Рішення

від 19.04.2017 по справі 913/246/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 квітня 2017 року Справа № 913/246/17

Провадження № 16/913/246/17

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства Краснодонвугілля , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 27495 грн. 00 коп.

суддя Ворожцов А.Г.

секретар судового засідання Морозова С.В.,

у засіданні брали участь :

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2040 від 25.10.2016,

від відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

суть спору : позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 27495,00 грн. за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу.

У судове засідання прибув представник позивача.

Відповідач , ПАТ "Краснодонвугілля", явку свого повноважного представника в засідання суду не забезпечив, надіславши на електронну адресу суду клопотанням від 18.04.2017 про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечити участь представника у судовому засіданні та, як наслідок, неможливість надати відповідні докази по справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суду надане право розглядати спір за відсутності відзиву та певних документів на підставі тих документів, що є наявними у справі.

Виходячи з того, що ані у судовому засіданні 03.04.2017, ані у судовому засіданні 19.04.2017 представник відповідача участі не взяв, відповідач за наявності можливості надати суду відзив на позовну заяву та витребувані документи цим не скористався, суд на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

У вересні 2016 року за залізничною накладною № 51227379 (а.с. 8) зі станції Краснодон Донецької залізниці на станцію Правда Придніпровської залізниці у залізничному вагоні № 56618119 відправником (відповідачем у справі) був відправлений вантаж "концентрат вугільний".

Під час прибуття вагонів на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці залізницею було проведено перевірку маси вантажу якою встановлено, що маса вантажу у зазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України та п. 4 Правил складання актів , затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 залізницею складено комерційний акт РА № 015800/532/120 від 30.09.2016 (а.с. 9).

В комерційному акті від 30.09.2016 зазначено, що вагон № 56618119 вантажопідйомністю 69 тон було зважено на вагонних вагах, які були повірені 15.01.2016, виявлено, що згідно з перевізними документами тара - 22100 кг, маса вантажу 69000 кг, фактично маса вантажу склала 62450 кг, що є меншим на 6550 кг, ніж зазначено у перевізних документах,

При цьому завантаження вантажу на рівні бортів, вантаж маркований катком, що відповідає перевізному документу, маркування не порушене, вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. У технічному відношенні вагон є справним, течії вантажу немає.

Матеріали справи містять копію Технічного паспорту вагонних ваг № 14 (а.с. 11-13), на яких здійснювалось зважування спірного вантажу, згідно з яким ваги були повірені 15.01.2016, що в межах необхідного інтервалу.

Враховуючи різницю між масою вантажу, що вказана відправником у залізничній накладній (перевізному документі), та виявленою і засвідченою комерційним актом масою вантажу, позивач на підставі ст. 122 Статуту залізниць України вбачає підстави для стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у перевізному документі масу вантажу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, розмір якого становить 5499,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір виник через порушення відповідачем нормативних актів, що регулюють порядок і умови перевезення вантажів залізничним транспортом.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908, ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457, з подальшими змінами, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем (ст. 23 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником (ст. 37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч. 4 ст. 52 Статуту залізниць України).

В результаті переважування вантажу залізницею перевірена маса вантажу, що перевозився за залізничною накладною № 51227379 у спірному вагоні, відправником якого є відповідач, та виявлена невідповідність маси вантажу, зазначеної в перевізному документі, фактичній масі вантажу.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

За обставинами виявленої у спірних відносинах невідповідності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі, фактичній масі вантажу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт від 30.09.2016.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів , затверджених наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Мінінфраструктури України від 08.06.11 № 138, зареєстр. в Мінюсті України 24.06.11 за № 765/19503), передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній, у тому числі, масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф стягується у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивач здійснив розрахунок провізної плати за вагон відповідно до накладної № 51227379 на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов'язані з ними послуги та коефіцієнтів, що застосовуються до цього Збірника (таб. 1 п. 4, Р. 2 (стор. 181) наступним чином:

- для вантажів, що перевозяться на відстань 503 км із масою 70000 кг застосовується ставка - 4263,

- коефіцієнт для вантажів з кодом вантажу згідно з Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів складає 1,290,

- провізна плата дорівнює 5499,00 грн.

- п'ятикратний розмір провізної плати складає 5499 грн. х 5 = 27 495,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 230, 233 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання; у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства зменшенню підлягають штрафні санкції, встановлені як за згодою сторін, так і законом.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та встановлення, при цьому, розміру зменшення є правом суду, та застосовується ним виходячи з обставин справи та внутрішнього переконання суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції , який розглядає спір.

Викладене щодо можливості зменшення судом на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України штрафу, передбаченого ст. 122 Статуту залізниць України, відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, наведеній у постановах від 06.03.2008 по справі №13/544, від 31.07.2008 по справі № 17/23, від 13.03.2008 по справі № 1/594, тощо.

За таких обставин, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, його майновий стан, відсутність завдання зазначеним правопорушенням позивачу збитків та настання негативних наслідків.

Суд реалізує своє право на зменшення розміру штрафних санкцій, застосованих позивачем відповідно до ст. 118, 122 Статуту залізниць України, до 50% - 13 747,50 грн.

Стягненню з відповідача за даним позовом підлягає штраф у розмірі 13747,50 грн.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають частковому задоволенню, з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" , 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 54, код 32363486, на користь позивача, Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" , 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код 40075815, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця " , 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код 40081237, штраф за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 13747,50 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 21.04.2017.

Суддя А.Г. Ворожцов