Постанова

від 10.04.2017 по справі 805/4508/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2017 р. Справа № 805/4508/16-а

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., суддів Кравченко Т.О., Волгіної Н.П., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР , Громадська організація Український нагляд , Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН , Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО про скасування наказу, зобов'язання розглянути скаргу, -

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2 . - за довіреністю,

представника відповідача -- ОСОБА_3 - за довіреністю,

представника третої особи 4 - ОСОБА_4 - за довіреністю,

представника третіх осіб 1, 2, 3 - не з'явились.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд:

- скасувати наказ Міністерства юстиції України від 09 листопада 2016 року № 1493/7 Про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року ;

- зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5, від 12 вересня 2016 року на проведення державним реєстратором незаконних рішень та реєстраційних дій.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року було залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Українська організація Український нагляд , Товариство з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР , Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН , Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказ Міністерства юстиції України від 09 листопада 2016 року № 1493/7 є протиправним, та таким що прийнятий з порушенням статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки у відповідача не має повноважень відмовити у задоволенні скарги не розглядаючи її по суті. Також, позивач зазначив, що наказ відповідача є необґрунтованим, прийнятий упереджено, недобросовісно та нерозсудливо, оскільки рішення про відмову у задоволенні скарги прийнято без розгляду по суті скарги та документів, які були надані позивачем. Крім того, позивач звернув увагу суду на те, що спірний наказ відповідача прийнятий з порушенням строків, передбачених ч. 3 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Представник позивача у судовому засіданні підтримав обставини викладені у позовній заяві та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача через відділ документообігу та архівної роботи суду надав заперечення на позовну заяву, а також у судових засіданнях зазначив, що позивачем при поданні скарги порушено положеннями ч. 5 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме скарга не містить засвідчені в установленому законом порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором. Відповідач посилається на те, що Комісією перед розглядом скарги по суті було встановлено, що скарга не відповідає вимогам щодо її оформлення, оскільки не містить засвідчених документів, які підтверджують факт порушення прав скаржника саме у результаті прийняття рішення державним реєстратором, а не будь-яких документів, що наявні у позивача. В зв'язку з чим, відповідачем на підставі п. 1 ч. 6 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги. Також, відповідач звернув увагу суду на те, що у разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть продовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. Відповідач зазначив, що строк розгляду скаргу було продовжено з підстав передбачених абз. 3 ч. 3 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , про що скаржника було повідомлено, у зв'язку з чим твердження позивача є необґрунтованим, крім того, дані обставини не впливають на законність прийнятого рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав обставини викладені у запереченнях та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Громадською організацією Український нагляд надано до суду заперечення на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що викладені обставини, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги не є достовірними або перевіреними контролюючими органами. Також, третя особа посилається на те, що сторона скаржника не надала комісії достатньо доказів, які б оскаржували законність отримання ОСОБА_6 у власність частки в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ ХК Київреставратор , та доказів, які б оскаржували законність отримання ОСОБА_6 у власність прямо та опосередковано частки в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ ФІК Старе місто та ТОВ ТЕРЕН . Крім того, представник третьої особи у запереченнях посилається на відсутність доказів або висновків, що подані документи для здійснення реєстраційних дій у квітні 2015 року були підроблені. На підставі вищевикладених обставин, представник Громадської організації Український нагляд просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники третіх осіб 1,2, 3 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи 4 письмової думки з приводу заявлених позовних вимог до суду не надав, у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2016 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5, звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою на проведення державним реєстратором незаконних рішень та реєстраційних дій. Відповідно до якої просив: здійснити дії щодо негайного блокування вчинення будь-яких дій державних реєстраторів щодо внесення будь-яких записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ТОВ ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО (ідентифікаційний номер 33240756), у тому числі щодо неналежного цьому товариству об'єкту нерухомості - будівлі цегляної, двоповерхової, загальною площею 611 метрів квадратних, (в літ.Б), що розташована за адресою: місто Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 27; прийняти рішення про повне задоволення скарги та про скасування таких незаконних рішень і реєстраційних дій щодо нерухомого майна юридичної особи - ТОВ ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО (ідентифікаційний номер 33240756), зокрема будівлі цегляної, двоповерхової, загальною площею 611 метрів квадратних, (в літ.Б), що розташована за адресою: місто Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 27 (реєстраційний номер 1020561780000).

Вищезазначена скарга зареєстрована у Міністерстві юстиції України 12 вересня 2016 року за вх. № 27371-0-33-16 (т. 2, а.с. 4-13).

З матеріалів справи вбачається, що до скарги надані наступні документи: довіреність від 25 серпня 2016 року, в якій зазначено, що вона видана ОСОБА_5 щодо представництва інтересів ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 14); Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 50224544 від 31 серпня 2016 року (т. 2, а.с. 15), ухвала Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року по справі № 757/14395/15-к про накладення арешту на частку ОСОБА_1 в статутному капіталі товариств (т. 2, а.с. 16-18), витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 09 вересня 2016 року щодо: Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР (код 21665206), Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО (номер 33240756), Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН (код 22965991) (т. 2, а.с. 19-40); Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ТОВ ФІНАНСОВО - ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО за найменуванням юридичної особи та її місцезнаходженням (т. 2, а.с. 41-55); заява від 22 серпня 2016 року адресовану Адвокатському об'єднанню ОСОБА_5 і Партнери Голові об'єднання пану ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 56-57); акт прийому - передачі нежитлового будинку від 07 вересня 2016 року про передачу ТОВ ФІНАНСОВО - ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО до статутного капіталу ТОВ Компанія з управління активами АФІНА (ідентифікаційний код юридичної особи: 40751755, місцезнаходження: місто Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 27) для оплати частки засновника у статутному капіталі товариства (т. 2, а.с. 58); статут Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР (ідентифікаційний код 21665206), затверджений загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР протоколом № 2 від 21 липня 2011 року (т. 2, а.с. 59-69); статут Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР (ідентифікаційний код 21665206), затверджений загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТОВРАТОР протоколом № 1704/15 від 17 квітня 2015 року (т. 2, а.с. 70-84); статут Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН (ідентифікаційний код 22965991), затверджений загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН протоколом № 7 від 06 жовтня 2010 року (т. 2, а.с. 85-96); статут Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН (ідентифікаційний код 22965991), затверджений загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН протоколом № 1804/15 від 18 квітня 2015 року (т. 2, а.с. 97-111); статут Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО - ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО (ідентифікаційний код 33240756), затверджений загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО - ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО протоколом № 6 від 29 вересня 2011 року (т. 2, а.с. 112-124); статут Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО - ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО (ідентифікаційний код 33240756), затверджений загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО - ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО протоколом № 1804/15 від 18 квітня 2015 року (т. 2, а.с. 125-139); договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО - ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО від 17 квітня 2015 року (м. Київ), в якому зазначено, що його укладено між ОСОБА_1, у якості продавця, та Товариством з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР , у якості покупця, щодо продажу 99,99 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО - ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО (т. 2, а.с. 140-141); договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО - ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО від 17 квітня 2015 року (м. Київ), в якому зазначено, що його укладено між ОСОБА_1, у якості продавця, та ОСОБА_6, у якості покупця, щодо продажу 0,01 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО - ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО (т. 2, а.с. 142-143); договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР від 17 квітня 2015 року (м. Київ), в якому зазначено, що його укладено між ОСОБА_1, у якості продавця, та ОСОБА_6, у якості покупця, щодо продажу 100 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР (т. 2, а.с. 144-145); договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН від 17 квітня 2015 року (м. Київ), в якому зазначено, що його укладено між ОСОБА_1, у якості продавця, та Товариством з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР , у якості покупця, щодо продажу 99,99 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН (т. 2, а.с. 146-147); договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН від 17 квітня 2015 року (м. Київ), в якому зазначено, що його укладено між ОСОБА_1, у якості продавця, та ОСОБА_6, у якості покупця, щодо продажу 0,01 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН (т. 2, а.с. 148-149); протокол загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР № 1704/15 від 17 квітня 2015 року (м. Київ) щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР ; про включення ОСОБА_6 до складу учасників Товариства та розподіл часток у статутному капіталі Товариства; про затвердження нової редакції статуту Товариства та проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство; про придбання частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН та наділення повноваженнями директора Товариства на підписання необхідних документів; про придбання частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-інвестиційна компанія СТАРЕ МІСТО та наділення повноваженнями директора Товариства на підписання необхідних документів (т. 2, а.с. 150-151); протокол загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР № 1704/15 від 17 квітня 2015 року (м. Київ) щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР (далі за текстом Товариство); про включення ОСОБА_6 до складу учасників Товариства та розподіл часток у статутному капіталі Товариства; про затвердження нової редакції статуту Товариства та проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство; про придбання частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН та наділення повноваженнями директора Товариства на підписання необхідних документів; про придбання частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО та наділення повноваженнями директора Товариства на підписання необхідних документів (т. 2, а.с. 152-153); протокол загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО № 1804/15 від 18 квітня 2015 року (м. Київ) щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО (далі за текстом Товариство); про включення Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР , ОСОБА_6 до складу учасників Товариства та розподіл часток у статутному капіталі Товариства; про затвердження статуту Товариства в новій редакції та проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство (т. 2, а.с. 154); протокол загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН № 1804/15 від 18 квітня 2015 року (м. Київ)щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН (далі за текстом Товариство); про включення Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР , ОСОБА_6 до складу учасників Товариства та розподіл часток у статутному капіталі Товариства; про затвердження статуту Товариства в новій редакції та проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство (т. 2, а.с. 155); реєстраційна відомість учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН , які прибули для участі у загальних зборах учасників Товариства, що скликані на 18 квітня 2015 року (т. 2, а.с. 156); адвокатський запит до Державної прикордонної служби України від 30 серпня 2016 року за вих. № 2016-134-0687-14 щодо перетину кордону України ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 159-161); відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вих. № 0.64-18808/0/15-16 від 06 вересня 2016 року, в якій зазначено, що у період з 01 січня 2012 року по теперішній час ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) 29 квітня 2012 року о 20:12 перетнув державний кордон у напрямку виїзд та виїхав за межі України (т. 2, а.с. 162). Інших доказів не надано.

19 вересня 2016 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5, надав до Міністерства юстиції України додаток до скарги на проведення державним реєстратором незаконних рішень та реєстраційних дій від 15 вересня 2016 року, яка зареєстрована в Мінюсті за вх. № 27959-0-33-16 від 19 вересня 2016 року (а.с. 157-158).

06 жовтня 2016 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5, звернувся до Міністерства юстиції України з листом за вих. № 20, відповідно до якого просив розглядати скаргу за участю представника ОСОБА_7, повідомити про час і місце розгляду скарги, а також надати можливості заздалегідь ознайомитися з документами, що будуть надані комісії та на підставі, яких буде прийнято рішення за скаргою (т. 2, а.с. 164).

12 жовтня 2016 року Міністерство юстиції України листом за вих. № 34867/27371-0-33-16/19 повідомило адвоката ОСОБА_5 про продовження строків розгляду скарги ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року до 28 жовтня 2016 року (т. 2, а.с. 164).

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5 від 12 вересня 2016 року з додатком до скарги від 15 вересня 2016 року, комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 02 листопада 2016 року складено висновок, яким комісія вирішила відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року без розгляду її по суті у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме: скарга не містить засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (т. 2, а.с. 165-166).

09 листопада 2016 року Міністерством юстиції України відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , пункту 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, на підставі: висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02 листопада 2016 року за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2016 року за № 27371-0-33-16, винесено наказ № 1493/7 Про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року , яким відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року без розгляду її по суті, у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме: скарга не містить засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (т. 2, а.с. 167).

Міністерство юстиції України, листом за вих. № 39040/27371-0-33-16/19 від 09 листопада 2016 року, направило оскаржуваний наказ адвокату ОСОБА_5, яким проінформовано, що відповідно до частини 10 статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (т. 2, а.с. 168).

Не погодившись з наказом Міністерства юстиції України від 09 листопада 2016 року № 1493/7 Про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі по тексту - Закон № 1952), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі по тексту - Порядок № 1128).

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 1952 рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Приписами частини 2, 3статті 37 Закону № 1952 Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Згідно ч. 4 ст. 37 Закону № 1952 днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Приписами ч. 5 ст. 37 Закону № 1952 передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав); підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону № 1952 за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Приписами частини 7 статті 37 Закону № 1952 визначено, що рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Згідно ч. 8 ст. 37 Закону № 1952 Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 37 Закону № 1952 порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі за текстом -Порядок № 1128).

Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами.

Пунктами 2, 3 Порядку № 1128 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Така скарга у день її надходження реєструється суб'єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Відсутність у скарзі обов'язкових відомостей, передбачених Законами, не є підставою для відмови у її реєстрації.

Скаржник може відкликати подану скаргу на будь-якому етапі її розгляду. У такому випадку скарга залишається без розгляду.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1128 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України Про звернення громадян з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.

Згідно п. 5 Порядку № 1128 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення; чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.

Пунктом 7 Порядку № 1128 визначено, що у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Проте, суд зауважує, що наказом Міністерства юстиції України № 1493/7 від 09 листопада 2016 року, позивачу відмовлено у задоволенні скарги без розгляду її по суті не з підстав пропуску позивачем строку подання такої скарги.

Приписами пунктів 8, 9, 10 Порядку № 1128 передбачено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1128 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Згідно до п. 14 Порядку № 1128 висновок комісії, на підставі якого суб'єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов'язково містить інформацію про те, що:

1) рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;

2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб'єктом розгляду скарги рішень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Пунктом 17 Порядку № 1128 визначено, що копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб'єкту оскарження, а також особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

За приписами п. 19 Порядку № 1128 рішення, дії або бездіяльність суб'єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5, 12 вересня 2016 року звернувся зі скаргою на проведення державним реєстратором незаконних рішень та реєстраційних дій до Міністерства юстиції України, яка зареєстрована 12 вересня 2016 року за вих. № 27371-0-33-16 (т. 2, а.с. 4-13). До скарги позивачем були долучені документи, які на думку ОСОБА_1 та його адвоката, підтверджують обставини викладені у скарзі.

02 листопада 2016 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийнято висновок, відповідно до якого вирішено відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_1, від 12 вересня 2016 року без розгляду її по суті, у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме скарга не містить засвідчених в установленому законом порядку копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором.

Відповідно 09 листопада 2016 року, на підставі висновку комісії, Міністерством юстиції України прийнято наказ № 1493/7 Про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року .

Суд зазначає, що підпунктом 2 пункту 5 Порядку № 1128 передбачено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення.

Так, частиною 5 статті 37 Закону № 1952 визначено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав); підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Суд звертає увагу, що скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5 від 12 вересня 2016 року оформлена у відповідності до вимог визначених абзацом 1 частини 5 статті 37 Закону № 1952, а саме у скарзі зазначено: повне найменування (ім'я) скаржника та його представника, реквізити рішень державного реєстратора, які оскаржуються, викладено зміст оскаржуваних рішень та дій державного реєстратора, викладені обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги. Крім того, скарга містила підпис представника ОСОБА_1 та до скарги була долучена довіреність на право підписання відповідної скарги. Отже, на думку суду позивачем та його представником подана до Міністерства юстиції України належним чином оформлена скарга від 12 вересня 2016 року.

Комісія з питань розгляду скарги у сфері державної реєстрації приймаючи висновок про відмову у задоволенні скарги, підставою такої відмови зазначає те, що скарга не містить засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону № 1952 визначено, що до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором, однак, суд зазначає, що відповідні документи надаються скаржником за їх наявності.

Також, з матеріалів справи встановлено, що представником позивача до Мін'юста були подані документи (у тому числі засвідчені копії), що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує скаргу. Однак з висновку комісії не можливо встановити, чому зазначені документи не були враховані під час вирішення питання щодо відповідності оформлення скарги положенням чинного законодавства.

Суд зазначає, що з матеріалів розгляду скарги взагалі не можливо встановити, в чому саме полягає не відповідність наданих документів вимогам законодавства. Відповідачем не надано суду пояснень стосовно того, яким саме законом або нормативно - правовим актом передбачене обов'язкове засвідчення документів долучених до скарги.

Таким чином, посилання відповідача не те, що скарга позивача не містить засвідчених в установленому порядку копій документів є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, суд звертає увагу, що Порядком № 1128 визначено саме: перед початком розгляду скарги по суті комісія з'ясовує чи оформлена безпосередньо сама скарга у відповідності до вимог ч. 5 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а не досліджуються долучені до цієї скарги документи.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що скарга позивача зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2016 року, висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5 від 12 вересня 2016 року винесений 02 листопада 2016 року, а спірний наказ Міністерства юстиції України винесений лише 09 листопада 2016 року.

Отже, скарга позивача розглядалась відповідачем протягом 57 днів. А оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем на 58 день розгляду скарги.

При цьому, положеннями ч. 3 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що у разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть продовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Відповідач у наданих до суду запереченнях на позовну заяву та додаткових поясненнях до заперечень від 07 квітня 2017 року за вих. № 19.5-32/127 зазначає, що скаргу позивача від 12 вересня 2016 року по суті не розглядав, в зв'язку з чим, про час і місце розгляду скарги скаржника та його представника не повідомляв.

Однак, керуючись положеннями ч. 3 ст. 37 Закону № 1952, продовжив термін розгляду скарги до 28 жовтня 2016 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи листом від 12 жовтня 2016 року за вих. № 34867/27371-0-33-16/19.

Суд зазначає, що законодавством чітко визначено за яких обставин відповідач може продовжити термін розгляду скарги, а саме: у разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб. Відповідно перевірка діяльності державного реєстратора та суб'єкта державної реєстрації прав відповідачем не здійснювалась, скаржник та інші особи до розгляду скарги не залучались.

Отже, законодавцем не передбачено продовження строку розгляду та вирішення скарги, відмовляючи у задоволенні такої скарги без розгляду її по суті, тим паче, на строк, який перевищує 45 календарних днів.

Таким чином, відповідачем порушений строк розгляду та вирішення скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5 від 12 вересня 2016 року на проведення державним реєстратором незаконних рішень та реєстраційних дій.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, Міністерством юстиції України, як суб'єктом владних повноважень, не доведено законність прийняття оскаржуваного наказу від 09 листопада 2016 № 1493/7 Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року .

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 09 вересня 2016 року №1493/7 Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року є протиправним, необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень ч. 3 ст. 2 КАС України, з огляду на що підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги щодо скасування наказу Міністерства юстиції України від 09 листопада 2016 року № 1493/7 Про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Міністерства юстиції України розглянути по суті скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5, від 12 вересня 2016 року на проведення державним реєстратором незаконних рішень та реєстраційних дій, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону № 1952, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Як вже зазначалось, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (ч. 1 ст. 37 Закону № 1952).

Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Тобто, на відповідача покладено широке коло обов'язків щодо з'ясування всіх обставин, викладених у поданій скарзі, а також необхідності розгляду відповідної скарги по суті або відмови у задоволенні скарги за результатом її розгляду по суті, та лише з підстав, визначених чинним законодавством України.

На думку суду законодавець визначає вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні скарги без розгляду її по суті, проте, з аналізу обставин справи та досліджених доказів, суд встановив, що жодна з них не може бути застосована при здійсненні перевірки оформлення поданої позивачем скарги, а тому скарга повинна бути розглянута по суті.

Відповідно суд звертає увагу, що до компетенції суду не належить зобов'язання відповідача здійснити такий розгляд скарги по суті, а відноситься виключно до дискреційних повноважень саме Мін'юсту.

Також, законодавець визначає, що розгляд скарг: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України, згідно вимог Закону та Порядку, здійснюється Міністерством юстиції України шляхом прийняття відповідного рішення про відмову у задоволенні скарги або у задоволенні скарги.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2014 року № К/9991/27687/12.

За таких обставин, оскільки, наявними у справі доказами суду доведено, що оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5, від 12 вересня 2016 року на проведення державним реєстратором незаконних рішень та реєстраційних дій.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за звернення до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір у сумі 1 102,40 грн., що підтверджується відповідною квитанцією № 39 від 18 листопада 2016 року, наявною в матеріалах справи (а.с. 3), тому на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України, підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 1 102,40 грн.

Повний текст постанови складено та підписано 18 квітня 2017 року.

Керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю ХК КИЇВРЕСТАВРАТОР , Громадська організація Український нагляд , Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕН , Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ СТАРЕ МІСТО про скасування наказу, зобов'язання розглянути скаргу - задовольнити частково.

Скасувати наказ Міністерства юстиції України від 09 листопада 2016 року № 1493/7 Про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 від 12 вересня 2016 року .

Зобов'язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5, від 12 вересня 2016 року на проведення державним реєстратором незаконних рішень та реєстраційних дій.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце реєстрації: 83001, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 1 102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 10 квітня 2017 року за участю представників сторін.

Повний текст постанови складається у відповідності до ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Голошивець І.О.

Судді Кравченко Т.О.

ОСОБА_8