Рішення

від 12.04.2017 по справі 641/10803/15-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/61/2017 Справа № 641/10803/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Комінтернівський районний суд м.Харкова у складі: головуючого: судді - Богдан М.В.

при секретарі - Дрокіній С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому після неодноразових уточнень просив: стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як власника автомобіля, на його користь матеріальну шкоду ( з урахуванням інфляційних витрат), спричинену внаслідок злочину в сумі 105503,02 грн., та моральну шкоду в сумі 1000000 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що в результаті злочинних дій відповідача ОСОБА_2, вчинених 15.08.2011 року, який був за кермом автомобіля марки MAN TGA транзитний номер НОМЕР_3, загинула його цивільна дружина ОСОБА_4. У день вчинення злочину ОСОБА_2 переганяв вказаний автомобіль з м. Луцьк до відповідача ОСОБА_3, який на підставі довідки-рахунку №905225 від 11.08.2011 року став власником вказаного транспортного засобу.

Позивач вважає, що оскільки ОСОБА_3 на момент вчинення злочину був законним власником вказаного джерела підвищеної небезпеки, тому має відповідати за спричинену йому матеріальну та моральну шкоду.

ОСОБА_1 просив стягнути солідарно матеріальну шкоду з урахуванням інфляційних витрат, яка складається з витрат на підготовку до поховання та саме поховання, поминальний обід, могильний пам*ятник, а також оплати поминок з нагоди річниці пам*яті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали уточнені позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування моральної шкоди ОСОБА_1 вказав, що він втратив єдину дорогу та кохану людину, у зв*язку з чим став самотнім та нещасним; події, пов*язані з передчасною смертю дружини, довели його до сильного та душевного потрясіння, хід його життя був повністю порушений, знаходиться у сильній депресії, оскільки є інвалідом 2-ї групи та через інвалідність непрацездатний.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та вказала, що єдиним потерпілим за фактом гибелі ОСОБА_4 є її син - ОСОБА_5. ОСОБА_2 добровільно відшкодував у повному обсязі матеріальну та моральну шкоду сину загиблої - ОСОБА_5, про що складено нотаріально посвідчену заяву.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з*явився, надав письмові заперечення проти позову. З вказаних заперечень вбачається що ОСОБА_3 не визнає позовні вимоги та вказав, що з ОСОБА_2 ніколи не перебував у трудових відносинах, згоди на управління автомобілем MAN TGA транзитний номер НОМЕР_3 не надавав, тому він є неналежним відповідачем по справі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши представлені письмові докази у справі, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3, близько 15.15 год., ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем MAN TGA транзитний номер НОМЕР_3, рухаючись зі сторони вул.. Киргизської у напрямку вул.. Н*ютона в м.Харкові, зупинившись перед регульованим пішохідним переходом на перехресті Г. Сталінграда та пр.-ту 50-річчя СРСР, при поновленні руху на дозволяючий сигнал світлофора, у порушення вимог п.п. 1.5,10.1 та 18.2 ПДР України, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка закінчувала перетинати проїжджу частину дороги по регульованому пішохідному переходу і знаходилась на полосі руху автомобіля в момент зміни сигналу світлофора. В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких цього ж дня померла у лікарні.

Ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.10.2015р. вирок Комінтернівського районного суду м.Харкова від 03.03.2014р. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 02.04.15р. щодо ОСОБА_2 змінено.

Пом*якшено призначене ОСОБА_2 основне покарання за ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до 3 років обмеження волі. Вирок та ухвалу щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову скасовані, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 31.10.2011 року встановлено факт проживання ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_4 однією сім*єю без реєстрації шлюбу з 1996 року до 15.08.2011 року. Вказане рішення набрало законної сили.

Зазначені вище обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про відсутність підстав для відповідальності відповідача ОСОБА_3 як власника зазначеного вище транспортного засобу за матеріальну та моральну шкоду, спричинену позивачу ОСОБА_1 внаслідок гибелі ОСОБА_4, оскільки в момент ДТП ОСОБА_2 керував вказаними транспортним засобом без будь-якого укладеного між останнім та ОСОБА_3 цивільно-правового договору.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що саме відповідач ОСОБА_2 повинен відшкодувати ОСОБА_1 завдану матеріальну та моральну шкоду.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердила, що саме ОСОБА_1 був замовником пам*ятника померлій ОСОБА_4, та саме від нього ЧП було отримано 30000 грн., про що видано квитанцію. Інших замовників пам*ятника померлій ОСОБА_4 у них не було.

При визначені розміру майнової шкоди позивач ОСОБА_1 виходив з того, що на організацію поховання дружини ним було витрачено всього 53411,63 грн., з яких: 13527,63 грн. - підготовка до поховання та саме поховання, 9884 грн. - поминальний обід, 30000 грн. - могильний пам*ятник, 6863,82 грн. - додаткові збитки пов*язані з річницею пам*яті (поминальний обід, проїзд на автобусі).

З вказаним позивачем розміром матеріальної шкоди суд не може погодитись, виходячи з наступного.

Статтею 2 Закону України Про поховання та похоронну справу визначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Виходячи з викладеного вище, поминальні обіди, які відбувалися після поховання померлої, а також поминки, присвячені річниці пам*яті не відносяться до витрат, пов'язаних з похованням померлого.

За таких обставин, суд вважає, що розмір матеріальної шкоди, яку необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 на корить позивача ОСОБА_1 становить 43527,63 грн. (витрати на підготовку до поховання, саме поховання та витрати на могильний пам*ятник).

Вимоги позивача ОСОБА_1 про відшкодування йому матеріальної шкоди з урахуванням встановленого індексу інфляції задоволенню не підлягають, оскільки положення ст.625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов*язанням, яке виникає з договірних зобов*язань.

Вказане викладене у постанові №4 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справі від 01.03.3013р..

Що стосується відшкодування моральної шкоди позивачу, то суд приходить до наступного.

За змістом ст. 1167 ЦК України, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Суд, встановивши, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яким керував відповідач ОСОБА_2, дійшов висновку про стягнення з останнього на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої смертю його дружини.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості, справедливості, та вважає за можливе стягнути у відшкодування моральної шкоди 150000 грн..

Вимоги позивача ОСОБА_1 про солідарне стягнення спричиненої матеріальної та моральної шкоди також з ОСОБА_3 задоволенню не підлягають з підстав, зазначених вище.

Частиною 3 ст. 88 ЦПК України передбачено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 77, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1168, 1187 ЦК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, у відшкодування матеріальної шкоди 43527 (сорок три тисячі п'ятсот двадцять сім) грн. 63 коп., у відшкодування моральної шкоди 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., а всього 193527 (сто дев'яносто три тисячі п'ятсот двадцять сім) грн. 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 1935,27 гривень.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М. В. Богдан