Рішення

від 19.04.2017 по справі 189/410/17

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/410/17

2/189/272/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.2017 року Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Пустовар О.С.

при секретарі Комеристій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, третя особа: державний нотаріус ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_3 про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом , -

встановив:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом . В позовній заяві вона вказала, що 22 жовтня 2012 року помер її батько, ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина, у склад якої входить: земельна ділянка площею 3,1035 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 селищної ради Покровського району Дніпропетровської області. Позивачка являється єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, інших спадкоємців немає. У встановлений законом строк вона звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку з відсутністю державного акту на право приватної власності на землю. Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, виданий на ім'я батька позивачки був втрачений, на звернення позивачки стосовно видачі дублікату вказаного держакту відділом держгеокадастру у ОСОБА_2 районі їй було видано лише завірену копію державного акту в зв'язку з тим, що в них наявний лише архівний екземпляр. Таким чином, в зв'язку з відсутністю Державного акту на право власності на землю на ім'я батька, позивачка не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину. В зв'язку з чим, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 3,1035 га, що розташована на території ОСОБА_2 селищної ради, яка належала ОСОБА_4, померлому 22.10.2012 року.

Справу розглянуто відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України у відсутності позивачки, представника відповідача ОСОБА_2 селищної ради, та третьої особи - державного нотаріуса ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_3, які надіслали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Позивачка позов підтримала та просить його задовольнити.

Представник відповідача рішення просить винести на розсуд суду.

Третя особа - державний нотаріус ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії І-КИ №462762, ОСОБА_4 являється батьком ОСОБА_1 (а.с.6).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії І-КИ №662622, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 районного управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 помер 22.10.2012 року (а.с.5).

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ- ДП №035819 ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №АВО385614 від 21.11.2000 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,1032 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9).

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_4, померлого 22.10.2012 року, на майно, яке складається із земельної ділянки площею 3,1032 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_2 селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, у зв'язку з ненаданням правовстановлюючих документів на земельну ділянку (а.с.7).

Положення ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1261 ЦК України зазначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування може здійснюватися за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз'яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 9 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Аналізуючи досліджені докази, суд вважає доведеним, що позивач є спадкоємцем за законом, тому має право спадкування земельної ділянки, а тому у суду є всі підстави для визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

На підставі викладеного та ст.ст. 25, 1216-1223, 1258, 1261 ЦК України, ст. 81 ЗК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, третя особа: державний нотаріус ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_3 про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 3,1035 гектарів, що розташована на території ОСОБА_2 селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту серії ІІІ-ДП №035819 ПК00907/2703, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №407/2703 від 28.11.2000 року, кадастровий номер земельної ділянки 1224255100:03:001:1371, яка належала ОСОБА_4, померлого 22.10.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О.С. Пустовар