ, склав 167 623,57 грн.

Судом перевірено розрахунок пені, враховуючи відсутність контррозрахунку пені відповідача, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 167 623,57 грн.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Зазначена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 р. № 3-88гс11 та є обов'язковою відповідно до приписів ст. 111-28 ГПК України.

Судом перевірено розрахунок штрафу, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 62 685,33 грн штрафу.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 166 578,00 грн, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Позивачем на підставі Договору про неустойку від 29.10.2015 року, укладеного між позивачем та відповідачем, за умовами якого постачальник у разі порушення своїх зобов'язань за Договором поставки, зобов'язується сплатити покупцю неустойку в розмірі 166 578,00 грн. (п.1, 2), нараховано відповідачу неустойку у зазначеному розмірі за порушення строків поставки товару.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Таким чином неустойка у вигляді стягнення з відповідача 166 578,00 грн. за порушення умов Договору поставки підпадає під визначення штрафу, в той час як пунктом 7.2. договору сторони передбачили стягнення з відповідача штрафу та пені за порушення договору поставки.

Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачене подвійне стягнення штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання продавцем, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення ( Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України №07/238-10 від 12.12.2011 року).

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МДК Інвест" (04210, м.Київ, проспект ГЕРОЇВ СТАЛІНГРАДУ, будинок 20, код ЄДРПОУ 37086455) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.ТВЕРСЬКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) 62 685 (шістдесят дві тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн 33 коп - штрафу, 167 623 (сто шістдесят сім тисяч шістсот двадцять три) грн 57 коп - пені та 3 454 (три тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн 63 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повний текст рішення складено: 13.04.2017р.