Рішення

від 19.04.2017 по справі 620/209/17

ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 620/209/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.04.2017 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Огієнка Д.В.,

при секретарі - Ніколенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка, цивільну справу №620/209/17 за позовом ОСОБА_1 до товариства З ОБМЕЖЕнОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ черенщина , Зачепилівської Районної державної адміністрації харківської області, про визнання недійсним договору оренди землі,-

У С Т А Н О В И В:

30.03.2017 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач зазначає, що укладений між ним та відповідачем договір оренди землі (індексний номер 31417315) не містить істотних умов, передбачених чинним законодавством, тому просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 01.08.2016, відповідно до умов якого орендодавцем є ОСОБА_1, а орендарем ТОВ Чернещина , зареєстрований державним реєстратором Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області (рішення індексний номер 31417315 від 16.09.2016) та скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31417315 від 16.09.2016, здійснений державним реєстратором Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області Лазаревим Ю.О. про реєстрацію договору оренди землі (земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1, розміром 2,8550 га, розташована на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області). Також позивач просить стягнути з ТОВ Чернещина судові витрати.

В попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 уточнили позовні вимоги та підтримали їх в частині визнання недійсним спірного договору оренди. В частині скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31417315 від 16.09.2016, здійснений державним реєстратором Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області Лазаревим Ю.О. про реєстрацію договору оренди землі (земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1, розміром 2,8550 га, розташована на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області) від позовних вимог відмовились. Судом в попередньому засіданні 05.04.2017 прийнято відмову від позову у вищеназваній частині так як така відмова не суперечить інтересам сторін та інших осіб, що не є учасниками судового процесу та в цій частині позовних вимог справу закрито.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не прибули. Позивач 19.04.2017 надав заяву про розгляд справи без його участі, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Повідомив, що спірний договір зареєстровано державним реєстратором 13.09.2016. Клопотати про призначення почеркознавчої експертиз не бажав.

Представник відповідача ТОВ Чернещина ОСОБА_5 19.04.2017 надав заяву про розгляд справи без його участі, якою позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити. Повідомив, що спірний договір зареєстровано державним реєстратором 13.09.2016.

Окрім того 19.04.2017 відповідач ТОВ "Чернещина"надав відзив на позов, яким просив відмовити у задоволенні за підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача Зачепилівської РДА ОСОБА_6 , будучи належним чин7ом повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи:

-квитанцію про сплату судового збору;

-позовну заяву;

-копію сторінок паспорту та РНОКПП ОСОБА_1;

-копію державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 виданий 25.10.2010 на ім'я ОСОБА_1;

-копію листа Відділу Держгеокадастру у Зачепилівському районі Харківської області від 03.01.2017 №31-20.19-0.8-11/2-17;

-копію договору оренди землі від 01.08.2016;

-копію акту приймання - передачі земельної ділянки від 01.08.2016;

-поштові повідомлення.

вважає, що спірні правовідносини повинні регулюватись наступними нормами права:

-ч.1 ст. 15 ЦК України: Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання ;

-ч. 1 ст. 16 ЦК України: Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ;

-ст. 60 ЦПК України Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України .

-ч. 1 ст. 316 ЦК України: Право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ;

-ч. 1 ст. 15 закону України Про оренду землі : Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер; місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату ;

-ч.1 ст.215 ЦК України: Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу ;

-ч.1 ст. 203 ЦК України: Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,8550 га, яка розташована на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданого 25.10.2010 на ім'я ОСОБА_1 (а.с.11). Ця земельна ділянка передана в оренду відповідачу на підставі договору оренди землі від 01.08.2016, зареєстрованого у встановленому законом порядку 13.09.2016 (а.с.12-14). Чинна нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що є предметом спірного договору оренди, станом на 03.01.2017 відсутня (а.с.11).

Суд критично ставиться до доводів позивача, щодо не підписання, або підписання спірного договору оренди землі іншою, ніж позивач, особою, так як позивач та його представник в попередньому судовому засіданні та до початку розгляду справи по суті відмовились клопотати про призначення почеркознавчої експертизи. Отже, ці доводи позивача не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Також суд визнає неспроможним посилання позивача на положення ст. 33 закону України Про оренду землі , так як з дослідженого в судовому засіданні спірного договору вбачається, що сторони не поновлювали старий договір, а уклали новий.

Вирішуючи питання щодо відсутності у спірному договорі істотних умов договору оренди землі суд вважає, що сторони погодили всі умови цього договору саме так, як вони їх погодили. Так, відсутність нормативної грошової оцінки земельної ділянки на час підписання спірного договору оренди землі була фактом, відомим обом сторонам спірного договору оренди землі, що не заважало їм укласти цей договір шляхом його підписання. При цьому, суд вважає, що обов'язок розробити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є предметом спірного договору, є обов'язком саме позивача, так як згідно ст. 13 Конституції України власність зобов'язує. Хоча чинним законодавством передбачено можливість розроблення такої документації і землекористувачем (ч.1 ст.26 закону України Про землеустрій ). Тобто, будь яка зі сторін договору вільна вчинити відповідну дію у будь - який час. А визначення розміру орендної плати в розмірі не меншому ніж 5% від нормативної грошової оцінки, свідчить про те, що ця норма спірного договору виписана саме з дотриманням захисту інтересів позивача, як власника земельної ділянки. Тобто, якщо після виготовлення відповідної технічної документації, нормативна грошова оцінка землі виявиться більшою, ніж умовна, з якої здійснювався розрахунок, орендар буде зобов'язаний доплатити орендодавцеві різницю до 5%. А якщо розмір узгодженої сторонами орендної плати виявиться більшим ніж ця величина, то відповідач не буде вправі вимагати повернення надлишково сплаченої орендної плати. Таким чином, суд вважає, що сторони достатньо чітко та ясно узгодили орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату шляхом визначення виду неустойки - пені, яка в будь - якому випадку не може перевищувати розміру, встановленого законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Так, вирішуючи цю справу суд керується правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 25.12.2013 у справі №6-94цс13, в якій ВСУ дійшов висновку про те, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV Про оренду землі , визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Отже, суд, з урахуванням вищенаведеного, вважає встановленим, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору оренди землі, як зазначених у договорі прямо, зазначених бланкетно (ціна оренди), так і не зазначених взагалі (процентна ставка пені). При цьому, суд звертає увагу і на те, що на цей час чинна редакція статті 15 закону України Про оренду землі не містить положення про те, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону. Отже, законодавець свідомо на цей час пом'якшив вимоги до змісту договору оренди землі, залишивши їх на розсуд сторін договору.

Такими чином, суд вважає, що спірний договір оренди землі за змістом є таким, що не суперечить Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Цей договір є настільки конкретним, що може бути належним чином виконаним обома сторонами. При цьому, відсутність нормативної грошової оцінки на день укладення договору не зашкодить інтересам позивача, який після її здійснення зможе отримати орендну плату у повному обсязі, визначеному п.9 спірного договору. Суд вважає, що баланс інтересів сторін у спірному договорі є достатньо витриманим та не дає істотних переваг жодній з його сторін. Судом також не встановлено, що в момент підписання спірного договору оренди землі орендодавець діяв з вадами волі. Тобто, його волевиявлення було чимось чи кимось обмеженим та не було вільним.

Тому, враховуючи на вищевикладене, суд не вбачає порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 208, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства З ОБМЕЖЕнОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ черенщина , Зачепилівської Районної державної адміністрації харківської області, про визнання недійсним договору оренди землі, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий

суддя Зачепилівського районного суду

Харківської області Д.В. Огієнко