Рішення

від 11.04.2017 по справі 916/253/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2017 р.Справа № 916/253/16

За позовом: Приватного підприємства "Инвестстройсервіс"

до відповідача: Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Білгород-Дністровської міської ради

про розірвання Договору оренди комунального майна від 24.09.2008 № 6, стягнення збитків у розмірі 124 723,11 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, Приватне підприємство "Инвестстройсервіс", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, в якій просить суд:

- розірвати договір оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р., укладений між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради та Приватним підприємством "Инвестстройсервіс";

- стягнути з Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради на користь Приватного підприємства "Инвестстройсервіс" збитки у сумі 124 723,11 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2016р. позовну заяву (вх.№270/16) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/253/16 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

15.02.2016р. Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради звернулось до суду із клопотанням (вх.№2-774/16) про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №916/2481/13.

Зазначене клопотання було судом задоволено.

01.03.2016р. позивач звернувся до суду із клопотанням (вх.№2-1124/16) про об'єднання справ №916/253/16 та №916/2481/13 в одну справу, яке судом залишено без задоволення.

Письмове клопотання представника позивача про проводження строку розгляду справи (вх.№2-1548/16 від 24.03.2016р.), судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

З підстав закінчення повноважень судді Шаратова Ю.А. з 13.02.2017р., розпорядженням керівника апарату суду №136 від 13.02.2017р. справу №916/253/16 було призначено до повторного автоматичного розподілу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2017р., справу №916/253/16 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області у складі ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.02.2017р. справу №916/253/16 було прийнято до провадження суддею Цісельським О.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судові засіданні не з'явився, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судові засіданні не з'явився, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№7206/17 від 28.03.2017р.).

Представник третьої особи в судові засіданні не з'явився, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, свою позицію щодо позову суду не довів.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

24 вересня 2008 року між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємством "Инвестстройсервис" (Орендар) укладено договір оренди комунального майна №6 яким було врегульовано відносини, пов'язані з передачею орендодавцем орендарю згідно рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №1011 від 04.09.2008р. в термінове платне користування наступного нерухомого об'єкту комунальної власності: будівлі та споруди річкового причалу № 1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а", що складаються в цілому з зазначених на схематичному плані під літерами: "А" будівлі, загальною площею 23,7 кв. м, "Б" будівлі, загальною площею 62,1 кв. м, "В" щитової, "Г" щитової, "Д" щитової, № 1 воріт, № 2 огорожі, № 3 огорожі, № 4 причалу, № 5 причалу, № 6 причалу, № 7 оглядової вежі, №8 громовідводу, № 9містку, № 10 оглядової вежі, загальною площею 85,8 кв. м, розташованих на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні.

У відповідності до п. 2.1 договору обєкт передається Орендарю для використання його в господарській діяльності з метою розміщення оздоровчого комплексу для дітей та молоді. Термін дії договору складає десять років з моменту підписання договору оренди та акту прийму-передачі (п.4.1. договору).

З урахуванням положень п. 3.1 договору прийом-передача обєкта здійснюється на підставі акту прийому-передачі, що підписується представниками сторін.

24.09.2008р. на виконання договору оренди комунального майна №6 від 24 вересня 2008 року орендоване майно було фактично передане у користування Приватного підприємства "ИНВЕСТСТРОЙСЕРВИС". Як вбачається з примітки до акту прийому-передачі, сторонами договору було зазначено, що опис технічного стану обєкта оренди зазначається в звіті про незалежну оцінку. В свою чергу, як вбачається з даних звіту про незалежну оцінку вартості нежитлових будівель та споруд річкового причалу № 1, розташованих за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леона Попова, 1а, складеного ТОВ Істок 16.11.2009р., технічний стан будівель, що передані у користування Приватного підприємства "ИНВЕСТСТРОЙСЕРВИС" під літерами "А", "Б", "В", "Г", "Д" та набережної (причалів № 5, 6) незадовільний, відповідно, експлуатація елементів будівель можлива лише при умові проведення їх капітального ремонту. Технічний стан набережної (причалу № 4, місток № 9) задовільний, їх елементи в цілому придатні до експлуатації, але потребують ремонту, який буде найдоцільнішим у даний період часу, необхідний середній ремонт.

Відповідно до положень п.5.1. договору, у редакції додаткової угоди №1 від 01.12.2009р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського, затвердженої рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 25.06.2009р. №733-V, без ПДВ за базовий місяць орендигрудень 2009р. складає 3392,54 грн. нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

З урахуванням п.5.2. договору орендна плата перераховується на поточний рахунок Орендодавця щомісяця у грошовому еквіваленті не пізніше останнього числа звітного місяця з урахуванням індексу інфляції.

Зі змісту п.7.1. Договору вбачається, що Орендар зобов'язаний, зокрема:

- вчасно здійснювати орендні платежі;

- вчасно проводити поточний ремонт;

- утримувати об'єкт, що орендується, у належному санітарному стані;

- за власний рахунок усувати несправності комунікацій об'єкта.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що з моменту укладення договору оренди комунального майна, не приступив до використання нежитлових будівель та споруд, у зв'язку з їх непридатним станом, проте оренду плату сплачував в повному обсязі.

Під час дії договору, позивач неодноразово звертався до відповідача та третьої особи з листами, якими просив провести капітальний ремонт орендованих приміщень.

Рішенням господарського суду Одеської області 09.06.2015р. у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "ИНВЕСТСТРОЙСЕРВИС" відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2015 р. зазначене рішення суду першої інстанції скасовано частково, позов задоволено частково, стягнуто з Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради на користь Приватного підприємства "Инвестстройсервис" 124723,11 грн. та 2494, 46 грн. судового збору, в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 в частині задоволення позову скасовано, рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2015р. у справі №916/2207/13 в цій частині залишено в силі з мотивів викладених в постанові касаційної інстанції, в іншій частині постанову залишено без змін.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 16.12.2015р., підставою для часткового задоволення позову та стягнення збитків суд апеляційної інстанції, серед іншого, зазначив частину 6 статті 762 ЦК України, яка передбачає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Між тим, як зазначається у постанові касаційної інстанції, в даному випадку, Приватне підприємство "ИНВЕСТСТРОЙСЕРВИС" продовжувало сплачувати орендну плату у період, коли не могло користуватися майном, таким чином, підприємство не скористалося своїм правом на звільнення від плати.

Касаційною інстанцією у своїй постанові також зауважено, що норми ч. 6 статті 762 ЦК України не визначають обов'язку наймодавця (орендодавця) при зазначених обставинах повернути сплачену суму орендної плати.

Як встановлено судом, в ході розгляду справи №916/2207/13 у першій інстанції, судом двічі призначалась судова експертиза з метою встановлення можливості використання будівель та споруд річкового причалу №1, що розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Попова Леона, 1а або їх окремих частин за цільовим призначенням - у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді.

Як вбачається з даних висновку судової будівельно-технічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 4 від 07.04.2014р. (копія якого була залучена до матеріалів даної справи), будівлі та споруди річкового причалу №1, що розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Попова Леона, 1а - не відповідають основним нормативним вимогам та не можуть використовуватись у якості оздоровчого комплексу для дітей та молоді без проведення реконструкції.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №87/15 судової будівельно-технічної експертизи, виконаного станом на 27.04.2015 р. (копії матеріалів висновку були залучені до матеріалів даної справи) при дослідженні будівель та споруд річкового причалу №1, що розташовані за адресою: м.Білгород-Дністровський, вул. Попова Леона, 1а, експертом були з'ясовані наступні обставини: Нежитлова будівля літ. А: технічний стан - незадовільний. Експлуатація елементів будівлі можлива лише при умові проведення їх капітального ремонту; Нежитлова будівля літ. Б: технічний стан - ветхий. Експлуатація елементів будівлі можлива лише при умові проведення їх капітального ремонту; Будівлі літ. В, Г, Д: технічний стан будівель літ. В, Г - незадовільний. Експлуатація елементів будівлі можлива лише при умові проведення їх капітального ремонту, технічний стан Будівлі літ. Д аварійний, експлуатація елементів будівлі можлива лише при умові проведення їх капітального ремонту; Причал №4, №5, №6, №9: технічний стан споруди - незадовільний. Експлуатація споруди можлива лише при умові проведення капітального ремонту. За результатами такого дослідження експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз було зроблено висновок про те, що будівлі і споруди річкового причалу №1 знаходяться у незадовільному стані і потребують термінового ремонту, у зв'язку з чим використання підприємством Инвестстройсервис будівель і споруд, що знаходяться у нього в оренді, із дотриманням їх функціонального призначення надання оздоровчих послуг для дітей та молоді, зважаючи на технічний стан орендованих будівель і споруд, не являється можливим, також джерелом додаткової небезпеки є аварійні будівлі та споруди, наявні на території та не зазначені у свідоцтві про право власності на нерухоме майно та у договорі оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. у справі №916/2481/13 за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради до приватного підприємства "ИНВЕСТСТРОЙСЕРВІС" про дострокове розірвання договору оренди, повернення майна та стягнення 54 110,09 грн., позов задоволено повністю, розірвано договір оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р. та додаткову угоду №1 від 01.12.2009р., укладені між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради та Приватним підприємством "Инвестстройсервіс", зобов'язано ПП "ИНВЕСТСТРОЙСЕРВІС" повернути Управлінню комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради будівлі та споруди річкового причалу №1 по вул.. Леона Попова, 1, м. Білгород-Дністровський протягом місяця з дня винесення цієї постанови, стягнуто з ПП "ИНВЕСТСТРОЙСЕРВІС" на користь Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради заборгованість по орендній платі в сумі 41 880,52 грн. та пеню в сумі 12 229,57 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2016р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. у справі №916/2481/13 залишено без змін.

Безпідставна на думку позивача відмова відповідача від звільнення останнього від орендної плати та не проведення капітального ремонту і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

Щодо позовної вимоги позивача про розірвання договору оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р., укладений між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради та Приватним підприємством "Инвестстройсервіс" суд зазначає наступне:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Умовами ст.653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Стаття 654 Цивільного кодексу України визначено форму зміни або розірвання договору, зокрема: зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається із змісту ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пунктом 1-1 ст.80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, п.4.4. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань... Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Частиною 3 ст.35 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Приймаючи до уваги те, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. у справі №916/2481/13 за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради до приватного підприємства "ИНВЕСТСТРОЙСЕРВІС" про дострокове розірвання договору оренди, повернення майна та стягнення 54 110,09 грн., розірвано договір оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р. та додаткову угоду №1 від 01.12.2009р., укладені між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради та Приватним підприємством "Инвестстройсервіс" провадження в частині позовних вимог про розірвання договору оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р., укладений між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради та Приватним підприємством "Инвестстройсервіс" слід припинити в порядку п.1. ч.1 ст.80 ГПК України.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради на користь Приватного підприємства "Инвестстройсервіс" збитків у сумі 124 723,11 грн. суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Відшкодування збитків передбачено також і ст.224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки,

- збитків,

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками,

- вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

За змістом ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 124 723,11 грн. збитків, що за своє правовою природою є сплаченими орендними платежами за договором оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р.

Статтею 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями діючого договору оренди комунального майна від 24.09.2008 р. № 6 не передбачається обов'язку орендаря проводити капітальний ремонт орендованого майна, отже, проведення капітального ремонту об'єкта оренди є обов'язком Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, як орендодавця, відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Передане в оренду Приватному підприємству "Инвестстройсервис" м. Білгород - Дністровський майно перебувало у незадовільному стані, що підтверджується звітом про незалежну оцінку вартості нежитлових будівель та споруд річкового причалу № 1, розташованих за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леона Попова, 1а, складеного ТОВ "Істок" 16.11.2009 р., висновками судової будівельно-технічної експертизи від 07.04.2014 р. № 4 та № 87/15 Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" є спеціальним Законом, який покликаний забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна, і нормами цього Закону можливості звільнення орендаря від сплати орендних платежів не передбачено.

За приписами ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.4 ст.13 цього Закону орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна, і повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Приймаю до уваги те, що умовами договору оренди комунального майна №6 встановлено обов'язок позивача з оплати орендних платежів, у зв'язку з чим, позивач сплатив правомірно 124 723,11 грн.

При цьому, з наявних матеріалів справи, що майно, розташоване в м. Білгород - Дністровський, вул. Леона Попова, 1-а, приватним підприємством "Инвестстройсервіс" прийнято у тимчасове користування без жодних зауважень щодо його недоліків.

Умовами договору оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р. та нормами чинного законодавства України, що регулює правовідносини сторін не передбачає обов'язку саме орендодавця на проведення ремонту майна, переданого в оренду.

В сукупності вищевикладені обставини свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Инвестстройсервіс" про стягнення з відповідача збитків в сумі 124 723,11 грн., оскільки зазначена сума є орендними платежами, передбачені умовами договору оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р.

Одночасно, суд, перевіривши доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, дійшов висновку про відсутність підстав для правового захисту його інтересів в межах даного спору.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Инвестстройсервіс" задоволенню судом не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження в частині позовних вимог про розірвання договору оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р., укладений між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради та Приватним підприємством "Инвестстройсервіс" - припинити.

2. У позові - відмовити повністю.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18 квітня 2017 р.

Суддя О.В. Цісельський