Окрема думка

від 11.04.2017 по справі 420/509/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дело № 420/509/16-ц

Производство № 22ц/782/149/17 11.04.17

ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ

11 квітня 2017 року м.Сєвєродонецьк

З матеріалів справи вбачається наступне.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 01 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до СТОВ ім. Енгельса про розірвання договорів оренди земельних ділянок задоволено у повному обсязі. Розірвано договори оренди земельних ділянок належних позивачам. За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновку суду першої інстанції, щодо наявності правових підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок, посилаючись на приписи статті 93 Земельного кодексу України, статтей 13, 31 Закону України Про оренду землі , статей 651, 627, 628, 629, частини 1 статті 638 , частини 3 статті 651 ЦК України та на пункт 39 Договорів на підставі якого сторони (орендар та орендодавець) передбачили можливість одностороннього розірвання договору оренди землі незалежно від настання певних обставин, а отже лише за бажанням однієї з сторін.

Не можу погодитися з вказаними висновками, виходячи з наступного.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Отже, однією з підстав для розірвання договору у повному обсязі є одностороння відмова від договору, якщо право на таку дію встановлено договором. Допустимість такої відмови однієї з сторін від договору є способом захисту прав і інтересів, але може являти собою й певні переваги , що надаються слабкій стороні договору. Відповідно позовних вимог звернення позивачів до суду обумовлено необхідністю ведення особистого сільськогосподарського виробництва, відповідач відповідно позовів проігнорував вимоги позивачів про розірвання договорів в односторонньому порядку, що потягло звернення позивачів за судовим захистом.

При укладені спірних договорів оренди землі сторони передбачили підстави зміни умов договору і припинення його дій, а саме:

п. 38 Дія договорів припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою; за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню; з інших підстав визначених законом.

Разом з тим окремим п. 39 спірних договорів оренди землі сторони передбачили умову про те, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Аналіз ст.ст. 525, 651 ЦК України, ст. 31 Закону України Про оренду землі свідчить про те, що законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивачі виявили бажання розірвати укладені з відповідачем спірні договори та за заздалегідь, як передбачено законом звернулися до відповідача з заявами-повідомленнями про розірвання спірних договорів оренди земельної ділянки в односторонньому порядку.

Тому звертаючи увагу на п. 39 договорів оренди землі укладених між сторонами, слід зазначити, що цим пунктом передбачено розірвання вказаних договорів в односторонньому порядку, вказаний пункт спірних договорів є чинним та у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заявлених вимог позивача щодо розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку.

Висновок колегії, про те, що суд першої інстанції не врахував в п.38 договору оренди в цілому, провів вибіркове його тлумачення, що призвело до неправильного вирішення справи, та те, що норми ч.3 ст.651 ЦК України до спірних відносин застосовані неправильно не заслуговує уваги, виходячи з наступного.

За положеннями ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 651 цього Кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 37 спірних договорів оренди землі передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі розірвання договору.

Відповідно до умов п. 39 договору оренди землі допускається саме розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, а не відмова від договору на яку вказує колегія суду.

Тобто, сторони в договорі оренди землі передбачили можливість розірвання договору в односторонньому порядку без зазначення, будь яких застережень, що до розірвання договору оренди за ініціативою власника земельної ділянки. Відповідно матеріалів справи позивачі завчасно до 1 квітня 2016 року повідомили відповідача про намір розірвати договори оренди, що не заперечується відповідачем.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції , суд апеляційної інстанції послався на недоведеність визначених пунктом 38 спірного договору обставин, однак предметом позову був лише пункт 39, тобто суд вдався до переоцінки доказів які не були предметом судового розгляду в суді першої інстанції.

Аналіз зазначених правових норм та матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.

Суддя В.В. Кострицький