Рішення

від 11.04.2017 по справі 910/3252/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.2017Справа №910/3252/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3252/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-Промислова Компанія Атлас , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Лідер 2002 , м. Київ,

про стягнення 16 480 грн.,

за участю представників:

позивача - Усенко М.М. (за договором від 25.01.2017 № б/н);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-Промислова Компанія Атлас (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Лідер 2002 (далі - Товариство) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем договору поставки у сумі 16 480 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3252/17 та призначено судовий розгляд на 11.04.2017.

11.04.2017 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2017 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача у судове засідання 11.04.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином; вимоги ухвали суду не виконали; відзив на позовну заяву не подали.

Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал і рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.04.2017 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

У судовому засіданні 11.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.01.2017 Компанією (покупець) та Товариством (постачальник) було досягнуто усну домовленість щодо поставки відповідачем добрива - Амофос (біг-бег), відповідно до якої відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру від 04.01.2017 № 4 на суму 16 480 грн., а останній, в свою чергу, здійснив оплату товару у сумі 16 480 грн.

Факт оплати товару позивачем на суму 16 480 грн. підтверджується платіжним дорученням позивача від 04.01.2017 № 315.

Таким чином, позивачем документально доведено факт оплати товару на суму 16 480 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, оплативши поставку товару в повному обсязі, проте, відповідач свої зобов'язання не виконав, товар не поставив; доказів протилежного суду не подано.

13.01.2017 з метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу про повернення грошових коштів у сумі 16 480 грн.

Проте відповідач залишив звернення позивача без відповіді та належного реагування; грошові кошти не повернув.

Позивач подав суду документальне підтвердження надсилання вказаного листа відповідачу, а саме копію фіскального чеку та опису вкладення.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини першої статті 640 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, досягнута між позивачем і відповідачем домовленість за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, позовна вимога щодо стягнення заборгованості у сумі 16 480 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, позивач просив суд стягнути з відповідача 5 000 витрат за послуги адвоката.

Відповідно до пункту 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013 № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, відшкодовуються втрати, які були здійснені стороною за отримання послуг лише адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Позивачем подано суду договір від 25.01.2017 № б/н про надання правової допомоги (далі - Договір), укладеного адвокатом Усенком Миколою Миколайовичем (свідоцтво від 25.10.2007 № 3085) та Компанією.

Так, відповідно до пункту 4.1 Договору сторони погодили вартість послуг, що буде надаватись адвокатом клієнту, - 5 000 грн.

Відповідно до частини п'ятої статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В підтвердження проведення оплати послуг адвоката позивач подав суду квитанцію від 25.01.2017 № 911548 на суму 5 000 грн.

Господарський суд міста Києва з урахуванням обставин даної справи, задоволення позовних вимог у повному обсязі, дійшов висновку про те, що витрати з оплати послуг адвоката у сумі 5 000 грн. є співрозмірними, а тому вбачає за можливе відповідні витрати покласти на відповідача.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Лідер 2002 (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8; ідентифікаційний код: 39641438) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-Промислова Компанія Атлас (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 39-А, кв. 197; ідентифікаційний код: 40500890): 16 480 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. боргу; 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору та 5 000 (п'ять тисяч) грн. витрат за послуги адвоката.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 18.04.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук