Постанова

від 18.04.2017 по справі 808/270/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року о 09 год. 20 хв. Справа № 808/270/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

          позивача – не з'явився,

          відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панапел Лімітед»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панапел Лімітед» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 8160,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 8160,00 грн., виник з таких підстав.

Судом встановлено, що контролюючим органом, на підставі акту перевірки №365/08-22-12-01/38624495 від 23.08.2016, прийнято податкове повідомлення – рішення від 02.09.2016 №0003121201, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 1020,00 грн.

Крім того, контролюючим органом, на підставі акту перевірки №326/08-22-12-01/38624495 від 05.07.2016, прийнято податкове повідомлення – рішення від 23.08.2016 №002981201, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 1020,00 грн.

Також, контролюючим органом, на підставі акту перевірки №260/08-22-12-01/38624495 від 05.07.2016, прийнято податкове повідомлення – рішення від 19.08.2016 №0002951201, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 1020,00 грн.

Крім того, контролюючим органом, на підставі акту перевірки №236/08-22-12-01/38624495 від 16.06.2016, прийнято податкове повідомлення – рішення від 16.06.2016 №0002941201, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 1020,00 грн.

Також, судом встановлено, що контролюючим органом, на підставі акту перевірки №186/08-22-12-01/38624495 від 18.05.2016, прийнято податкове повідомлення – рішення від 29.06.2016 №0001851201, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 1020,00 грн.

Крім того, контролюючим органом, на підставі акту перевірки №144/08-22-12-01/38624495 від 13.04.2016, прийнято податкове повідомлення – рішення від 25.05.2016 №0001231201, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 1020,00 грн.

Також, контролюючим органом, на підставі акту перевірки №100/08-22-12-01/38624495 від 16.03.2016, прийнято податкове повідомлення – рішення від 27.04.2016 №0000651201, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 1020,00 грн.

19 лютого 2016 року контролюючим органом, на підставі акту перевірки №68/08-22-15-01/38624495, прийнято податкове повідомлення – рішення від 05.04.2016 №0000451201, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 1020,00 грн.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи судом встановлено, що податкові повідомлення – рішення від 05.04.2016 №0000451201, від 27.04.2016 №0000651201, від 25.05.2016 №0001231201 та від 19.08.2016 №0002941201 направлялись контролюючим органом на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, проте, не були вручені з незалежних від позивача підстав, доказів оскарження вказаних податкових повідомлень – рішень до суду не надано.

Разом з тим, судом встановлено, що податкові повідомлення – рішення від 29.06.2016 №0001851201, від 19.08.2016 №0002951201, від 23.08.2016 №0002981201, від 02.09.2016 №0003121201 контролюючим органом на адресу відповідача листом з повідомленням про вручення не надсилались та під розписку не вручались.

Суд зазначає, що по податкових повідомленнях – рішення від 29.06.2016 №0001851201 та від 23.08.2016 №0002981201 позивачем було складено довідки про неможливість вручення документа платнику податків, згідно п.12.3 Порядку обліку платників податків і зборів.

Щодо вручення/направлення податкових повідомлень – рішень від 19.08.2016 №0002951201 та від 02.09.2016 №0003121201 представником позивача надано письмові пояснення, в яких зазначено про те, що представник відповідача був присутній під час складання вказаних рішень контролюючим органом, проте, вручити вищевказані рішення відповідачу не виявилось можливим, що зумовило складання позивачем відповідних довідок.

Суд зазначає, що відповідно до п.12.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Разом з тим, суд зазначає, що Порядок №1588 розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах.

Тобто, дія Порядку №1588 не поширюється на порядок направлення платнику податків податкових повідомлень – рішень.

Натомість, наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок №1204), який розроблено відповідно до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Митного кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, згідно з якими контролюючим органам надано право визначати суми податкових та грошових зобов'язань, зменшувати (збільшувати) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшувати від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємне значення суми податку на додану вартість, застосовувати передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи та який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Так, пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №1204 визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку №1204 якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Згідно пункту 6 розділу ІІІ Порядку №1204 у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби).

Отже, пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України та пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №1204 передбачено, що податкове повідомлення – рішення може бути вручено платнику податків або під розписку або шляхом надіслання листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що контролюючим органом не дотримано вимоги пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України та пункту 2 розділу ІІІ Порядку №1204, в частині направлення відповідачу податкових повідомлень – рішень від 29.06.2016 №0001851201, від 19.08.2016 №0002951201, від 23.08.2016 №0002981201, від 02.09.2016 №0003121201 листом з повідомленням про вручення або вручення таких рішень уповноваженій особі під розписку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума грошового зобов'язання визначена в податкових повідомленнях – рішеннях від 29.06.2016 №0001851201, від 19.08.2016 №0002951201, від 23.08.2016 №0002981201, від 02.09.2016 №0003121201 є неузгодженою, відтак не підлягає стягненню у судовому порядку, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, податкове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене у податкових повідомленнях – рішеннях від 05.04.2016 №0000451201, від 27.04.2016 №0000651201, від 25.05.2016 №0001231201 та від 19.08.2016 №0002941201, на суму 4080,00 грн. є узгодженим та у встановлений законодавством строк не сплачено.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів ст.59 Податкового кодексу України відповідачу засобами поштового зв'язку направлена податкова вимога від 17.06.2016 №401-17, яка не була вручена з незалежних від контролюючого органу підстав. Оскільки вимога не була відкликана в порядку ст.60 Податкового кодексу України, контролюючий орган не мав підстав для направлення нової податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 4080,00 грн. відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 4080,00 грн. та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панапел Лімітед» про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Панапел Лімітед» (код ЄДРПОУ 38624495), у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 4080,00 грн. (чотири тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) на р/р 31115029700011, Державний бюджет, код платежу 14060100, код ЄДРПОУ 38042560, МФО 813015, банк одержувача Бердянський УДКСУ Запорізької області.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                           М.О. Семененко