Ухвала

від 13.04.2017 по справі 308/10530/16-а

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10530/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

-головуючого - судді Шепетко І.О.,

-за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що Адміністративною комісією Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області на підставі протоколу № 2479 про адміністративне правопорушення від 09.09.2016 року, було винесено постанову № 593/16 від 27.09.2016 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Зазначена постанова, на його думку, була винесена всупереч норм законодавства в сфері місцевого самоврядування, господарської діяльності та реклами. Зазначив, що дії з розміщення опор рекламної конструкції він проводив законно, за наявності всієї необхідної документації та дозволів, не порушуючи вимог законодавства. На підставі наведеного, позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову Адміністративної комісії Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області № 593/16 від 27.09.2016 року, а також стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір.

У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, через канцелярію суду надійшла заява останнього, в якій він просить розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами, на позові наполягає, просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що головним спеціалістом відділу муніципальної поліції ОСОБА_3 09 вересня 2016 було складено протокол № 2479 про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_2, оскільки останній 08.09.2016 року на площі ОСОБА_4 у м. Ужгороді, на зеленій зоні, організував проведення земляних робіт по встановленню опор рекламної конструкції без дозволу на проведення земляних робіт від органу місцевого самоврядування, що є порушенням п. 5.9.1 Правил благоустрою.

З постанови № 593/16 від 27 вересня 2016 року встановлено, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

З копії дозволу № 239/3 на розміщення зовнішньої реклами від 17.08.2005 року випливає, що ТОВ ДРІМ (код 22096242, м. Ужгород, вул. Л.Толстого, 33 а) надано дозвіл на розташування спеціальної конструкції за адресою: м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, а саме щит металічний р. 6х3, окремо стоячий. Строк дії даного дозволу продовжений до 10.09.2019 року.

З позовної заяви випливає, що позивачем ОСОБА_2 було придбано вказаний об'єкт у ТОВ ДРІМ на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2011 року.

З позовної заяви також випливає, що 01 жовтня 2012 року між позивачем та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради укладено Договір № 5 Тимчасового користування місцями розміщення засобів зовнішньої реклами, предметом якого є передача позивачу в тимчасове платне користування місця для розміщення засобів зовнішньої реклами відповідно до умов, наведених у таблиці 1. На підставі рішення Ужгородської міської ради №357 від 10.09.2014 року та Постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.10.2015 року по справі № 308/10910/15-а, Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради було укладено з ФОП ОСОБА_2 додаток № 10 до Договору №5 Тимчасового користування місцями розміщення засобів зовнішньої реклами від 06.11.2015 року, відповідно до якого позивачу було продовжено термін дії дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами до 10.09.2019 року.

На даний час дія Договору № 5 Тимчасового користування місцями розміщення засобів зовнішньої реклами від 01.10.2012 року в частині розміщення рекламних конструкцій навколо відрізків дорожнього полотна з круговою схемою руху на пл. Б. Хмельницького в м. Ужгород не скасована, договір між сторонами не розірваний і в судовому порядку не визнаний недійсним, позивач вважає, що договір є обов'язковим для сторін даного договору, що не оспорено і відповідачем.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було порушено норми законодавства у сферах підприємницької діяльності, місцевого самоврядування та реклами, а саме норми Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , Закону України Про рекламу , Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами та інші.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження у даній справі є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законності та обґрунтованості постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у комісії підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача та визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень.

Як випливає із обставин вчинення правопорушення, зазначених у постанові, позивач здійснив самовільне розриття на зеленій зоні на пл. ОСОБА_4 без відповідних дозвільних документів.

Однак, відповідно до обставин справи, та наявних матеріалів, а саме дозволу на розміщення рекламної конструкції, зазначеного вище, суд констатує, що у позивача був дозвіл на проведення робіт по встановленню опор рекламної конструкції, у зв'язку із чим у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за статтею 152 КУпАП.

Зі змісту ст. 70 КАС України випливає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, а обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що доказів на підтвердження правомірності винесеної відносно позивача постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності відповідачем надано не було. Встановлені судом обставини вказують на те, що відповідач, наклавши на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн., діяв неправомірно, а тому позов підлягає до задоволення, постанова № 593/16 від 27.09.2016 року, винесена Адміністративною комісією Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, якою гр. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. є незаконною та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку з наведеним, суд присуджує здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень

Керуючись ст. ст. 70, 71, 158-163, КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Постанову Адміністративної комісії Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області № 593/16 від 27 вересня 2016 року, якою гр. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 850,00 грн. - визнати незаконною та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Адміністративної комісії Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_2 витрати на сплату судового збору в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5