Ухвала

від 30.03.2017 по справі 752/6293/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6293/17

Провадження №1кс/752/2535/17

У Х В А Л А

про арешт майна

30.03.2017 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 , розглянувши внесене в рамках кримінального провадження за № 42016101100000105 від 19.04.2016 року прокурором першого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання про накладення арешту на майно, подане в порядку глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

прокурор першого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, зокрема земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:91:167:0026, та будівлі, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 25, що належать на праві власності ТОВ Паладіс-Центр (код ЄРДПОУ 34494722).

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що у провадженні прокуратури м. Києва перебуває кримінальне провадження №42016101100000105 від 19.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Прокурор зазначає, що за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стільців, (вул. Артема, 25), здійснюється будівництво адміністративно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського та торгівельного призначення з підземно-наземним паркінгом. Під час будівництва забудовником об`єкту ТОВ «Паладіс-Центр» (код ЄДРПОУ 34494722) здійснюються масштабні земляні роботи, що призвело до знищення частини ландшафту.

Зазначена земельна ділянка розташовується у Центральному історичному ареалі міста Києва, в зоні регулювання забудови другої категорії (згідно діючого Генерального плану міста Києва та його приміської зони на період до 2020 року), на території пам`ятки археології місцевого значення Культурний шар Копирева кінця X-XIII століття (рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 17.11.1987 № 1112, рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 27.01.1970 №159).

25.01.2012 р. Інститут археології НАН України надав ТОВ «Паладіс-Центр» висновок наукової археологічної експертизи, відповідно до якого умовою проведення нових земляних та будівельних робіт буде проведення археологічних досліджень.

Крім цього Інститут археології НАН України повідомив, що до них не зверталася жодна юридична та/або фізична особа з питань археологічних досліджень на вул. Січових Стрільців, 25 в м. Києві, відповідно жодних Договорів на проведення археологічних досліджень не було укладено, а робіт по зазначеній ділянці не проводилося.

Прокурор зазначає, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, припинення злочинної діяльності, недопущення відчуження майна, виникла необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, та з метою забезпечення арешту майна, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

Окрім цього, відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таким чином, розгляд вказаного клопотання без виклику сторони захисту не буде порушувати жодним чином права підозрюваного чи інших осіб.

Вислухавши пояснення прокурора та дослідивши матеріали клопотання, встановлено наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності на вказане майно завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

До такого висновку суд приходить з огляду на те, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою захисту об`єктів археології та забезпечення кримінального провадження, а суд першої інстанції на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт земельної ділянки та будівель, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, суд не вбачає.

Керуючись вимогами ст. ст.131,132,170-173КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора першого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.

У кримінальному провадженні № 42016101100000105 накласти арешт на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:91:167:0026) та будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ТОВ "Паладіс - Центр" (ЄДРПОУ 34494722).

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя