Рішення

від 11.04.2017 по справі 659/808/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 659/808/16-ц Головуючий в І інстанції Панкєєв В.М. Номер провадження 22-ц/791/684/17 Доповідач: Пузанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, секретар:ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 16 лютого 2017 року в справі за позовом Фермерського господарства Лавіс до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, третя особа: Іванівська районна державна адміністрація Херсонської області про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення державного реєстратора,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року Фермерське господарство Лавіс звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення державного реєстратора, зазначаючи, що 14 квітня 2011 року між фермерським господарством та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 передали позивачу у строкове платне користування (до 01.01.2021 року) належну їм на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 10,9599га, розташовану на території Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір оренди земельної ділянки зареєстровано у встановленому законом порядку, про що 28 серпня 2012 року у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис.

До закінчення строку дії укладеного з фермерським господарством договору оренди власники земельної ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 06 вересня 2016 року уклали з відповідачем ОСОБА_5 договір оренди спірної земельної ділянки строком на 15 років.

Право оренди було зареєстровано державним реєстратором Іванівської районної державної адміністрації Херсонської області 07 вересня 2016 року.

Посилаючись на те, що укладення договору оренди земельної ділянки з іншою особою до закінчення дії діючого договору оренди порушує право ФГ на користування спірною земельною ділянкою, а одночасна реєстрація кількох прав оренди на земельну ділянку суперечить вимогам Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , позивач просив суд визнати недійсними договір оренди земельної ділянки площею 10,9599га, розташованої на території Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області, укладений 06 вересня 2016 року між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5; скасувати рішення державного реєстратора Іванівської районної державної адміністрації Херсонської області від 07 вересня 2016 року про державну реєстрацію права оренди зазначеної земельної ділянки та стягнути з відповідачів витрати пов'язані з оплатою правової допомоги у розмірі 3500 грн. і 2756 грн. судового збору.

Рішенням суду від 16 лютого 2017 року позов задоволено. Суд вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду щодо наявності підстав для визнання спірного договору недійсним та неправомірності проведення державної реєстрації укладеного з ним договору оренди не відповідають обставинам справи та нормам законодавства, що регулює спірні відносини. Крім того, вважає необґрунтованою відмову суду у призначенні почеркознавчої експертизи

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Фермерське господарство Лавіс доводи апеляційної скарги не визнало, рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, судом встановлено, що 14 квітня 2011 року Фермерське господарство Лавіс як орендар та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 як орендодавці уклали договір оренди землі, за умовами якого останні передали належну їм на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 10,96га, яка знаходиться на території Нижньосірогозької селищної ради, у користування фермерському господарству Лавіс строком на 10 років (до 01.01.2021р.) з виплатою орендної плати у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або у відробітковій та натуральній - рослинницькою продукцією, яка вирощується орендарем, по її собівартості, але не вище державних закупівельних цін.

Зазначений договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у Нижньосірогозькому районі Херсонської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 серпня 2012 року за відповідним номером /а.с. 5-7/.

Земельна ділянка була орендодавцями передана орендарю і вільно використовувалась ним до осені 2016 року.

06 вересня 2016 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спірну земельну ділянку передали в оренду ОСОБА_5, уклавши з ним договір оренди, за умовами якого строк дії договору визначено у 15 років, а розмір орендної плати складає 2,0% від нормативної грошової оцінки щороку у грошовій формі, або у відробітковій та натуральній - рослинницькою продукцією, яка вирощується орендарем по її собівартості, але не вище державних закупівельних цін /а.с. 35-36/.

Зазначений договір 07.09.2016 року зареєстрований державним реєстратором Іванівської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_8 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно /а.с. 15/.

Державна реєстрація наведеного вище договору оренди землі на спірну земельну ділянку в період дії укладеного з ФГ Лавіс договору оренди стала можливою в результаті неперенесення компетентними посадовими особами відомостей із Поземельної книги в паперовому вигляді до Поземельної книги в електронному вигляді, а в послідуючому - до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст.6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

При цьому, як слідує із положень ст. 125 ЗК України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Оскільки право позивача на спірну земельну ділянку виникло із договору, то обраний ним спосіб захисту цього права має ґрунтуватися на нормах матеріального права, які регулюють питання укладення, належного виконання та припинення договору.

За змістом ст.ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно із ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами укладеного ФГ Лавіс із ОСОБА_6 і ОСОБА_7 договору оренди спірної земельної ділянки передбачено, що розірвання цього договору в односторонньому порядку не допускається (п.39 договору).

Отже, уклавши 06.09.2016 року із ОСОБА_5 договір оренди землі, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 фактично в односторонньому порядку розірвали аналогічну угоду, укладену з ФГ Лавіс , чим порушили право останнього як орендаря щодо володіння та користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наведена обставина відповідно до вимог ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України є підставою для визнання оспореного позивачем правочину недійсним, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених ФГ Лавіс вимог і вважає, що цей висновок відповідає обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

На думку колегії суддів, ФГ Лавіс , хоч і не є стороною оспореного ним правочину, однак відповідно до вимог ч.3 ст. 215 ЦК України як заінтересована особа (орендар спірної земельної ділянки) має право заперечувати його дійсність на підставах, встановлених законом.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та належних доказах і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Так, посилання заявника на порушення, які ніби-то були допущені державним реєстратором Відділу Держгеокадастру у Нижньосірогозькому районі Херсонської області при здійсненні державної реєстрації укладеного між ФГ Лавіс та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 договору оренди землі, колегія суддів до уваги не приймає як такі, що не стосуються підстав та предмета заявленого в даній справі позову.

Факт державної реєстрації наведеного договору 28 серпня 2012 року підтверджено змістом самого договору і внесених до нього відомостей щодо державної реєстрації, а також копією запису про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 28 серпня 2012 року №652385514001664, справжність якого відповідачами не спростовано, а навпаки підтверджено отриманою представником відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_9 від Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області 13.03.2017 року інформацією та надісланою йому цим органом копією запису про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки аналогічного змісту /а.с. 89/.

Інформація щодо запису про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки надана суду та сторонам компетентними органами в установленому законом порядку, тому суд, на думку колегії суддів, правомірно оцінив цей доказ у сукупності з іншими встановленими ним фактами і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що державна реєстрація договору 28.08.2012р. не відбулася.

Крім того, згідно із ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних фактів, внесення до списку або книги обліку.

Оскільки 14.04.2011 року ФГ Лавіс , ОСОБА_7 і ОСОБА_6 уклали договір оренди спірної земельної ділянки, який був переданий позивачем до державного реєстраційного органу для здійснення реєстрації його прав як орендаря, і за цим договором сторони виконували свої обов'язки щодо передачі земельної ділянки, її використання і сплати орендної плати, колегія суддів вважає, що навіть у випадку допущених реєстратором порушень порядку внесення відповідних відомостей до книг та реєстрів, це не може припинити право ФГ Лавіс на оренду земельної ділянки до закінчення визначеного сторонами строку дії договору оренди землі.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову відсутні.

Разом з тим, стягнувши на користь позивача судові витрати з відповідачів солідарно, суд не зважив на те, що нормами процесуального права стягнення судових витрат при розподілі між сторонами у солідарному порядку не передбачено, тому рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає частковій зміні із зазначенням про те, що судові витрати стягнуті на користь Фермерського господарства Лавіс з відповідачів у рівних частинах з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 16 лютого 2017 року в частині розподілу судових витрат частково змінити, вважати, що судові витрати стягнуті на корить Фермерського господарства Лавіс з відповідачів у рівних частинах з кожного.

В решті частині це ж рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.В. Пузанова

Судді: І.В. Склярська

ОСОБА_3