Рішення

від 11.04.2017 по справі 905/436/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.04.2017                     Справа №905/436/17                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., за участю секретаря судового засідання Чормані О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Стандарт ЛТД», м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 121114,77 грн.

представники сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/436/17 за позовом Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича фірма “Стандарт ЛТД”, м. Маріуполь, Донецька область про стягнення 121114,77грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на копію договору №28 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів від 22.03.2013р., копії додатків та додаткових угод до договору №28 від 22.03.2013р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.02.2017р. порушено провадження по справі №905/436/17.

14.03.2017р. через електрону адресу суду від позивача надійшов лист з додатками, в якому останній просив суд провести судове засідання без участі представника позивача та приєднати до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копію рішення виконкому Маріупольської міської ради від 20.03.2013 №128 «Про розгляд звернень суб'єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя», копії дозволів на розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у кількості 12 одиниць відповідно до Додатку № 1. Документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

23.03.2017р. через канцелярію суду від позивача пояснення по справі, в якому просив провести судове засідання без участі представника позивача.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2013 року між позивачем, Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (далі - Виконком, позивач) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Стандарт ЛТД» ( далі - Розповсюджувач, відповідач) був укладений договір №28 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

За умовами п.1.1 договору встановлено, на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 20.03.2013 №128 “Про розгляд звернень суб'єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя” Виконком надає Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору місця розташування рекламних засобів, які надаються Виконкомом в тимчасове платне користування Розповсюджувачу, зазначені в Додатку 1 до цього Договору, який невід'ємною частиною цього Договору.

Розповсюджувач зовнішньої реклами на підставі п. 2.3.15 договору зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та в строки, обумовлені цим Договором.

Розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданими в користування Розповсюджувачу зовнішньої реклами, становить 5299,20грн. в місяць з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2014 року, згідно з додатком №1 додаткової угоди.

Загальна сума договору за п'ять років з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2014 року становить 317952,18грн., згідно з додатком 1 додаткової угоди (п.п.3.2 та п.п.3.3 в редакції Додаткової угоди №1 до договору).

Договір та додатки до договору підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлено претензія №65 від 28.12.2016 з вимогою ліквідувати заборгованість. Докази надсилання претензії наявні в матеріалах справи. Відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не сплатив.

За розрахунком позивача, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору №28 від 22.03.2013р. за останнім утворилася заборгованість за період з 10.03.2015 по 10.01.2017 у розмірі 121114,77грн.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст.143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Стаття 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідні ради є органами самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади.

Частиною 1 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Положеннями статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до приписів ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад та встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів передбачених у частині 1ст.12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, встановлено, що зовнішня реклама розміщуються на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Згідно Додатку № 1 до договору від 22.03.2013р. №28, відповідачу надано місця у кількості – 12 одиниці, у тимчасове користування, яке розташоване за адресом:

1.Вул. Макара мазая (АЗС) – № за схемою 368;

2.Перехрестя вул.Артема та бул.Шевченка (навпроти банку) – № за схемою 348;

3.Пр.Карпова, (4000 м від знаку "Сталевар") – № за схемою 373;

4.Перехрестя пр.Леніна та вул. Купріна - № за схемою 350;

5.Перехрестя пр.Будівельників та бул. Шевченка - № за схемою 345;

6.Перехрестя пр.Металургів та вул. 7 проїзд (район автозаправної станції) - № за схемою 358;

7.Перехрестя пр.Металургів та вул. 7 проїзд (район автосалону) - № за схемою 359;

8.Перехрестя пр.Металургів та бул. Шевченка - № за схемою 1081;

9.Таганрозьке шосе (район пивзаводу) - № за схемою 355;

10.Таганрозьке шосе (район автозаправної станції) - № за схемою 357;

11.Перехрестя вул. Артема та вул.Жовтневої - № за схемою 349;

12.Пр.Леніна (район будинку №48) - № за схемою 313.

Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

Плата за користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється на договірних засадах з його власником, що саме було передбачено за умовами пунктів 3.1-3.11 Договору №28 від 22.03.2013р. між позивачем та відповідачем.

Згідно до вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 626 та 629 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором №28 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів від 22.03.2013р. належним чином не виконав, плату за розміщення зовнішньої реклами за період з 10.03.2015 по 10.01.2017 не сплатив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 121114,77грн., що підтверджується матеріалами справи.

На час розгляду справи заборгованість у сумі 121114,77грн. за період з 1010.03.2015 по 10.01.2017 відповідачем не сплачена, доказів зворотного суду не надано.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором №28 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів від 22.03.2013 за період з 10.03.2015 по 10.01.2017 у розмірі 121114,77грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст 10,11,17,29 Закону України “Про місцеве самоврядування”, п.3,32 Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, ст.ст. 12, 13, 15, 16, 391, 525, 526, 615, 626, 629, 632, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 67, 193, 188 Господарського кодексу України, ст. 16 Закону України “Про рекламу”, ст.ст. 4-3, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Стандарт ЛТД», м. Маріуполь, Донецька область про стягнення 121114,77грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Стандарт ЛТД» (87520, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Рівна, 93а, код ЄДРПОУ 23415488) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ 04052784, на рахунок міського бюджету м. Маріуполя, р/р 31413544700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300, ЄДРПОУ 37989721, отримувач Маріуп. УК/м. Маріуполь/24060300) заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами які перебувають у комунальній власності, яка виникла на підставі договору №28 від 22.03.2013р. в розмірі 121114,77грн.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 11.04.2017р.

                                                                                Повне рішення складено 14.04.2017 р.

          Суддя           М.Ю. Мальцев