Ухвала

від 18.04.2017 по справі 757/21734/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21734/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

18.04.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_4 за погодженням із прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42016100000001017.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав.

З матеріалів клопотання вбачається, що Четвертим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016100000001017, внесеному 21.10.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України (далі по тексту ГУ КЗЕ СБУ), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України, щодо зловживання службовим становищем службовими особами Державної фіскальної служби, які діючи в супереч інтересам служби, не вживають передбачених чинним законодавством заходів реагування з метою недопущення виведення фінансових активів КТ Донтрансгарант і компанія, та стягнення з останнього обов`язкових платежів, що спричинило тяжкі наслідки.

Слідчий вказує, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_6 , який згідно відомостей з бази даних Пенсійного Фонду України, перебував (перебуває) у трудових відносинах з наступними підприємствами: ТОВ "Укртрансагент" (код ЄДРПОУ 34652597), КТ «Донтрансгарант і компанія» (код ЄДРПОУ 34820485) та ТОВ "Комерційна фірма "Укртрансагент" (код ЄДРПОУ 36471969), які не перебувають у стані ліквідації, відносно яких не порушено проваджень про банкрутство. Натомість, за наявними даними, фігурант провадження ОСОБА_6 продовжує здійснювати діяльність по страхуванню транзитних митних перевезень товарів через територію України через ТОВ "Укртрансагент" (код ЄДРПОУ 34652597), яке має взаємовідносини з КТ «Донтрансгарант і компанія» (договори про комерційне посередництво) та фактично є афілійованими юридичними особами, так теперішній директор ТОВ "Укртрансагент" ОСОБА_7 неодноразово уповноважувався командитним товариством «Донтрансгарант і компанія» «представляти інтереси КТ в судових та правоохоронних органах». (протокол зборів учасників КТ «Донтрансгарант і компанія» від 21.05.2015).

Згідно даних реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_8 , який являється сином ОСОБА_6 .

Слідчий вказує, що з метою можливого виконання вироку суду в частині спеціальної конфіскації майна засудженого виникла необхідність у накладанні арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 3ст. 170 КПК Українивизначено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статтіКримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно ч. 2ст. 170 КПК Україниарештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

Як визначено ч. 5 цієї ж статті, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК Україниповинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вбачається з долученого до клопотання витягу з кримінального провадження №42016100000001017, в рамках означеного кримінального провадження про підозру ОСОБА_6 не повідомлено та відсутні будь-які відсутні відомості, які б переконливо свідчили про необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_8 , що належить останньому на праві приватної власності.

На підставі викладеного вважаю, що слідчий передчасно звернувся з даним клопотанням та не довів необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, для досягнення визначеної ним в клопотанні мети, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст.170,173,309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1