Рішення

від 18.04.2017 по справі 904/2250/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.2017 Справа № 904/2250/17

За позовом Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПО ПРОЕКТУВАННЮ МЕТАЛУРГІЙНИХ ЗАВОДІВ" (ДП "УКРДІПРОМЕЗ"), м. Дніпро

до Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 100 611,29 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 02/05 від 28.03.17р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 1 від 14.04.2017)

вільний слухач: ОСОБА_3

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПО ПРОЕКТУВАННЮ МЕТАЛУРГІЙНИХ ЗАВОДІВ" (ДП "УКРДІПРОМЕЗ") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_4 гуманітарної політики Дніпровської міської ради про стягнення 100 611,29 грн. заборгованості за договором на проектні роботи №13041/2 від 10.12.2015, з яких: 98 384,83 грн. основного боргу, 2226,46 грн. неустойки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання умов договору №13041/2 від 10.12.2015, в частині повної та своєчасної оплати послуг.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017, порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 03.04.2017.

В судовому засіданні 03.04.2017 судом було з'ясовано, що належним відповідачем у справі є Управлінням освіти та науки Дніпропетровської міської ради. Оскільки договір, на якому позивач ґрунтує свої вимоги укладений між ДП "УКРДІПРОМЕЗ" (позивач) та Управлінням освіти та науки Дніпропетровської міської ради. Але, в якості відповідача у справі про стягнення заборгованості за договором №13041/2 від 10.12.2015, позивач вказав ОСОБА_4 гуманітарної політики Дніпровської міської ради, з посиланням на те, що рішенням Дніпропетровської міської ради №7/3 VII скликання від 16.03.2016 Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради було реорганізовано з припиненням як юридичної особи з перетворенням у його правонаступника ОСОБА_4 гуманітарної політики Дніпровської міської ради.

Судом встановлено, що відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на час розгляду справи Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради, яке є самостійною юридичною особою перебуває у стані припинення з 15.04.2016 за рішенням засновників (а.с. 38-40). Але запис про припинення юридичної особи у державному реєстрі відсутній.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2017, замінено неналежного відповідача ОСОБА_4 гуманітарної політики Дніпровської міської ради на належного відповідача: Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради за згодою позивача.

В межах строків в встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи було відкладено з 03.04.2017 на 18.04.2017.

07.04.2017 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (а.с.48-57).

18.04.2017 позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2015 між Державним підприємством "УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПО ПРОЕКТУВАННЮ МЕТАЛУРГІЙНИХ ЗАВОДІВ" (ДП "УКРДІПРОМЕЗ") (позивач - виконавець) та Управлінням освіти та науки Дніпропетровської міської ради (відповідач - замовник) було укладено договір на проектні роботи №13041/2 від 10.12.2015.

Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець бере на себе зобов'язання виконати технічний висновок та вишукувально-геологічне обстеження території по об'єкту: "Капітальний ремонт КЗО СЗШ №62 по вул. Будівельників, 26 в м. Дніпропетровську (посилення будівельних конструкцій)", що є складовою частиною загальної вартості капітального ремонту КЗО СЗШ №62 відповідно до ДБН А 2.2.3-2014.

Замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконані роботи згідно з умовами договору (п. 1.2. договору).

Вартість проектних робіт становить 98384,83 грн., у тому числі ПДВ 20% - 16397,47 грн., згідно з додатком до договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до укладеного між сторонами протоколу погодження договірної ціни на проведення проектних робіт "Капітальний ремонт КЗО СЗШ №62 по вул. Будівельників, 26 в м. Дніпропетровську (посилення будівельних конструкцій)" сторонами було досягнуто згоди щодо вартості робіт - 98 384,83 грн. з ПДВ (а.с.13).

Згідно з п. 3.1.3 договору, факт виконання проектних робіт оформлюється між виконавцем та замовником відповідним актом виконаних робіт, згідно чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.3. договору, робота вважається виконаною та прийнятою замовником з моменту підписання акту виконаних робіт.

Розрахунки за виконані проектні роботи здійснюються відповідно до вимог статті 23 Бюджетного кодексу України на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт після надходження коштів відповідного бюджетного призначення на рахунок замовника в гривнях, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця (п. 2.4 договору).

На виконання умов укладеного договору, позивач виготовив та надав технічний висновок та вишукувально-геологічне обстеження території по об'єкту: "Капітальний ремонт КЗО СЗШ №62 по вул. Будівельників, 26 в м. Дніпропетровську (посилення будівельних конструкцій)", а відповідач прийняв виконані роботи без заперечень, про що між сторонами було підписано акт здачі - приймання проектно-кошторисної документації за договором №13041/2 від 10.02.2015 на суму 98384,83 грн. (а.с. 23).

На оплату виконаних робіт, позивач виставив відповідачу рахунок №0224 на суму 98384,83 грн. (а.с. 24).

Відповідач за виконані позивачем роботи на суму 98384,83 грн. не розрахувався.

05.02.2016 між Державним підприємством "УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПО ПРОЕКТУВАННЮ МЕТАЛУРГІЙНИХ ЗАВОДІВ" (ДП "УКРДІПРОМЕЗ") (позивач) та Управлінням освіти та науки Дніпропетровської міської ради (відповідач) було укладено додаткову угоду №2 до договору №13041/2 від 10.12.2015, відповідно до якої, в межах кошторисних призначень на 2016 визнати кредиторську заборгованість, яка виникла на кінець 2015 року у сумі 98384,83 грн., у тому числі ПДВ 16397,47 грн.(а.с.21).

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією №1сс/5532 від 22.11.2016, якою просив відповідача сплатити наявну заборгованість у розмірі 98 384,83 грн. Вказана претензія була отримана відповідачем 24.11.2016, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою представника відповідача про її отримання, але залишений без відповіді та задоволення (а.с.28).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 98384,83 грн. залишилась неоплаченою, що і є причиною виникнення цього спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, а також умови п.п. 2.2, 2.4 договору строк оплати є таким, що настав.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у сумі 98384,83 грн. за вказаним договором відповідач суду не надав, а тому заборгованість на вказану суму підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідач заборгованість у розмірі 98384,83 грн. визнав.

За таких обставин заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 98384,83 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 2226,45 грн. за період з 01.01.2017 до 28.02.2017, яка нарахована позивачем на підставі п. 7.1. договору та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України. З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до умов п. 7.1. договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за договором, до замовника застосовуються штрафні санкції у розмірі не нижче облікової ставки НБУ.

За приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки законом у даному випадку не передбачено розмір пені, то застосовуються санкції передбачені договором.

Господарським судом встановлено, що в договорі сторони не встановили конкретний розмір пені, а лише обмежили її розмір обліковою ставкою НБУ (не нижче облікової ставки НБУ).

Таким чином, оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування її позивачем у розмірі облікової ставки НБУ є неправомірним, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені в сумі 2226,45 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що цей спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд вважає за необхідне покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75А, код 02142224) на користь Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПО ПРОЕКТУВАННЮ МЕТАЛУРГІЙНИХ ЗАВОДІВ" (ДП "УКРДІПРОМЕЗ") (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, код 00188311) суму основної заборгованості у розмірі 98 384,83 грн. та суму судового збору у розмірі 1 600,00 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.04.2017

Суддя ОСОБА_5