Рішення

від 03.02.2014 по справі 910/17663/13     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17663/13 03.02.14

За первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

- Спільне українсько-американське підприємство у формі товариства з

обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані"

про звернення стягнення на предмет застави за договором застави

№ 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р. в рахунок погашення заборгованості у

розмірі 2 048 906,18 грн. та про стягнення 2 048 906,18 грн. за договором

поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р.

За зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд"

до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - Спільне українсько-американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані"

про розірвання договору поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р. та договору застави №

20- 11-980-Z1 від 03.06.13 р., укладений між ТОВ "Телтрейд" та ПАТ "Брокбізнесбанк"

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гавриловська І.О.

Суддя Чеберяк П.П.

Суддя Літвінова М.Є.

Учасники судового процесу:

від ПАТ "Брокбізнесбанк": Кондратюк А.В. - дов. № 5/03 від 10.01.13 р.

Білобловський С.В. - дов. № 381/03 від 19.09.13 р.

від ТОВ "Телтрейд": Григор 'єва Н.В. дов. № 07/0710 від 07.10.13 р.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р. в рахунок погашення заборгованості у розмірі 2 048 906,18 грн. та про стягнення 2 048 906,18 грн. за договором поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.13 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/17663/13, призначено справу до розгляду на 14.10.13 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 14.10.13 р. надав витребувані судом документи.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, вимог ухвали суду не виконали.

Через службу діловодства господарського суду 11.10.13 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити представника у судове засідання.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.

У зв'язку з необхідністю повторно зобов'язати відповідача та третю особу виконати вимоги ухвали, зважаючи на неявку представників відповідача та третьої особи у судове засідання, а також враховуючи необхідність витребувати у позивача додаткові докази у справі, господарський суд визнав за необхідне відкласти розгляд справи та призначити її розгляд до 13.11.13 р.

Через службу діловодства господарського суду 12.11.13 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та заява про збільшення розміру позовних вимог, які залучені до матеріалів справи.

Згідно з даною заявою про збільшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з ТОВ "Телтрейд" як солідарного боржника заборгованість за кредитним договором № 20-11-980-К від 01.12.11 р. у сумі 2 048 906,18 грн.; звернути стягнення на предмет застави (телекомунікаційне та офісне обладнання) згідно договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р., укладеного з ТОВ "Телтрейд" з визначенням способу реалізації - проведення прилюдних торгів у порядку виконавчого провадження з початковою ціною 1 370 821,00 грн.; виручені від продажу кошти направити на погашення заборгованості за кредитним договором № 20-11-980-К від 01.12.11 р., укладеним зі Спільним українсько-американським підприємством у формі ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані", розмір якої становить 2 048 906,18 грн.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Представник позивача в судовому засіданні 13.11.13 р. надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача повідомив, що 13.11.13 р. подав через відділ діловодства суду відзив на позовну заяву та клопотання про продовження строку розгляду спору.

Представники сторін заявили письмове клопотання про продовження строку розгляду спору.

Розглянувши клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив.

Представник третьої особи в судове засідання 13.11.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 23.10.13 р., яке підтверджує отримання третьою особою 28.10.13 р. ухвали про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.11.13 р. відкладено розгляд справи до 27.11.13 р., у зв'язку з неявкою представника третьої особи у призначене судове засідання, невиконанням нею вимогу хвали суду та необхідністю витребувати у позивача додаткові докази у справі.

Через службу діловодства господарського суду 26.11.13 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.11.13 р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з пошуком способів мирного врегулювання спору.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання пояснивши, що нещодавно у ПАТ "Брокбізнесбанк" були проведені збори, під час яких не піднімалося питання щодо врегулювання даного спору мирним шляхом.

Розглянувши дане клопотання, беручи до уваги заперечення представника позивача, суд його відхилив.

Представники третьої особи в судове засідання 27.11.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 19.11.13 р., яке підтверджує отримання третьою особою 21.11.13 р. ухвали про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 27.11.13 р. відкладено розгляд справи до 04.12.13 р., у зв'язку з черговою неявкою представника третьої особи, невиконанням нею вимог хвали суду та необхідністю витребувати у позивача додаткові докази у справі.

У судовому засіданні 04.12.13 р. представник позивача повідомив, що ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.13 р. відмовлено у задоволенні апеляційної скарги кредитора Акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" на ухвалу господарського суду Волинської області від 30.07.13 р. у справі № 903/471/13, проте, доказів на підтвердження даної інформації не представив.

Представник третьої особи в судове засідання 04.12.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, зважаючи на те, що значна кількість обставин потребують дослідження та надання правової оцінки значній кількості доказів, то господарський суд дійшов висновку про те, що категорія даної справи є складною, що дає підставу стверджувати про необхідність призначення її до розгляду у колегіальному складі.

Відповідно до ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Колегіальний розгляд справи є однією з гарантій повного, всебічного й об'єктивного розгляду справ, постановлення законного, обґрунтованого, правомірного і справедливого рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що справа № 910/17663/13 відноситься до категорії складних, у зв'язку з чим дана справа підлягає колегіальному розгляду.

У судовому засіданні 04.12.13 р. господарським судом було ухвалено здійснювати розгляд даної справи колегіально.

04.12.13 р. суддя Гавриловська І.О. звернулась до Заступника Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 910/17663/13.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 01.10.13 р., приймаючи до уваги вказані заяву та ухвалу, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України, призначено колегіальний розгляд справи № 910/17663/13 у складі колегії суддів: Гавриловська І.О. (головуюча суддя), судді Чеберяк П.П. та Блажівська О.Є.

За таких обставин, вищезазначеною колегією суддів прийнято справу до свого провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.12.13 р. за участю представників сторін.

У судовому засіданні 16.12.13 р. представник позивача повідомив, що процесуальний документ Рівненського апеляційного господарського суду (за результатами останнього судового засідання) у справі № 903/471/13 у нього наразі відсутній.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 16.12.13 р. не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи наведене, господарський суд ухвалою від 16.12.13 р. відклав розгляд даної справи на 23.12.13 р.; повторно зобов'язав позивача надати суду належним чином засвідчений процесуальний документ Рівненського апеляційного господарського суду (за результатами останнього судового засідання) у справі № 903/471/13; зобов'язав відповідача надати суду: оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р.; письмові пояснення, чи накладено обтяження на предмет застави (з належними доказами); зобов'язав третю особу надати письмові пояснення по суті спору та всі процесуальні документи у справі про банкрутство.

23.12.13 р. через службу діловодства господарського суду від ТОВ "Телтрейд" надійшла зустрічна позовна заява у даній справі.

Розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про розірвання договору поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р. та договору застави № 20-11-980-Z1 віл 03.06.13 р., укладених між ТОВ "Телтрейд" та ПАТ "Брокбізнесбанк", суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття зустрічного позову до розгляду з первісним позовом.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно з ст. 61 Господарського процесуального кодексу України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього кодексу.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 60, 61, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, ухвалою від 23.12.13 р. прийняв зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про розірвання договору поруки № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р., укладений між ТОВ "Телтрейд" та ПАТ "Брокбізнесбанк", до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/17663/13; залучив до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - Спільне українсько-американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані", зобов'язавши його надати суду письмові пояснення по суті спору; зобов'язав учасників судового процесу надати суду певні докази та документи.

Представники сторін у судове засідання 23.12.13 р. з'явилися, ПАТ "Брокбізнесбанк" письмовий відзив на зустрічну позовну заяву суду не надав.

Представники третьої особи в судове засідання 23.12.13 р. не з'явилися, вимог ухвали суду не виконали, про причини неявки не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене, у зв'язку з неявкою представника третьої особи у призначене судове засідання, невиконанням ним ухвали суду та для витребування у сторін додаткових доказів у справі, господарський суд відклав розгляд даної справи до 20.01.14 р.

У судовому засіданні 20.01.14 р. представник позивача за первісним позовом позов підтримав повністю в редакції заяви про збільшення позовних вимог, надав пояснення по суті спору; повідомив суду, що 20.01.14 р. через службу діловодства господарського суду подав письмовий відзив на зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 20.01.14 р. проти позову заперечив, посилаючись на те, що договір застави та договір поруки повинні бути розірвані судом з тих підстав, що відповідальність поручителя збільшилась внаслідок припинення боржника. Також пояснив, що не погоджується зі звітом про оцінку вартості предмета застави, наданим позивачем за первісним позовом.

У судовому засіданні 20.01.14 р. господарський суд дійшов висновку про необхідність витребувати у сторін додаткові пояснення, у зв'язку з чим розгляд справи ухвалою від 20.01.14 р. відклав до 03.02.14 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 03.02.14 р., у зв'язку з лікарняним судді Блажівської О.Є., призначено новий склад суду в справі № 910/18763/13 у складі колегії суддів: Гавриловська І.О. (головуюча суддя), судді Літвінова М.Є. та Чеберяк П.П.

Ухвалою від 03.02.14 р. вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу № 910/17663/13.

Представник ПАТ "Брокбізнесбанк" в судовому засіданні 03.02.14 р. позов підтримав повністю в редакції заяви про збільшення позовних вимог; надав суду пояснення по суті спору; проти зустрічного позову заперечив; надав суду письмові доповнення до відзиву на первісний позов, які залучено до матеріалів справи.

Представник ТОВ "Телтрейд" у судовому засіданні 03.02.14 р. проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник третьої особи в судове засідання 03.02.14 р. в черговий раз не з'явився, вимог ухвал суду в даній справі не виконав, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення третьої особи про час та місце судового засідання, про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 03.02.14 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" (банк) та Спільним українсько-американським підприємством у формі товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" (позичальник) було укладено кредитний договір № 20-11-980-К (надалі - кредитний договір).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктами 1.1. - 1.4. кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.11 р., банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит), на умовах, визначених цим договором; кредит надається в сумі 3 000 000,00 грн.; термін користування кредитом до 29.11.2014 р.; процентна ставка за користування кредитом - 20 % річних; кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів.

Пунктами 2.1. та 2.1.1. кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.11 р. визначено, що видача кредиту на ціла, визначені п. 1.2. цього договору, здійснюється у безготівковій формі на підставі заяви позичальника та платіжного доручення; видача кредиту здійснюється виключно після підписання договорів, які забезпечують виконання зобов'язань за цим договором.

У відповідності до п. 2.1.2. вищевказаного кредитного договору, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат виступає: договір застави № 20-11-980-KZ від 01.12.11 р.

Моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві позичальника (п. 2.3. кредитного договору).

Згідно з пунктами 2.4. - 2.6. кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.11 р., проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п. 1.1.2. цього договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом; кількість днів в році та місяці приймається за календарну; при розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту; нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті щомісячно з 27 по 30/31 число поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний позичальником рахунок по 26 число включно місяця, в якому надано кредит; в подальшому проценти нараховуються щомісячно з 27 числа минулого місяця по 26 число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно); проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує на рахунок, вказаний банком, щомісяця включно до 7-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (в тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на рахунок погашення заборгованості, відкритий банком позичальнику згідно з п. 2.8. цього договору, в строки, передбачені графіком (п. 2.7. договору).

Відповідно до п. 2.9. кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.11 р., моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки банку суми кредиту, процентів, комісій, неустойки, визначених цим договором.

Якщо цей день є небанківським днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного банківського дня. При цьому, проценти за кредитом нараховуються та сплачуються також і за період від дня, що не є банківським, до наступного банківського дня.

Пунктом 2.10. кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.11 р. узгоджено сторонами черговість погашення заборгованості позичальника за даним договором у наступному порядку:

- в першу чергу погашається прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце);

- в другу чергу погашається строкова заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом;

- в третю чергу погашається прострочена заборгованість по поверненню кредиту (якщо прострочення буде мати місце);

- в четверту чергу погашається строкова заборгованість по поверненню кредиту;

- в п'яту чергу погашається заборгованість по сплаті комісій;

- в шосту чергу погашається заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування банком;

- в сьому чергу погашаються інші витрати банку.

Банк може змінити порядок погашення заборгованості на власний розсуд.

Згідно з п. 3.2.2. вищевказаного договору, банк зобов'язаний в термін до 5-ти банківських днів з дати отримання банком заяви позичальника про видачу кредиту або в інший термін, визначений сторонами, перерахувати кредит на поточний рахунок позичальника або інший вказаний позичальником рахунок на підставі його письмової заяви.

Статтями 3 - 6 кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.11 р. встановлено права та обов'язки банку і позичальника, порядок зміни процентної ставки за кредитом та умови дострокового погашення кредиту.

У відповідності до п. 7.1. кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.11 р., за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом, та/або комісій, банк має право нарахувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

При розрахунку неустойки приймаються : рік - 365/366 днів, місяць - рівний календарній кількості днів.

Пунктами 7.3. - 7.5. вищезазначеного кредитного договору встановлено, що банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі 0,5 % від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником п. п. 4.2.6., 4.2.7. цього договору за кожний факт порушення; банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі 5 % від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником п. п. 4.2.4., 4.2.5., 4.2.8. - 4.2.10. цього договору за кожний факт порушення; дані неустойки підлягають сплаті на письмову вимогу банку за реквізитами, вказаними банком.

Згідно зі статтею 8 кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.11 р., даний договір набуває чинності дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором; продовження терміну користування кредитом за цим договором можливе за умови взаємної згоди сторін та за умови продовження строку дії договору, який укладено в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором.

На виконання умов кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.11 р. між ПАТ "Брокбізнесбанк" (заставодержатель) та ТОВ "Телтрейд" (заставодавець) було укладено договір застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р. (надалі - договір застави), відповідно до умов якого заставодавець передає в заставу заставодержателю предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності, зазначений у п. 1.2. цього договору для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов'язань, зазначених у статті 2 цього договору.

У відповідності до пунктів 1.2., 1.2.1. та 1.2.2. договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р., предметом застави за цим договором є телекомунікаційне та офісне обладнання; ринкова вартість предмета застави відповідно до балансової вартості становить 19 817 150,00 грн.; узгоджена сторонами оціночна вартість предмета застави становить 19 817 150,00 грн.

Згідно з п. 1.2.3. договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р., місцезнаходження (місце зберігання) предмета застави у відповідності до опису № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р. (надалі - опис), який є невід'ємною частиною цього договору та викладений у додатку № 1 до цього договору. Документом, який підтверджує правомірне знаходження предмета застави є балансова довідка № 30-05-13/2 від 30.05.13 р., у відповідності до опису.

Пунктом 2.1. договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р. визначено, що застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя щодо виконання позичальником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі № 20-11-980-К від 01.12.11 р., з усіма змінами і доповненнями до нього, а також щодо виконання заставодавцем зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 3.4.4. договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р., заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо при настанні строку виконання боргових зобов'язань або їх частини, вони не будуть виконані.

Пунктом 4.1. і підпунктами до нього договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р. між сторонами узгоджено, що заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави, його реалізацію та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета застави на свій розсуд (з урахуванням умов цього договору) у разі настання будь-якого або всіх наступних випадків:

- у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобов'язань, умов, що випливають з кредитного договору (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або комісійної винагороди, та/або виконання будь-яких інших зобов'язань, передбачених кредитним договором);

- у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобов'язань, умов, що випливають з цього договору, незалежно від настання строку(ів) виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором;

- порушення гарантій викладених у цьому договорі;

- у випадку, коли третьою особою розпочато процедуру звернення стягнення на предмет застави;

- якщо позичальник та/або заставодавець є юридичними особами, фізичними особами-підприємцями і якщо у відношенні до позичальника та/або заставодавця порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом, та/або якщо позичальник та/або заставодавець реорганізується;

- виникнення обставин, що можуть призвести до загибелі, втрати чи пошкодження предмета застави;

- в інших випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України

Згідно з п. 4.5. договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р., реалізація предмета застави здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України за ринковою вартістю, що реально буде складена на момент реалізації.

Договір застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р. набирає чинності з моменту його укладення сторонами і діє до виконання в повному обсязі позичальником зобов'язань за кредитним договором та зобов'язань заставодавця за цим договором.

Крім того, у забезпечення кредитного договору № 20-11-980-К від 01.12.11 р. між ПАТ "Брокбізнесбанк" (кредитор) та ТОВ "Телтрейд" (поручитель) було укладено договір поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р. (надалі - договір поруки), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання боргових зобов'язань боржника на суму, що не перевищує 1 875 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р., порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником (в тому числі повного виконання) кожного і всіх його боргових зобов'язань у розмірі, що не перевищує 1 875 000,00 грн., валюті, строки та прядку встановленому кредитним договором.

Згідно з п. 1.6. договору поруки, у разі порушення боржником зобов'язань, передбачених кредитним договором, поручитель, в межах суми, визначеної п. 1.1. даного договору та боржник відповідає перед кредитором в обсязі, визначеному кредитним договором.

Пунктом 2.1.2. договору поруки визначено, що кредитор має право пред'явити вимогу до поручителя про виконання боргових зобов'язань в межах суми, визначеної в п. 1.1. договору, або в частині у випадку невиконання та/або неналежного виконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором. А також, незалежно від настання терміну виконання боргових зобов'язань за цим договором, пред'явити вимогу до поручителя про виконання боргових зобов'язань в межах суми, визначеної в п. 1.1. договору, або в частині при застосуванні наступних судових процедур банкрутства стосовно боржника та/або поручителя:

- порушення справи про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

- розпорядження майном боржника та/або поручителя;

- санація (відновлення платоспроможності ) боржника та/або поручителя;

- ліквідація банкрута.

Договір поруки набуває чинності з дати його укладення сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором та цим договором, або до моменту припинення поруки з інших підстав, визначених законодавством України (п. 5.1. договору поруки).

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані зобов'язання за кредитним договором та перераховано на розрахунковий рахунок позичальника суму кредиту в розмірі 3 000 000,00 грн., що підтверджується розпорядженням департаменту бухгалтерського обліку і фінансової звітності від 01.12.11 р. та платіжним дорученням № 43 від 01.12.11 р.

При цьому, позичальник не виконує свої кредитні зобов'язання перед банком щодо повернення суми кредиту та сплати нарахованих процентів, у зв'язку з чим станом на 05.07.13 р. заборгованість за кредитним договором становить 2 048 906,18 грн. (яка складається з: строкової заборгованості за основною сумою - 1 746 918,22 грн.; заборгованості за несплаченими процентами - 252 761,33 грн. (в тому числі 33 465,15 грн. - строкова заборгованість, 219 296,18 грн. - прострочена заборгованість); неустойки за невиконання основного зобов'язання - 23 947,10 грн.; неустойки за несплаченими процентами - 25 279,53 грн.).

Також позивач пояснив суду, що 06.06.13 р. ухвалою Господарського суду Волинської області за заявою ТОВ "Дельта Вест Ойл Груп" було порушено провадження у справі про банкрутство Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані".

13.06.13 р. в періодичному виданні "Голос України" № 109 (5609) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство зазначеного підприємства та прийом претензій кредиторів.

11.07.13 р. Господарським судом Волинської області прийнята заява ПАТ "Брокбізнесбанк" про визнання кредитором у справі про банкрутство (вих. № 5157/021-01 від 09.07.13 р.) у сумі 108 371 529,04 грн.

Повідомленням арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича (вих. № 6788 від 01.08.13 р.) заявлені вимоги у вказаній черговості визнані боржником у повному обсязі.

Господарський суд Волинської області ухвалою від 30.07.13 р. у справі № 903/471/13 визнано кредиторські вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" в повному обсязі. При цьому, в ухвалі суду зазначено, що вимоги банку підтверджені належним чином та підлягають внесенню до реєстру окремо, як забезпечені заставою. При розподіленні вимог в порядку черговості, вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" в сумі 107 381 925,01 віднесені судом до четвертої черги задоволення.

31.07.13 р. ПАТ "Брокбізнесбанк" отримав повідомлення телеграмою (вхідний № 6750) про проведення зборів кредиторів Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" 02.08.13 р.

02.08.13 р. головою комітету кредиторів Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" до Господарського суду Волинської області подано клопотання № 02/08-13 від 02.08.13 р. про визнання Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором Череватого Л.Б.

02.08.13 р. Господарським судом Волинської області за результатами розгляду вищевказаного клопотання винесено ухвалу, якою призначено підсумкове засідання суду.

08.08.13 р. Господарським судом Волинської області винесено постанову у справі № 903/471/13 про визнання Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

У відповідності до частини 2 статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд", згідно з якою просило суд стягнути з ТОВ "Телтрейд" заборгованість за кредитним договором № 20-11-980-К від 01.12.11 р. як солідарного боржника; звернення стягнення на предмет застави (телекомунікаційне та офісне обладнання) за договором застави № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р., укладеного з ТОВ "Телтрейд" з визначенням способу реалізації - проведення прилюдних торгів у порядку виконавчого провадження з визначенням початкової ціни продажу предмета застави на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Згідно з заявою про збільшення позовних вимог, яка була прийнята судом, позивач просить суд стягнути з ТОВ "Телтрейд" як солідарного боржника заборгованість за кредитним договором № 20-11-980-К від 01.12.11 р. у сумі 2 048 906,18 грн.; звернути стягнення на предмет застави (телекомунікаційне та офісне обладнання) згідно договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р., укладеного з ТОВ "Телтрейд" з визначенням способу реалізації - проведення прилюдних торгів у порядку виконавчого провадження з початковою ціною 1 370 821,00 грн.; виручені від продажу кошти направити на погашення заборгованості за кредитним договором № 20-11-980-К від 01.12.11 р., укладеним зі Спільним українсько-американським підприємством у формі ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані", розмір якої становить 2 048 906,18 грн.

23.12.13 р. через службу діловодства господарського суду від ТОВ "Телтрейд" надійшла зустрічна позовна заява у даній справі до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" просить суд розірвати договір застави № 20-11-980-Z1 віл 03.06.13 р. та договір поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р., укладені між ТОВ "Телтрейд" та ПАТ "Брокбізнесбанк", який ухвалою господарського суду від 23.12.13 р. було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/17663/13.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що через два місяці після укладення договорів поруки та застави, зокрема 08.08.13 р. постановою Господарського суду Волинської області у справі № 903/471/13 Спільне українсько-американське підприємство у формі ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" проголошено банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Саме визнання позичальника банкрутом і стало підставою для звернення ПАТ "Брокбізнесбанк" з первісним позовом до ТОВ "Телтрейд" про звернення стягнення на заставлене майно та стягнення коштів за договором поруки.

Зважаючи на те, що позичальника було проголошено банкрутом за дуже короткий час після укладення договорів застави та поруки, це вплинуло на істотні умови забезпечувальних договорів, оскільки фактично ТОВ "Телтрейд" зобов'язане негайно сплатити кошти за позичальника за кредитним договором.

При цьому, при укладенні зазначених договорів ТОВ "Телтрейд" розраховувало на забезпечення поступового повернення кредиту протягом 1,5 років. Дострокове стягнення всієї суми кредиту суттєво збільшує розмір відповідальності ТОВ "Телтрейд", швидке настання якої, при укладенні спірних договорів ТОВ "Телтрейд" не передбачало.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом пояснив, що фактично виступив заставодавцем та поручителем за позичальника, який перебував на межі банкрутства, і якби ТОВ "Телтрейд" могло це передбачити, то не уклало б забезпечувальні договори.

Враховуючи вищевикладене, позивач за зустрічним позовом вважає, що збільшення обсягу відповідальності є підставою для розірвання забезпечувальних договорів у відповідності до ст. 559 ЦК України, оскільки дана обставина є суттєвою зміною умов договорів в розумінні ст. 652 ЦК України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню частково, а зустрічний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наданих господарському суду доказів було встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 20-11-980-К від 01.12.11 р. виконав належним чином, надавши позичальнику Спільному українсько-американському підприємству у формі ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" кредитні кошти, однак позичальник свої зобов'язання за даним кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, належні до сплати суми не сплатив.

Позичальник визнав свою заборгованість перед ПАТ "Брокбізнесбанк" за кредитним договором № 20-11-980-К від 01.12.11 р., про що свідчать матеріали справи про банкрутство № 903/471/13, яка була розглянута Господарським судом Волинської області, в рамках якої були визнані кредиторські вимоги позивача за даним кредитним договором, про що зазначено вище.

При цьому, жодних обґрунтованих доводів та заперечень, належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених позивачем у справі № 910/17663/13 Спільне українсько-американське підприємство у формі ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" суду не надало.

Положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" та ч. 2 ст. 590 ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стяігнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі, в тому числі - рішення суду. При цьому, обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягненя зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Банк виконав вимоги закону та зареєстрував звернення стягнення в Державному реєстрі (докази чого додано до матеріалів справи).

Пунктом 3.4.6. договору застави передбачено, що у випадку припинення діяльності заставодавця та/або позичальника, а також у випадку порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності заставодавця/позичальника або визнання його банкрутом, заставодержатель має право на звернення стягнення на предмет застави незалежно від того, настав строк виконання боргових зобов'язань чи ні.

Таким чином, оскільки позичальником порушено строки сплати кредиту та процентів за користування кредитним коштами, встановлені сторонами при укладенні кредитного договору, і щодо позичальника порушено провадження у справі про банкрутство, то позивач набув право вимоги дострокового повернення кредиту та стягнення заборгованості за рахунок предмета застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 590 ЦК України).

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із зазначеним Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права обтяжувача звернутися до суду.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Статтею 582 Цивільного кодексу України передбачено, що оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

В ході розгляду справи № 910/17663/13 ПАТ "Брокбізнесбанк" 12.11.13 р. надало суду звіт про оцінку заставленого майна (основних засобів - обладнання, комп'ютерної техніки, у кількості 238 одиниць) від 01.11.13 р., виконаний суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитне Брокерське Агентство" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 13183/12 від 04.04.12 р.), згідно з яким ринкова вартість об'єктів оцінки відповідно до додатку № 1 до договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р. становить 1 370 821,00 грн. (без ПДВ), ПДВ = 274 164,20 грн., а всього 1 644 985,20 грн. (з ПДВ).

Представник відповідача не погодився з висновками зазначеного звіту, посилаючись на те, що він складений спеціалістом, який навіть не оглядав це майно, оскільки предмет застави є майном, до його обмежено доступ, і навіть у відповідача є складності у доступі до нього.

Враховуючи наведене, ані представник позивача, ані представник відповідача не заявили клопотання про призначення судової експертизи для встановлення ринкової вартості предмету застави, оскільки це затягне вирішення справи по суті, тоді як такий звіт можливо скласти незалежним експертом у ході виконання судового рішення в порядку, передбаченому нормами чинного законодавства, і це буде відповідати нормам чинного законодавства та умовам договору застави.

Крім того, господарський суд зазначає, що не приймає до уваги наданий позивачем звіт, оскільки згідно з п. 1.2.2. договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р. сторони домовились, що ринкова вартість предмета застави відповідно до балансової вартості становить 19 817 150,00 грн.; узгоджена сторонами оціночна вартість предмета застави становить 19 817 150,00 грн.

Представник позивача не зміг пояснити таке значне знецінення (з 19 817 150,00 грн. до 1 644 985,20) обладнання, що є предметом застави, яке відбулося, на його думку, за півроку з моменту укладення договору застави до дня розгляду справи в суді.

Враховуючи наведене, господарський суд не приймає до уваги вищевказаний звіт про оцінку майна, що є предметом застави, який був наданий позивачем.

Таким чином, враховуючи норми статті 582 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає за можливе застосувати пункт 4.5. договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р., відповідно до якого реалізація предмета застави здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України за ринковою ціною, що реально буде складена на момент реалізації.

У відповідності до ч. 7 ст. 20 Закону України "Про заставу", реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим законом чи договором.

Статтею 21 Закону України "Про заставу" визначено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

За приписами пунктів 2 і 3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах); майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

У відповідності до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

ТОВ "Телтрейд" у відзиві на первісний позов просило суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ПАТ "Брокбізнесбанк" до ТОВ "Телтрейд", третя особа - спільне українсько-американське підприємство у формі ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Комапні", посилаючись на недостовірність розрахунків суми заборгованості за кредитним договором № 20-11-980-К від 01.12.11 р., зазначення сум в розрахунку у різних валютах - доларах США та гривнях, зазначення іншого номеру кредитного договору; незавершеність процедури банкротства позичальника; передчасність звернення стягнення на предмет застави. Також відповідач за первісним позовом зауважив, що умовами договору поруки визначено часткове виконання відповідачем зобов'язань позичальника, зокрема, в розмірі, що не перевищує 1 875 000,00 грн.

Проте належні докази щодо недостовірності сум у розрахунку відповідач господарському суду не надав. Незавершеність процедури банкрутства позичальника не є підставою для відмови у позові про звернення стягнення на майно за договором застави, оскільки заставою саме і забезпечується основне зобов'язання у разі неможливості його виконати безпосередньо позичальником.

Враховуючи наведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, дослідивши наданий позивачем розрахунок позовних вимог, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 20-11-980-К від 01.12.11 р. у розмірі 2 048 906,18 грн., зокрема, на рухоме майно (телекомунікаційне та офісне обладнання у кількості 16 одиниць): комутатор МSC з системою електроживлення with installation materials software and engi - інвентарний номер 9282; регістр особистих абонентів Home Location Registre - інвентарний номер 9282/1; контролер BSCB with installation materials software and engi - інвентарний номер 9282/2; Intergrated Natwork Management System M2000 (для комутатора) - інвентарний номер 9282/3; Power for Switching (система для живлення комутатора) - інвентарний номер 9282/4; РТТ ІРАР (для комутатора) - інвентарний номер 9282/5; ММС Центр VMS - інвентарний номер 9282/6; модуль PDSN (для комутатора) - інвентарний номер 9282/7; мультиплексом SDH (для комутатора) - інвентарний номер 9282/8; CD with software and tehnical manual for ZXC10 MSCe - диски - інвентарний номер 431; комутатор Mobile Switching Center ZXC10 MSCe with instation materials, software and the engineering - інвентарний номер 431/1; контролер базових станцій Base Station Controller BSC - інвентарний номер 6771; контролер базових станцій Base Station Controller BSC - інвентарний номер 11197; Рутер Cisco PDSN 7604 - інвентарний номер 11198; система резервного живлення комутатора (Battery for General room) - інвентарний номер 1622/1; система моніторингу обладнання - інвентарний номер 8463, яке обліковується на балансі заставодавця згідно з балансовою довідкою № 30-05-13/2 від 30.05.13 р., шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" щодо стягнення з ТОВ "Телтрейд" як солідарного боржника заборгованості за кредитним договором № 20-11-980-К від 01.12.11 р. в сумі 2 048 906,18 грн., оскільки ТОВ "Телтрейд" є поручителем за договором поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р. за боргові зобов'язання позичальника за вказаним кредитним договором, то господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення даної вимоги з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Договором поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р. встановлено, що порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником (в тому числі повного виконання) кожного і всіх його боргових зобов'язань у розмірі, що не перевищує 1 875 000,00 грн., валюті, строки та прядку встановленому кредитним договором (пункти 1.1., 1.2. договору поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р.).

При цьому господарський суд зауважує, що позивач помиляється у своєму твердженні стосовно того, що за договором поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р. відповідач несе повну відповідальність за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

З аналізу пункту 1.2. договору поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р. випливає, що порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора кожного і всіх боргових зобов'язань у розмірі, що не перевищує 1 875 000,00 грн.

Зважаючи на викладене, господарський суд частково задовольняє позов Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" щодо стягнення з відповідача грошових коштів за договором поруки - в межах 1 875 00,00 грн.

Стосовно зустрічних позовних вимог ТОВ "Телтрейд" до ПАТ "Брокбізнесбанк" про розірвання договору застави № 20-11-980-Z1 віл 03.06.13 р. та договору поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р., укладених між ТОВ "Телтрейд" та ПАТ "Брокбізнесбанк", господарський суд дійшов висновку, що дані вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до частини 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 651 встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до пункту 1 статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Пунктом 2 статті 652 ЦК України, визначено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Сама по собі істотна зміна обставин не є підставою для розірвання договору.

Розірвання договору на підставі ст. 652 ЦК України можливе лише за доведеності наявності всієї сукупності умов, передбачених у цій статті, і саме позивач як ініціатор розірвання договору, в силу правил ст. 33 ГПК України, має це довести.

У відповідності до п. 5.1. договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р. та п. 5.1. договору поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р., дані договори набирають чинності з моменту їх укладення сторонами та діють до повного виконання зобов'язань за кредитними договором № 20-11-980-К від 01.12.11 р. та цими договорами. Стосовно поруки, то до моменту припинення поруки з інших підстав, визначених законодавством України.

З наданих позивачем за первісним позовом пояснень та доказів вбачається, що ТОВ "Телтрейд", яке ставить перед судом питання про розірвання договорів застави та поруки, не довело належним чином порушення договорів та наявність шкоди, завданої цими порушеннями другою стороною. Така шкода може бути виражена як у вигляді реальних збитків або упущеної вигоди, так і моральної (немайнової) шкоди, проте доказів наявності такої шкоди позивач суду не надав.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "Телтрейд" посилається також на необхідність застосування норм 559 Цивільного кодексу України.

У відповідності до частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 17 січня 2011 року закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Проте обставина щодо порушення провадження у справі про банкрутство позичальника не є за своєю сутністю зміною основного зобов'язання без згоди поручителя та не свідчить про збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки за договором поруки та за договором застави відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечити виконання основного договору.

Крім того, ТОВ "Телтрейд" помилково змішує правові поняття "розірвання договору" та "припинення поруки у зв'язку зі збільшенням обсягу відповідальності поручителя".

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги викладене, зустрічні позовні вимоги ТОВ "Телтрейд" про розірвання договору застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р. та договору поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р. задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, пов'язані з розглядом первісного позову, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог; пов'язані з розглядом зустрічного позову - покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 572, 589, 610, 611, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 35, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" (03115, м. Київ, вул.. Феодори Пушиної, 27, код ЄДРПОУ 37394388) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357489) заборгованість у сумі 1 875 000 (один мільйон вісімсот сімдесят п'ять тисяч) коп. 00 коп. відповідно до договору поруки № 20-11-980-Р1 від 03.06.13 р.

3. Звернути стягнення на предмет застави (телекомунікаційне та офісне обладнання) за договором застави № 20-11-980-Z1 від 03.06.13 р., згідно з додатком № 1 до даного договору застави "Опис № 20-11-980-Z1 від " 03" червня 2013 року", що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" (03115, м. Київ, вул. Феодори Пушиної, 27, код ЄДРПОУ 37394388), зокрема: комутатор МSC з системою електроживлення with installation materials software and engi - інвентарний номер 9282; регістр особистих абонентів Home Location Registre - інвентарний номер 9282/1; контролер BSCB with installation materials software and engi - інвентарний номер 9282/2; Intergrated Natwork Management System M2000 (для комутатора) - інвентарний номер 9282/3; Power for Switching (система для живлення комутатора) - інвентарний номер 9282/4; РТТ ІРАР (для комутатора) - інвентарний номер 9282/5; ММС Центр VMS - інвентарний номер 9282/6; модуль PDSN (для комутатора) - інвентарний номер 9282/7; мультиплексом SDH (для комутатора) - інвентарний номер 9282/8; CD with software and tehnical manual for ZXC10 MSCe - диски - інвентарний номер 431; комутатор Mobile Switching Center ZXC10 MSCe with instation materials, software and the engineering - інвентарний номер 431/1; контролер базових станцій Base Station Controller BSC - інвентарний номер 6771; контролер базових станцій Base Station Controller BSC - інвентарний номер 11197; Рутер Cisco PDSN 7604 - інвентарний номер 11198; система резервного живлення комутатора (Battery for General room) - інвентарний номер 1622/1; система моніторингу обладнання - інвентарний номер 8463, шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357489) в розмірі 2 048 906 (два мільйони сорок вісім тисяч дев'ятсот шість) коп. 18 коп. за кредитним договором № 20-11-980-К від 01.12.11 р., яка складається з:

- 1 746 918,22 грн. - строкова заборгованість за основною сумою;

- 252 761,33 грн. - заборгованість за несплаченими процентами (в тому числі 33 465,15 - строкова заборгованість, 219 296,18 грн. прострочена заборгованість);

- 23 947,10 грн. - неустойка за невиконання основного зобов'язання;

- 25 279,53 грн. - неустойка за несплаченими процентами).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телтрейд" (03115, м. Київ, вул.. Феодори Пушиної, 27, код ЄДРПОУ 37394388) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357489) 40 978 (сорок тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 12 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. У решті первісних позовних вимог відмовити.

6. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

7 . Після набрання рішенням законної сили видати накази.

8. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 10.02.2014 р.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гавриловська І.О.

Суддя Чеберяк П.П.

Суддя Літвінова М.Є.