Постанова

від 16.05.2007 по справі 14/54-1521

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/54-1521

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2007 р.Справа № 14/54-1521

 12:50 год.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Руденка О.В.             

при секретарі судового засідання  Єднаку О.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет - Збут", вул. Стуса, 7, с.Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728

до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46000

про скасування податкових повідомлень - рішень Тернопільської ОДПІ від 15.08.2006р. № 0000092309/0/51109 та № 0000102309/0/51110.

За участю представників сторін:

позивача: Колодій С.Б., довіреність від 02.03.2007 р.

відповідача: Мулик П.М. - старший державний податковий інспектор юридичного відділу Тернопільської ОДПІ, довіреність № 41/7/10-015 від 04.01.2007 р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет - Збут", с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область звернулося у господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень Тернопільської ОДПІ від 15.08.2006р. № 0000092309/0/51109 та № 0000102309/0/51110.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги представник позивача посилається на безпідставність донарахування податковим органом ТОВ "Маркет - Збут"  податку на додану вартість та податку на прибуток, вказуючи при цьому на відсутність з боку платника податків порушень норм податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини.

У запереченнях на позов, та згідно з поясненням повноважного представника, відповідач позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на їхню безпідставність, зазначивши при цьому, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені контролюючим органом в межах повноважень та у відповідності до чинного законодавства, з врахуванням фактичних обставин та досліджених в процесі перевірки документів.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно  ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

За результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Маркет - Збут" (код 25345852) по питанню правильності декларування ПДВ та податку на прибуток при розрахунках з УПП "Укртехмаш" (код 33011784), посадовою особою контролюючого органу 31.07.2007 р. складено акт за № 13700/2309/25345852. Період діяльності платника податків, що охоплений перевіркою: з 01.09.2004 року по 31.12.2005 року.

За наслідками дослідження документів позивача, податковим органом зроблені висновки про порушення ТОВ "Маркет - Збут":

1) п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97 (надалі Закон про прибуток), а саме за 4 квартал 2004 року занижено податок на прибуток на суму 44425 грн.;

2) п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97 (надалі Закон про ПДВ) в результаті чого занижено податок на додану вартість за :

- вересень 2004 року у розмірі 9360 грн.;

- жовтень 2004 року у розмірі 20256 грн.

Зважаючи на наведені обставини, 15.08.2006 р. контролюючим органом відповідно до підпункту „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181) позивачу згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000092309/0/51109 визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 66637,5 грн. (в т.ч. 44425 грн. за основним платежем, 22212,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), а відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000102309/0/51110 податкове зобов'язання податку на додану вартість в розмірі 44424 грн. (в т.ч. 29616 за основним платежем, 14808 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Наведений правові акти індивідуальної дії оспорені платником податків у судовому порядку.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Даючи правову оцінку висновкам, які містяться у матеріалах перевірки, суд враховує, що нарахування спірних сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість за 2004 рік проведено контролюючим органом за результатами дослідження фінансово-господарських операцій позивача із його контрагентом - УПП "Укртехмаш".

Так, у акті перевірки та запереченнях на позов посадовими особами ДПС зазначено, що згідно із взятими на себе договірними зобов'язаннями УПП "Укртехмаш" на підставі накладних № 14 від 02.09.2004 р., № 15 від 02.09.2004 р., № 16 від 14.09.2004 р., № 18 від 20.09.2004 р. реалізував позивачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 177696 грн., виписавши за наслідками поставки товарів податкові накладні № 16/1 від 02.09.2004 р., № 17/1 від 02.09.2004 р., № 18 від 14.09.2004 р. (сума ПДВ - 29616 грн.).

В свою чергу, товариством з обмеженою відповідальністю розрахунки за отриману продукцію проведено в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення № 60 від 25.10.2004 р., № 86 від 02.11.2004 р., № 89 від 17.11.2004 р. (копії в матеріалах справи).

При цьому перевіряючими зазначено, що кошти за придбаний товар було перераховано на р/р 2600403118 МФО 322711, який належить ТзОВ "Спецтранссервіс-2004", м. Київ. В судовому засіданні представником відповідача зроблено уточнення щодо даного перерахування, із посиланням на те, що кошти перераховувалися ТОВ "Маркет-Збут" до ПП "Укртехмаш" (що засвідчується і відомостями платіжних доручень),  а в подальшому від ПП "Укртехмаш" до ТОВ "Спецтранссервіс-2004".

Зважаючи, що згідно інформації отриманої від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на обліку в якій перебуває ТОВ "Спецтранссервіс-2004" (лист № 16574/7/23-902 від 12.10.2005 р.) зазначений суб'єкт господарювання останній звіт до податкового органу подав у жовтні 2004 року без показників фінансово-господарської діяльності, онтролюючим органом зроблені висновки про те, що  в порушення  п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ позивачем  занижено податок на додану вартість за вересень та жовтень 2004 року у розмірі 29616 грн.

В той же час, матеріалами справи висновки акту перевірки не підтверджуються. Більше того зібрані в процесі судового розгляду докази вказують на їх невідповідність  фактичним обставинам та вимогам Закону з огляду на наступне.

Виконання сторонами договірних зобов'язань належним чином та в повному обсязі засвідчується первинними документами (копії договору купівлі-продажу № 7-01 від 27.08.2004 р., додатку № 1 до договору №7-01 від 27.08.2004 р., накладних № 14 від 02.09.2004 р., № 15 від 02.09.2004 р., № 16 від 14.09.2004 р., № 18 від 20.09.2004 р., податкових накладних № 16/1 від 02.09.2004 р., № 17/1 від 02.09.2004 р., № 18 від 14.09.2004 р. та платіжних доручень № 60 від 25.10.2004 р., № 86 від 02.11.2004 р., №89 від 17.11.2004р. про перерахування коштів в матеріалах справи).

Із акту перевірки УПП "Укртехмаш" від 19.02.2007 року слідує, що дане підприємство 08.07.2004 року зареєстроване платником податку надодану вартість.  

Відповідно до п.3.1.1 статті 3, пункту 7.1  статті 7 Закону, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа –продавець, зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну  або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ, включити її до своїх податкових зобов'язань з дотриманням положень п.7.3 ст.7 Закону;  скласти і передати  контрагенту податкову накладну (п.7.2 ст.7 Закону), що є підставою для віднесення вказаної у ній суми ПДВ до податкового кредиту (п.7.4 ст.7 Закону).

У процесі розгляду справи судом з'ясовано, що:

- на виконання обов'язку визначеного п.п. 7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону контрагент товариства надав покупцю - позивачу у справі податкові накладні, що містять всі необхідні відомості перелічені у наведеній вище нормі Закону;

- згідно поданих УПП "Укртехмаш" декларацій з ПДВ (відомості акту перевірки УПП "Укртехмаш" від 15.02.2007 року ) сума податкових зобов'язань даного платника податків за вересень 2004 р. становить 75006 грн. (податковий кредит- 74434 грн.)  за грудень 2004 року - 683 417 грн. (податковий кредит - 682 409 грн.). При цьому,  порушень вказаним суб"єктом вимог Закону при формуванні своїх податкових зобов"язань за результатами фінансово - господарський операцій із позивачем контролюючим органом не встановлено  (стор.5-6 акту від 15.02.2007 року);

- предметом спору у даній справі являються правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціях з поставки товарів, а не надання послуг з перевезення вантажу. А відтак, відсутність товарно - транспортних накладних, позбавляє особу, яка несе відповідні витрати по транспортуванню включати їх до складу валових витрат згідно із статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що у спірних правовідносинах місця не має.

Оцінюючи доводи контролюючого органу про те, що ТМЦ реалізовані УПП "Укртехмаш" позивачу попередньо придбавались ним у ТзОВ "Спецтранссервіс-2004", який у жовтні 2004 року подавав до контролюючого органу декларацію без показників фінансово- господарської діяльності суд враховує, що Закон не ставить в залежність право на отримання податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом УПП "Укртехмаш" чи інших  третіх осіб, з якими у позивача взагалі на було договірних відносин.

Більше того, контролюючий орган в акті перевірки посилаючись на  звітні дані ТзОВ "Спецтранссервіс-2004" за  жовтень  2004 року не врахував, що ТМЦ УПП "Укртехмаш" поставлені позивачу у вересні 2004 року. Таким чином, і в тому разі коли б вказані ТМЦ попередньо придбавались УПП "Укртехмаш" у ТзОВ "Спецтранссервіс-2004" на чому наполягає контролюючий орган, не підтверджуючи свої доводи жодними належними та допустимими доказами (перерахування коштів отриманих УПП "Укртехмаш" від позивача  на р/р, який належить ТзОВ "Спецтранссервіс-2004" може являтись виключно припущенням того, що вони стосуються товару придбаного УПП "Укртехмаш" у ТзОВ "Спецтранссервіс-2004" і в послідуючому реалізованого позивачу, а не встановленим фактом ), то і податкові зобов"язання з податку на додану вартість мали б виникнути у ТзОВ "Спецтранссервіс-2004" у вересні 2004 року або звітні періоди, що цьому місяцю передували (п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону), а не в  жовтні 2004 року, як хибно вважає відповідач.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених                                (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів               (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва                   (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Верховний Суд України у постанові від 18 квітня 2006 року (копія у справі) зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи не підтверджуються порушення товариством  п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7  Закону про ПДВ.

З точки зору оподаткування наведених вище операцій податком на прибуток, згідно із змістом, чинного на час виникнення спірних правовідносин пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необхідною умовою для віднесення витрат до складу  валових  є використання придбаних за рахунок цих витрат товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника.

Конкретизуючи перелік витрат, які включаються до складу валових, законодавцем до їхнього числа, поряд із іншими віднесено (п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону про прибуток) суми   будь-яких   витрат,   сплачених   (нарахованих) протягом  звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем  продукції  (робіт,  послуг)  і  охороною  праці. Зазначені витрати відповідно до вимог Закону про прибуток мають бути підтверджені відповідними розрахунковими,  платіжними та іншими документами, документами ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку  (п.п. 5.3.9  ст. 5 цього ж Закону).

За таких обставин, понесені позивачем витрати (платіжні та розрахункові документи наявні у матеріалах справи) як компенсація вартості товарів, придбаних ним у УПП "Укртехмаш" (копії первинних документів - видаткових накладних в матеріалах справи) для подальшого їх використання у власній господарській діяльності, згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підлягають включенню до складу валових витрат, а отже у відповідача не було правових підстав для виключення сплачених позивачем на користь контрагента коштів зі складу валових витрат, і відповідно не було підстав для збільшення бази оподаткування по податку на прибуток та донарахування товариству з обмеженою відповідальністю цього податку згідно із оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Вказаний висновок суду, поряд із наведеним вище, ґрунтується і на тому що, вичерпний перелік витрат платника податків, які не включаються до складу валових (в тому числі не пов'язаних із веденням господарської діяльності (п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону про прибуток) визначений у п. 5.3 -5.7 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Витрати на оплату придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей до їх числа не віднесені. А в силу п. 5.11 статті 5 наведеного нормативно-правового акту установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється, що податковим органом при притягненні товариства до відповідальності не враховано.

При цьому, судом враховано і положення  статті 71 КАС України, згідно із якою  в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вказаної норми, належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність дій контролюючого органу у спірних правовідносинах суду не представлено, факт невиконання позивачем вимог  Закону зібраними у справі доказами не підтверджується, а відтак позовні вимоги, як обґрунтовані та належним чином доведені, слід задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ст. 94, 95, 97, 98 КАС України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачу  з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.  6, 7, 86, 89, 94 - 98, 156, 162, 163 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.08.2006 р. № 0000092309/0/51109 та № 0000102309/0/51110.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет - Збут" (вул. Стуса, 7, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728, і.к. 25345852, р/р 2600501662071, ТФ "Укрексімбанк", м. Тернопіль) - 85 (вісімдесят п'ять) грн. сплаченого судового збору.

4. Видати виконавчий лист за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет - Збут".   

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                                                                    О.В. Руденко