Рішення

від 07.05.2007 по справі 5/73-07-1991

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/73-07-1991

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2007 р.Справа  № 5/73-07-1991

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго”, м. Одеса.

До відповідача: Міської клінічної лікарні №1, м. Одеса.       

про стягнення  11 152, 20 грн.     

Суддя  Могил С. К.

Представники:

від позивача: Стрецкул М. В., на підставі довіреності.  

від відповідача: Соборова В. Л., на підставі довіреності.

У судовому засіданні 03.05.2007 року була оголошена перерва до 07.05.2007 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “ЕК Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Міської клінічної лікарні №1 заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 11 152, 20 грн.

Відповідач подав свої заперечення відповідно до яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог пред'явлених до лікарні на підставі доводів, які викладені у запереченнях.

В процесі розгляду справи представниками сторін до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.  

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Як встановлено судом, між ВАТ ЕК „Одесаобленерго” та відповідачем разом з додатками 26.01.1996 року був укладений договір № 21 на користування електричною енергією, предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем.

У відповідності з пунктом 9 укладеного договору, договір набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У матеріалах справи відсутні будь які заяви або листи однієї з сторін по договору про відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату подання позову договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

Преамбулою Договору передбачено, що при виконанні умов Договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених Договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України,

Згідно Додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії від 24.10.2005 року, сторони визначили між собою щомісячний обсяг постачання електроенергії на кожний місяць поточного року. Пунктом 4.4. Правил користування електричною енергією, встановлено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електроенергії.

Крім цього, згідно п. 3 Додаткової угоди до Договору № 21, коригування проводиться в залежності від здійсненої Споживачем оплати у даному розрахунковому періоді. За умовами укладеного договору відповідача було зобов'язано проводити остаточний розрахунок за електроенергію на підставі рахунку у термін 10 днів з моменту їх надання (пункт 5.2 договору, в редакції додаткової угоди до договору від 11.04.2005 року). Також, сторони за договором у Додатковій угоді до договору від 24.10.2005 року передбачили можливість проведення коригування за підсумками розрахункового періоду, за умови дотримання узгодженого між сторонами за договором порядку, а також домовились про те, що за перевищення договірних величин споживання електроенергії Споживач несе відповідальність згідно з частиною п'ятою ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”.

До наведеного слід додати, що у відповідності з Правилами користування електричною енергією, які затверджено Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року із змінами та доповненнями внесеними постановою НКРЕ №928 від 22.08.2002 року, договірна величина споживання електричної енергії, це узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період. Гранична величина обсягу споживання –обсяг споживання електричної енергії, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно –правовими актами. Згідно п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. Обов'язковому погодженню з представництвом Держенергонагляду підлягають граничні величини споживання електричної енергії та потужності, розраховані для споживачів з максимальною дозволеною величиною споживання електричної потужності 750 кВт і більше та вибірково для інших споживачів, які впливають на режими електроспоживання у регіоні.

Виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок, що проведення та застосування позивачем відносно відповідача направлених дій та процедури встановлення, проведення та доведення скоригованих договірних (граничних) величин споживання електричної енергії має здійснюватись за умови визначення у договорі між сторонами порядку встановлення, проведення та доведення скоригованих договірних (граничних) величин споживання електричної енергії.

Відповідно до пункту 6.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за №417/1442, договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Як видно з договору та зазначено у його умовах, між сторонами по справі були узгоджені питання щодо проведення коригування ліміту та доведення до споживача скоригованих величин споживання електричної енергії. Також у договорі передбачено умови проведення коригування ліміту споживання електроенергії у разі несвоєчасної оплати і стягнення санкцій в порядку ст. ст. 26, 27 Закону України „Про електроенергетику”, з зазначенням порядку проведення коригування, доведення скоригованої величини споживання електричної енергії, виставлення рахунків за перевищення скоригованої величини та їх оплати, а також передбачена можливість проведення коригування договірної величини енергопостачальною організацією за письмовою заявкою споживача електроенергії.

Судом встановлено, що кількість та обсяги електричної енергії та потужності на кожен місяць 2006 року між сторонами були визначені у додатковій угоді до договору, а також те, що у червні та серпні 2006 року відповідачем споживалась електрична енергія. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду звітами відповідача про обсяги спожитої електроенергії та відповідними рахунками за активну електроенергію.

Відповідно до п. 7.8 Правил користування електроенергією остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюється споживачами відповідно до показів розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку зазначається у договорі або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

Як видно з матеріалів справи позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату спожитої активної електроенергії. Рахунками були встановлені терміни у який повинна бути проведена оплата та відповідача було попереджено про припинення постачання електроенергії у разі прострочення їх оплати. Як видно з рахунків, їх було отримано особисто представниками відповідача.

За умовами укладеного договору сторони домовились про те, що кінцевий розрахунок за спожиту електроенергію необхідно здійснити протягом десяти днів після дати надання рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що виставлені рахунки у встановлені договором терміни відповідачем були сплачені частково, проте відповідачем були подані заявки до позивача про проведення коригування договірної величини споживання електроенергії у червні та серпні 2006 року в сторону збільшення до рівня фактично спожитої електроенергії.

Позивачем відповідачу було відмовлено у проведенні коригування договірної величини електроспоживання в зв'язку з неповною та несвоєчасною оплатою лікарнею за спожиту електроенергію у розрахункових періодах. Відповідно до повідомлень про відмову у проведенні коригування договірної величини електроспоживання, які є невід'ємною частиною договору, рівень споживання електроенергії було залишено на рівні встановленому додатковою угодою.  

З зазначеного впливає, що відповідачем були порушені умови договору в частині проведення своєчасної оплати за спожиту електроенергію у розрахунковому періоді, а дії позивача в частині відмови у проведенні коригування є такими, що засновані на умовах договору та Правилах користування електроенергією.

Статтею 27 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Одним з видів правопорушень в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, у тому числі споживання електроенергії понад договірні величини, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Щодо спірних періодів 2006 року санкція за перевищення ліміту споживання електроенергії також існує, але не у п'ятикратному розмірі, а у двократному.

Слід зазначити, що Закони, які б відповідно до ст. 92 Конституції України визначали дії, щодо споживання електричної енергії понад граничну величину, скориговану відповідно до п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, злочином або адміністративним правопорушенням і встановлювали кримінальну або адміністративну відповідальність за такі дії відсутні.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що передбачена ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” санкція, про що зазначається у ст. 27 названого Закону, на думку суду, за своєю природою є господарсько –правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і є штрафною санкцією.

Виходячи з наведеного, згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у  зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Пунктом 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.  

При розгляді справи, судом було встановлено, що спожита електроенергія відповідачем у спірних періодах була сплачена, але з затриманням. Крім того, як встановлено судом установа відповідача є лікарнею, яка фінансується з бюджету. Отже, виходячи з вищенаведеного та умов укладеного між сторонами по справі договору, на думку суду, підстави для проведення коригування та обґрунтовані вимоги про стягнення ПДВ у ВАТ „ЕК Одесаобленерго” фактично існують, але приймаючи до уваги ступень виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем, майновий стан відповідача та інші інтереси сторін по справі, що заслуговують на увагу, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір нарахованих ВАТ „ЕК Одесаобленерго” лікарні штрафних санкцій до 2 000, 00 грн.

У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано належне виконання зобов'язань за договором. У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

     Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Міської клінічної лікарні №1, код 01998986 (65091, м. Одеса, вул. М'ясоєдівська, 32) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” на рахунок №2603630103776 в облуправлінні ОПЕРУ ОБУ м. Одеси, МФО 328845, код 26302276 (м. Одеса, вул. Садова, 3) 2 000 (дві тисячі) грн. за перевищення ліміту споживання електроенергії у червні та серпні 2006 року.

3.          Стягнути з Міської клінічної лікарні №1, код 01998986 (65091, м. Одеса, вул. М'ясоєдівська, 32) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” на рахунок №26008236684 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168, код 00131713 (м. Одеса, вул. Садова, 3):

- 111 (сто одинадцять) грн. 52 коп. держмита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 11.05.2007 року.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя