Ухвала

від 18.04.2017 по справі 187/295/17

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/295/17

2/0187/202/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши в смт Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про визнання права на майно у порядку спадкування за заповітом,-

Обставини справи:

04.04.2017 ОСОБА_2 (далі Позивач) звернулася до суду з позовом до Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку(пай) - рілля, площею 4,190 га, що знаходиться на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області у порядку спадкування за заповітом. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 02 липня 2001 року помер її батько ОСОБА_3. За життя він залишив заповіт від 12 березня 2001 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Хутірської сільської ради народних депутатів Петриківського району Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі за № 40. Відповідно до заповіту все належне йому майно заповів своїй дочці ОСОБА_1 Спадкове майно складається з земельної ділянки (паю), загальною площею 4, 190 га, що належала померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0272321, зареєстрований 25.04.1997 за № 321. Після смерті батька відкрилася спадщина. Звернувшись до нотаріуса для отримання Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, отримала відмову, оскільки відсутні правовстановлюючі документи про належність цього майна спадкодавцеві. Враховуючи вказані обставини Позивач просить визнати за нею право на вищезазначену земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.

Позивач надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, а розгляд справи проводити за її відсутності.

Представник відповідача - Хутірська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області також надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в зв`язку з довірою до суду.

Враховуючи, те що сторони скористалися своїм правом врегульованим ч.2 ст. 158 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи у їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

встановив:

02.07.2001 помер ОСОБА_3, батько Позивача, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-КИ № 324294, видане 03.07.2001.

За життя ОСОБА_3 мав право на земельну частку (пай) в землях колишнього КСП ''Чаплинський'' Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, розміром 4,190 в умовних кадастрових гектарах, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ДП № 0272321 виданого на підставі розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 56-р-03 від 27.02.2003, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 25.04.1997 за № 321.

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді вищезазначеної земельної частки (паю), загальним розміром 4,190 га на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області.

Відповідно до заповіту вчиненого 12.03.2001, посвідченого секретарем виконавчого комітету Хутірської сільської ради народних депутатів Петриківського району Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі за № 40, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, яким все своє майно заповів своїй дочці ОСОБА_1

Позивач являється спадкоємцем за заповітом на майно померлого, інших спадкоємців за законом немає, доказів в спростування даних обставин матеріали справи не містять.

Зазначене також узгоджується з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 07.04.2017, відповідно до якої 04.12.2001 заведена спадкова справа № 432/2001, спадкодавець ОСОБА_3, помер 02.07.2001; Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), що 12.03.2001 зареєстровано заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Хутірської сільської ради народних депутатів Петриківського району Дніпропетровської області, реєстровий № 40.

Звернувшись із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, Позивачу постановою державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори від 26.03.2013 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлого, 02.07.2001 ОСОБА_3, оскільки у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи про належність цього майна спадкодавцеві.

Згідно ст. 2 Закону України ''Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)'' основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Виходячи з вказаної норми, суд зауважує, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є Сертифікат про право на земельну частку (пай).

В підтвердження того, що померлому належало право на земельну ділянку (пай), загальним розміром 4,190 га в землях колишнього КСП ''Чаплинський'' Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, як доказ до матеріалів справи долучено копію листа відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та м. Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 22.03.2017 № 7/422-17-23.2534, де зазначено, що ОСОБА_3 видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0272321, зареєстрований 25.04.1997 за № 321. ОСОБА_4 про передачу та прийом земельної частки(паю) в натурі № 139, де 03.04.2003 Хутірською сільською радою власнику сертифіката № 0272321 ОСОБА_3 із земель колишнього КСП ''Чаплинський'' Хутірської сільської ради передано земельну ділянку в натурі в розмірі 4, 190 га (рілля).

Відповідно до рішення Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області п`ятого скликання шістнадцятої сесії від 11.04.2008 № 316 ''Про збереження спадкового майна'' з метою збереження спадкового майна до прийняття спадщини спадкоємцями, передано під охорону голові ФГ ''Мазепа'' майно належне померлим, зокрема ОСОБА_3 - площею 4,19 га.

За таких обставин, Позивачем обгрунтовано належність Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0272321 ОСОБА_3, який заповів дочці ОСОБА_1, але остання не отримали Свідоцтво про право на спадщину за заповітом через відсутність правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України ''Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) '' від 05.06.2003 року № 899-1У право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом чи Державним актом.

Правовідносини, що є предметом спору за встановлених судом обставин регулюються Розділом VII ''Спадкове право'' Цивільного кодексу України УРСР 1963 року, оскільки спадщина відкрилася до 1 січня 2004 року.

Згідно ч.1 ст. 524 ЦК України (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом .

З положень ст. 534 ЦК України (1963 року) вбачається, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його ( не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Судом не виявлено інших спадкоємців, які прийняли спадщину або мають право на її обов`язкову частку.

Згідно ст. 548 ЦК України (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 року) спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня її відкриття він подав відповідну заяву про прийняття спадщини або вчинив дії, що свідчать про вступ у володіння або управління спадковим майном.

Матеріали справи вказають на те, що після смерті ОСОБА_3 спадщину належним чином прийняла Позивач, оскільки заява про прийняття спадщини була подана до державної нотаріальної контори 04.12.2001.

З огляду на викладене, враховуючи, що Позивачем підтверджено отримання Сертифікату спадкодавцем на право на земельну частку (пай), з метою забезпечення права на спадщину, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір сплачено в повному обсязі, клопотань про розподіл судових витрат не надходило.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) у порядку спадкування за заповітом, після померлого 02 липня 2001 року ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) - рілля, загальною площею 4,190 га, що знаходиться на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області у контурі № 18, яка належала ОСОБА_3 на підставі Сертифікату серії ДП № 0272321, зареєстрованого 25.04.1997 за № 321.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_5