Рішення

від 17.05.2007 по справі 20-11/086

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-11/086

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" травня 2007 р. справа № 20-11/086

За позовом  Комунального підприємства “Севтеплоенерго”   

до Окремого батальйону патрульно –постовою служби міліції УМВС

про  стягнення заборгованості за теплову енергію та штрафних санкцій

Суддя   Дмитрієв В.Є.

Представники:

від позивача           Дорожко О.Л., довіреність № 01-юр від 01.02.2007

від відповідача          Коптев І.Б., довіреність б/н від 07.03.2007

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за теплову енергію та штрафних санкцій.

          Представник позивача обґрунтовує заявлені позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем вимог  договорів  № 642/у від 20.01.2005 та від 17.11.2005, позивач просить стягнути основну заборгованість в розмірі 45180,82  грн., пеню в розмірі 213,7, інфляційне відшкодування в розмірі 8304,31 грн. та 3 % річних в розмірі 1504,37 грн.

          Представник відповідача позовні вимоги визнає частково, заперечення обґрунтовує  недостатнім фінансуванням Окремого батальйону патрульно –постовою служби міліції УМВС, просить застосувати строки позовної давності.

           Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін  були роз'яснені їх права і обов'язки.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін,  суд,  встановив:

20.01.2005 та 17.11.2005 між Комунальним підприємством “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради та Окремим батальйоном патрульно –постової служби міліції УМВС  було  укладено договори № 642/у   на послуги по забезпеченню тепловою енергією (далі – Договори № 1,  № 2 відповідно).

Відповідно до умов Договорів позивач зобов`язується подавати, а відповідач зобов`язується оплачувати вартість теплової енергії.

Відповідно до  п.6.4 Договору № 1 відповідач зобов`язваний здійснити оплату за поставлену теплову енергію в строк до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, рахунок вважається  доставленим за адресою споживача, якщо до 25 числа поточного місяця він не заявить про неотримання  рахунку за розрахунковий місяць.

Відповідно до п. 4.4 Договору № 2 відповідач зобов`язваний здійснити оплату за поставлену теплову енергію  в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. рахунок вважається  доставленим за адресою споживача, якщо до 15 числа поточного місяця він не заявить про неотримання  рахунку за розрахунковий місяць.

Вищезазначеної заяви про неотримання рахунку від відповідача на адресу позивача не надходило, відповідачем доказів надіслання зауважень суду не надано.

Позивачем зобов`язання за договором виконувалися належним чином та своєчасно.

В результаті невиконання відповідачем зобов`язань за Договорами утворилася заборгованість в розмірі 47081,3 грн., що також підтверджується актом звірення взаєморозрахунків за період з січня 2003 року по квітень 2007 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

В процесі судового розгляду представник відповідача заявив клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до п.3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України  сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості за період з січня 2003 по лютий  2007 року підлягають задоволенню частково в розмірі  6398,62 грн. за період з лютого 2004 року по лютий 2007 року.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача  пеню в розмірі  213,7 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 8304,31 грн., а також 3% річних в розмірі 1504,37 грн.

Суд, розглянувши позовні вимоги в цій частині, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 614  Цивільного кодексу України  особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.  Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

На підтвердження того, що Окремий батальйон патрульно –постовою служби міліції УМВС вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, відповідачем надано наступні докази.

Відповідно до проекту кошторисів по витратах на 2003 та 2004 роки Окремого батальйону патрульно –постовою служби міліції УМВС на оплату теплопостачання передбачалося 28,5 тис. грн. та 48,0 тис. грн. відповідно,  з якими відповідач звертався до  головного розпорядника  бюджетних коштів Міністерства внутрішніх справ України, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, однак відповідно до кошторисів на 2003 рік та на 2004 рік на оплату теплопостачання було надано 4,0 тис. грн. 14,0 тис. грн. відповідно. Враховуючи вищевикладене, суд вважає факт недостатнього фінансування відповідача доведеним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до  п. 1, 2 ст. 614  Цивільного кодексу України, враховуючи відсутність вини відповідача  у порушенні зобов`язань, передбачених Договорами,    в задоволенні  позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі  213,7 грн., інфляційного відшкодування в розмірі 8304,31 грн., а також 3% річних в розмірі 1504,37 грн. відмовити.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись статтями 49,  82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИ Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Окремого батальйону патрульно –постовою служби міліції УМВС (99011 м. Севастополь, вул. Щербака, 8, р/р 35223002000170 в УГК м. Севастополя,  МФО 824509, код ЄДРПОУ 08806197) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради (99011 м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2; р/р 26008945004935 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195; код ЄДРПОУ 03358357) 6398,62 грн., а також  витрати по сплаті державного мита в сумі  - 63,98 грн.  та інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в  розмірі 13,68 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В задоволенні інший частині позовних вимог відмовити.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   22.05.2007