Постанова

від 19.04.2017 по справі 820/6036/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 р. Справа № 820/6036/16 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Лях О.П., Старосуд М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРСІНТЕЗ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року по справі № 820/6036/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРСІНТЕЗ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "УКРСІНТЕЗ" (Позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (Відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2016 № НОМЕР_1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРСІНТЕЗ" відмовлено у повному обсязі (а.с. 188, 189-194 т.2).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просив постанову скасувати та прийняти нову якою задовольнити позов у повному обсязі (а.с. 100-101).

Апелянт наголошує на тому, що наявні первинні документи, підтверджують здійснення господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_3

Так, апелянт вказує на невідповідність змісту наявних в справі документів висновки суду про те, що рекламний матеріал, переданий позивачем ФОП ОСОБА_3, є текстовим повідомленням та не має відношення до відеоматеріалу , придбаного позивачем у TOB ТРК Надія . Також, не відповідає матеріалам справи висновок суду про те, що позивач отримав від TOB ТРК Надія лише один відеоролик (30 сек.). Не відповідають дійсності висновки суду про невідповідність кількості повторів транслювання медіа продукту у медіа-планах та актах надання послуг. Не відповідає обставинам справи та нормі ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні висновок суду про невідповідність актів надання послуг вимогам до форми первинних документів.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги та наполягав на залишенні її без задоволення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що не є спірним між сторонами, що Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "УКРСІНТЕЗ" (далі - ТОВ компанія "УКРСІНТЕЗ") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків, є платником податку на додану вартість.

ТОВ компанія "УКРСІНТЕЗ" має ліцензію 15.02.2011 №583695, яка видана Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, термін дії якої з 31.12.2010 (т.1 а. с. 112).

ГУ ДФС у Харківській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ компанії "УКРСІНТЕЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016.

За результатами планової виїзної перевірки складений акт від 10.10.2016 №625/20-40-14-03-08/25180316 (т.1 а.с.8-77), у висновках якого встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755- VI зі змінами і доповненнями, внаслідок чого ТОВ компанія "Укрсінтез" занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті, на загальну суму 496 638 грн., в т.ч.: за 2015 рік - 496638 грн.; а також були встановлені інші порушення, які не є спірними в межах справи та не є предметом судового оскарження.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 21.10.2016 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 496 638 грн. (т.1 а. с.7).

З такими висновками податкового органу погодився суд першої інстанції, та констатував правомірність доводів відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків занижено податок на прибуток в розмірі 496 638 грн.

В той же час, здійснюючи апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції, з огляду на представлені документи податкового та бухгалтерського обліку, та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність висновків суду першої інстанції, які прийняті внаслідок неналежної правової оцінки фактичним обставинам, що в свою чергу призвело до необґрунтованої відмови у позові.

Щодо правомірності прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок формування платником податків витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, з 01 квітня 2011 року врегульовано статтями 138-139 Податкового кодексу України .

Положеннями п. 134.1 ст.134 ПК України (в редакції станом на 2015 рік), було визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Колегія суддів звертає увагу, що Відповідачем ні у акті перевірки, ні у оскаржуваному податковому повідомлені - рішенні, більше не наведені норми (окрім загальної ст..44 ПК України), які були порушені Позивачем.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги положень ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України, умовою правомірності формування Позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальність здійснених господарських операцій по укладеному договору про надання рекламно-інформаційних послуг від 17.02.2014 року між Позивачем та ФОП ОСОБА_3, при чому така правомірність та товарність господарських операцій повинна підтверджуватися сукупністю належно оформлених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що є підставою для формування показників податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.п.14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:

а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;

б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;

в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;

г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;

д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Згідно п.138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З огляду на зазначене, спірним питанням (що складає предмет доказування) в межах справи є надання належної обґрунтованої оцінки щодо доведеності або недоведеності з боку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту, та як наслідок з боку відповідача прийнятих ним на підставі акту перевірки спірного податкового повідомлення - рішення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена не лише статтею 44 Податкового кодексу України, але ж підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. В той же час, повинен бути дотриманий принцип бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначений ст.4 Закону України Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні , а саме превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як встановлено з матеріалів справи, що між ТОВ компанією "Укрсінтез" (замовник) та ФОП ОСОБА_3, код НОМЕР_2 (виконавець), укладено договір про надання рекламно - інформаційних послуг від 17.02.2014 №17/02-2014, разом з додатковою угодою (т.1 а.с.142-145). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - виконавець зобов'язується надати замовнику власними силами або з залученням третіх осіб рекламно - інформаційні послуги, а замовник зобов'язується прийняти надані виконавцем рекламно - інформаційні послуги та сплатити вартість даних послуг. Відповідно до пп.1.2 вказаного договору - детальний опис наданих рекламно - інформативних послуг, що надаються виконавцем визначається в прайс - листах виконавця,заявками замовника та медіа - планів.

1.3 Прайс - лист Виконавця, повинен містити наступну інформацію: - який вид рекламно - інформаційний послуг пропонує надати Виконавець (розміщення реклами на екранах міста, розміщення реклами на постерах та інше.) - адреси де буде здійснюватись ефірне" надання рекламно - інформаційних послуг.

Розміри носіїв рекламної продукції (екранів, постерів, біг-бордів).

Кількість виходів та тривалість рекламних роликів. - Вартість рекламного ролику - Знижки, що застосовуються при наданні рекламно-інформаційних послуг; інша інформація про надання рекламно-інформаційних послуг.

1.4 Сторони зобов'язуються виконувати інші зобов'язання і дії відповідно до цього Договору, а також зобов'язання і дії необхідні для задоволення прав іншої сторони.

1.5 Виконавець відповідає за якість та повноту надання рекламно-інформаційних послуг замовнику.

1.6 Оформлена заявка на надання рекламно - інформаційних послуг складена Замовником є підставою для надання Виконавцем рекламно-інформаційних послуг за даним договором, передбачених прайс-листом складеним у відповідності до п. 1.4 договору.

1.7 Після отримання Виконавцем Заявки, сторони погоджують медіа-план, який повинен містити наступні дані: Адреси розміщення екранів на яких транслюватимуться рекламні ролики.Описання району де розміщуються екрани та описання громадської насиченості даного району, що впливає на рейтинговість. Описання громадських місць та закладів, що знаходяться в даному районі. Час трансляції реклами на екранах. Тривалість одного рекламного роліку. Кількість виходів рекламного ролику на добу та інші дані.

1.8 Замовник має право звертатися до Виконавця з вимогою надання інформації про хід рекламно-інформаційних послуг. Виконавець отримавши вимогу про надання інформації зобов'язаний надати таку інформацію Замовнику протягом 5-ти днів з моменту отримання вимоги.

1.9 Сторони погоджують сюжет рекламного ролику та його інформаційного навантаження шляхом складення погодження технічних даних інформаційного навантаження рекламного ролику.

1.10 Факт надання рекламно-інформаційних послуг підтверджується актом приймання - передачі наданих рекламно-інформаційних послуг.

2.1 Розрахунки здійснюються в гривнях в готівковій формі з каси Замовника або безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі акту перевірки, що під час проведення перевірки відображених показників за період з 01.01.2015 по 31.03.2016 року, відповідачем були досліджені первинні бухгалтерські документи: рахунки-фактури, прибуткові накладні, акти виконаних робіт (послуг), авансові звіти, відомості нарахування заробітної плати, банківські виписки, касові документи, договори з постачальниками, обігово-сальдові відомості в розрізі бухгалтерських рахунків та обороти рахунків 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 685 „Розрахунки з іншими кредиторами", 311 „Поточні рахунки в національній валюті, 902 „Собівартість реалізованих товарів", 92 „Адміністративні витрати", 93 „Витрати на збут, 94 Інші витрати операційної діяльності", 661 „Розрахунки за заробітною платою", 65 Розрахунки за страхуванням" та іншим рахункам, первинним документам.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано також первинні документи щодо господарських операцій за вказаним договором, а саме: погодження технічних даних та інформаційного навантаження рекламного ролику, акти приймання - передачі, акти надання послуг, медіа - план з розміщення відеоролика, праси по світлодіодним екранам, комерційні пропозиції, платіжні доручення. Розрахунок стосовно сплати вартості отриманих рекламно - інформаційних послуг, здійснений у повному обсязі. (т.1 а.с. 146-250, т.2 а.с.1-123).

Як встановлено судами, інформаційний продукт, який використовувався при наданні рекламно - інформаційних послуг ФОП ОСОБА_3, був виготовлений у 2012 році ТОВ "Телерадіокомпанією "ОСОБА_4".

Згідно наданих позивачем документів стосовно взаємовідносин його з ТОВ "Телерадіокомпанією "ОСОБА_4", а саме: договорів про виготовлення та надання ефірного часу для розміщення реклами, акту приймання - передачі відеоматеріалу, акту виконаних робіт, (т.1 а.с.131-141), позивачем було отримано в вересні 2012 року від ТОВ "Телерадіокомпанією "ОСОБА_4" мультимедіапродукт у формі три відеоролика: тривалістю 30 та два по 55 секунд.

В даному випадку судом невірно встановлені обставини справи з цього приводу, що позивач отримав від TOB ТРК Надія лише один відеоролик (30 сек.). Відповідно, саме ці три відеоролики (а не два, як помилково встановив суд першої інстанції) передавались позивачем ФОП ОСОБА_3 для їх розміщення на відповідних екранах.

Крім того, колегія суддів вказує на невідповідність змісту наявних в справі документів висновкам суду про те, що рекламний матеріал, переданий позивачем ФОП ОСОБА_3, є текстовим повідомленням та не має відношення до відеоматеріалу , придбаного позивачем у TOB ТРК Надія .

Так, позивач дійсно придбавав у TOB ТРК Надія відеоролики рекламного змісту, які в подальшому передавались ФОП ОСОБА_3 Як в актах виконаних робіт і актах приймання-передачі відеоматеріалу, складених між позивачем та TOB ТРК Надія (арк. справи 131-139, том. 1), так і в актах надання послуг і актах приймання-передачі, складених між позивачем і ФОП ОСОБА_3, найменування рекламного продукту є ідентичним - відеоматеріал , відеоролик . Інформаційне навантаження даних відеороликів також співпадає, про що свідчать погодження технічних даних та інформаційного навантаження рекламного ролику (арк. справи 146-157, том. 1) і інформаційні складові сюжету відеоролику (справи 175-176 т. 2).

Не відповідають дійсності висновки суду про невідповідність кількості повторів транслювання медіа продукту у медіа-планах та актах надання послуг.

Так, акти надання послуг складались позивачем за кожним екраном окремо з визначенням у графі Найменування робіт, послуг кількості виходів відеоролику за звітній місяць. Також і в медіа-планах, розподілених на окремі розділи за окремими екранами, в кожному розділі зафіксовано ідентичну актам кількість виходів відеоролику за звітній місяць, що підтверджується наданими в матеріали справи копіями актів та медіа-планів.

Не відповідає обставинам справи та нормі ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні висновок суду про невідповідність актів надання послуг вимогам до форми первинних документів.

Судом безпідставно вказано про відсутність в актах кількості повторів трансляції відеороликів та адрес екранів, оскільки така інформація вказана у графі Найменування робіт, послуг кожного акту. Акти надання послуг, копії яких долучені до матеріалів справи, відповідають кожному з перелічених у нормі закону критеріїв.

Оскільки жодних інших підстав на підтвердження нереальності операцій позивача з ФОП ОСОБА_3 (характеристика контрагента або недоліки документів) ані судом, ані відповідачем не зазначено, колегія суддів вважає постанову такою, що за змістом суперечить матеріалам справи.

Сукупність досліджених документів, у повному обсязі спростовують висновки податкового органу, що господарські операції позивача з контрагентом ФОП ОСОБА_3 не мали реального характеру, до яких він дійшов з огляду: неможливості зробити висновок, яка конкретно послуга надавалась, в асортименті, медіа-план не насичено текстово-інформаційним навантаженням, щодо наданої послуги по розміщенню реклами платника; не можливості встановити дійсну вартість наданої послуги та встановити чи реально надавались дані послуги, місце розміщення рекламно-інформаційних послуг (адресна програма); кількість виходу відеоролика, дати виходу відеоролика, вартість 1 секунди/хвилини, тривалість виходу по актам здачі-прийняття робіт.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не прийняті до уваги, в якості належних доказів залучені до матеріалів справи вищенаведені документи, які були в тому числі предметом дослідження Відповідачем, який не надав їм належної оцінки, та зробив висновки на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем та досліджені судом документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та містять інформацію про здійснені господарські операції, їх невідповідність ст.ст. 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , не встановлено. Вказана первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, яка складена на виконання договору з контрагентом оформлена належним чином. Наявність документів податкового та бухгалтерського обліку у позивача, з урахуванням положень п.44.1-44.2 ст.44 ПК України, надавало усі правові підстави та можливості для формування для себе відповідних показників за господарськими операціями з контрагентом. Крім того, матеріалами справи доведено використання у власній господарській діяльності послуг, підтверджений рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача.

До того ж, при порівняльному аналізи показників доходу за попередній перевіряє мий період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року та з 01.01.2015 по перший квартал 2016 року, прибуток підприємства за останній період зріс майже до 20 млн., тобто вбачається вплив отриманої рекламної послуги.

Колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішення, ДПІ повинно з'ясувати усі необхідні обставини, на підставі яких приймається рішення. Рішення суб'єкту владних повноважень повинно бути обґрунтованим. Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів в їх сукупності, приходить до висновку що позивачем доведено здійснення господарських операцій між ним та ФОП ОСОБА_4

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.10.2016 № НОМЕР_1 є необґрунтованим та прийняте відповідачем не правомірно. Недоведеність податковим органом правомірності прийняття спірних податкових повідомлень - рішень доводить протиправність визначення податкових зобов'язань.

Не врахування зазначених положень законодавства судом першої інстанції, надання невірної правової оцінки фактичним обставинам, що мають значення для справи, призвело суд першої інстанції до помилкового висновку про відмову у задоволенні вимог позивача. В зв'язку з чим, з огляду на ст.202 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, з прийняттям нової, про задоволення вимог позивача. Доводи апелянта спростовують висновки суду першої інстанції рішення.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРСІНТЕЗ" - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року по справі № 820/6036/16 - скасувати та прийняту нову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРСІНТЕЗ" -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 21 жовтня 2016 року № НОМЕР_1.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі буде складена 21.04.2017 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7