Ухвала

від 20.04.2017 по справі 236/1118/17

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/1118/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2017 р. м. Лиман

Суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, ОСОБА_1. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа Громадська організація сімейного відпочинку «Джерело» про визнання договору недійсним, зобов*язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

19.04.2017 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа Громадська організація сімейного відпочинку «Джерело» про визнання договору недійсним, зобов*язання вчинити певні дії.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Частина 2 статті 119 ЦПК України передбачає, що позовна заява повинна містити:

1)найменування суду, до якого подається заява;

ім*я (найменування) позивача і відповідача, а також ім*я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв*язку, якщо такі відомі;

зміст позовних вимог;

ціна позову щодо вимог майнового характеру;

виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги;

зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Позовна заява позивача подана з порушенням ст. 119 ЦПК України.

Зі змісту поданої до суду позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_2 є членом громадської організації сімейного відпочинку «Джерело» , користується відповідною земельною ділянкою, яку орендує організація сімейного відпочинку «Джерело» та просить надати дозвіл на розробку землеустрою для приватизації земельної ділянки площею 0.0283га, але будь-яких доказів зазначених фактів щодо її членства в громадській організації сімейного відпочинку «Джерело» , надання їй в користування, виділу в натурі визначеної земельної ділянки до матеріалів позовної заяви не надано.

Крім того, позивач ОСОБА_2 надала до суду клопотання щодо застосування заходів забезпечення позову та заборони вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки загальною площею 19920кв.м., яка є предметом договору оренди, що оспорюється.

Клопотання позивача про забезпечення позову взагалі нічим не обгрунтоване.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову. Згідно із ч.2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.3 ст. 151 ЦПК України). Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 152 ЦПК України).

Відповідно до правових позицій, висловлених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову; суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК , і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали (п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Відповідно до вимог ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатись як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ст.60 ЦПК України); обставини, що мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заявником не надано доказів, які б підтверджували намагання відповідача реалізувати або розпорядитись будь-яким чином нерухомим майном, а також не зазначено причини застосування збезпечення позову до земельної ділянки розміром 19920кв.м., на яке пропонується накласти арешт задля забезпечення позову, що позбавляє можливості визначити співмірність запропонованих заходів забезпечення позову із розміром позовних вимог.

Крім того, підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено справляння судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову.

Оскільки статтею 134, частиною другою статті 151 ЦПК не передбачено наслідків неподання доказів сплати зазначеного збору в установленому порядку і розмірі, то застосовуються наслідки, передбачені статтями 119, 121 ЦПК, у випадку відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову.

Обов'язок подання належних доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви (частина четверта статті 151 ЦПК) покладається на заявника. У разі неподання таких доказів зменшення розміру судового збору за подання позовної заяви не здійснюється, а заява залишається без руху на підставі статті 121 ЦПК.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-121 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа Громадська організація сімейного відпочинку «Джерело» про визнання договору недійсним, зобов*язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати ОСОБА_2 строк для усунення зазначених недоліків п*ять днів з моменту отримання ухвали судді, інакше заява буде вважатися неподаною та буде їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: