Рішення

від 04.04.2017 по справі 910/4002/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017Справа №910/4002/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якої діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Прінт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Чернівецька митниця Державної фіскальної служби України

про стягнення 4 845,90 грн.

Представники:

від позивача: Гарач І.О.- представник за довіреністю № 9541 від 25.10.2016 р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якої діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Прінт" про стягнення 4 845,90 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.08.2016 р. відповідач відправив зі ст. Малин Південно-західної залізниці до ст. Дорнешти вагон № 67915512 з вантажем: деревина паливна, відправка № 479360.

05.09.2016 р. на ст. Вадул-Сірет прибув даний вагон та був відчеплений для проведення переогляду.

Згідно з актом загальної форми № 1171 від 06.09.2016 р., на підставі листа Чернівецької митниці № 694/24-70-62-20/03 від 06.09.2016 р. вагон № 67945512 подано для здійснення митного огляду (переогляду) на ділянку митного контролю та надано телеграфне повідомлення № 7 на станцію відправлення для повідомлення вантажовідправника.

За результатамии переогляду інспекторами митниці складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів № 408020205/2016/000051 від 08.09.2016 р. згідно якого виявлено порушення митних правил за ознаками ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

За актом загальної форми № 1186 від 08.09.2016р. нараховані платежі за затримку вагона № 67915512, згідно із ставками Збірника тарифів №1 із застосуванням коригувального коефіцієнта та становить 4 8445,90 грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією № НЮ-239 від 23.02.2017 р. на суму 4 845,90 грн.

Відповідач вимогу не виконав, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.03.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.04.2017 р.

24.03.2017 р. до канцелярії господарського суду міста Києва позивач подав пояснення по справі.

У судове засідання 04.04.2017 р. представники відповідача, третьої особи не з'явилися, вимоги ухвали суду від 16.03.2017 р. відповідач не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, 16.03.2017 р. до канцелярії господарського суду міста Києва третя особа подала пояснення по справі.

Представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Як вбачається з повернутого конверту № 01030 39293831 з направленням ухвали від 16.03.2017 р., повернувся в суд у зв'язку з іншими причинами, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02092, м. Київ, вул.. Алма-Атинська, 52, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 1002323207 станом на 15.03.2017 р. у є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

29.08.2016 р. відповідач відправив зі ст. Малин Південно-західної залізниці до ст. Дорнешти вагон № 67915512 з вантажем: деревина паливна, відправка № 479360.

Вказані вагони були затримані 05.09.2016 р. на станції Вадул-Сірет з метою проведення митного контролю на підставі заявок Чернівецької митниці № 694/24-70-62-20/03 від 06.09.2016 р., про що складений акт загальної форми № 1171 від 06.09.2016 р.

Третя особа в письмових поясненнях № 2430/24-70-10-15/01 від 28.032017 р. зазначила. що листом № 6992/24-70-62-20/03 від 08.09.2016 р. та в телефонному режимі проінформувала директора ТОВ Інтер-Прінт про проведення митного огляду та про необхідність з'явитися для надання пояснень.

Директор відмовився приїхати.

По результатах переогляду інспекторами митниці складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів № 408020205/2016/000051 від 08.09.2016 р. згідно якого виявлено порушення митних правил за ознаками ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та встановлено, що у вагоні № 67915512 фактично переміщуються:

дрова паливні породи сосна (2 група), у вигляді колод з корою, мають наявності сучки, сухостій, кривизну до 15 %, сколи, закорини, задири, довжиною - 4 м., діаметром - 8 і більше см., загальним об'ємом - 23,02 м.куб., що на 36.06 м.куб. менше ніж зазначено у митній декларації та товаросупровідних документах;

дрова паливні породи ялина (3 група), у вигляді колод, мають в наявності сучки, сухостій, сколи, закорини, довжиною - 4 м., діаметром - 8 і більше см., загальним об'ємом - 34,91 м.куб., відомості про які не були зазначені у митній декларації та товаросупровідних документах.

За актом загальної форми № 1186 від 08.09.2016р. нараховані платежі за затримку вагона № 67915512, згідно із ставками Збірника тарифів №1 із застосуванням коригувального коефіцієнта та становить 4 8445,90 грн.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці № 725/4805/16-п від 21.10.216 р. керівника відповідача - ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу Уркаїни та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, що становить 28 849,62 грн. в дохід держави, а також конфіскації дров паливних породи ялина (3 група) 34,91 м.кв., які вилучені згідно протоколу про порушення митних правил № 1224/40802/16 від 09 вересня 2016 року.

Постанова набрала законної сили 01.11.2016 р. Строк пред'явлення постанови до виконання 01.02.2017 р., про що свідчить відповідна відмітка на постанові.

Позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Прінт" із претензією № НЮ-239 від 23.02.2017 р. на суму 4 845,90 грн.

Виходячи з приписів § 2 ст. 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) перевірка вантажу на шляху перевезення може здійснюватися за умовами, передбаченими митними правилами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. При цьому, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Частинами 1, 2 статті 325 МК України визначено, що за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок власника товарів, що переміщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно письмово повідомити особу, яка звернулася із заявою про надання такого дозволу, про причини і підстави відмови. У встановлених цим Кодексом випадках органи доходів і зборів з власної ініціативи або з ініціативи правоохоронних органів мають право у письмовій формі вимагати від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, проведення операцій, передбачених частиною першою цієї статті. У такому разі витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися. Якщо в результаті проведення таких операцій виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними особами.

Відповідно до ч. 5 ст. 338 Митного кодексу України, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України, розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Так, з аналізу вказаних положень Митного кодексу України вбачається, що ст. ст. 325, 338 Митного кодексу України, включені у глави 47 Організація митного контролю та 48 Зони митного контролю відповідно, які містять загальні принципи та норми проходження процедури митного контролюю та здійснення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, тоді як ст. 218 Митного кодексу України включена у главу 32 Митні формальності на залізничному транспорті ,яка містить спеціальні норми проведення митних процедур саме на залізничному транспорті та підлягає застосуванню в даному випадку до спірних правовідносин сторін, як спеціальна норма права.

Такої ж аналогічної правової позиції притримується Вищий господарський суду України в постанові від 11.12.2014 р. у справі № 908/356/14.

Згідно із ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниць вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів, пов'язаної з митним оформленням.

Відповідно до ст. 129 обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з п. 3 Правил користування вагонами та контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 4 Правил користування вагонів та контейнерів визначено, що плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді.

При цьому судом враховано, що згідно з п. 1.8 розділу ІІІ "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги", затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 317 від 26.03.2009р. (далі - "Збірник тарифів") збір за маневрову роботу нараховується за роботу, що виконується локомотивом залізниці, лише на вимогу вантажовласника.

Виходячи з умов п.1 § 1 ст. 15 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, стягнення провізних платежів (до яких, відповідно §1 ст. 13 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, відносяться додаткові збори та витрати, що виникли за період від прийняття вантажу до перевезення до його видачі одержувачу), які виникли під час перевезень по залізницях відправлення здійснюється з відправника на станції відправлення або у відповідності з діючими на залізницях відправлення внутрішніми правилами.

Умовами § 2 ст. 21 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС)визначено, зокрема, що якщо перевезення не можливе, а також при виникненні перешкоди до видачі вантажу, станція, на якій виникла перешкода, негайно по телеграфу, через станцію відправлення, сповіщає про це відправника і запитує його вказівок. На підставі отриманої телеграми про перешкоди до перевезення або видачі вантажу станція відправлення негайно сповіщає про це відправника за встановленою формою або порядком, встановленим внутрішніми правилами. Так, матеріали справи свідчать про те, що ст. Дніпрорудна повідомила відповідача про затримку вагонів на ст. Чоп для проведення митного огляду, про що свідчать повідомлення № 70 від 12.05.2013 року, № 72 від 13.05.2013 року, № 92 від 14.05.2013 року, та що безпосередньо підтверджується представниками відповідача.

Пунктом 9 правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644, із змінами та доповненнями, визначено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т. ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Фактичні обставини справи свідчать про те, що затримка вагону № 67915512 відбувалася з 05.09.2016 р. з 23:30 до 08.09.16 р. до 16:25.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема актів загальної форми № 1186 від 08.06.20116 р. засобами ст. Вадул-Сірет виконувалося: маневрова робота на суму 673,60 грн., робота МЧ на суму 2120,80 грн., користування вагонами на суму 1 211,30 грн.,зберігання у вагоні на суму 718,20 грн. та телеграфний збір на суму 122,00 грн.

Оскільки, чинним законодавством України визначено обов'язок власників товару або уповноважених ними осіб щодо оплати операцій, здійснених під час проведення митного контролю на залізничному транспорті, незалежно від факту виявлення незаконного переміщення товару під час здійснення такого контролю, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Прінт" (02092, м. Київ, вул.. Алма-Атинська, буд. 52, код ЄДРПОУ 37002113) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул.. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) від імені якої діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1, код ЄДРПОУ 40081195) сумі 4 845 (чотири тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. 90 коп. та судовий збір в розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 87 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 18.04.2017 року.

Суддя С.М.Мудрий