Рішення

від 06.04.2017 по справі 219/952/17

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/952/17

Провадження № 2/219/1347/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Брежнева О.А.

секретаря Котинської А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості , міністерство аграрної політики і продовольства України, про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невитрачену відпустку, середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку і стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості , міністерство аграрної політики і продовольства України, про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невитрачену відпустку, середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку і стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона з 28 грудня 2004 року знаходилась у трудових відносинах з експериментальним машинобудівним заводом гірничошахтного і технологічного обладнання соляної промисловості, яке у 2013 році було перейменоване у державне підприємство Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості , і працювала на посаді головного бухгалтера. 21 листопада 2016 року на підставі наказу №19-л по підприємству вона була звільнена з займаної посади на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін. Керівництво державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості в встановленому порядку не провело з нею, як зі своїм колишнім співробітником розрахунок, як це прописано у ст. 116 КЗпП України. Заборгованість по заробітній платі за період з липня 2014 року по 21 листопада 2016 року складає 200782,87 грн. і компенсація за невикористану відпустку згідно підрахункам складає за період до червня 2016 року - 106943,66 грн. і за період з липня по листопад 2016 року - 3532,41 грн., а всього 110476,07 грн., що для неї є суттєвою сумою. На неодноразові її прохання і вимоги до відповідача сплатити їй її заробітну плату за відпрацьований час і компенсацію за відпустку, вона слухала лише обіцянки. За час після звільнення їй було виплачено тільки 700 грн., таким чином заборгованість по заробітній платі складає 200082,87 грн. Її середньоденна заробітна плата складає 503,70 грн. (10335,29 грн. за вересень 2016 року + 10819,90 грн. за жовтень 2016 року):42 робочих дні (вересень 2016 року - 22 жовтень 2016 - 20)=503,70 грн. ДП Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості засновано на підставі державної власності, входить у сферу управління міністерства аграрної політики і продовольства України і підзвітне йому. Підприємство є юридичною особою і володіє закріпленими за ним на праві господарського відання майном, яке є державною власністю. У зв'язку з неправомірними діями відповідача, які виразилися у незаконній затримці видачі заробітної плати, вона перенесла моральні страждання у зв'язку з порушенням її цивільних і трудових прав. Різко погіршилось її здоров'я із-за неправомірних дій відповідача, появилась дратівливість, нервозність, головний біль і безсоння. У неї порушились нормальні життєві відносини з членами сім'ї, колегами по роботі, що потребує додаткових сил для організації свого життя. Вона постійно відчуває пригнічення із-за неможливості з вини відповідача забезпечити себе та свою сім'ю матеріально. Вважає, що їй нанесена моральна шкода, яку вона оцінює у розмірі 5000 грн. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позові, також пояснила, що не заперечує проти заочного рішення.

В судове засідання представник відповідача міністерство аграрної політики і продовольства України не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений,надав суду заперечення з приводу позовної заяви, в яких вказав, що позовні вимоги не визнає, оскільки позивач не перебував у трудових відносинах з Мінагрополітики, а тому, Міністерство не має заборгованості по заробітній платі перед нею. Належних доказів на підтвердження заподіяння Міністерством позивачеві моральної шкоди не зазначено. З урахуванням вищевикладеного, Міністерством не було допущено порушення законних прав інтересів позивача, а також норм чинного трудового законодавства України, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог до Мінагрополітики, які є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами і не можуть бути задоволені в законному порядку. Просять у задоволені позову до них відмовити в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, повідомлення про причини неявки, а також ніяких пояснень і заперечень щодо заявлених позовних вимог та клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ч. 1 ст.224 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

Суд вважає за можливе розглянути справи без участі представників відповідача, на підставі тих доказів, що є в матеріалах справи.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28 грудня 20-04 року ОСОБА_1 була прийнята до державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості на посаду головного бухгалтера, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.4-7), 30 червня 2016 року вона була звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. Невикористаних днів щорічної відпустки склало 419 календарних днів (а.с.9), 01 липня 2017 року ОСОБА_1 знову була прийнята на посаду головного бухгалтера до вищевказаного підприємства з окладом 6000 грн. у місяць, що підтверджується копіями наказів, та 21 листопада 2016 року вона була звільнена з посади головного бухгалтера за згодою сторін на підставі ст. 36 п.1 КЗпП України (а.с.8), невикористана відпустка склала 13 календарних днів.

Відповідно до копії довідки відповідача - державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості (а.с.10) від 21 листопада 2016 року заборгованість із заробітної плати перед ОСОБА_1 складає 311258,94 грн., у тому числі з урахуванням компенсації за невикористану відпустку при звільнені у розмірі 106943,66 грн. та компенсації за невикористану відпустку при звільнені у листопаді 2016 року у розмірі 3532,41 грн.

З копії довідки відповідача державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості від 18 листопада 2016 року (а.с.11) вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає: вересень 2016 року - 10335,29 грн. 22 робочі дні, жовтень 2016 року - 10819,90 грн. 20 робочих днів, всього 21155,19:42 дні = 503,70 грн. за 1 день.

Тобто розрахунок за весь період роботи на посаді головного бухгалтера ОСОБА_1 до теперішнього часу не був проведений.

Відповідно до ч.1 статті 115 КЗпП, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 117 Кодексу законів про працю України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості є законними, доведеними і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості з заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку і середній заробіток з державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості , окрім того у суду відсутні відомості про те, що діяльність державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості припинена.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці передбачено, що згідно зі ст. 21 КЗпП України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір; разом з тим на зазначені вимоги поширюються положення ч. 3 ст. 32 Цивільного кодексу України і п. 3 ст. 39 Закону України Про власність , згідно з якими в разі недостатності у державної установи (організації) коштів відповідальність за її зобов'язаннями несе власник.

Таким чином, враховуючи, що міністерство аграрної політики і продовольства України не є юридичною особою, із якою позивач перебувала у трудових відносинах, та не є власником такої юридичної особи, суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з заробітної плати з міністерства аграрної політики і продовольства України слід відмовити.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити у повному обсязі відносно відповідача - державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості , стягнувши з відповідача - державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості заборгованість по заробітній платі у розмірі 200082 (двісті тисяч вісімдесят дві) грн. 87 коп., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 110476 (сто десять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 07 коп., середній заробіток за час затримки вплати заробітної плати по день фактичного розрахунку із розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 503 (п'ятсот три) грн. 70 коп.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, зокрема положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи та журналом судового засідання.

Відповідно до статті 28 Конституції України, ніхто не може бути підданий катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводження чи покаранню.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначені розміру моральної шкоди позивачу суд виходить з наступного: життя і здоров'я людини найвища соціальна цінність, невід'ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров'я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров'ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною. А тому суд, з сукупністю досліджених в судовому засіданні об'єктивних доказів, враховуючи глибину душевних страждань позивача, виходячи з розумності та справедливості вважає необхідним задовольнити вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди повністю, стягнувши на його користь з відповідача - державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості 5000 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України, п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць - до негайного виконання.

На відповідача державне підприємство Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості суд в силу ст. 88 ЦПК України покладає судові витрати на користь держави в сумі 640 грн. та 3160,62 гнр. в якості судового збору, понесені судом при розгляді цивільної справи, оскільки позивач при подачі позову до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Керуючись п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , статті 1 Закону України Про оплату праці , ст.ст. 116, 235 КЗпП, ст.ст. 57, 60, 88, 209, 212 -215,218, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості , міністерство аграрної політики і продовольства України, про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невитрачену відпустку, середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку і стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості (84500, м. Бахмут, вул. Трудова, 2, код ОКПО 05803465) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі у розмірі 200082 (двісті тисяч вісімдесят дві) грн. 87 коп., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 110476 (сто десять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 07 коп., середній заробіток за час затримки вплати заробітної плати по день фактичного розрахунку із розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 503 (п'ятсот три) грн. 70 коп., моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн., а всього в сумі 316062 (триста шістнадцять тисяч шістдесят дві) грн. 64 коп.

Стягнути з державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості (84500, м. Бахмут, вул. Трудова, 2, код ОКПО 05803465) на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 3160 (три тисячі сто шістдесят) грн. 62 коп.

Стягнути з державного підприємства Експериментальний машинобудівний завод соляної промисловості (84500, м. Бахмут, вул. Трудова, 2, код ОКПО 05803465) на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення суду виготовлено 04 квітня 2017 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя:

31.03.2017

Суддя О.А.Брежнев