Постанова

від 10.05.2007 по справі 22/90-07-1868а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/90-07-1868А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"10" травня 2007 р. Справа  № 22/90-07-1868А

12 год.15 хв.

господарський суд Одеської області у складі судді Торчинської Л.О.

при секретарі судового засідання Кіріяк Н.В.,

за участю представників від прокурора: Лянна О.А.- за посвідченням № 98 від 04.11.1998р.;

від позивача: Неклеса Ю.В. –представник за довіреністю № 3/17 від 04.05.07 р.,

від відповідача: не з'явились;

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 428 господарського суду Одеської області в м. Одесі адміністративну справу № 22/90-07-1868А за позовом Прокурора Одеської області; в інтересах держави в особі, якою є Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів до відповідача Колективного підприємства виробничо-комерційної фірми «Елегант» про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», накладеного Рішенням Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів Рішення № 7 від 30.06.2006 р.

ВСТАНОВИВ:

у адміністративній позовній заяві Прокурор посилається на повторне протягом року порушення Відповідачем обмеження, встановленого ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», щодо заборони продажу тютюнових виробів поштучно, та зазначає, що за вказане повторне протягом року порушення до відповідача, Рішенням Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів Рішення № 7 від 30.06.2006 р. були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Після звернення зазначеного Рішення до виконання відповідачеві, останній у добровільному порядку суму штрафу не сплатив, у зв'язку з чим позивач передав матеріали перевірки, на підставі яких на відповідача було накладено штраф, до прокуратури Одеської області для звернення до суду з адміністративним позовом в інтересах держави.

Представник прокурора в судове засідання з'явився, позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач, незважаючи на своєчасне повідомлення про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився, заперечення на адміністративний позов не надав, у зв'язку з чим справа розглянута господарським судом за наявними в ній доказами та матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:

24.03.2006 р. відповідно до Розпорядження на проведення перевірки № 00000402 від 21.03.2006 р. виданого начальником Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів на підставі заяви споживача № М-175 від 09.03.2006 р., уповноваженими посадовими особами управління була проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів в павільйоні колективного підприємства виробничо-комерційної фірми «Елегант», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 34.

В ході проведення перевірки було виявлено, зокрема, порушення відповідачем ст. 15 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", в частині продажу тютюнових виробів - сигарет марки »- поштучно, про що перевіряючим було складено відповідний акт перевірки серія ОЗ № 00007428 від 24.03.2006 р.

В подальшому на підставі вказаного акту перевірки Рішенням Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 1 від 11.04.2006 р. до Відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

При цьому у зв'язку з тим, що цією перевіркою було виявлено факт реалізації відповідачем тютюнових виробів без наявності у прибуткових документах, згідно з якими вони надійшли для реалізації, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності, позивачем було надано припис відповідачеві за № 2/11 від 04.06.2006 р. про заборону реалізації зазначених виробів.

08.06.2006 р. на підставі Розпорядження на проведення перевірки № 00000909 від 06.06.2006 р., виданого начальником Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів, службовими особами цього управління була проведена повторна перевірка виконання відповідачем вищевказаного припису.

В ході проведення цієї перевірки було, зокрема, встановлено, що у порушення заборони встановленої абз. 9 ст. 15 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", відповідач повторно протягом року здійснював поштучну реалізацію тютюнових виробів.

За фактами виявлених порушень перевіряючими було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів серія ОЗ № 00007907 від 08.06.2006 р.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем було прийнято Рішення № 7 від 30.06.2006 року, про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 15 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар).

При цьому, згідно абз. 8 ч. 2 ст. 17 вищевказаного Закону у разі порушення вимог його статті 15 3, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 1700 гривень, у разі повторного протягом року порушення - 3400 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем повторно протягом року було вчинено порушення вимог абз. 9 ч. 1 ст. 15 3 наведеного Закону шляхом розповсюдження тютюнових виробів поштучно, що підтверджується відповідно актом перевірки ОЗ

№ 00007428 від 24.03.2006 р. та актом перевірки ОЗ № 00007907 від 08.06.2006 р., що в свою чергу послугувало підставою для прийняття позивачем Рішення № 7 від 30.06.2006 року про застосування до Відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн.

Згідно п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою КМ України N 790 від 02.06.2003 р.  підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

На момент прийняття Рішення № 7 від 30.06.2006 р. юридичний статус Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів було визначено Положенням про Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, обласні, Севастопольське міське управління у справах захисту прав споживачів та Департамент у справах захисту прав споживачів у місті Києві, затвердженим Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 169 від 09.10.2003 р., згідно п. 1 якого управління такого рівня підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі - Держспоживстандарт України) та є його територіальними органами.

Відповідно до абз. 3 п. 1 цього Положення управління входять до системи органів Держспоживстандарту України і в межах своїх повноважень здійснюють державний захист прав споживачів.

Згідно положень п. 1 Указу Президента України N 225/2003 від 18.03.2003 р. Держспоживстандарт України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності.

За змістом п. 10 цього ж Указу Держспоживстандарт України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку свої територіальні органи.

Таким чином, Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів є територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів –Дерспоживстандарту України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів»спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

У відповідності до п.п. 18 п. 6 Положення про Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, обласні, Севастопольське міське управління у справах захисту прав споживачів та Департамент у справах захисту прав споживачів у місті Києві, управління мають право накладати стягнення на суб'єктів господарської діяльності - за порушення законодавства про захист прав споживачів відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" та статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

За змістом п. 6 згаданого вище Порядку, рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Таким чином, з положень наведених вище нормативно-правових актів, випливає, що Рішення № 7 від 30.06.2006 р. було прийнято позивачем на законних підставах та у межах його компетенції.

Додатково судом встановлена правомірність дій позивача в частині надання відповідачеві припису № 2/11 від 04.06.2006 р. про заборону реалізації тютюнових виробів, так як у прибуткових документах, згідно з якими ці вироби були отримані відповідачем для реалізації не містилися реєстраційні номери сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності, а також наявність правових підстав для проведення повторної перевірки Відповідача, що відбувалася 08.06.2006 р.

Так, відповідно до п. 9 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України N 218 від 24.07.2002 р., тютюнові вироби підлягають обов'язковій сертифікації в порядку та у строки, визначені законодавством України.

Роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється за наявності в документах, згідно з якими вони надійшли, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 13 Декрету КМ України «Про стандартизацію та сертифікацію»сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища.

Отже, сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання відповідності є документами, що підтверджують насамперед належну якість та безпечність продукції та її відповідність вимогам діючих нормативних документів, а отже відсутність реєстраційних номерів зазначених документів у супереч вказаним вище вимогам призводить до неможливості ідентифікувати та перевірити їх наявність у суб'єкта господарювання.

В свою чергу відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів»Головне управління у справах захисту прав споживачів як територіальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів має право у тому числі забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції: а) на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів; б) на яку в нормативно-правових актах та нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності).

Порядок виконання органами у справах захисту прав споживачів зазначених повноважень детально регламентовані Положенням про порядок припинення (заборони) господарюючими суб'єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, що затверджене Постановою ВР України N 26/95-ВР від 25.01.1995 р.

Згідно абз. 2 п. 4 Положення рішення державного органу у справах захисту прав споживачів приймається на підставі акта перевірки службовою особою цього органу господарюючого суб'єкта сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, результатів дослідження (експертизи) якості товарів, робіт, послуг, а також інших матеріалів цієї перевірки і оформляється у вигляді припису, форма якого затверджується Державним комітетом України у справах захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 6 зазначеного Положення відвантаження, реалізація (продаж) і виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, припиняються господарюючим суб'єктом відразу після одержання ним рішення державного органу у справах захисту прав споживачів або його службової особи.

При цьому відповідно до п. 8 Положення відновлення відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг здійснюється з письмового дозволу державного органу у справах захисту прав споживачів на підставі повторної перевірки службовою особою цього органу у господарюючого суб'єкта сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якості товарів, робіт і послуг, що не відповідали вимогам нормативних документів, а також здійснення заходів щодо усунення недоліків, виявлених попередньою перевіркою.

В свою чергу, п. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування … Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог  або заперечень (п. п. 1, 2 ст. 70 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (п. 1 ст. 71 КАС України).

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з колективного підприємства виробничо-комерційної фірми «Елегант»(місце знаходження 65074, м. Одеса, вул. Малиновського, буд. 55, кв. 87,

р/р 2600130011429 в ООФ АКБ УСБ ОКПО 19218010 МФО 328016) до державного бюджету України: відділення держказначейства ГУДКУ в Одеській області,

р/р 31112106700007, МФО 828011, КОД ЕДРПОУ 23213460, код бюджетної класифікації: 21081100, код виду сплати (105) суму фінансових санкцій у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Виконавчій лист видати в порядку ст. 258 КАС України.

Сторонам надано право ст.185 КАС України подати апеляційну заяву на постанову господарського суду Одеської області протягом 10 днів з дня її складання в повному обсязі.

Згідно п.1 ст.254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого п. 3 ст. 186 КАС України.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 14.05.07р.

Суддя                                                                                                           Торчинська Л.О.