Рішення

від 11.04.2017 по справі 921/138/17-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 квітня 2017 рокуСправа № 921/138/17-г/10

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільські ласощі" вул. Підлісна, 14, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Апрус", вул. Живова, 31, м. Тернопіль, 46008

про cтягнення заборгованості в сумі 24 027,35 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_1 - представник ТОВ "Тернопільські ласощі";

Відповідача: не з'явився.

Суть справи: Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15.02.2017р. /суддя Півторак М.Є./ порушено провадження у справі № 921/138/17-г/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільські ласощі", с. Великі Гаї, Тернопільської області, вул. Підлісна, 14 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апрус", м. Тернопіль, вул. Живова, 31 про cтягнення заборгованості в сумі 24 027,35 грн.; розгляд справи призначено на 07 березня 2017 р. о 14:30 год.

Відповідно до наказу господарського суду Тернопільської області №27-к від 03.03.2017 року суддя Півторак М.Є. звільнений з посади судді господарського суду Тернопільської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 06.03.2017р. відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 921/138/17-г/10.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано для розгляду судді Сидорук А.М..

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09 березня 2017 року справу № 921/138/17-г/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільські ласощі", с. Великі Гаї, Тернопільської області, вул. Підлісна, 14 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апрус", м. Тернопіль, вул. Живова, 31 про cтягнення заборгованості в сумі 24 027,75 грн. суддею Сидорук А.М. прийнято до свого провадження; призначено судове засідання по справі на 21 березня 2017 року об 10 год. 00 хв.; зобов'язано відповідача надати господарському суду обгрунтований відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання 21 березня 2017 року прибув. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі із підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 21 березня 2017 року не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча по дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. На адресу господарського суду повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою одержано 15 березня 2017 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Апрус".

В порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21.03.2017р. розгляд справи відкладено на 11 квітня 2017 року о 11 год. 00 хв., зобов'язано відповідача надати суду обгрунтований відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 11.04.2017р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Своїм правом на захист відповідач не скористався та не подав суду відзиву на позов, будь-яких заперечень чи спростувань позовних вимог.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши доводи представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

12 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільські ласощі" /надалі - Постачальник/ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Апрус" /надалі Покупець/ був укладений договір поставки № АМ-15 на поставку товарів (послуг), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується проводити поставку (продаж) покупцю у власність (повне господарське відання) товар окремими партіями, відповідно до замовлення покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і своєчасно здійснювати оплату на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначаються у бухгалтерських документах постачальника - видаткових накладних, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні ст..266 Господарського кодексу України, та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.2. договору датою поставки товару постачальника у власність покупця, є дата, зазначена в накладній на відпуск товару (кожної окремої партії товару).

Розділом 4 договору поставки Ціна та порядок розрахунку передбачено, що оплата покупцем здійснюється на підставі відповідних документів, зазначених в п.1.2. договору; постачальник виписує на кожну партію товару і передає покупцю у момент отримання товару покупцем. Покупець зобов'язується здійснити оплату товару через 30 календарних днів з моменту його отримання шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Постачальник і покупець проводять звірку взаєморозрахунків один раз на місяць, підписавши акт звірки. Відмова покупця від проведення звірки взаєморозрахунків без обґрунтованих підстав дає право постачальнику скласти такий акт в односторонньому порядку. Цей акт має юридичну силу для обох сторін, приймається Сторонами як беззаперечний доказ заборгованості покупця та є підставою для постачальника вимагати від покупця погашення боргу за отриманий товар.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами і у відповідності із ст. 11 цього кодексу - однією з підстав виникнення зобов'язань.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання своїх договірних зобов'язань, позивачем поставлено на адресу Відповідача кондитерські вироби на загальну суму 54037,13 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ РН-0000573 від 09.12.2016р., РН-0000554 від 08.12.2016р., РН-0000572 від 07.12.2016р., РН-0000550 від 02.12.2016р., РН-0000548 від 02.12.2016р., РН-0000549 від 02.12.2016р., РН-0000547 від 02.12.2016р., РН-0000542 від 30.11.2016р., РН-0000538 від 29.11.2016р., РН-0000537 від 28.11.2016р., РН-0000536 від 28.11.2016р., РН-0000531 від 25.11.2016р., РН-0000530 від 25.11.2016р., РН-0000529 від 25.11.2016р., РН-0000528 від 24.11.2016р., РН-0000527 від 24.11.2016р., РН-0000526 від 24.11.2016р., РН-0000525 від 24.11.2016р., РН-0000521 від 23.11.2016р., РН-0000520 від 22.11.2016р., РН-0000519 від 22.11.2016р., РН-0000514 від 21.11.2016р., РН-0000513 від 21.11.2016р., РН-0000512 від 18.11.2016р., РН-0000509 від 18.11.2016р., РН-0000508 від 18.11.2016р., РН-0000507 від 18.11.2016р., РН-0000506 від 18.11.2016р., РН-0000501 від 16.11.2016р., РН-0000500 від 16.11.2016р., РН-0000499 від 16.11.2016р., РН-0000496 від 15.11.2016р., РН-0000495 від 15.11.2016р., РН-0000492 від 14.11.2016р., РН-0000486 від 11.11.2016р., РН-0000485 від 11.11.2016р., РН-0000484 від 10.11.2016р., РН-0000483 від 10.11.2016р., РН-0000480 від 09.11.2016р., РН-0000479 від 09.11.2016р., РН-0000474 від 08.11.2016р., РН-0000473 від 08.11.2016р., РН-0000472 від 08.11.2016р., РН-0000467 від 07.11.2016р., РН-0000466 від 04.11.2016р., РН-0000465 від 04.11.2016р., РН-0000464 від 04.11.2016р., РН-0000459 від 03.11.2016р., РН-0000458 від 03.11.2016р., РН-0000457 від 02.11.2016р., РН-0000456 від 02.11.2016р., РН-0000453 від 01.11.2016р., РН-0000452 від 01.11.2016р., РН-0000451 від 01.11.2016р., РН-0000450 від 01.11.2016р., РН-0000449 від 01.11.2016р., РН-0000448 від 01.11.2016р., РН-0000445 від 31.10.2016р., РН-0000444 від 28.10.2016р., РН-0000443 від 28.10.2016р., РН-0000441 від 27.10.2016р., РН-0000440 від 27.10.2016р., РН-0000439 від 27.10.2016р., РН-0000435 від 26.10.2016р., РН-0000434 від 25.10.2016р., РН-0000433 від 25.10.2016р., РН-0000432 від 25.10.2016р., РН-0000431 від 25.10.2016р., РН-0000430 від 25.10.2016р., РН-0000426 від 21.10.2016р., РН-0000425 від 21.10.2016р., РН-0000424 від 21.10.2016р., РН-0000423 від 21.10.2016р., РН-0000422 від 21.10.2016р., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, Виписок по рахунку ТОВ Тернопільські ласощі , в період: 25.10.2016р., 31.10.2016р., 08.11.2016р., 21.11.2016р. ТОВ Апрус провело оплату за продукти харчування згідно договору № АМ-15 від 12.09.2016р. на загальну суму 30 009,78 грн.

Станом на 06.02.2017р. за відповідачем рахується заборгованість за одержані кондитерські вироби в сумі 24027,35 грн.

Визнання Товариством з обмеженою відповідальністю "Апрус" заборгованості в сумі 24027,35 грн. підтверджується також Актом звірки розрахунків станом на 26.01.2017р., підписаним представниками обох сторін за укладеним договором та завіреним печатками обох підприємств.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заявлених позивачем вимог в матеріалах справи відсутні.

Приймаючи до уваги наведене та беручи до уваги те, що всупереч умов договору та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару відповідач не виконав в повному обсязі, а тому суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за договором поставки в сумі 24027,35 грн. грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апрус", вул. Живова, 31, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 38201423 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільські ласощі", вул. Підлісна, 14, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722, ідентифікаційний код 37043940 - 24 027 грн. 35 коп. заборгованості за поставлені кондитерські вироби та 1 600 грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 18 квітня 2017 року) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук