Рішення

від 03.01.2017 по справі 196/1190/16-ц

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.01.2017

УКРАЇНА

Справа № 196/1190/16-ц

№ провадження 2/196/551/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року смт. Царичанка Дніпропетровської області

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бойка Ю.О, з участю секретаря судового засідання Кузнецової Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, треті особи: Відділ Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області, Царичанська районна державна адміністрація (відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців), Царичанська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, і врахувавши складність справи, у зв'язку з чим відкладаючи, як виняток, складання повного рішення на строк не більше як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, забезпечивши проголошення вступної і резолютивної частини рішення згідно ст. 209 ч.3 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в Царичанський районний суд Дніпропетровської області з позовом до Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, предмет якого склали вимоги: 1. Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.11.2010 року, видане державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за № 3-3659, с/с № 57/2010 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, нкпп - НОМЕР_1; 2. Визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку (пай) площею 3,280 га, що була розташована на території Залеліївської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після померлої 11.12.2009 року ОСОБА_2, яке належало їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №088140, виданого 17.11.2004 року головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 470-р від 28.10.2003 року, кадастровий номер земельної ділянки 1225681100-01-013-0547.

Позовні вимоги просить задовольнити, посилаючись на ст.ст. 203, 215, 1216, 1225, 1233,1268, 1301 ЦК України, 79-1, 173 ЗК України, приписи Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень", приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 27 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування".

На підтвердження своїх доводів позивач ОСОБА_1 послалася на такі документи: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1 з довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с.5-6); свідоцтво про смерть на ім'я ОСОБА_2 (а.с.7); заповіт ОСОБА_2 від 15.09.2009 року (а.с.8, 40); свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.11.2010 року (а.с. 9, 52);Державний акт на право власності на земельну ділянку ДП088140 (а.с.10,44); Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.11); Кадатровий план земельної ділянки 1225681100:01:013:0547 (додаток до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.09.2014 року) - а.с. 12; Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на території Залеліївської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області по земельній ділянці 1225681100-01-013-0547 (а.с.13).

В обґрунтування своїх вимог вказала на таке.

11 грудня 2009 року померла мати позивача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно: право власності на земельну ділянку (пай) площею 3,280 га, що була розташована на території Залеліївської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке належало померлій 11 грудня 2009 року ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 088140, виданого 17 листопада 2004 року головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 470-р від 28 жовтня 2003 року, кадастровий номер земельної ділянки 1225681100-01-013-0547.

Відповідно до витягу про нормативну грошову оцінку відділу Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області, вартість земельної ділянки становить 106671,00 грн.

26 листопада 2010 року державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори позивачеві видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після померлої 11 грудня 2009 року ОСОБА_2, зареєстроване в реєстрі за № 3- 3659.

Наприкінці жовтня 2016 року позивач звернулась до державного реєстратора в порядку ст. 125 Земельного кодексу України щодо реєстрації права власності на земельну ділянку. Позивач отримав усну відмову з підстав невідповідності даних кадастрового номеру у оригінальному державному акті, у витягу відділу Держгеокадастру даним, внесеним у свідоцтві на право власності на земельну ділянку.

Згідно даних відділу Держгеокадастру, вірний кадастровий номер земельної ділянки після померлої ОСОБА_2 1225681100-01-013-0547. Цей факт підтверджується витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1201841692014 від 09 вересня 2014 року.

У той час, як державним нотаріусом у свідоцтво про право власності на спадщину внесений невірний кадастровий номер 122568110 1 -01-013-0547.

Вказана невідповідність між даними державного нотаріуса та Держгеокадастру на дату звернення для державної реєстрації виникла внаслідок становлення даних у кадастровому реєстрі та формування даних з присвоєнням відповідних кодів земельних ділянок з урахуванням принципу кадастрового зонування.

До 01 січня 2013 року присвоєння кадастрових номерів відбувалось на підставі Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою КМУ від 18 серпня 2010 року № 749. Принцип зонування відображався присвоєнням десятої цифри "0", або "1" у КОАТУУ - десятизначному коді згідно із Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України. Однак з 01 січня 2013 року вказаний Тимчасовий порядок втратив чинність на підставі постанови КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" (далі за текстом - Порядок). В структурі кадастрового номеру було встановлено відсутність юридичного закріплення поняття адміністративно-територіального устрою України.

Для нумерації кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць використовується значення НОМЕР_2 : 00. Таким чином, в структурі кадастрового номера відсутнє юридичне закріплення поняття КОАТТУ в значенні Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України. Кадастрове зонування було вирішено встановлювати шляхом створення індексних кадастрових карт (планів) з урахуванням зокрема принципу незалежності кадастрового зонування від адміністративно-територіального поділу України.

Зокрема, п. 40 Порядку було передбачено, що у разі виявлення в ході проведення робіт із землеустрою, ведення Державного земельного кадастру, оновлення його геодезичної та/або картографічної основи невідповідності внесених до Державного земельного кадастру меж кадастрових зон і кварталів межам державного кордону, адміністративно-територіальних одиниць, географічних об'єктів, земельних ділянок, інших об'єктів Державного земельного кадастру, межі відповідних кадастрових зон і кварталів можуть уточнюватись відповідно до пунктів 36-38 Порядку. Пунктом 41 Порядку встановлено, що зміна меж адміністративно-територіальних одиниць після внесення до Державного земельного кадастру індексних кадастрових карт (планів) та відомостей про кадастрове зонування не тягне за собою змін у кадастровому зонуванні відповідної території. Вимоги до уточнених індексних кадастрових карт встановлені наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 29.03.2013року № 131.

Відповідно до п.п. 6 п. 6 Загальної частини Порядку, саме Державному кадастровому реєстратору Держгеокадастру надані повноваження щодо виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів.

Відповідно до ст. 173 Земельного Кодексу України межі району, села, селища, міста, району у місті, встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до цього Кодексу .

Отже за період з дня видачі свідоцтва про право на спадщину 26 листопада 2010 року до дати звернення для реєстрації права власності на земельну ділянку, у кадастровій системі відбулися зміни у формуванні кадастрових номерів, які призвели до неможливості реєстрації речових прав позивача на підставі свідоцтва про право на спадщину внаслідок наявності невідповідних відомостей у ньому.

У відповідності до п. 10 ст. 79-1 Земельного Кодексу України, державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

У судове засідання позивач не з'явився, надіслав до суду заяву з проханням розглядати дану справу за її відсутності.

Представник Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яка є правонаступником Залеліївської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, у судове засідання не з'явився. Від сільського голови до суду надійшла заява про визнання позову повністю з проханням розглядати справу без участі їхнього представника (а.с.56).

Представник Царичанської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 клопоталася про розгляд справи № 196/1190/16-ц без їхньої участі (а.с.21).

Представники відділу Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області, Царичанстької райдержадміністрації (відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних та фізичних осіб-підприємців) в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду даної справи.

За таких обставин суд дійшов переконання про можливість розглянути справу за відсутності сторін, які в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до частини четвертої статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Перевіривши те, чи не обмежений представник сторони, який заявив про визнання позову, у повноваженнях на його вчинення, дослідивши матеріали спадкової справи (а.с.34-55) та інші надані суду документи, з'ясувавши правові позиції сторін в цивільно-прововому спорі, встановивши наявність достатніх для того законних підстав, а також відповідність визнання позову відповідачем вимогам закону за відсутності загрози порушенню прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про можливість та необхідність задоволення позову в межах заявлених вимог у зв'язку з визнанням відповідачем позову.

Так, відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

На підставі досліджених в судовому засіданні документів, оцінивши їх як належні та допустимі докази, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження та є достовірними.

Із встановленого випливає, що між позивачем і відповідачем після смерті спадкодавця виникли відносини, викликавши цивільно-правовий спір, що регулюються ст.ст. 203, 215, 1216, 1225, 1233, 1268, 1277, 1301 ЦК України, 79-1, 173 ЗК України, приписами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень", приписами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Вирішуючи питання про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.11.2010 року, виданого державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 3-3659, с/с № 57/2010 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, нкпп - НОМЕР_1 (а.с.9), суд керувався тим, що до цього документа внесено кадастровий номер неіснуючої земельної ділянки, в той час як спадкодавцеві на час відкриття спадщини належала земля згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 088140, виданого 17.11.2004 року головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 470-р від 28 жовтня 2003 року (а.с.10). Їй відповідає кадастровий номер 1225681100:01:013:0547 (а.с.11-12, 13).

Таке оспорюване свідоцтво не дає можливості спадкоємцеві реалізувати свої спадкові права, здійснивши державну реєстрацію відповідного речового права відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень".

Вирішуючи питання про задоволення позову в частині визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225681100:01:013:0547, суд виходив з того, що зазначений позивачем спосіб захисту набутого ним суб'єктивного права на спадкування, залишається єдиним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів судом з огляду на обов'язок органу місцевого самоврядування в силу статті 1277 ЦК України подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою та відсутність можливості вирішення спору в поза судовому порядку.

У зв'язку з задоволенням позову та відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1619,00 грн. на відшкодування понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 88, 174, 208-209, 214-215, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнання відповідачем позову прийняти.

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.11.2010 року, видане державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за № 3-3659, с/с № 57/2010 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, нкпп - НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, нкпп - НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку (пай) площею 3,280 га з кадастровим номером 1225681100-01-013-0547, яка розташована на території Залеліївської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після померлої 11 грудня 2009 року ОСОБА_4, наданої їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 088140, виданого 17 листопада 2004 року головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 470-р від 28 жовтня 2003 року.

Стягнути з Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 1619,00 грн. в порядку відшкодування понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Царичанський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Царичанського районного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_5