Рішення

від 18.04.2017 по справі 909/242/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2017 р. Справа № 909/242/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", вул. Козельницька,15, м. Львів,79026

до відповідача: Комунального підприємства "Житловик" вул. В.Стуса,2, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область,77111

про стягнення заборгованості у сумі 13846876,85 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 188 від 26.12.16

від відповідача: ОСОБА_2, доручення №3 від 17.01.17

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до комунального підприємства "Житловик" про стягнення заборгованості у сумі 13846876,85 грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов договору №Б-029 від 31.12.14 постачання теплової енергії та обґрунтовано приписами статей 193 Господарського та 509, 525, 526, 530, 612, 629, 692 Цивільного кодексів України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав, мотивуючи несплату боргу важким фінансовим становищем підприємства, та у зв"язку з недосягненням згоди між сторонами спору щодо укладення мирової угоди подав клопотання вих.№37 від 18.04.17(вх.№4366/17 від 18.04.17) про розстрочення виконання рішення суду, щодо якої представник позивача частково заперечив.

Розглянувши матеріали справи з врахуванням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вислухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31.12.14 між сторонами даного спору укладено договір №Б-029 постачання теплової енергії, за умовами якого позивач (по договору - теплогенеруюча організація) зобов"язався постачати відповідачу ( по договору - теплопостачальна організація) теплову енергію в гарячій воді у визначених договором обсягах для відкритих систем теплопостачання м.Бурштин та с.Дем"янів Галицького району, а відповідач, в свою чергу, - приймати та оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами згідно з умовами договору (п.1.1 договору). Термін дії договору - до 31.12.15, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов"язань ( п.10.1 договору).

Теплова енергія за цим договором у відповідності до його п.1.1 постачається відокремленим підрозділом "Бурштинська теплова електрична станція" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Зазхіденерго".

Згідно з п.1.2 даного договору планові обсяги постачання теплової енергії за цим договором визначаються обсягом постачання теплової енергії ( додаток 1), який є невід"ємною частиною договору.

Ціна договору визначена з урахуванням тарифів на теплову енергію станом на момент укладення договору та планових обсягів постачання теплової енергії на 2015 рік і становить 13812500,00грн.(п.3.1, 3.2 договору).

Згідно з п.3.4 спірного договору станом на момент його укладення тариф на постачання теплової енергії становить 177,08 грн. без ПДВ, з ПДВ - 212, 50грн. за 1 Гкал.

Пунктами 3.6 - 3.9 даного договору сторони погодили, що вартість поставленої енергії визначається на підставі показників приладів з урахуванням діючих тарифів; кількість поставленої теплової енергії визначається на підставі двосторонніх актів про встановлення фактичної кількості поставленої теплової енергії, підписаних повноважними представниками сторін; двосторонній акт складається позивачем і подається для підписання відповідачем до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим; відповідач зобов"язується повернути підписаний акт протягом 3-х календарних днів з моменту одержання; позивач на підставі акта визначає вартість поставленої теплової енергії і надсилає відповідачу рахунок на оплату до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.4.1 договору).

Пунктами 4.2, 6.4.1 сторони визначили обов"язок відповідача здійснювати оплату поставленої теплової енергії щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов укладеного договору, позивачем протягом 2015 року поставлено, а відповідачем, у свою чергу, - прийнято теплову енергію загальною кількістю 65163 Гкал та вартістю 13846876,85грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів про фактичну кількість поставленої теплової енергії за вказаний період, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, а також копіями відповідних рахунків-фактур. Факт отримання зазначених рахунків-фактур відповідачем підтверджується копіями фіскальних чеків та відмітками відповідача про їх отримання.

Відповідачем прийняті на себе договірні зобов"язання в частині оплати поставленої теплової енергії не виконувалися, відтак заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію за даним договором становить 13846876,85грн.

З метою досудового врегулювання спору, у відповідності до п.9.1 договору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію №82/219 від 14.02.17, однак зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір №Б-029 постачання теплової енергії, укладений між сторонами у справі, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Оскільки спірний договір за своєю правовою природою є договором поставки, до нього застосовуються відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення закріплено і у статті 712 Цивільного кодексу України: за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 4.2, 6.4.1 сторони визначили обов"язок відповідача здійснювати оплату поставленої теплової енергії щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України покладено обов"язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію за спірним договором у розмірі 13846876,85грн. правомірна, обґрунтована, документально підтверджена та підлягає задоволенню.

Виходячи з вимог ст.49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Щодо клопотання відповідача вих.№37 від 18.04.17(вх.№4366/17 від 18.04.17) про розстрочку виконання рішення суду слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Слід зазначити, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.

Відповідно до ст. 129-1124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до пункту 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи із наведеного, чинне законодавство у будь-якому випадку пов'язує розстрочку та відстрочку виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення.

За наведених обставин та правових норм, беручи до уваги пояснення відповідача, суд, враховуючи інтереси обох сторін, з метою реального виконання рішення, вважає за доцільне частково задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду - розстрочити виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області в частині стягнення заборгованості у розмірі 13846876,85 грн. на 24 місяці згідно наступного графіка:

червень 2017 р. - 200000,00грн.

липень 2017 р. - 200000,00грн.

серпень 2017 р. - 200000,00грн.

вересень 2017 р. - 200000,00грн.

жовтень 2017 р. - 300000,00грн.

листопад 2017 р. - 300000,00грн.

грудень 2017 р. - 300000,00грн.

січень 2018 р. - 100000,00грн.

лютий 2018 р. - 800000,00грн.

березень 2018 р. - 800000,00грн.

квітень 2018 р. - 800000,00грн.

травень 2018 р. - 700000,00грн.

червень 2018 р. - 700000,00грн.

липень 2018 р. -700000,00грн.

серпень 2018 р. - 700000,00грн.

вересень 2018 р. - 700000,00грн.

жовтень 2018 р. - 700000,00грн.

листопад 2018 р. - 800000,00грн.

грудень 2018 р. - 800000,00грн.

січень 2019 р. - 800000,00грн.

лютий 2019 р. - 800000,00грн.

березень 2019 р. - 800000,00грн.

квітень 2019 р. - 800000,00грн.

травень 2019 р. - 646876,85грн.

Керуючись ст.124, 129, 129-1 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 625, 626-629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до комунального підприємства "Житловик" про стягнення заборгованості у сумі 13846876,85 грн.

Стягнути з комунального підприємства "Житловик"( вул.Стуса, 2, м.Бурштин, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 03346035) на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"( вул.Козельницька, 15, м.Львів, код ЄДРПОУ 23269555) 13846876,85 (тринадцять мільйонів вісімсот сорок шість тисяч вісімсот сімдесят шість гривень вісімдесят п"ять копійок) основного боргу.

Розстрочити виконання рішення суду щодо стягнення 13846876,85 (тринадцять мільйонів вісімсот сорок шість тисяч вісімсот сімдесят шість гривень вісімдесят п"ять копійок) основного боргу терміном на 24 місяці. Стягнення проводити щомісячно згідно наступного графіка:

червень 2017 р. - 200000,00грн.

липень 2017 р. - 200000,00грн.

серпень 2017 р. - 200000,00грн.

вересень 2017 р. - 200000,00грн.

жовтень 2017 р. - 300000,00грн.

листопад 2017 р. - 300000,00грн.

грудень 2017 р. - 300000,00грн.

січень 2018 р. - 100000,00грн.

лютий 2018 р. - 800000,00грн.

березень 2018 р. - 800000,00грн.

квітень 2018 р. - 800000,00грн.

травень 2018 р. - 700000,00грн.

червень 2018 р. - 700000,00грн.

липень 2018 р. -700000,00грн.

серпень 2018 р. - 700000,00грн.

вересень 2018 р. - 700000,00грн.

жовтень 2018 р. - 700000,00грн.

листопад 2018 р. - 800000,00грн.

грудень 2018 р. - 800000,00грн.

січень 2019 р. - 800000,00грн.

лютий 2019 р. - 800000,00грн.

березень 2019 р. - 800000,00грн.

квітень 2019 р. - 800000,00грн.

травень 2019 р. - 646876,85грн.

Стягнути з комунального підприємства "Житловик"( вул.Стуса, 2, м.Бурштин, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 03346035) на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"( вул.Козельницька, 15, м.Львів, код ЄДРПОУ 23269555) 207703,15(двісті сім тисяч сімсот три гривні п"ятнадцять копійок) судового збору.

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.04.17

Суддя Матуляк П. Я.