Ухвала

від 18.04.2017 по справі 904/3446/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.04.2017 Справа № 904/3446/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Комунального закладу охорони здоров`я "Софіївський районний центр первинної медіко-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області, смт Софіївка Дніпропетровської області

про стягнення 128128,44 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального закладу охорони здоров`я "Софіївський районний центр первинної медіко-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області, (далі - відповідач), у якій заявив вимогу про стягнення основного боргу у сумі 135044,83 грн, пені у сумі 1346,75 грн та 3% річних у сумі 144,29 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору №1141049G9IBB056 на постачання природного газу, укладеного між сторонами 19.05.2016.

13.04.2017 представниками сторін подано до суду заяву про затвердження мирової угоди з примірником оригіналу тексту мирової угоди від 12.04.2017.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 13.04.2017 оголошено перерву до 18.04.2017.

У судовому засіданні, призначеному на 18.04.2017, представники сторін не з'явилися, хоча були обізнані про слухання справи, що підтверджується їх особистими підписами на бланку запису про оголошення перерви у засіданні суду.

З урахуванням обставин справи, наявних у ній доказів та вищезгаданої заяви сторін, керуючись ст.ст.4 3 ,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін, - на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, зокрема заяву про затвердження мирової угоди у справі, суд, враховуючи обставини справи та подані матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - постачальник, позивач) та Комунальним закладом охорони здоров`я "Софіївський районний центр первинної медіко-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області (далі - споживач, відповідач) було укладено договір №114111LX2FBB017 на постачання природного газу, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2017 році природній газ (далі-газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг постачання газу - до 33,251 тис. куб. м. (п. 1.2 договору), які відповідно до п. 1.3 договору заплановані на січень, лютий, березень 2017 року.

Згідно п. 3.1. розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

Пунктом 3.2 договору ціна газу становить 7518,53 грн за 1000 куб. м., крім того ПДВ - 1503,71 грн, всього з ПДВ - 9022,24 грн.

Сторони додатковою угодою № 2 від 24.02.2017 зменшили річний плановий обсяг постачання газу - до 24,734 тис. куб. м., та встановили ціну за 1000 куб. м. газу у розмірі 8603,10 грн, крім того ПДВ 1720,62 грн, всього з ПДВ - 10323,72 грн.

Пунктом 3.6 договору сторони встановили, що загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором і становить 299998,50 грн разом з ПДВ - 20%.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п.п.3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п.3.4 договору).

Відповідно до п. 4.2.1 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 30 числа розрахункового місяця, у якому здійснюється постачання природного газу.

Згідно з вимогами п.4.7 договору звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з дати пред'явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання-передачі газу.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з споживача згідно п.6.2.1. договору, стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов договору та для потреб споживача, позивачем було передано відповідачу у січні 2017 року - 6,416 тис.м 3 природного газу на суму 57886,67 грн, що підтверджується актом приймання-передачі газу № ДО300004151 від 31.01.2017, підписаним обома сторонами, та в лютому 2017 року - 6,889 тис.м 3 природного газу на суму 71120,11 грн, що підтверджується актом приймання-передачі газу № ДО300007621 від 28.02.2017, підписаним обома сторонами.

Відповідач в порушення умов договору не виконав свої зобов'язання щодо вчасної та повної оплати за спожитий природний газ в січні та лютому 2017 року, в результаті чого у останнього виникла заборгованість у сумі 124728,50 грн.

Отже, неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг і стало причиною звернення позивача до суду з цим позовом.

Предметом спору у цій справі є стягнення основного боргу у сумі 124728,50 грн, пені у сумі 2586,71 грн, 3% річних у сумі 277,15 грн та інфляційні втрати у сумі 536,08 грн.

Виходячи з того, що сторонами подано заяву про затвердження мирової угоди, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1-4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Розглянувши подану мирову угоду, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання (зі сторони позивача вона підписана директором ОСОБА_1, яка діє на підставі Статуту, а зі сторони відповідача головним лікарем ОСОБА_2, яка діє на підставі Статуту), суд встановив, що умови укладеної між сторонами мирової угоди б/н від 12.04.2017 у цій справі стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмету спору. Одночасно суд роз'яснив представникам сторін правові наслідки укладення мирової угоди та припинення провадження у справі, які передбачені ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якими є недопущення повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до п.п. 3.19 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК). Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами позивача (частина третя статті 26 ГПК) і, отже, вправі укладати мирові угоди на загальних підставах. Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Суддя має роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі. В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов. Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди: - якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; - якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

У випадку невиконання мирової угоди, ухвала про її затвердження може бути пред'явлена до виконавчої служби для примусового виконання.

Враховуючи, що укладена між сторонами мирова угода не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, здійснена в інтересах обох сторін та не зачіпає інтереси інших осіб, суд згідно зі статтями 78, 80 Господарського процесуального кодексу України затверджує мирову угоду.

Тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд виходить з наступного.

Пунктом 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 передбачено, що у разі винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди між сторонами (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), в якій сторони дійшли згоди, у тому числі й стосовно розподілу судового збору, суд має право затвердити цю угоду, якщо вона не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. У таких випадках суд у своїй ухвалі повинен навести зміст цієї угоди. Якщо ж сторони не зазначили в мировій угоді про розподіл сум судового збору або не дійшли згоди з даного питання, господарський суд у залежності від конкретних обставин справи покладає судовий збір на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір (частина друга статті 49 ГПК).

Враховуючи те, що сторони відповідно до умов мирової угоди домовились про відшкодування відповідачем витрат по сплаті судового збору у сумі 1921,93 грн позивачу, суд погоджується з твердженням сторін та витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.

Керуючись ст.ст. 49, 78, п. 7 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити мирову угоду від 12.04.2017 у справі № 904/3446/17, укладену між:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", 49044, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 2, код ЄДРПОУ 39572642, (стягувач),

та

Комунальним закладом охорони здоров`я "Софіївський районний центр первинної медіко-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області, 53100, Дніпропетровська область, Софіївський район, селище міського типу Софіївка, вулиця Карпенка, будинок 1, код ЄДРПОУ 37789087, (боржник),

наступного змісту:

" ОСОБА_3

12 квітня 2017 року м. Дніпро

Дана угода укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", Позивач, в особі директора ОСОБА_1, яка діє на підставі Статуту та Комунальним закладом охорони здоров`я "Софіївський районний центр первинної медіко-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області - Відповідач, в особі головного лікаря ОСОБА_2, яка діє на підставі Статуту, враховуючи майнові інтереси один одного, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до умов цієї угоди сторони домовились про наступне:

Відповідач зобов'язується в термін до 30.04.2017р. включно сплатити Позивачу суму основного боргу в розмірі 124 728,50 грн.

Позивач позбавляється права на стягнення штрафних санкцій в сумі 2 863,86 грн, з яких: 2 586,71грн - пеня, 277,15 грн - 3% річних.

Відповідач зобов'язується в термін до 30.04.2017р. відшкодувати Позивачу витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,93 грн на р/р 26001110030, МФО 300647, ПАТ Банк "Кліринговий Дім" м. Київ, ЄДРПОУ 39572642.

Дана мирова угода направляється сторонами до Господарського суду Дніпропетровської області для її затвердження.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом згідно пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

У разі несплати Відповідачем суми основного боргу чи витрат понесених Позивачем при зверненні до суду в строки зазначені в п.1, п.3 даної мирової угоди, Позивач має право направити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження цієї мирової угоди до казначейської служби для виконання.

Дана мирова угода підписана у трьох примірниках які мають однакову юридичну силу, один для Позивача, другий для Відповідача, третій для суду.

Директор КЗОЗ "Софіївський районний центр первинної

ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" медико-манітарної допомоги" Софіївської

районної ради Дніпропетровської області

Головний лікар

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ".

2. Провадження у справі припинити.

3. Ухвала набрала законної сили 18.04.2017.

4. Ухвала є виконавчим документом відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 03.11.2016 № 1730-VIII.

5. Строк пред'явлення ухвали до виконання: до 01.05.2020.

Суддя ОСОБА_4