Рішення

від 18.04.2017 по справі 920/143/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.2017 Справа № 920/143/17

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/143/17

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

с. Білки, Іршавський район, Закарпатська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ГРЕЙН АГРО

ЕКСПОРТ , м. Конотоп, Сумська область,

про стягнення 144717 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_3 (довіреність від 06.04.2017);

від відповідача:не з'явився;

при секретарі судового засідання Малюк Р.Б.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 144717 грн. 00 коп. за невиконання зобов'язання за заявкою від 11.04.2016, а також відшкодувати судовий збір.

13.03.2017 позивачем надіслано на адресу суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо особи відповідача станом на 06.03.2017, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача ТОВ ГРЕЙН АГРО ЕКСПОРТ зазначено: 41600, Сумська область, місто Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, буд. 37 А.

18.04.2017 позивачем надано до суду письмові пояснення у справі від 17.04.2017, відповідно до яких позивач зазначає, що на виконання ухвали суду від 14.03.2017 повідомляє, що договір від 13.03.2016, який зазначений у заявці № 3 від 11.04.2016 відповідачем не був повернутий. Між позивачем та відповідачем склалися взаємодовірливи відносини, а тому останній запевнив, що договір буде надіслано на почтову адресу позивача, разом з підписаними актами виконаних робіт та рахунками-фактурами. Однак, відповідачем договір зазначений у заявці та підписані акти виконаних робіт, рахунки-фактури позивачу так і не були повернуті. Стосовно ціни позову, позивач зазначає, що в заявці на перевезення вантажу № 3 дійсно ціна зазначена в євро по курсу НБУ на день розвантаження плюс додаткові витрати. Відповідна ціна послуг перевезення вантажу визначалась на момент розвантаження та відображалась в рахунках-фактурах та актах надання послуг. Ціна позову складає 144717,00 грн. та є сумою актів надання послуг № 44 від 18.04.2016. № 47 від 20.04.2016, № 54 від 27.04.2016 та рахунків-фактур: № 44 від 18.04.2016, № 47 від 20.04.2016, № 54 від 27.04.2016. Окрім цього, позивач зазначає, що додатково на підтвердження визнання відповідачем факту надання йому послуг позивачем з перевезення надає суду виписку по банківському рахунку, що підтверджує оплату відповідачем транспортних послуг згідно направлених йому рахунків (зокрема рах. № 30 від 30.03.2016 та рах. № 46 від 19.04.2016). В свою чергу позивач зазначає, що частковий розрахунок за надані послуги є конклюдентними діями з боку відповідача та підтверджують визнання ним факту надання йому послуг.

Представник позивача в судовому засіданні від 18.04.2017 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву з обґрунтування своєї позиції не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала про порушення провадження у справі направлялася відповідачу за його юридичною адресою, зазначену позивачем у позовній заяві, та яка відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41600, Сумська область, місто Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, буд. 37 А., однак повернута на адресу господарського суду відділенням поштового зв'язку з зазначення причин повернення: не існує .

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд, встановив:

Як зазначає позивач у позовній заяві між ТОВ Грейн Агро Експорт (замовник, відповідач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (перевізник, позивач) 11.04.2016 укладено заявку № 3 на здійснення трьох міжнародних вантажних перевезень. Вказана заявка була надіслана Замовником на електронну адресу перевізника.

Відповідно умов даної заявки Замовник (відповідач) надає вантаж (просо) для перевезення та оплачує перевезення, а перевізник надає транспортні засоби для перевезення вантажу та доставляє вантаж у пункт призначення в обумовлений термін.

Вказаною заявкою визначений маршрут перевезення, а саме: з м. Конотоп, Сумська область - до Італії, в кількості трьох вантажних автомобілів.

Вартість трьох перевезень становить 4800 євро по курсу НБУ на день розвантаження, а також додаткові витрати при проходженні ветеринарного контролю на митному кордоні України 150 євро.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що умови заявки ним виконано, тобто надано три вантажні автомобілі та доставлено товар у визначені відповідачем пункти, без застережень та претензій.

Факт поставки товару, обумовленого в заявці, від замовника - Україна (м. Конотоп, Сумської області) до Італії, підтверджується матеріалами справи, а саме міжнародними товарно-транспортними накладними (а.с. 20, 21, 22):

- СМR А№239142, якою засвідчено поставку товару автомобілем НОМЕР_1/НОМЕР_5, товар відвантажено 18.04.2016;

- СМR А№236982, якою засвідчено поставку товару автомобілем НОМЕР_2/НОМЕР_6, товар відвантажено 20.04.2016;

- СМR А№236958, якою засвідчено поставку товару автомобілем НОМЕР_3/НОМЕР_7, товар відвантажено 26.04.2016.

Відповідно до зазначених міжнародними товарно-транспортних накладних вбачається, що замовником (відповідачем) передано для перевезення товар (просо) перевізникові (позивачу).

Такими конклюдентними діями, як передача товару позивачу для перевезення, стверджується з боку відповідача факт укладення заявки на перевезення та погодження з її умовами.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи які б свідчили про відмову відповідача від передачі позивачу для перевезення товару, а тобто і відмова від заявки на перевезення.

В підтвердження факту надання міжнародно-транспортних послуг позивачем відповідачеві надано акти надання послуг (а.с. 23, 24 ,25):

- акт надання послуг № 44 від 18.04.2016 за міжнародною товарно-транспортною накладною СМR А№239142,

- акт надання послуг № 47 від 20.04.2016 за міжнародною товарно-транспортною накладною СМR А№236982,

- акт надання послуг № 54 від 27.04.2016 за міжнародною товарно-транспортною накладною СМR А№236958,

а також виставлено рахунки за надані послуги на загальну суму 144717 грн. 00 коп., зокрема:

- рахунок -фактуру № 44 від 18.04.2016 на оплату 47421 грн. 00 коп.,

- рахунок -фактуру № 47 від 20.04.2016 на оплату 47619 грн. 00 коп.,

- рахунок -фактуру № 54 від 27.04.2016 на оплату 49677 грн. 00 коп.

Міжнародні товарно-транспортні накладні, акти наданих послуг, рахунки-фактури за надані міжнародні перевезення позивачем були надіслані на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи, а саме фіскальними чеками № 5485 від 13.05.2016, № 2764 від 26.04.2016 та № 2765 від 26.04.2016 (а.с 29).

З метою досудового врегулювання спору 31.08.2016 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію з проханням сплати кошти за надані послуги по перевезенню на загальну суму 144717 грн. 00 коп.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про надання відповідачем відповіді на претензію чи про сплату заборгованості.

Обґрунтовуючи поданий позов, позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг перевезення на загальну суму 144717 грн. 00 коп., чим порушено права позивача.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати, господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог до виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відправник зобов'язуєтьсяґ сплатити за перевезення вантажу встановлено плату.

Згідно зі ст. 916 Цивільного окдексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем пред'явлено вимогу про сплату заборгованості шляхом надсилання на адресу відповідача претензії від 30.08.2016, з умовою оплатити заборгованість в сумі 144717 грн. 00 коп. в місячний термін та зазначено реквізити для оплати. Станом на день зврнення до суду з позовом термін для оплати заборгованості сплив.

Судом встановлено, що факт передачі відповідачем для перевезення товару та перевезення товару позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копіями видаткових накладних, проте в порушення взятих на себе зобов'язань та вимог ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, відповідач не виконав зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати перевезення товару, у зв'язку з чим, його заборгованість перед позивачем складає 144717 грн. 00 коп.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 144717 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання, з нього на користь позивача підлягають стягненню 1600 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГРЕЙН АГРО ЕКСПОРТ (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 37А, код ЄДРПОУ 39543035) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_4) 144717 грн. 00 коп. боргу, 1600 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.04.2017.

Суддя С.В. Заєць