Рішення

від 11.04.2017 по справі 910/3243/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.2017Справа №910/3243/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3243/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВИНФОРТ , м. Одеса,

до товариства з обмеженою відповідальністю КЛОУЗЕР , м. Київ,

про стягнення 40 000 грн.,

за участю представників:

позивача - Бібік А.В. (довіреність від 05.04.2017 № б/н);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВИНФОРТ (далі - ТОВ ВИНФОРТ ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю КЛОУЗЕР (далі - ТОВ КЛОУЗЕР ) про стягнення 40 000 грн. грошових коштів за договором про надання послуг від 13.06.2016 № 130616 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 було порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 11.04.2017.

07.04.2017 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Крім того, до матеріалів справи долучено ухвалу суду та конверт, які повернуті з адреси відповідача з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання .

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.06.2016 ТОВ ВИНФОРТ (замовник) і ТОВ КЛОУЗЕР (виконавець) було укладено Договір, за умовами якого:

- на умовах передбачених Договором виконавець зобов'язався протягом строку дії Договору надавати замовнику маркетингові послуги, направлені на стимулювання збуту товару у місцях його реалізації кінцевим споживачам, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги (пункт 1.1 Договору);

- під товаром в Договорі розуміється продукція, що імпортується ТОВ ВИНФОРТ , в асортименті відповідно до додатку № 1 до Договору (пункт 1.2 Договору);

- виконавець зобов'язався надавати послуги зі стимулювання збуту товару кінцевим споживачам у торгових точках (ресторанному комплексі/клубі Closer ) виконавця (далі - торгова точка) (підпункт 1 пункту 2.1 Договору);

- виконавець зобов'язався закуповувати товар в асортименті відповідно до додатку № 1 виключно у замовника (підпункт 12 пункту 2.1 Договору);

- виконавець зобов'язався по факту надання послуг надавати замовнику: звіти про надані послуги (у тому числі фотозвіти, об'єми реалізованої продукції), акти виконаних робіт (наданих послуг) (підпункт 20 пункту 2.1 Договору);

- замовник зобов'язався оплатити надані виконавцем послуги; підписувати акти виконаних робіт (підпункт 4 пункту 2.2 Договору);

- з метою збільшення об'ємів продажу товару замовника у торговій точці, виконавець зобов'язується закупити товар замовника на суму не менше 900 000 грн. (пункт 3.1 Договору);

- загальна сума Договору складає 395 000 грн., в тому числі ПДВ (пункт 4.1 Договору);

- оплата послуг, передбачених Договором, здійснюються таким чином: 75 000 грн. - протягом 5 банківських днів з моменту замовлення товару на суму, що дорівнює 180 000 грн.; 80 000 грн. - протягом 5 банківських днів з моменту замовлення товару на суму, що дорівнює 360 000 грн.; 80 000 грн. - протягом 5 банківських днів з моменту замовлення товару на суму, що дорівнює 540 000 грн.; 80 000 грн. - протягом 5 банківських днів з моменту замовлення товару на суму, що дорівнює 720 000 грн.; 80 000 грн. - протягом 5 банківських днів з моменту замовлення товару на суму, що дорівнює 900 000 грн. Оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів після надання виконавцем відповідного замовлення (замовлень) товару та підписання сторонами акта виконаних робіт (наданих послуг) (пункт 4.2 Договору);

- обов'язковою умовою оплати послуг за Договором є відсутність у виконавця простроченої дебіторської заборгованості перед замовником за договором поставки (пункт 4.3 Договору);

- Договір укладений строком до 12.06.2017, а в частині виконання умов, передбачених пунктом 3.1 Договору, до повного виконання виконавцем даного обов'язку. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами (пункт 6.1 Договору);

- додатки № 1, № 2 до Договору є його невід'ємною частиною. Інші додатки чи доповнення до Договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені у письмовому вигляді та підписані обома сторонами (пункт 6.3 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - начальником відділу маркетингу ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності, та від відповідача - директором ОСОБА_4, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками сторін.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг.

Крім того, 20.06.2016 ТОВ ВИНФОРТ (постачальник) і ТОВ КЛОУЗЕР (покупець) було укладено договір поставки № 20/6 (далі - Договір поставки), за умовами якого:

- постачальник зобов'язався постачати продукти харчування, в тому числі алкогольні напої (далі - товар), відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов'язався приймати товар за накладними, далі іменованими товаросупровідна документація , і оплачувати його в порядку, визначеному Договором (пункт 1.1 Договору поставки);

- постачальник здійснює поставку товару в обсязі та асортименті, погодженому сторонами, на підставі замовлень покупця на умовах DDP (склад покупця) відповідно до умов ІНКОТЕРМС-2010 (пункт 2.1 Договору поставки);

- ціна за одиницю товару встановлюється постачальником і фіксується в товаросупровідній документації (пункт 3.1 Договору поставки);

- Договір укладено строком до 31.01.2017 і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 4.5 Договору поставки).

Договір поставки підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - комерційним директором ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності, та від відповідача - директором ОСОБА_4, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками сторін.

Договір поставки у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір поставки є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір поставки за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що 13.12.2016 сторонами було підписано угоду № б/н про розірвання Договору, у зв'язку із розірванням 10.12.2016 Договору поставки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору поставки здійснив поставку товару на загальну суму 26 369,78 грн. відповідачу, а останній його отримав, що підтверджується товарно-транспортними та такими видатковим накладними:

- від 21.06.2016 № РК1К-00638 на суму 15 263,82 грн.;

- від 01.08.2016 № РК1К-00809 на суму 640,50 грн.;

- від 05.08.2016 № РК1К-00818 на суму 8 623,22 грн.;

- від 18.08.2016 № РК1К-00856 на суму 1 842,24 грн.

ТОВ ВИНФОРТ вказує, що відповідачем з порушенням умов пункту 4.2 Договору був виставлений рахунок на оплату послуг від 08.08.2016 № 22 на суму 40 000 грн., який у подальшому був помилково оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 10.08.2016 № 3441 на суму 40 000 грн.

Разом з тим, оскільки станом на 08.08.2016 відповідачем було замовлено товару лише на загальну суму 24 527,54 грн., тобто меншу суму, ніж передбачено пунктом 4.2 Договору, а також не був підписаний сторонами відповідний акт виконаних робіт (наданих послуг), то відсутні підстави для оплати послуг за Договором, зокрема і на підставі рахунку від 08.08.2016 № 22 на суму 40 000 грн.

З метою досудового врегулювання спору 25.01.2017 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою повернути грошові кошти у сумі 40 000 грн.

Вказана претензія було отримана відповідачем, що підтверджується накладною № 0292415 кур'єрської експрес-доставки, 27.01.2017 о 12 год. 00 хв.

Проте відповідач залишив претензію без відповіді, належного реагування та грошові кошти у сумі 40 000 грн. позивачу не повернув.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю КЛОУЗЕР (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 31; ідентифікаційний код: 38668951) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВИНФОРТ (65012, м. Одеса, пров. В. Катаєва, 3; ідентифікаційний код: 30704028): 40 000 (сорок тисяч) грн. грошових коштів та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 18.04.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук