Рішення

від 09.03.2017 по справі 925/1626/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2017 р.                                                  Справа № 925/1626/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого – судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Петрик І.О. за участю представників сторін: позивача – не з'явився, відповідача – не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Приватного підприємства "Авентин" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр утилізації" про стягнення 11 445,98грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 11 445,98грн. за договором №Ч003-Л 2013 від 29.09.2013року, з яких: 8 000грн. боргу, 3 445,98грн. 3% річних та збитків від інфляції.

Позов вмотивовано наступним. Відповідач тривалий час не виконував укладений сторонами договір за умовами якого, зобов'язався виконати для позивача розробку документів для отримання лімітів на розміщення відходів.

Позивач в односторонньому порядку відмовився від договору, надіславши відповідачу відповідне повідомлення та вимагав повернення сплачених у вигляді попередньої оплати коштів. Однак відповідач вимогу позивача не виконав.

У письмовому заперечені на позов відповідач вказав на те, що виконав передбачену договором роботу та разом з актом виконаних робіт передав її результати позивачу, однак останній відмовився її приймати.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин суд вважає за необхідне розглядати справу в порядку ст.. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватним підприємством "Авентин" позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр утилізації" (відповідач) було укладено договір №Ч003-Л 2013 від 29 вересня 2013 року. За умовами цього договору Замовник(позивач) доручив, а Виконавець (відповідач) взяв на себе зобов'язання надати послуги (виконати роботи) з розробки документів для отримання лімітів на утворення та розміщення відходів на 2014 рік, погодити проект лімітів та розміщення відходів у відповідних природоохоронних та місцевих органах влади.

Відповідно до п.2.2. Договору після отримання повної інформації, яка необхідна для виконання даної роботи і 50% передоплати від вартості робіт виконавець приступає до виконання робіт.

Відповідно до п.2.1. Договору вартість послуг (робіт) складає 16000грн.

Згідно з умовами укладеного договору та рахунком наданим відповідачем (рахунок-фактури №СФ 0000014 від 29 вересня 2013р.), позивач 25.11.2013 року сплатив відповідачу попередню оплату в сумі 8000,00 грн., та передав всі вихідні дані для виконання останнім зобов'язань за Договором.

На час звернення позивача з цим позовом до суду, відповідач результати роботи, передбаченої договором позивачу не передав.

Позивачем 25.05.2015 р. на адресу відповідача було направлено претензію в якій зазначило що в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №Ч003-Л2013 від 29 вересня 2013 року, позивач розриває договір в односторонньому порядку та вимагає негайного повергнення коштів які були сплачені позивачем в якості попередньої оплати. Зазначену претензію було отримано відповідачем 15.06.2015 р.

Однак на час звернення позивача із цим позовом відповідач кошти позивачу не повернув.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 837, 875 ЦК України містять такі положення:

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ст. 538 ЦК України передбачено,що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Ст.ст.612, 615 ЦК України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Оцінивши доводи сторін та приписи наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язанні між сторонами виникли на підставі укладених ними договору № Ч003-Л 2013 від 29.09.2013року. Вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду. Позивач свої зобов'язання за цими договором щодо внесення попередньої оплати виконав належним чином, сплативши відповідачу 8000 грн.

Відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином, не передав позивачу результати передбаченої договором роботи.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Твердження відповідачі у запереченні на позов про те що ним була виконана робота, передбачена умовами договору № Ч003-Л 2013 від 29.09.2013року, а її результати передані позивачу не підтверджено належними та допустимими доказами, а тому суд вважає його безпідставним.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач належними та допустимими доказами довів суду порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором. Позивач правомірно відмовився від виконання договору та вимагав повернення сплачених у вигляді попередньої оплати коштів.

Оскільки відповідач добровільно ці кошти не повернув то вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати 8000 грн. підлягає до задоволення.

Крім того позивач вправі вимагати оплати боргу з урахуванням інфляційних та річних в порядку ст.. 625 ЦК України.

Оскільки вимогу про повернення коштів відповідач отримав15.06.2015, то у відповідності до приписів ст.. 530 ЦК України він був зобов'язаний повернути кошти позивачу не пізніше 22.06.2015. Таким чином нарахування інфляційних та річних слід здійснювати починаючи з цієї дати.

Позивачем здійснено розрахунок вказаних сум з порушенням вказаної дати та розміру встановлених індексів інфляції. За розрахунком, здійсненим судом розмір інфляційних становить 1155,39 горн., а 3% річних – 359,69 грн. грн., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в порядку ст.. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр утилізації" (вул. Б. Вишневецького, буд. 37, офіс 316, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 38595131) на користь приватного підприємства "Авентин” (вул. Лесі Українки, 26, с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область, код ЄДРПОУ 36758943) – 8000,00 грн. основного боргу, 359,69 грн. 3% річних, 1155,39 грн. інфляційних збитків та 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 14.03.2017.

СУДДЯ           К.І. Довгань