Рішення

від 12.04.2017 по справі 922/381/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2017 р.Справа № 922/381/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Асоціації Єдність , м. Харків Третя особа які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 BLC , м. Харків до Громадської організації "Фундація правників Слобожанщини", м. Харків Треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Публічне акціонерне товариство Харківміськгаз , м. Харків 2) Товариство з обмеженою відповідальністю Харківгаз збут , м. Харків про усунення перешкод в користуванні майном за участю представників сторін та третіх осіб:

позивача - ОСОБА_4 (довіреність № 02 від 25.04.2016 р.);

відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (довіреність б/н від 30.01.2017 р.); ОСОБА_8 (довіреність б/н від 10.04.2017 р.)

третьої особи - 1 - ОСОБА_9 (довіреність № 07 від 01.06.2016 р.);

третьої особи - 2 - ОСОБА_1 (довіреність № 007Др-40-1216 від 29.12.2016 р.)

третьої особи - 2 - ОСОБА_1 (довіреність № 007Др-40-1216 від 30.12.2016 р.)

ВСТАНОВИВ:

Асоціація "Єдність", м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд:

1) зобов'язати Громадську організацію "Фундація правників Слобожанщини", м. Харків (далі за текстом - відповідач) усунути перешкоди у користуванні будівлями літ. "С-2", "П-1" за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 15, а також парканом між зазначеними будівлями і гратами будівлі літ. "П-1" шляхом демонтування газопроводу, який проходить фасадами зазначених будівель до будівлі літ. "А-1" за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 16;

2) встановити, що ПАТ "Харківміськгаз" має припинити подачу природного газу до об'єкта нерухомості за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 16 літера А-1, та забезпечити заходи безпеки на час проведення робіт з демонтажу газопроводу, який розташовано на фасадах будівель літ. "С-2", "П-1" за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 15, а також на паркані між зазначеними будівлями і на гратах біля будівлі літ. "П-1".

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що відповідач, без відповідної згоди позивача, встановив газопровід на фасаді належних позивачу нежитлових будівель та парканом і гратами між цими будівлями, чим порушує право позивача на користування зазначеним майном.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.01.2017 р. зазначену позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В процесі розгляду справи судом до її участі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_2 ОСОБА_3 BLC , м. Харків (далі за текстом - третя особа - 1), Публічне акціонерне товариство Харківміськгаз , м. Харків (далі за текстом - третя особа - 2), та Товариство з обмеженою відповідальністю Харківгаз збут , м. Харків (далі за текстом - третя особа - 3).

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2017 р. продовжено строк розгляду даної справи на 15 днів, за відповідним клопотанням представника позивача.

В процесі розгляду справи відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх.. № 5741 від 20.02.2017 р.) в якому просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач не надав суду жодного доказу того, що належний відповідачу газопровід якимось чином створює перешкоди в користуванні його майном; що позивач при зверненні до суду пропустив встановлений законом строк позовної давності, на застосуванні якого до спірних правовідносин наполягає відповідач; що засновник позивача у даній справі - ОСОБА_2 ОСОБА_3 BLC (третя особа - 1), листом від 06.10.2006 р. надала згоду тодішньому власнику будівлі, яка нині належить відповідачу, - ФОП ОСОБА_3 на встановлення газопроводу на фасаді будівель, паркані та гратах, що належать позивачу, та ін.

Третя особа - 1 надала суду відзив на позовну заяву (вх.. № 7393 від 02.03.2017 р.) в якому підтримує позицію, викладену в позовній заяві, просить її задовольнити. При цьому, третя особа - 1, зокрема, зазначає, що вона надала ФОП ОСОБА_3 згоду на розміщення газопроводу на належних позивачу фасаді будівель, паркані та гратах з перевищенням відповідних повноважень, оскільки не мала права надавати таку згоду.

Третя особа - 2 надала суду письмові пояснення (відзив) (вх.. № 7538 від 06.03.2017 р.) в якому проти задоволення позову заперечує, зазначаючи при цьому про безпідставність позовних вимог про те, що третя особа 2 має припинити подачу природного газу до об'єкта нерухомості за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 16 літера А-1, та забезпечити заходи безпеки на час проведення робіт з демонтажу газопроводу, який розташовано на фасадах будівель літ. "С-2", "П-1" за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 15, а також на паркані між зазначеними будівлями і на гратах біля будівлі літ. "П-1", оскільки третя особа - 2 не є відповідачем у даній справі, тоді як зазначені позовні вимоги фактично заявлені саме до неї.

Третя особа - 3 надала суду письмові пояснення у справі (вх.. № 12222 від 11.04.2017 р.) в яких зазначає, що саме вона є постачальником природного газу відповідачу по газопроводу, який позивач просить суд зобов'язати демонтувати.

На судове засідання 11.04.2017 р. прибули представники позивача, відповідача та третіх осіб.

Представники позивача та третьої особи - 1 підтримують позицію, викладену в позовній заяві, просять її задовольнити.

Представники відповідача, третьої особи - 2 та третьої особи - 3 проти задоволення позову заперечують, просять суд в його задоволенні відмовити.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 51-54) ОСОБА_2 ОСОБА_3 BLC є одним з засновників позивача у даній справі - Асоціації Єдність .

Згідно з реєстраційним посвідченням на об'єкти нерухомого майна (т. 1 а.с. 12), які належать юридичним особам Асоціація Єдність є власником будівель літ. "С-2", "П-1" за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 15.

Дані приміщення Асоціація Єдність придбала у свого засновника - ОСОБА_2 ОСОБА_3 BLC згідно з договором купівлі-продажу від 15.12.1999 р.

Матеріали справи також свідчать про те, що відповідач у даній справі - Громадська організація Фундація правників Слобожанщини , м. Харків є влансиком нежитлового приміщення за адресою м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 16.

Як зазначає відповідач, зазначене нежитлове приміщення Громадська організація Фундація правників Слобожанщини , м. Харків придбала у ФОП ОСОБА_3 в 2011 році.

Матеріали справи також свідчать про те, що в 2006 р. з метою газифікації нежитлового приміщення за адресою м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 16, тодішній її власник - ФОП ОСОБА_3 звернувся до ВАТ Харківміськгаз (правонаступником якого є ПАТ Харківміськгаз ) з заявою від 15.08.2006 р. про видачу технічних умов газифікації зазначеної будівлі.

З метою газифікації зазначеного об'єкта на замовлення ФОП ОСОБА_3 була виготовлена проектно-технічна та дозвільна документації щодо газифікації вищезазначеної будівлі, зокрема технічні умови від 10.10.2006 р. № ІІ-891/06т та робочий проект, погоджений з ВАТ Харківміськгаз

Згідно з зазначеною документацією ФОП ОСОБА_3 отримав від ВАТ Харківміськгаз дозвіл на газифікацію приміщення за адресою м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 16 шляхом підключення до існуючого газопроводу низького тиску на ТОВ ПКЦ Проф ЛТД по пл. Повстання, 15 з їх письмової згоди (лист від 10.10.2006 р.; т. 1 а. с. 128).

З метою газифікації будівлі, ФОП ОСОБА_3 звернувся до Асоціації Єдність з заявою від 29.09.2006 р. № 23 в якій просив надати йому дозвіл на здійснення врізки у ввід газопроводу низького тиску за адресою пл. Повстання № 15 зі сторони вул. Тарасівської і узгодити проведення газопроводу з зовнішньої сторони приміщень і паркану на висоті 2-2,5 м. до приміщення за адресою пл. Повстання № 16, над обома воротами.

На відповідну заяву ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_2 ОСОБА_3 BLC , як засновник Асоціації Єдність і титульний користувач земельної ділянки де проходить газопровід, листом від 06.10.2006 р. надала останньому згоду на врізку в газопровід низького тиску за адресою пл. Повстання № 15 і здійснення монтажу газопроводу згідно з договором № В 06/04 від 05.10.2006 р. і додатком № 1 до нього, укладеним між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 BLC .

З урахуванням зазначеного та з метою газифікації будівлі за адресою пл. Повстання, 16 ВАТ Харківміськгаз в відповідності до проектної документації здійснив монтаж газопроводу по фасаду належних Асоціації Єдність приміщень літ. "С-2", "П-1" за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 15, між зазначеними будівлями і гратами до будівлі за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 16, яка належала ФОП ОСОБА_3

В подальшому, як вже було зазначено вище, ФОП ОСОБА_3 здійснив відчуження будівлі за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 16 Громадській організації Фундація правників Слобожанщини , м. Харків.

Матеріали справи містять акт № 166 379253 від 01.11.2016 р. розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між оператором ГРМ та споживачем, згідно з яким ПАТ Харківміськгаз , як оператор ГРМ, та Громадська організація Фундація правників Слобожанщини , м. Харків, як споживач, здійснили розмежування балансової належності газових мереж, та зокрема визначили, що газопровід, який проходить по фасаду належних Асоціації Єдність приміщень літ. "С-2", "П-1" за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 15, між зазначеними будівлями і гратами до будівлі за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 16 перебуває на балансі Громадської організації Фундація правників Слобожанщини , м. Харків.

Нині зазначений газопровід використовується Громадською організацією Фундація правників Слобожанщини , м. Харків з метою газопостачання власної будівлі за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 16.

Позивач при зверненні до суду з позовом по даній справі, зокрема зазначає, що Асоціація Єдність не надавала у будь-якій формі будь-якій особі (організації) згоди на монтаж газопроводу на фасадах власних будівель, в т.ч. ФОП ОСОБА_3 та Громадській організації Фундація правників Слобожанщини , м. Харків

Матеріали справи містять лист ОСОБА_2 ОСОБА_3 BLC до ФОП ОСОБА_3 від 25.07.2016 р. № 122 в якому вона сповістила останнього про те, що планує змінити порядок використання власної території в районі перехрестя площі Захисників України і вул. Тарасівської по якій проходить вищезазначений газопровід, в зв'язку з чим, з метою забезпечення можливості подальшого газопостачання будівлі за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 16 пропонувала визначитися з новою схемою розміщення магістралі газопроводу, узгодити цю схему з ОСОБА_2 ОСОБА_3 BLC , внести відповіді зміни в проект газопостачання приміщення, і реалізувати цей проект. При цьому, ОСОБА_2 ОСОБА_3 BLC зазначила, що в іншому випадку газопровід повинен бути демонтований.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач звернувся до ПАТ Харківміськгаз з листом від 07.11.2016 р. в якому просив повідомити, чи міститься у матеріалах з газифікації об'єкта нерухомості за адресою: місто Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 16 згода Позивача на розміщення газопроводу на фасадах власних будівель літ. С-2 , П-1 , розташованих за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 15.

ПАТ Харківміськгаз листом від 06.12.2016 р. повідомив Асоціацію Єдність про те, що відповідно до виконавчо-технічній документації, яка знаходиться в архіві виробничо-технічного відділу ПАТ Харківміськгаз , приєднання до системи газопостачання СПДФО ОСОБА_3 за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, 16, було виконано до газопроводу низького тиску, прокладеного до ТОВ ПКЦ Проф ЛТД , розташованого на майдані Захисників України, 15, за їх письмовою згодою стосовно технічних умов від 10.10.2016 р. № ІІ-891/06т та робочого проекту, погодженого з ПАТ Харківміськгаз .

Таким чином, на думку позивача ПАТ Харківміськгаз фактично підтвердило відсутність згоди позивача на проведення газопроводу по фасадах його приміщень, паркані та гратах у матеріалах виконавчо-технічної документації з газифікації об'єкта нерухомості за адресою: місто Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 16.

Позивач також зазначає, що ТОВ ПКЦ ПРОФ ЛТД , про яке згадує ПАТ Харківміськгаз як про особу, яка надала згоду на монтаж газової труби по фасадам належних Позивачу будівель, зареєстрована за адресою: 61166, Харківська обл., місто Харків, Дзержинський район, вул.. Бакуліна, будинок 3, корпус 2, і принаймні з 1999 року не була власником будівель літ. С-2 та П-1 по майдану Захисників України, 15 у м. Харків, що нині належать позивачу.

Враховуючи викладене вище, Позивач вбачає у факті знаходження газової труби на фасаді власних будівель порушення свого права як власника будівель і при зверненні до суду з позовом по даній справі вимагає усунення перешкод у користуванні власним майном. Позивач зазначає, що газова труба заважає проведенню фасадних робіт, які він запланував та проводить. До того ж, розміщення труби на паркані унеможливлює демонтаж такого паркану. Позивач вказує, що усі ці факти і перешкоди у сукупності заважають йому вільно використовувати власну нерухомість, зокрема заважають навіть приступити до розробки проекту реконструкції будівель через наявність на їх фасадах газової труби.

Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає безпідставними твердження позивача стосовно відсутності у відповідача погодження позивачем на встановлення газопроводу по фасадах його приміщень, паркані та гратах, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 401 ЦК України передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

При цьому, п. 1 ст. 402, п. 1, 6 ст. 403 ЦК України також передбачено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Як вже було зазначено вище, з метою газифікації будівлі, яка нині належить відповідачу, тодішній її власник - ФОП ОСОБА_3 звернувся до Асоціації Єдність з заявою від 29.09.2006 р. № 23 в якій просив надати йому дозвіл на здійснення врізки у ввід газопроводу низького тиску за адресою пл. Повстання № 15 зі сторони вул. Тарасівської і узгодити проведення газопроводу з зовнішньої сторони приміщень і паркану на висоті 2-2,5 м. до приміщення за адресою пл. Повстання № 16, над обома воротами.

Матеріали справи свідчать про те, що Асоціація Єдність фактично делегувала повноваження щодо вирішення зазначеного питання своєму засновникові - ОСОБА_2 ОСОБА_3 BLC , яка листом від 06.10.2006 р. надала ФОП ОСОБА_3 згоду на врізку в газопровід низького тиску за адресою пл. Повстання № 15 і здійснення монтажу газопроводу по фасадах належних позивачу приміщень, паркані та гратах.

Зазначені обставини позивачем також визнані в листі № 122 від 25.07.2016 р. на ім'я ФОП ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 27).

Суд також зазначає, що спірний газопровід було встановлено в кінці 2006 року, тоді як позов по даній справі позивач подав лише на початку 2017 року, тобто зі сплином більше ніж 10 років з часу встановлення газопроводу. Таким чином, фактично позивач весь цей час визнавав факт правомірності встановлення газопроводу на фасадах належних йому приміщень, паркані та гратах за згодою власного засновника - ОСОБА_2 ОСОБА_3 BLC .

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що встановлення газопроводу на фасадах належних позивачу будівель літ. "С-2", "П-1" за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 15, а також на паркані між зазначеними будівлями і на гратах біля будівлі літ. "П-1" здійснено за наявності фактичної згоди позивача, що в свою чергу свідчить про безпідставність позовних вимог останнього про його демонтування з підстав відсутності такої згоди, та є однією з підстав для відмови в задоволенні позову.

Однак при цьому, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які її, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на вищевказані положення Закону суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що відповідач зобов'язаний погоджувати порядок використання належного йому газопроводу, який проходить на фасадах належних позивачу будівель літ. "С-2", "П-1" за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (Повстання), буд. 15, а також на паркані між зазначеними будівлями і на гратах біля будівлі літ. "П-1". Таким чином, відповідач, в разі отриманні від позивача згоди на розміщення газопроводу на зазначених спорудах, зобов'язаний використовувати цей газопровід таким чином, щоб він не створював для позивача перешкод в користуванні його майном, та в разі дійсної наявності потреби (переобладнання приміщень, реконструкція, будівництво нових об'єктів на шляху газопроводу, тощо), вжити заходів щодо усунення перешкод в користуванні майном, тобто створити умови за наявності яких цей газопровід створював для позивача якомога менше незручностей.

Пунктами 1-3 ст. 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Суд зазначає, що з урахуванням зазначених законодавчих вимог, вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні його приміщеннями, парканом, гратами можуть бути реалізовані виключно у випадку доведеності того факту, що належний відповідачу газопровід дійсно перешкоджає користуванню цим майном, в т.ч. з підстав реконструкції території, будівництва нових об'єктів, переоснащення приміщень, тощо. В іншому випадку вимоги до відповідача про усунення перешкод, переробку проектної документації на газопровід, про проведення газопроводу іншим чином є порушенням встановлених законом меж здійснення цивільних прав

Однак, в межах даної справи позивач зазначаючи про те, що він планує провести реконструкцію належної йому території, і належний відповідачу газопровід заважає проведенню фасадних робіт на приміщеннях, унеможливлює демонтаж паркану, та взагалі заважає приступити до розробки проекту реконструкції при цьому, всупереч вимогам ст.ст. 32-34 ГПК України, не надав суду жодного доказу наявності зазначених обставин.

Зокрема, відповідно до ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність , будівництво нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

При цьому, ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Статтею 31 цього ж закону передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно з п. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Однак, позивач в процесі розгляду даної справи не надав суду доказів вжиття передбачених законом заходів щодо розробки проектної документації на реконструкцію, його узгодження з уповноваженими органами державної влади, і що затверджений проект реконструкції дійсно не може бути реалізований в зв'язку з наявністю належного відповідачу газопроводу, і що останній в добровільному порядку відмовляється усунути відповідні перешкоди.

З урахуванням викладеного, суд визнає позовні вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні майном з посиланням на необхідність проведення реконструкції території заявленими передчасно, що зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог заявлених з цих підстав.

Крім того, відмова в задоволенні позову про усунення перешкод в користуванні майном зумовлює необхідність прийняття судом рішення про відмову в решті позову про встановлення що ПАТ "Харківміськгаз" має припинити подачу природного газу до об'єкта нерухомості за адресою.

До того ж, фактично зазначені вимоги заявлені позивачем до особи, яка не є відповідачем у даній справі, що також має наслідком прийняття рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Щодо вимог відповідача про застосування до спірних правовідносин позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В пункті 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , зокрема зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Разом з тим, в п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів також зазначено що У статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.

Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов'язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову.

За таких обставин, суд не застосовує до спірних правовідносин позовну давність, оскільки по-перше згідно з даним рішенням позов не підлягає задоволенню з підстав його необґрунтованості, і по-друге до заявлених позивачем позовних вимог про усунення перешкод в користуванні майном позовна давність не застосовується.

З урахуванням положень ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати у даній справі підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_10