Номер провадження: 11-сс/785/556/17
Номер справи місцевого суду: 521/3860/17,1-кс/521/1342/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2017 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси від 28 березня 2017 року про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №32015160000000034 від 12 лютого 2015 року за ч.2 ст.27 ч.3 ст.212 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2017 року частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_9 та накладений арешт на рухоме та нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_8 , а саме на транспортний засіб ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 та будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою повністю задовольнити клопотання слідчого про арешт майна.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що слідчий суддя дійшов необґрунтованого висновку, що квартира АДРЕСА_2 не належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_8 .
Прокурор зазначає, що ОСОБА_8 формально подарував вказану квартиру своєму батькові з метою ухилитись від погашення спричинених державі збитків та конфіскації майна за вироком суду. Фактично вказана квартира залишилась у власності підозрюваного і на теперішній час він в ній проживає.
На думку прокурора не накладення арешту на вказану квартиру негативно впливатиме на хід досудового розслідування, порушуватиме основні завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги, думку захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які заперечували проти її задоволення, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Згідно із ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні... ; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння ...; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя вказаних вимог закону дотримався та дійшов правильного висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про арешт майна в рамках зазначеного кримінального провадження.
Так, п.3 ч.2 ст.170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Висновки слідчого судді про доцільність накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке на теперішній час належить ОСОБА_8 апеляційний суд вважає правильним, оскільки 06 березня 2017 року, процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадженні, було складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченогоч.2 ст.27 ч.3 ст.212 КК України, яке було вручено йому в порядку ст.278 КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні вказаного злочину підтверджується комплексом зібраних в ході досудового розслідування доказів, зокрема:
- матеріалами НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо-, відео контроль особи, обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи;
- обвинувальним вироком Приморського районного суду м. Одеси стосовно громадянина ОСОБА_10 , яким його визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (придбання СГД (ПП «КНАП», ТОВ «Енергія ПКФ» та ТОВ «Алендвік») з метою прикриття незаконної діяльності);
- актом №3/15-17-22-01-24-37468590 від 12.02.2016 документальної позапланової перевірки ТОВ «БК «Дорлідер» з питань правильності нарахування ПДВ по взаємовідносинам з ПП «КНАП» за грудень 2014 року та ТОВ «Алендвік» за березень 2015 року;
- актом №436/15-17-14-01-24-37468590 від 24.11.2016 виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «БК «Дорлідер» з питань правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Стрімрост» та ТОВ «Активан» за вересень 2015 року;
- відомостями про рух грошових коштів по розрахунковим рахункам ПП «Дорлідер» та ТОВ «БК «Дорлідер», згідно яких встановлено відсутність перерахування грошових коштів на рахунки ПП «КНАП», ТОВ «Алендвік», ТОВ «Енергія ПКФ» за нібито поставлені будівельні матеріали;
- відомостями про рух грошових коштів по розрахунковим рахункам ПП «КНАП», ТОВ «Алендвік», ТОВ «Енергія ПКФ», згідно яких встановлено відсутність перерахування грошових коштів від ПП «Дорлідер» та ТОВ «БК «Дорлідер»;
- судово-почеркознавчою експертизою, проведеною ОНДІСЕ, згідно висновків якої встановлено, що підписи на документах щодо фінансово-господарської діяльності ПП «КНАП», ТОВ «Алендвік», ТОВ «Енергія ПКФ» з ПП «Дорлідер» та ТОВ «БК «Дорлідер», виконані не ОСОБА_10 ;
- висновком судово-економічної експертизи №3585/3586 від 18.10.2016, який підтверджує висновки акту позапланової перевірки ТОВ «БК «Дорлідер» №3/15-17-22-01-24-37468590 від 12.02.2016.
Апеляційний суд вважає вказані докази достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_8 .
При цьому, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності та допустимості буде здійснена за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, апеляційним судом не встановлено.
Санкцією ч.3 ст.212 КК України передбачено покарання у видіштрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Отже з огляду на положення ст.173 КПК України в даному випадку наявні правові підстави для накладення арешту на майно.
Згідно з ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 являється власником автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_2 та будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Оцінюючи викладені обставини, враховуючи, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27 ч.3 ст.212 КК України, санкцією якої, у разі доведеності його провини, може бути призначене обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, а також з метою попередження зникнення, втрати, відчуження або передачі майна належного ОСОБА_8 , або настання інших негативних наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню та забезпеченню відшкодування завданих державі збитків, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про арешт майна.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що арешт може бути накладено лише на те майно, яке перебуває у власності підозрюваного.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді також було встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , на яку прокурор просить накласти арешт, на підставі договору дарування, перейшла у власність ОСОБА_11 . Тобто, на момент розгляду клопотання слідчим суддею, частина майна, на яке слідчий просив накласти арешт, формально не належала підозрюваному, а тому з огляду на положення ч.5 ст.170 КПК України слідчий суддя позбавлений законних підстав для накладення арешту на майно третьої особи, яка не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження.
В свою чергу, на теперішній час вказаний правочин дарування не скасований в судовому порядку, а тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання слідчого в цій частині.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст.170-173, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Одеської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси від 28 березня 2017 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_9 на накладений арешт на рухоме та нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_8 , а саме на транспортний засіб ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 та будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді апеляційного суду
Одеської області:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Апеляційний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2023 |
Номер документу | 66107706 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Одеської області
Толкаченко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні